Рішення

від 24.12.2024 по справі 592/19712/24

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа№592/19712/24

Провадження №2/592/3170/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді Косолап М.М.,

за участю секретаря судового засідання Мойсенко Ю.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання Інжиніринг» про зміну формулювання причин звільнення, стягнення вихідної допомоги, заборгованості із заробітної плати,

у с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

28.11.2024 ОСОБА_1 (далі позивач) через представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - ІНЖИНІРИНГ» (далі відповідач) і просить: змінити формулювання причини звільнення та визнати його, оператора верстатів з програмним керуванням другого розряду механічного цеху № 20, звільненим з 31.10.2024 за власним бажанням, відповідно до частини 3 статті 38 КЗпП України з причини порушення підприємством законодавства про працю, а саме систематичного порушення строків виплати заробітної плати з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - ІНЖИНІРИНГ»; стягнути на його користь з відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 26358,41 грн.; стягнути з відповідача на його користь вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку у сумі 30014,55 грн., з послідуючим утриманням з цієї суми належних до сплати податків і зборів.

Свої вимоги мотивує тим, що 03.02.2022 прийнятий на роботу до АТ «СМНВО - Інжиніринг». 29.10.2024 звернувся з заявою про звільнення з 31.10.2024 за власним бажанням відповідно до частини 3 статті 38 КЗпП України з причини порушення підприємством законодавства про працю, а саме систематичного порушення строків виплати заробітної плати. 29.10.2024 відповідачем видано наказ, яким його, оператора верстатів з програмним керуванням другого розряду механічного цеху № 20, звільнено 31.10.2024 за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України. Не погоджується з таким формулюванням звільнення і вважає наказ незаконним. Звільняючи 31.10.2024відповідач незаперечував порушеннязаконодавства пропрацю вчастині своєчасноїзаробітної плати,фактично погодивсяз зазначеноюпідставою звільнення,але самостійнозмінив підставурозірвання трудовогодоговору. Останні пів року відповідач виплачував заробітну плату нерегулярно, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка йому не була виплачена в день звільнення. Просить стягнути вихідну допомогу на підставі статті 44 КЗпП України виходячи із середньомісячного заробітку 10004,85 грн. у розмірі 30014,55 грн., з послідуючим утриманням з цієї суми належних до сплати податків і зборів.

Згідно поданої заяви представник позивача просив проводити розгляд справи без його участі та без участі позивача.

17.12.2024 від АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання Інжиніринг» надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого погоджується з розміром заборгованості по заробітній платі у сумі 26358,41 грн. Заперечує щодо стягнення вихідної допомоги у розмірі 30014,55 грн., оскільки розмір середньоденної заробітної плати позивачки складає 697,67 грн., кількість робочих днів позивача за останні два місяці перед звільненням (серпень 2024 року 8, вересень 2024 року 9) становить 17 робочих днів з урахуванням встановленого у товаристві неповного робочого часу, тому розмір вихідної допомоги позивача становить 18837,09 грн.

Просили при ухваленні рішення врахувати заперечення товариства.

Заяви, клопотання.

17.12.2024 відповідач надав відзив на позовну заяву.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 02.12.2024 по справі відкрито спрощене позовне провадження.

Фактичні обставини, встановлені судом.

З 03.02.2022 позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг».

29.10.2024 позивач звернувся до відповідача з заявою, у якій просив звільнити його з роботи з АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг» 31.10.2024 за власним бажанням відповідно до частини 3 статті 38 КЗпП України з причини порушення підприємством законодавства про працю, а саме систематичного порушення строків виплати заробітної плати.

29.10.2024 АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг» видано наказ № 2223/ВК відповідно до якого, ОСОБА_1 , оператора верстатів з програмним керуванням другого розряду механічного цеху № 20, звільнено з 31.10.2024 за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до розрахункових листів за вересень 2024 року та жовтень 2024 року заборгованість перед ОСОБА_1 складає 26358,41 грн., з яких: за червень 2022 року 5543,52 грн., липень 2022 року 8787,49 грн., серпень 2022 року 5537,69 грн., компенсація за невикористану відпустку за вирахуванням податків та обов`язкових платежів 6489,71 грн.

Вказаний розмір заборгованості із заробітної плати не оспорюється відповідачем.

Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 без відрахування ПДФО і військового збору склала 697,67 грн., що підтверджується Довідкою АТ «СМНВО - Інжиніринг» про середньоденну заробітну плату колишнього працівника № 16-07/1010 від 11.12.2024.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

За змістом статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Згідно з частиною 1, 3 статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

За змістом статті 38 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи працівника і його правові підстави залежать від причин, які спонукають працівника до розірвання цього договору і які працівник визначає самостійно. У разі якщо вказані працівником причини звільнення - порушення роботодавцем трудового законодавства (частина третя статті 38 КЗпП України) не підтверджуються або роботодавцем не визнаються, останній не вправі самостійно змінювати правову підставу розірвання трудового договору (постанови ВСУ від 31.10.2012 № 6-12-цс12, від 22.05.2013 № 6-34цс13, постанова Верховного Суду від 13.06.2018 по справі № 741/1128/17).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою від 29.10.2024 про його звільнення з 31.10.2024 на підставі частини 3 статті 38 КЗпП України з причини порушення підприємством законодавства про працю, а саме систематичного порушення строків виплати заробітної плати, проте роботодавець звільнив позивачку з іншої підстави за власним бажанням на підставі частини 1 статті 38 КЗпП України, тобто самостійно змінивши підставу розірвання трудового договору.

Відповідач залишив поза увагою те, що в разі, якщо вказані працівником причини звільнення - порушення працедавцем трудового законодавства (частина третя статті 38 КЗпП України), не підтверджуються, або роботодавцем не визнаються, останній не вправі самостійно змінювати правову підставу розірвання трудового договору на частину першу статті 38 КЗпП України.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не вправі був змінювати підставу розірвання трудового договору з ОСОБА_1 на частину 1 статті 38 КЗпП України за відсутності на те волевиявлення позивача.

На день звільнення позивача заборгованість відповідача по заробітній платі мала місце за червень, липень серпень 2022 року.

Зазначені обставини відповідачем не спростовуються і вказують на доведення факту порушення роботодавцем законодавства про працю через регулярну невиплату заробітної плати, а тому роботодавець мав звільнити працівника за частиною 3 статті 38 КЗпП України.

Відтак вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та наявні підстави змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1 та вважати позивача, оператора верстатів з програмним керуванням другого розряду механічного цеху № 20, звільненим з 31.10.2024 за власним бажанням, відповідно до частини 3 статті 38 КЗпП України з причини порушення підприємством законодавства про працю, а саме систематичного порушення строків виплати заробітної плати, з АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання Інжиніринг».

Відповідно до частини 1 статті 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зокрема внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Позивач має право на стягнення вихідної допомоги відповідно до положень статті 44 КЗпП України у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Середній заробіток працівника визначається відповідно статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою КМУ від 08.02.1995 №100. Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Згідно з абзацом 1 пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються, із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадиться шляхом множення середньоденного (годинного, заробітку на число робочих днів (годин), а у випадку передбаченим чинним законодавством календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

При нарахуванні та стягненні вихідної допомоги слід виходити з наступного розрахунку середньоденного заробітку та з урахуванням встановлення на підприємстві з 05.06.2023 неповного дводенного робочого тижня (Наказ № 46 від 31.05.2023): позивача звільнено31.10.2024(останнідва місяціщо передуютьзвільненню серпень 2024року,вересень 2024року),кількість робочихднів позивачаскладає 17робочих днів(серпень2024 року 8,вересень 2024року 9),таким чиномсередньомісячне числоробочих днівскладає 9робочих днів(17/2=9). Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 без відрахування ПДФО та військового збору становить 697,67 грн.

Отже, вихідна допомога, що має бути стягнута на користь позивача відповідно до положень статті 44 КЗпП України становить 18837,09 грн. (9 (середньомісячне число робочих днів) х 697,67 грн. (середньоденна заробітна плата) х 3 = 18837,09 грн.), з наступним утриманням з цієї суми належних до сплати податків і зборів, а не 30014,55 грн., як заявлено у позові.

Доказів на спростування зазначених обставин (зокрема, розміру середньомісячного заробітку позивачки та іншої кількості робочих днів за останні два місця перед звільненням) позивачем та його представником суду не надано.

Крім того, як встановлено судом, на день звільнення 31.10.2024 борг відповідача по заробітній платі перед позивачем становив 26358,41 грн.

Оскільки судом встановлено, що в день звільнення відповідач не виплатив позивачці заборгованість із заробітної плати у розмірі 26358,41 грн., що свідчить про порушення відповідачем строків виплати заробітної плати позивачці, встановлених статтею 115 КЗпП України та статтею 24 Закону України «Про оплату праці» та наявність заборгованості з виплати заробітної плати, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивачки та необхідність стягнення з АТ «СМНВО - Інжиніринг» на користь ОСОБА_3 заборгованості по заробітній платі у вказаному розмірі.

З огляд на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частиною 1 статті 141 ЦПК України).

Судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог: 1211,20 грн. - за вимогу немайнового характеру та 1211,20 грн. - за вимогу майнового характеру.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 263 та 264 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_3 .

Вважати ОСОБА_1 звільненим з посади оператора верстатів з програмним керуванням другого розряду механічного цеху № 20 Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання Інжиніринг» з 31 жовтня 2024 року за власним бажанням відповідно до частини 3 статті 38 КЗпП України, з причини порушення підприємством законодавства про працю, а саме систематичного порушення строків виплати заробітної плати.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання Інжиніринг» на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку у сумі 18837 грн. 09 коп., з наступним утриманням податків та обов`язкових платежів.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання Інжиніринг» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 26358 грн. 41 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання Інжиніринг» на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг», місцезнаходження: м. Суми, вул. Іллінська, 13, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00205618.

Повне судоверішення складено25грудня 2024 року.

Суддя М.М. Косолап