Ухвала

від 24.12.2024 по справі 299/8552/24

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Справа № 299/8552/24

У Х В А Л А

24.12.2024 м. Виноградів

Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Трагнюк В.Р. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бочкор Іван Васильович, заінтересована особа: Виноградівська міська рада Закарпатської області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Бочкор І.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Заінтересована особа: Виноградівська міська рада Закарпатської області

Розглянувши матеріали поданої заяви, приходжу до наступних висновків.

Зі змісту заяви вбачається, що заявник просить встановити факт, що має юридичне значення, у виді проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України справи за заявами про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягають розгляду у порядку окремого провадження за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Таким чином, вимоги щодо форми та змісту заяви, яка подається у порядку окремого провадження, порядок її подання до суду врегульовуються загальними правилами, встановленими ЦПК України. З урахуванням цього суд вважає за можливе застосовувати положення ст. 175, 177 ЦПК України в аспекті визначення вимог до форми та змісту заяви, яка подається у порядку окремого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Таким чином, недотримання вимог щодо форми та змісту заяви, передбачених ст. 175, 177 ЦПК України, є підставою для залишення її без руху з наданням заявнику строку для усунення виявлених недоліків.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зазначено, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) вказано, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів».

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

Таким чином, визначальною ознакою справ, які розглядаються у порядку окремого провадження, є відсутність спору про право, зокрема, разом з тим, щоб встановлення факту, що має юридичне значення і зумовлює виникнення, зміну або припинення певних суб`єктивних прав, не пов`язувалося з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

З поданої заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається, що встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу їй потрібно для отримання суб`єктивного права на оформлення спадщини.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" вказується, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, які мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний провести підготовчі дії, зокрема з`ясувати, які фізичні особи чи організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявнику та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.

Відповідно до ч.6 ст.294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

При зверненні до суду із вказаною заявою заявниця та її представник не вказали чи існують ще особи на права чи інтереси яких може вплинути рішення у справі окремого провадження, та не вказали чи впливатиме встановлений факт на спадкові та або інші права, обов`язки чи інтереси інших осіб.

В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Відповідно до ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України).

Частиною другою статті 3 СК України визначено, що сім?ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до чинного законодавства до членів родини належить визначене коло з декількох осіб, а отже встановлення судом факту, що має юридичне значення, зокрема, встановлення факту проживання особи разом з спадкодавцем як чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, зумовлює виникнення для такої особи суб`єктивного права та можливості його реалізації у відповідних правовідносинах, учасниками яких також є і інші члени родини спадкодавця.

Разом з тим, заявниця може бути не єдиним членом родини, у зв`язку з чим право такої особи може заперечуватися, оспорюватися чи не визнаватися іншими членами родини, які входять до цього переліку відповідно до положень матеріального законодавства.

Тому при розгляді даної категорії справ суд особливо повинен переконатися та визначити правильне коло заінтересованих осіб з метою підтвердження відсутності спору про право і відповідно можливості розгляду справи у порядку окремого провадження.

Усупереч вищевикладеному заявником вказано як заінтересовану особу Виноградівську міську раду.

Разом з тим, суд звертає увагу, що подані матеріали не містять жодної інформації щодо інших членів родини ОСОБА_2 , про встановлення факту спільного проживання з яким просить заявниця. Відсутність такої інформації та документального підтвердження позбавляє суд можливості переконатися у відсутності в межах даної справи спору про право та відкрити провадження у порядку окремого провадження.

Тому для усунення даного недоліку заявнику потрібно надати всі відомі відомості з відповідним офіційним документальним підтвердженням щодо наявності чи відсутності у ОСОБА_2 інших членів родини, на яких може вплинути рішення у справі окремого провадження.

На підтвердження вказаних відомостей заявником мають бути надані витяги з реєстру актів цивільного стану, свідоцтва про народження, смерть тощо.

Суд також звертає увагу на наступне.

У Постанові КЦС ВС від 18.07.2022 року у справі № 755/9100/18 зазначено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

У той же час матеріали поданої заяви не містять жодної інформації щодо стану процесу спадкування, спадкової справи, який розпочався внаслідок смерті ОСОБА_3 . Відсутність вказаної інформації з документальним підтвердженням разом з відсутністю відомостей щодо інших членів родини позбавляє суд можливості переконатися у тому, що вирішення даної заяви та встановлення відповідного факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне і такий спір взагалі відсутній.

Тому на додаток до вищевикладеного заявником мають бути надані документи, з яких буде вбачатися стан процесу спадкування, що розпочався після смерті ОСОБА_3 , зокрема, але не виключно, відомості зі спадкового реєстру, копії заведеної спадкової справи тощо. Якщо отримання відповідної інформації буде потребувати ухвали суду, то заявник не позбавлений можливості зазначити про це в заяві про усунення недоліків, заявивши відповідне клопотання про витребування доказів.

Суд також звертає увагу, що доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету, здійснення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності подружніх взаємних прав та обов`язків, інші докази які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22 червня 2021 року у справі № 554/1251/20, від 22 липня 2021 року у справі № 280/1710/18.

Разом з тим заявницею до вказаної заяви не додано жодного доказу на підтвердження факту, який просить встановити заявниця.

Навпаки, заява містить суперечливі відомості. Так за змістом заяви заявниця вказує, що з 2010 року ОСОБА_2 , припинив шлюбні стосунки з позивачкою. Також з матеріалів доданих до заяви вбачається, що місцем смерті ОСОБА_2 , є с.Олешник Берегівського району Закарпатської області, а місцем проживання позивачки є м.Виноградів Закарпатської області.

Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Крім того необхідно врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відтак, заявнику необхідно усунути зазначені недоліки: надати відомості та документальне підтвердження наявності чи відсутності у померлого ОСОБА_2 інших членів родини; надати відомості та документальне підтвердження щодо стану процесу спадкування, що розпочався внаслідок смерті ОСОБА_2 ; з урахуванням цього визначити заінтересованих осіб, надавши уточнену редакцію позовної заяви з її копіями та копіями додатків до неї відповідно до кількості учасників справи або з наданням підтвердження направлення заяви та її копій в електронний кабінет заінтересованих осіб чи рекомендованим листом з описом вкладення. У разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 190, 293 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бочкор Іван Васильович, заінтересована особа: Виноградівська міська рада Закарпатської області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу- залишити без руху.

Роз`яснити заявнику право протягом семи днів з дня отримання ухвали усунути виявлені в ній недоліки, шляхом подання заяви з додержанням вимог, встановленихст. 175 ЦПК України.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. Р. Трагнюк