Постанова

від 20.06.2024 по справі 521/5219/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/5219/24

Номер провадження 3/521/4256/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Непоради О.М.,

за участю секретаря - Дорич А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі матеріали, що надійшли з Одеської митниці ДМС України, за протоколом складеним відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на дату вчинення правопорушення керівник ТОВ «КРАУН ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 43752128, Україна, 54055, Миколаївська обл., м. Миколаїв, просп. Центральний, буд. 107), змінено юридичну адресу на (Україна, 69000, м. Запоріжжя, Вознесенський район, пр-т Маяковського, буд. 11

про порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 МК України,

за участю сторін провадження:

представника Одеської

митниці ДМС України - Бурчо І.Й.,

представника ОСОБА_1 - адвоката Халдая І.В.,

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси надійшов протокол №0159/50000/24 від 07.02.2024 року про порушення митних правил з відповідними матеріалами, у відношенні гр. ОСОБА_1 , за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.

З протоколу про порушення митних правил вбачається, що Одеською митницею здійснено перевірку зовнішньоекономічних операції ТОВ «КРАУН ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 43752128) (продавець) згідно контракту від 02.09.2021 №SF 17), укладеного з компанією «Borko Trade Hungary Kft» (1171, Hungary, Budapest, Lugasutca 7) (покупець).

Одеською митницею встановлено, що ТОВ «КРАУН ЛЮКС» за митною декларацією (далі МД) типу ЕК 10 АА від 17.09.2021 № UA500040/2021/202973 експортовано до Китаю товару «Тверді відходи і залишки одержані під час добування рослиною олії з насіння соняшника шрот соняшниковий тостований», загальною вагою брутто/нетто 57520 кг. фактурною вартістю 14667 доларів США, що згідно з курсом НБУ на день здійснення митного оформлення складає 391143,82 грн.

Митне оформлення зазначених МД здійснено з наданням документів, які передбачені ст. 335 МК України, серед яких: зовнішньоекономічний контракт від 02.09.2021 № SF-17, рахунок проформа від 17.09.2021 № 18 та інші документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем товару є компанія ТОВ «КРАУН ЛЮКС» в особі директора ОСОБА_1 , а покупцем іноземна компанією «BORKO TRADE HUNGARY KFT» в особі директора Jakub Bedrich.

У зазначеному протоколі про порушення митних правил №0159/50000/24 від 07 лютого 2024 року, Одеською митницею складеного відносно громадянки України ОСОБА_1 , яка виконала процедуру декларування, вказується, що з метою з`ясування питання про автентичність поданих митному органу документів на зазначені товари, було направлено запит до митних органів Чеської Республіки.

Так, 22.12.2023 Одеською митницею за вхідним номером 31852/4 отримано лист Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби (від 22.12.2023 року №26-1/26- 04/7.10/3222), щодо отриманої відповіді Генерального митного директорату Чеської Республіки (від 01.12.2023 №41066-8/2023-900000-213) на запит про надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при експорті товарів на підставі контрактів з «BORKO TRADE HUNGARY КЕТ» (1171, Hungary, Budapest, Lagasutca 7) в особі директора компанії Jakub Bedrich. У протоколах про порушення митних правил відносно компанії ТОВ «КРАУН ЛЮКС» в особі директора ОСОБА_1 , вказується, що за результатом розгляду листа Держмитслужби та опрацювання документів, які надійшли від Генерального митного директорату Чеської Республіки, а також додатків до нього, встановлено наступне. Так співробітниками митного директорату проведено розслідування та з`ясовано фактичне місцезнаходження Jakub Bedrich. Справжня адреса проживання пана ОСОБА_2 (директор «BORKO TRADE HUNGARY», ІНФОРМАЦІЯ_2 ), є муніципалітет resident BORKOVANY 128, 691 75 BORKOVANY,CZ у Чеській Республіці. Однак фактично за даною адресою він не проживає. Також, співробітниками митного директорату здійснено опитування пана ОСОБА_2 щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності та інших деталей, які можуть стосуватись діяльності пов`язаної ТОВ «КРАУН ЛЮКС». 19.10.2023 о 10 год. 00 хв. пан ОСОБА_2 з`явився до митниці області Південна Моравія, де було оформлено протокол заслуховування за №539622-4/2023-530000-51.

В ході опитування пана ОСОБА_2 встановлено наступне.

Пан ОСОБА_2 за проханням свого товариша ОСОБА_3 у 2019 році на своє ім`я відкрив банківський рахунок в Угорщині (назву банку не пам`ятає). ОСОБА_4 пояснив пану ОСОБА_2 , що хоче відкрити банківський рахунок в Угорщині, однак для цього йому потрібен громадянин з Європейського Союзу, інакше йому не відкриють банківський рахунок у зв`язку з тим, що він громадянин України. Також, ОСОБА_3 зазначив, що хоче займатися бізнесом в Угорщині, а саме купувати зерно і сільськогосподарську продукцію, яку він би обмінював на трактори. У подальшому на початку 2021 року за проханням ОСОБА_3 пан ОСОБА_2 закрив цей рахунок. Зі слів пана ОСОБА_2 жодних документів на руки за відкриття та закриття банківського рахунку він не отримував, так само як і фінансову винагороду. Разом з тим, пан ОСОБА_2 пояснив, що йому невідомо про те, що він десь значиться як керівник компанії «BORKO TRADE HUNGARY» та не підписував ніяких документів (окрім випадків відкриття та закриття банківського рахунку в Угорщині за проханням ОСОБА_3 ). Зі слів пана ОСОБА_2 , він не повинен був мати жодних прав підпису, а лише бути працівником з метою управління банківським рахунком.

Виходячи зі свідчень пана ОСОБА_2 митниця вважає встановленим, що поданий ТОВ «КРАУН ЛЮКС» зовнішньоекономічний контракт № SF-17 від 02.09.2021 до МД типу ЕК 10 АА від 17.09.2021 № UA500040/2021/202973 є підробленими, оскільки пан ОСОБА_2 їх не підписував та не вів жодної фінансово-господарської діяльності угорської компанії «BORKO TRADE HUNGARY KFT» (1171, Hungary, Budapest, Lagasutca 7).

Отже, на думку Одеської митниці, відповідно до протоколів про порушення митних правил ТОВ «КРАУН ЛЮКС» в особі гр. України ОСОБА_1 надано підроблені документи, а саме контракт від 02.09.2021 №SF 17.

Таким чином, митний орган вважає, що ОСОБА_1 , вчинені дії, спрямовані на переміщення товару «Тверді відходи і залишки одержані під час добування рослиною олії з насіння соняшника шрот соняшниковий тостований», загальною вагою брутто/нетто 57520 кг. фактурною вартістю 14667 доларів США, що згідно з курсом НБУ на день здійснення митного оформлення складає 391143,82 грн. з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів підроблений зовнішньоекономічний контракт від 02.09.2021 року №SF 17, чим скоєно порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України

Відповідно до відомостей модуля «Провадження в справах про ПМП» АСМО «Інспектор» та інформації, наявної в реєстрі порушників митних правил ЄАІС, гр. ОСОБА_1 протягом 2023 - 2024 не притягувалась до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 482, 483 Митного кодексу України.

На підставі вищевказаних обставин посадовою особою митниці було складено протокол про порушення митних правил №0159/50000/24 від 07 лютого 2024 року відносно ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Представник митниці у судовому засіданні вважав, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483МК України та застосувати до нього стягнення відповідно до санкції вказаної статті.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвокат Халдай І.В. заперечив вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення. Обґрунтовуючи свої доводи, пояснив, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та просив провадження в справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що директором підприємства при митному оформленні товару були подані всі документи, передбачені як обов`язкові, які були оформлені у встановленому чинним законодавством порядку та містили всі реквізити, необхідні для ідентифікації товару. Відповідно до МД вищевказані товари після повного митного оформлення було випущено у вільний обіг, тобто автентичність поданих митним органам України документів, а саме митних декларацій не викликала сумнівів. Адвокат зазначив, що органом митного контролю України не доведено факт подання директором підприємства до митного органу, як підстави для переміщення товарів підроблений зовнішньоекономічний контракт. Таким чином, митний орган передчасно та безпідставно прийшов до висновку, не надавши беззаперечних доказів вчинення дій, що мають ознаки порушення митних правил, передбачених ст. 483 МК України, а висновок про підробку контракту зроблено передчасно та за відсутності належних підстав, та фактично за наслідками зловживання працівниками митної служби. Крім того, адвокат Халдай І.В. зазначив, що зміст протоколу суттєво відрізняється від відповіді Генерального митного директорату Чеської Республіки (від 01.12.2023 №41066-8/2023-900000-213) а саме працівниками митної служби безпідставно розширено та доповнено текст висновку, в наслідок чого його зміст суттєво відрізнився від документу який став підставою для складення протоколу. Разом з тим, матеріали справи не містять жодного доказу того, що директором підприємства вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві відомості та мають ознаки підробки щодо умов поставки товару, а також даних зазначених у експортній МД. Матеріалами справи також не містять жодного доказу, який би свідчив про те, що директор підприємства усвідомлював протиправний характер своїх дій чи бездіяльності, передбачав їх шкідливі наслідки і бажав їх або свідомо допускав настання цих наслідків. Отже протокол про порушення митних правил відносно директора підприємства складено безпідставно, так як у контракт не вносилися неправдиві дані, а також при складанні протоколу було допущено ряд процесуальних порушень. Адвокат в судовому засіданні повністю підтримав доводи, зазначені у запереченнях на протоколи про порушення митних правил №0159/50000/24 від 07 лютого 2024 року відносно ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, вислухавши думку учасників процесу, суд не знаходить достатніх підстав для визнання особи винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Згідно ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України. Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Для притягнення до відповідальності за ст. 483 МК України, необхідна наявність умислу в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 року №8 "Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил").

В ході судового розгляду встановлено, що митний орган інкримінує ОСОБА_1 вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а саме вчинення дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митним органам як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві дані щодо маркування товару.

Відповідно до ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України передбачено настання адміністративної відповідальності у разі Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Відповідно до ст. 266 МК України, декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим кодексом; 2) на вимогу митного органу пред`явити товари, транспорті засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим кодексом та податковим кодексом, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього кодексу; 5) у випадках визначених цим кодексом та іншими законами України, платити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

В контексті МК України, декларантом є особа, яка переміщує товари або бере на себе зобов`язання та відповідальність за переміщення товарів через митний кордон України та/або митною територією України.

Щодо оцінки доказів наданих до суду Одеською митницею, суд дійшов наступних висновків.

Одеською митницею Шандуренко Л.Є. інкримінується подання до митного органу підроблених документів, а саме: контракту від 02.09.2021 №SF 17, з підстав, що зазначені документи не підписувалися сторонами.

В судовому засіданні встановлено та не оспорювалося іншими учасниками адміністративної справи те, що контракт від 02.09.2021 №SF 17 є зовнішньоекономічними договорами.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності (абз.13 ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність").

Представництво іноземного суб`єкта господарської діяльності - установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб`єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження (абз.45 ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність").

Контрагент це фізична або юридична особа, що є однією зі сторін угоди та бере участь у фінансовій операції для заключення договору. Головною метою, якого є забезпечення захисту свого підприємства, дотримання національного законодавства країн контрагентів і інше. Міжнародні умови торгівлі (Incoterms) це міжнародно визнана система торгових термінів, які застосовуються при поставках товарів.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан. Цей Указ набрав чинності одночасно з набранням чинності Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

Суттєве ускладнення, а іноді і повна неможливість особистих зустрічей для підписання контрактів, як і деякі труднощі у роботі пошти та кур`єрських сервісів, не мають стати перешкодою для їх укладення. Для більшості підприємств електронний документообіг став незамінною частиною роботи, особливо за останні рокі пандемії. Безліч сервісів дають таку можливість просто та безпечно.

Крім того, міжнародні звичаї комерції значно лояльніші до форм укладення контрактів, в тому числі і міжнародних. Досягти згоди щодо всіх істотних умов угоди можна буквально на серветці.

Стаття 2.1. Принципів міжнародних комерційних договорів (принципів УНІДРУА (UNIDROIT) регламентує, що договір може бути укладено шляхом акцепту оферти чи в результаті поведінки сторін, яка в достатній мірі свідчить про згоду. До речі, найпопулярніша в Україні письмова форма договору за тими ж Принципами визначається як будь-який вид повідомлення, який зберігає запис інформації, яка міститься в ньому, та може бути відтворена у візуальному вигляді. А тому фактично навіть обмін електронними повідомленнями, в яких сторони узгодять істотні умови контракту є достатніми для його укладення. Укладання зовнішньоекономічного договору (контракту) це найважливіший елемент зовнішньоекономічної операції, це залежить від того, що саме контракт регламентує умови зовнішньоекономічної операції, її права і обов`язки сторін, а також їх відповідальність в разі невиконання договірних умов.

Положення про укладення, істотних умов і форми договору визначені статтями 638 647 Цивільного кодексу України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. (ч.2 ст.6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність").

Ч.3 ст. 31 Закону України Про міжнародне приватне право встановлює, що зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається у формі, передбаченій законом, незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено міжнародним договором України.

Умови зовнішньоекономічного контракту, тобто зміст договору складає:

Умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними.

Умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дo 07.08.2020 зовнішньоекономічні договори, контракти повинні були відповідати вимогам Наказу Мінекономіки та євроінтеграції від 09 вересня 2001 poкy зa № 201 «Пpo затвердження Положення «Пpo фopмy зовнішньоекономічних договорів (контрактів)». Пpoтe цeй документ втратив чинність. Іншого документу, який би встановлював вимоги до ЗЕД-дoгoворів, пoки нe пpийнятo. Пpoтe, при укладенні таких контрактів особливу увагу звертається на наступне:

Найменування договору (договір купівлі-продажу, надання послуг, поставки тощо), його номер, а також дата укладення контракту.

Преамбула.

За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визначатися додаткові умови: страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників, визначення норм навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документації на товар, збереження торгових марок, порядок сплати податків, митних зборів, різного роду захисні застереження, з якого моменту договір (контракт) починає діяти, кількість підписаних примірників договору (контракту), можливість та порядок унесення змін до договору (контракту) та ін.

Окремі види зобов`язань регулюються розділом III книги п`ятої Цивільного кодексу України, Законом України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" та інші.

Сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту) є суб`єкти, які мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до законів України або закону місця укладання договору (контракту).

Зовнішньоекономічний договір (контракт), укладений резидентом України, повинен бути складений двома мовами: державною мовою України і мовою другої сторони контракту. Виконувати цю вимогу закону потрібно незалежно від того, яке право сторони вибрали для свого договору.

Відповідно до статей 627 і 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Із наданого суду та дослідженого в судовому засіданні контракту (міжнародний договір) від 02.09.2021 №SF 17 суд приходить до висновку, що в них зазначені усі істотні умови договору, а тому нема підстав для визнання цього зовнішньоекономічного документа не дійсними.

Питання недійсності договорів (міжнародних договорів) може ініціюватися сторонами таких договорів, або іншими уповноваженими органами в інтересах держави та вирішуються в порядку цивільного судочинства. При розгляді адміністративної прави суд позбавлений робити такі висновки.

Щодо підробки документів, суд зауважує, що КК України, а саме статті 359 та 366 КК України передбачають відповідальність за підробку офіційних документів та службове підроблення. Питання чи являються вищенаведені зовнішньоекономічні договори офіційними документами, та чи є вони підробленими, хто саме вчинив ці кримінальні правопорушення, вирішується в межах кримінальних проваджень, доказів щодо реєстрації яких, суду не надано.

Аналіз вищенаведених нормативно-правових актів, не дозволяє суду при розгляді адміністративної справи визнати контракт від 02.09.2021 №SF 17 - підробленим.

Судом також встановлено, що ТОВ «КРАУН ЛЮКС» в особі гр. України ОСОБА_1 були підготовлені та подані митному органу митні декларації: типу ЕК 10 АА від 17.09.2021 № UA500040/2021/202973 та експортовано до Китаю «Тверді відходи і залишки одержані під час добування рослиною олії з насіння соняшника шрот соняшниковий тостований», загальною вагою брутто/нетто 57520 кг. фактурною вартістю 14667 доларів США, що згідно з курсом НБУ на день здійснення митного оформлення складає 391143,82 грн., які прийняті та зареєстровані митними органами.

Відповідно до МД вищевказані товари після повного митного оформлення було випущено у вільний обіг, тобто автентичність поданих митним органам України документів, а саме митних декларацій, які прийняті та зареєстровані за номерами МД типу ЕК 10 АА від 17.09.2021 року не викликала сумнів.

Не викликали сумніву у представників митних органів і справжність інших документів, які були надані ОСОБА_1 для митного оформлення, а саме серед яких: зовнішньоекономічний контракт від 02.09.2021 № SF-17, рахунок проформа від 17.09.2021 № 18 та інші документи.

Не заперечував проти справжності вказаних документів представник Одеської митниці і в судовому засіданні, підтвердивши, що подання рахунку проформи, коносаменту, інших товаросупровідних та комерційних документів передбачено статтею 335 МК України та до цих документів, Одеська митниця претензій не має.

Разом з митними деклараціями надані передбачені ст. 335 Митного кодексу України (далі - МКУ) документи серед яких зовнішньоекономічний контракт №SF 17 від 02.09.2021 року, рахунок проформа від 22.06.2021 року №3, коносаменти від 20.06.2021 року №3 інші товаросупровідні та комерційні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем та відправником товару є ТОВ «КРАУН ЛЮКС», а покупцем та одержувачем є «BORKO TRADE HUNGARY KFT».

Відповідно граф вищезазначених МД було заявлено: «Тверді відходи і залишки одержані під час добування рослиною олії з насіння соняшника шрот соняшниковий тостований», загальною вагою брутто/нетто 57520 кг. фактурною вартістю 14667 доларів США, що згідно з курсом НБУ на день здійснення митного оформлення складає 391143,82 грн.

Митні декларації на вищевказані товари після повного митного оформлення було випущено у вільний обіг.

Таким чином, при митному оформленні товару ОСОБА_1 були подані всі документи, передбачені як обов`язкові, які були оформлені у встановленому чинним законодавством порядку та містили всі реквізити, необхідні для ідентифікації товару.

Відповідно до МД вищевказані товари після повного митного оформлення було випущено у вільний обіг, тобто автентичність поданих митним органам України документів, не викликала сумнівів.

Докази того, що керівником ТОВ «КРАУН ЛЮКС» ОСОБА_1 вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документи, які містять неправдиві відомості щодо умов поставки товару, а також даних зазначених у експортній митні декларації, матеріали справи не містять.

В ході судового розгляду також встановлено, що 22.12.2023 Одеською митницею за вхідним номером 31852/4 отримано лист Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби (від 22.12.2023 року №26-1/26-04/7.10/3222), щодо отриманої відповіді Генерального митного директорату Чеської Республіки (від 01.12.2023 №41066-8/2023-900000-213) на запит про надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при експорті товарів на підставі контракту з «BORKO TRADE HUNGARY КFТ» (1171, Hungary, Budapest, Lagasutca 7) в особі директора компанії Jakub Bedrich.

За результатом розгляду листа Держмитслужби та опрацювання документів, які надійшли від Генерального митного директорату Чеської Республіки, а також додатків до нього, встановлено наступне.

Співробітниками митного директорату проведено розслідування та з`ясовано фактичне місцезнаходження Jakub Bedrich. Справжня адреса проживання пана ОСОБА_2 (директор «BORKO TRADE HUNGARY», ІНФОРМАЦІЯ_2 ), є муніципалітет resident BORKOVANY 128, 691 75 BORKOVANY,CZ у Чеській Республіці. Однак фактично за даною адресою він не проживає.

Також, співробітниками митного директорату здійснено усне опитування пана ОСОБА_2 щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності та інших деталей, які можуть стосуватись діяльності пов`язаної «BORKO TRADE HUNGARY». 19.10.2023 року о 10.00 пан ОСОБА_2 з`явився до митниці області Південна Моравія, де було оформлено протокол заслуховування за №539622-4/2023-530000-51 в ході якого останній пояснив, що він не має відношення до діяльності «BORKO TRADE HUNGARY».

Проаналізувавши наданий суду заключний звіт, слід врахувати що відповідальна особа ОСОБА_5 , який підготував звіт щодо опитування ОСОБА_2 , зазначив, що « ОСОБА_6 відповідав на запитання переважно такими словами: «Ні я не знаю, я не пам`ятаю». Висновок за результатами опитування Митне управління Південноморавського краю зробило наступний «Митне управління Південноморавського краю не змогло отримати запитувані документи та відповіді на запитання працівників митного управління України, а лише інформацію про можливі проміжки часу вищезазначеної справи».

Крім того, в тексті заключного звіту та в його перекладі відсутні відомості щодо питання про відношення ОСОБА_2 до компанії «BORKO TRADE HUNGARY», так само як і не має відповіді на вказане питання від опитуваної особи, що свідчить про безпідставність даного висновку при складенні протоколу. Так само критично суд оцінює висновок звіту «Митне управління Південноморавського краю не змогло отримати запитувані документи та відповіді на запитання працівників митного управління України, а лише інформацію про можливі проміжки часу вищевказаної справи». Так із вказаного висновку не вбачається встановлення фактів та обставин, які б могли дати підстави для формулювання висновку про підробку контракту. Також суд звертає увагу на розбіжності у назві підприємства щодо якого запитувалась інформація «BORKO TRADE HUNGARY» та із назвою яка зазначена у зовнішньоекономічному контракті «Borko Trad Hungaru KFT». Також суд зважає на пояснення адвоката Халдая І.В., який зазначив про те, що у протоколі та інформації отриманої внаслідок міжнародного співробітництва відсутні відомості щодо ідентифікації особи на ім`я ОСОБА_2 , в той час як у відкритих джерелах та соціальних мережах наявні відомості щодо великої кількості осіб із аналогічними анкетними даними. Так само адвокатом було звернута увага суду на те що компанія «BORKO TRADE HUNGARY KFT» зареєстрована в республіці Угорщина, в той час як перевірка чомусь проводилась у республіці Чехія. Ці та інші обставини на думку адвоката свідчить про можливу помилку щодо ідентифікації опитуваних осіб та сумніви щодо достовірності інформації отриманої митними органами.

Таким чином, враховуючи вище викладене у мотивувальній частині постанови суд приходить до висновку, що слова пана ОСОБА_2 про те, що він підписував тільки документи необхідні для відкриття рахунку в Угорщині, не можуть бути підставою для однозначного висновку про підробку зовнішньоекономічного контакту.

Як зазначалося вище факт підробки документа повинен бути підтверджений судом.

Окремо суд звертає увагу на те, що у наявних в матеріалах справи документах відсутні ідентифікуючі дані пана ОСОБА_2 , тобто відсутні докази того, що було опитано особу, яка має відношення до компанії «Borko Trade Hungary Kft».

Таким чином, є цілком обґрунтовані підстави вважати, що було опитано особу з таким же ім`ям та прізвищем як у керівника компанії «Borko Trade Hungary Kft», що також свідчить про необґрунтованість доводів, що покладені в основу протоколу про порушення митних правил.

В матеріалах адміністративної справи знаходиться лист Генерального митного директорату Чеської Республіки від 01 грудня 2023 року № 41066-8/2023-900000-213, в якому зазначено, що результати розслідування надсилаються з метою успішного завершення розслідування можливого порушення митних правил і можуть бути використані як докази в митному, адміністративному або подальшому судовому провадженні. Його не можна використовувати в якості доказів або будь-якому кримінальному провадженні. Якщо Митна служба України має намір отримати докази для цілей кримінального провадження, вони повинні бути витребувані у формі судового доручення з посиланням на вих. №. 41066/2023-900000-213.

Оскільки факт підроблення документів встановлюється судом в межах кримінального провадження, то матеріали справи не містять доказів підробки, що свідчить про відсутність події і складу адміністративного правопорушення у діях декларанта ОСОБА_1 .

Відповідно до частин першої, другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (стаття 10 КУпАП).

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (частина перша статті 486 Митного кодексу України).

Згідно з диспозицією частини першої статті 483 Митного кодексу України відповідальність за цією статтею настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Тобто, основним безпосереднім об`єктом правопорушення є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України (активна поведінка особи).

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується прямим умислом особи на переміщення товарів з приховуванням від митного контролю.

Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 483 Митного кодексу України є наявність в діях правопорушника вини.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

За змістом ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, а згідно ч. 2 цієї статті провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у ст.508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням. Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до МК, а в частині, що не регулюється ним - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення (ст.487 МК України).

Частиною 1 статті 483 МК України передбачено, що відповідальність за порушення митних правил настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

В ст. 483 МК України надано вичерпаний перелік ознак, за якими має кваліфікуватися дане правопорушення.

Так, відповідно до ст. 483 МК України переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом.

Відповідно до ч. 1 ст. 492 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється державною мовою.

Враховуючи положення зазначеної норми, оцінка документів, які стали підставою для складання протоколу про порушення митних правил, та які є в розумінні митного органу доказами вчинення ним адміністративного правопорушення, можлива за наявності належним чином оформленого перекладу з мови оригіналу на українську мову.

Статтею 503 МК України, визначено, що перекладачем може бути особа, яка володіє мовою, знання якої необхідне для здійснення перекладу під час провадження у справі про порушення митних правил. Як перекладач може виступати посадова особа митного органу.

Матеріалі справи міститься лист митних органів Чеської Республіки викладений англійською мовою.

Однак, листи з відповіддю від митних органів Чеської Республіки мають неофіційний переклад на українську мову, здійснений начебто перекладачем ОСОБА_7 з «Бюро перекладів Platinum», про що свідчить відповідна відмітка на вказаних документах та лист ДМСУ від 22.12.2023 року, в якому зазначено «направляємо копію відповіді митних органів Чеської Республіки з неофіційним перекладом...», тобто автентичність тексту є сумнівною.

Крім того, матеріали справи не містять жодних відомостей що перекладач ОСОБА_7 з «Бюро перекладів Platinum», володіє відповідною мовою, для здійснення перекладу наданих документів та володіє технічним перекладом відповідної мови з урахуванням особливостей справи.

Оцінюючи докази у справі, враховую те, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у Суду.

Крім того, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності відповідно до статті 251 КУпАП можуть бути доказом у справі про адміністративне правопорушення.

Наведені вище обставини свідчать про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митним органам як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві дані щодо маркування товарів.

Відповідно до ст. 17 Закону України " Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків ("Коробов проти України" від 21.10.2011 року).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 486 МК України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 МК України, у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ст. 486 МК України).

За положеннями п. 3 ч. 1ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як "кримінальне обвинувачення", оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні ст. 6 Конвенції.

Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудній (в даному випадку особа відносно якої складено протокол) вчинив правопорушення, яке йому ставиться у провину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні (в даному випадку на митний орган), і будь який сумнів має тлумачитись на користь особи стосовно якої вирішується питання про притягнення до відповідальності.

В процесі провадження у справі митним органом не дотримано принципу повноти дослідження обставин справи, що суттєво впливає на об`єктивність рішення у провадженні, а також не здобуто такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені у протоколі висновки, як такі, що не залишають місця сумнівам.

Відповідно до положень статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і вчинене саме особою стосовно якої складено протокол про правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення (в даному випадку митний орган), був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною у інкримінованих діях.

Оцінивши усі докази по справі в їх сукупності, суд виходячи із загальних засад державної митної справи, законності, презумпції невинуватості, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та обов`язків, вважає, що під час розгляду даної справи не здобуто та суду не надано достатніх, належних, достовірних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Матеріали справи не містять достатніх, належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_1 свідомо порушила встановлений цим Кодексом порядок проходження митного контролю з порушенням визначеної законодавством процедури.

Згідно ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на відсутність достовірних і достатніх відомостей про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та враховуючи вимоги закону щодо того, що усі сумніви мають трактуватись на користь особи, яка притягається до відповідальності, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.

З урахуванням наведеного, провадження по справі підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 458, 459, 461, 483, 486, 527, 528 МК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за протоколом про порушення митних правил № 0159/50000/24, щодо притягнення останньої до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 МК України, закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.М. Непорада