Рішення

від 20.12.2024 по справі 297/2714/24

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 297/2714/24

Номер провадження: 2/511/730/24

20 грудня 2024 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Бобровська І. В.,

за участю секретаря судового засідання - Замковенко О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, Служба у справах дітей Берегівської міської ради Берегівського району Закарпатської області про позбавлення батьківських прав,

за участі позивача - ОСОБА_1 ,

представника ССД Лиманської селищної ради - Лущ І.С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви.

24.07.2024 року до Роздільнянського районного суду Одеської області з Берегівського районного суду Закарпатської області, надійшла вище вказана позовна заява, в якій представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Базилєва Ю.О., просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вимоги мотивувала тим, що сторони по справі є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Син проживає з матір`ю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 для неповнолітнього сина створила всі необхідні умови для виховання та розвитку дитини. Крім того, зазначила, що ОСОБА_2 самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, з сином не спілкується на протязі тривалого часу, розвитком та життям дитини не цікавиться, не відвідує його, участі у вихованні та особистому житті не приймає, матеріально не підтримує, у зв`язку з чим має бути позбавлений батьківських прав відносно свого сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 09.09.2024 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Роздільнянського районного суду від 05.11.2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

Позиції сторін.

Представник позивача-адвокат Базилєва Ю.О. в судове засідання не прибула, просила суд слухати справу у її відсутність, позов підтримала.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Сініло Т.В. до суду не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надали до суду заяву про визнання позову та просили справу розглядати без їх участі.

Представник третьої особи - служба у справах дітей Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Лущ І.С. просила позов задовольнити, висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав підтримала.

Неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в судовому засіданні надав згоду на позбавлення відповідача батьківських прав відносно нього, пояснив, що вони з батьком чужі люди, батько з ним не спілкується з самого дитинства, його успіхами не пишається, він намагався телефонувати батьку сам, але той або не бере слухавку, або говорить що зайнятий те передзвонить, але не передзвонював.

Судом по справі встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстровані та фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади та довідкою № 3055 виданої виконкомом Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області.

Позивач- ОСОБА_1 разом із неповнолітнім сином ОСОБА_3 проживають в квартирі, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 20.10.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області Патраманською Л.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1610.

Сторони є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 02.10.2009 року виконкомом Астейської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, на підставі актового запису №11, в графі батько зазначено - ОСОБА_2 , в графі мати - ОСОБА_1 .

Неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається у КССЗО «Лиманській ліцей №1» Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області. Мати приділяє належну увагу вихованню сина, активно бере участь в батьківських зборах та житті класу. Батько не приділяє уваги, на батьківських зборах не буває, у класного керівника успіхами сина не цікавиться, що підтверджується характеристикою наданою керівництвом КССЗО «Лиманській ліцей №1» Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області.

Крім того, неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчається в «Компьютерна Академія Шаг Одеса Спеціліст», що підтверджується договором № 131026949 від 07.08.2023 року.

Позивач звертаючись до суду з позовною заявою, посилалась на те, що ОСОБА_2 самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, із сином не спілкується на протязі тривалого часу, розвитком та життям дитини не цікавиться, не відвідує його, участі у вихованні та особистому житті не приймає, матеріально не підтримує.

Згідно до Акту обстеження фактичного проживання сім`ї ОСОБА_1 від 31.10.2023 року, фахівцем Управління соціального захистку населення Лиманської селищної ради Корневою Н.М., проведено обстеження фактичного та встановлено, що з 2019 року ОСОБА_1 разом з неповнолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Дитина знаходиться на повному утриманні матері, батько дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в догляді дитини не приймає участі, аліменти не сплачує.

Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 03.11.2023 року, головним спеціалістом ССД ОСОБА_4 , працівником ССД ОСОБА_5 , проведено обстеження умов проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітній проживає з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , створені всі необхідні умови для проживання та розвитку неповнолітньої дитини.

Дані правовідносини регулюються наступним нормами права .

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 зазначеної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (стаття 141 Сімейного кодексу України).

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені статтею 150 СК України.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті.. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її виховані, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно дитини. Позбавлення батьківських прав можливе виключно на підставі рішення суду.

Частиною 1 ст. 164 СК встановлено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав.

Згідно до положень ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17.

При розгляді даної справи судом встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки такі обставини підтверджені належними та допустимими доказами та нотаріально посвідченою заявою самого батька, який зазначив, що не бажає виконувати свої батьківськи обов`язки по вихованню та утриманню сина, відповідач також має заборгованість по сплаті аліментів.

Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч.1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.

Пунктом 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи батька, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Відповідно до вимог частин 4 і 5 ст.19 СК України при розгляді судом спорів, зокрема, щодо позбавлення батьківських прав, обов`язковою є участь органу опіки і піклування. Орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкування з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Орган опіки і піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, їхнього ставлення до дитини, а також на підставі інших документів, які стосуються справи та мають істотне значення.

Також судом встановлено, що органом опіки та піклування Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно його неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2

Даний висновок обґрунтований тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , створила для виховання та розвитку дитини всі необхідні умови, дитина має все необхідне для свого віку завдяки матері. Батько не проживає з родиною та не приймає участь у розвитку і вихованні сина. На сьогоднішній день невідомо місцезнаходження гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідно до Висновку комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Лиманської селищної ради № 025/10-24/2024 "Про доцільність позбавлення батьківських прав", доцільно позбавити батьківських прав громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по відношенню до сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Виконавчого комітету Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області від 03.07.2024року №189/24-СР затверджено Висновок Служби у справах дітей Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області № 025/10-24-2024 від 01.07.2024 року "Про доцільність позбавлення батьківських прав".

Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 13.05.2024 року у справі № 511/467/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про позбавлення батьківських прав, попереджено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про необхідність змінити ставлення до виховання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покладено на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Але вказане попередження суду відповідач проігнорував, своє ставлення до сина та виконання батьківських обов`язків на час ухвалення рішення судом не змінив, що підтвердили в судовому засіданні представник органу опіки та піклування, позивачка та сама дитина.

Суд приймає до уваги висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно його неповнолітнього сина, вважає, що обставини, на яких ґрунтується висновок органу опіки та піклування Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області є обґрунтованими.

Відповідно до положень ст.81 ч.1 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

При цьому, встановленні під час розгляду даної справи обставини переконують суд у тому, що відповідач ОСОБА_2 взагалі не має бажання виконувати батьківські функції щодо свого неповнолітнього сина. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, зазначені обставини дають суду обґрунтовані підстави для переконання, що через тривалий час окремого проживання між відповідачем та дитиною втрачено родинні зв`язки та розуміння їх вікових психологічних особливостей. Батько дитиною не цікавиться, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, підготовку до самостійного життя, не спілкується з сином в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до дитини, що розцінюється судом як свідоме нехтування своїми обов`язками.

Крім того, така поведінка батька суперечить принципам Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 (принцип 6), в якій проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Вказані принципи відповідач, як батько, нехтує, оскільки ухиляється від виконання своїх обов`язків батьків по вихованню неповнолітнього сина.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач тривалий час ухилялась від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, не займається її вихованням, не піклується, матеріально не забезпечує, під час розгляду справи не проявив інтересу до стану її здоров`я, не цікавиться фізичним, моральним і духовним розвитком сина, а тому суд вважає, що ОСОБА_2 слід позбавити батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до приписів ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання, однак, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

В такому разі, судом буде перевірено, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини (ч. 4 ст. 169 Сімейного кодексу України).

Відповідно до Постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.08.2024 року ВП № НОМЕР_6 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. щомісячно, починаючи з 14 червня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.150, 164, 165, 166, 167, 180, Сімейного кодексу України, Постановою №3 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року "Про практику застосуваннясудами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ст.ст. 4,18,19,76-81,95,206,211,258-259,263-265,273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, Служба у справах дітей Берегівської міської ради Берегівського району Закарпатської області про позбавлення батьківських прав- задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

Представник позивача: адвокат Базилєва Юлія Олександрівна, РНОКПП НОМЕР_4 , е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_5 ; 73013, м.Херсон, пров.Уманський, 21;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Представник відповідача: адвокат Сініло Тетяна Валеріївна, РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ,

Третя особа: Служба у справах дітей Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, адреса: Одеська область, Роздільнянський район, смт. Лиманське, вул. Центральна, 79, ЄДРПОУ 44300597, е-mail:limanskassd@gmail.com;

Третя особа: Служба у справах дітей Берегівської міської ради Берегівського району Закарпатської області, адреса: Закарпатська область, м. Берегове, вул. Хмельницького Богдана, 7, ЄДРПОУ 45264199

Суддя І. В. Бобровська