Рішення

від 25.12.2024 по справі 211/5381/24

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/5381/24

Провадження № 2/211/2470/24

РІШЕННЯ

іменем України

25 грудня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Ніколенко Д.М.,

за участю секретаря судового засідання - Данилової О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Виконавчий комітет Довгинцівської районної в місті ради, як орган опіки та піклування, Виконавчий комітет Саксаганської районної в місті ради, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав, -

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить суд позбавити її батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , матір`ю якого є відповідачка ОСОБА_2 Відомості про батька дитини записані, відповідно до ч. 1 ст.135 СК України. Починаючи з 01.07.2023 та по теперішній час дитина проживає без реєстрації разом з ним - ОСОБА_1 , та його родиною за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться на повному його забезпеченні та утриманні. Квартира є повністю облаштованою для проживання дитини, з усіма створеними для нього умовами для виховання, розвитку та проживання. Позивач самостійно займається вихованням ОСОБА_3 , при цьому ніколи не перешкоджав відповідачу в спілкуванні з сином та прийманні участі у його вихованні. Проте мати дитини зовсім не цікавиться життям дитини, його виховання, не спілкується з ним та не надає матеріальної допомоги на його утримання. Місцезнаходження відповідача невідоме, вона не виходить на зв`язок, веде аморальний спосіб життя та зовсім не цікавиться дитиною. Що змушує ОСОБА_1 звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 24.09.2024 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження, зобов`язано службу у справах дітей виконкому Довгинцівської районної в місті ради надати висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 03.12.2024 підготовче судове засідання закрите та справу призначено до розгляду.

У судове засідання сторони у справі не з`явилися.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Чухонцева Д.В. подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Відповідач ОСОБА_2 надала до суду заяву про визнання позову.

Представник виконавчого комітету Довгинцівської в місті ради (як орган опіки та піклування) звернувся до суду з заявою про розгляд справи за відсутності представника органу опіки та піклування.

Представник виконавчого комітету Саксаганської в місті ради (як орган опіки та піклування) звернувся до суду з заявою про розгляд справи за відсутності представника органу опіки та піклування.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає позовні вимоги доведеними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи даний позов, суд згідно зі ст. 3 Конвенції про права дитини, ухваленої Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989, ратифікованої Постановою ВРУ від 27.02.1991, приділяє першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 12). Матір`ю малолітньої дитини є ОСОБА_2 , відомості про батька дитини записані, відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 13, 14 - копія витягу).

Як вбачається з нотаріально завіреної заяви (а.с. 15, 16), відповідач на період з 11.07.2023 по 11.07.2024, у зв`язку з виїздом на роботу до міста Вінниці, дала згоду на утримання, піклування та проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її знайомими, громадянами України: ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .

У матеріалах справи наявні докази, що після 11.07.2024 дитина залишилась проживати у родині ОСОБА_1 (а.с. 19, 21-24, 25).

Мати дитини протягом вказаного часу не цікавиться життям дитини, її вихованням, не спілкується з сином та не надає матеріальної допомоги на його утримання. Згідно з інформацією ВП№1 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 08.11.2024 №45.1/2-9432, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів сусідів, давно не проживає, її місцезнаходження їм невідомо. Згідно з наявних обліків ITC «ІПНП» встановлено, що остання впродовж 2023-2024 років до адміністративної відповідальності не притягувалася (а.с.56).

Відповідно до інформації Криворізького міського центру соціальних служб від 27.11.2024 №01-08/343, фахівцем із соціальної роботи спільно зі спеціалістом служби у справах дітей виконкому Довгинцівської районної в місті ради було здійснено комісійний вихід в сім`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Умови проживання за вищевказаною адресою вкрай незадовільні, жінка проживає за цією адресою у сторонніх осіб. Відповідач у справі має власне житло за адресою: АДРЕСА_2 , з її слів, воно непридатне до проживання. Фахівцем із соціальної роботи було з`ясовано, що ОСОБА_2 не проти позбавлення її батьківських прав відносно сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки не може створити належні умови проживання та здійснювати матеріальне забезпечення свого сина (а.с. 55).

Відповідно до інформації управління праці та соціального захисту населення виконкому Довгинцівської районної в місті ради від 16.10.2024 №13/15-313, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , державні соціальні допомоги на малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не отримує (а.с. 54).

08.10.2024 у службі у справах дітей позивач надав письмове пояснення, в якому зазначив, що з 01.07.2023 має на вихованні малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Місцезнаходження матері дитини позивачу невідоме, тому 08.08.2024 він звернувся до відділення поліції щодо розшуку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що отримав довідку від 24.10.2024 №45.1/2-9021, що місцезнаходження останньої не встановлено, проводяться подальші розшукові заходи. Мати дитини має алкогольну залежність, веде аморальний спосіб життя, внаслідок чого не займалась та не займається вихованням сина ОСОБА_3 . Малолітній бажає жити з відповідачем у справі та його сім`єю, тому ОСОБА_1 має намір позбавити відповідача у справі батьківських прав відносно її малолітнього сина для можливості вирішувати питання щодо соціального захисту та інтересів малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 59).

08.10.2024 у службі у справах дітей малолітній надав письмове пояснення, в якому зазначив, що матір він давно не бачив, мешкає з дядьком, ОСОБА_1 , та його сім`єю і бажає надалі проживати разом з ними (а.с. 58).

07.11.2024 в службі у справах дітей відповідач надала письмове пояснення, в якому зазначила, що останні чотири роки вихованням, розвитком та утриманням сина ОСОБА_3 не займалася, життям його не цікавилася, проживає окремо від дитини, оскільки не має можливості матеріально забезпечувати сина, не може створити належні умови проживання для дитини. Остання зазначила, що не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 60).

Згідно зі статтями 7, 155 Сімейного Кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

За положеннями ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та поважати дитину.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно із п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в повному обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідоме нехтування ними своїх обов`язків.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Згідно із ч. ч. 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Виконкомом Довгинцівської районної в місті ради (як органом опіки та піклування) надано висновок від 18.12.2024 щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батьків, так і для дитини ст. 166 Сімейного кодексу України.

При вирішенні питання щодо доцільності позбавлення відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд враховує їх характер, який з огляду на надані до матеріалів позовної заяви документи, свідчать про відсутність підстав для попередження відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і покладення на органи опіки та піклування контролю за виконанням батьківських обов`язків. Також суд бере до уваги висновок виконкому щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав щодо її малолітнього сина, відповідно до якого дитина давно не бачила матір, мешкає з дядьком ОСОБА_1 та його сім`єю, яка виховує його та піклується про нього.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити та позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду була звільнена від сплати судового збору, оскільки позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 211,20 грн.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 №3, ст.ст. 19, 150, 155, 164, 165, 166 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 247, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 25 грудня 2024 р.

Суддя Д.М. Ніколенко