Рішення

від 24.12.2024 по справі 203/7154/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/7154/24

Провадження № 2-о/0203/200/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Єдаменко С.В.,

при секретарі Пархоменко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України,

встановив:

06 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська із вказаною заявою окремого провадження, відповідно до якої просить суд встановити факт народження дитини чоловічої статі ОСОБА_3 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ялта, Автономна Республіка Крим, що знаходиться на тимчасово окупованій території України, від батьків, що перебувають у шлюбі: мати дитини - громадянка України ОСОБА_1 , батько дитини громадянин України ОСОБА_2 . Встановлення факту народження дитини здійснюється в судовому порядку, оскільки відділ державної реєстрації актів цивільного стану не може здійснити належне юридичне оформлення реєстрації народження дитини за законами України з огляду на подання заявницею документів, що мають підтверджувати факт народження, виданих на тимчасово окупованій території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Встановлення цього факту необхідно заявниці для державної реєстрації народження дитини та отримання свідоцтва про народження. (а.с.1-5)

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2024 року справу окремого провадження було призначено до розгляду в судовому засіданні на 13 грудня 2024 року. (а.с.13)

В судове засідання 13 грудня 2024 року сторони по справі не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 19 грудня 2024 року. (а.с.20)

В судове засідання 19 грудня 2024 року сторони по справі не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 24 грудня 2024 року. (а.с.27)

24 грудня 2024 року було проведено розгляд справи по суті.

В судове засідання заявниця не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. (а.с.33)

Представник заінтересованої особи Центрально-Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. (а.с.25-26)

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, справа розглянута без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України (паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 18.01.2022 р. органом 1469). (а.с.4 на зв.-5)

Заінтересована особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України (паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 29.11.2019 р. органом 1469). (а.с.5 на зв.-6)

Як вбачається з медичного свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 22 листопада 2021 року медичною установою «ГБУЗ РК «Ялтинский РД», ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ялта, Автономна Республіка Крим, ОСОБА_1 народила хлопчика. (а.с.32)

Згідно п.5 ч.2 ст.293 та п.7 ст.315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення; суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім`ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Згідно ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15 квітня 2014 року Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року.

Таким чином, м. Ялта розташоване на тимчасово окупованій території України, що є загальновідомою обставиною.

Відповідно до пп.«а» п.п.2, 3, 22, 23 гл.1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/2 від 18.10.2000, підставами для проведення державної реєстрації для народження дитини є медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), що видається закладом охорони здоров`я, незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи. Державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них. При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.

Згідно ст.ст.3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до наведеного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про народження особи, виданих закладами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів народження особи на окупованій території є обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини.

Неможливість отримати необхідні документи для реєстрації факту народження дитини виникла у зв`язку із розташуванням міста народження на тимчасово окупованій території України.

Факт, який просить встановити заявниця, має для неї юридичне значення, оскільки необхідний для державної реєстрації народження дитини та отримання свідоцтва про народження.

Згідно ч.3 ст.317 ЦПК у рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

Відповідно до ч.1 ст.122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 18 червня 2015 р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Великоновосілківського районного управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 18 червня 2015 р., актовий запис №58. (а.с.6 на зв.)

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність встановлення факту народження ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ялта Автономна Республіка Крим Україна, дитини - хлопчика ОСОБА_3 , матір`ю ОСОБА_1 , громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько дитини ОСОБА_2 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Також на підставі п.8 ч.1 ст.430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання цього рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.5, 10, 11, 13, 76-82, 89, 247, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 317, 319, 430 ЦПК України, суд -

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України задовольнити.

Встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ялта Автономна Республіка Крим Україна, дитини - хлопчика ОСОБА_3 , матір`ю ОСОБА_1 , громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженкою смт. Велика Новосілка Великоновосілківського району Донецької області Україна, РНОКПП НОМЕР_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 18.01.2022 р. (орган видачі 1469), батько ОСОБА_2 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець смт. Велика Новосілка Великоновосілківського району Донецької області Україна, РНОКПП НОМЕР_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 29.11.2019 р. (орган видачі 1469).

Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченомуст.273 ЦПК України.

Рішення судуможе бутиоскаржено доДніпровського апеляційногосуду шляхомподання апеляційноїскарги протягом30днів здня йогопроголошення.

Суддя С.В.Єдаменко