Рішення

від 04.12.2024 по справі 216/7925/24

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/7925/24

Провадження № 2-о/216/256/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2024 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,

за участю: секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради в особі Органу опіки та піклування, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в:

11 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заява мотивована тим, що заявниця має сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якого зазначено ОСОБА_3 , відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. ОСОБА_1 самостійно піклується про сина, утримує його, забезпечує всім необхідним, дбає про навчання та всебічний розвиток дитини, вирішує всі необхідні питання та приймає рішення відносно сина.

З вересня 2019 року ОСОБА_1 разом зі своїм малолітнім сином проживають у Державі Ізраїль. Для того, щоб син заявниці зміг проживати з нею на законних підставах на території Держави Ізраїль, вона повинна представляти його інтереси у відповідних органах, але у неї відмовляються приймати документи, оскільки відсутнє документальне підтвердження факту того, що вона є одинокою матір`ю та єдиним опікуном сина. На законодавчому рівні в Україні не закріплений термін «одинока матір» та не визначено переліку документів, які б підтверджували такий статус.

Встановлення відповідного факту необхідно заявниці, оскільки від нього залежить виникнення та реалізація особистих прав її дитини, а тому просила суд задовольнити заяву.

Заявниця у судове засідання не з`явилася, її представник - адвокат Морозов Є.Є. надав суду заяву про розгляд справи без його участі, заяву підтримав у повному обсязі.

Представниця заінтересованої особи Белоусова К. у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляду справи без участі представника органу опіки та піклування виконкому районної у місті ради.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 27.01.2021, актовий запис № 228.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України № 00020318675 від 08.06.2018 встановлено, що відомості про батька в актовому записі про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

Засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів визначені Сімейним кодексом України (далі - СК України).

Відповідно до ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Приписами стаття 125 СК України визначено, що якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини.

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

Визначення походження дитини проводиться в момент державної реєстрації її народження, яке має бути здійснене у відповідності до статей 144-147 СК України.

Згідно ч. 2 ст. 147 СК України по батькові дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, за умови, що батьківство щодо дитини не визнано, визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

Абзацом першим ч. 1 ст. 135 СК України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Письмовими доказами (документами), наданими заявницею, а саме: свідоцтвом про народження та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, підтверджується той факт, що ОСОБА_1 є одинокою матір`ю, яка виховує і утримує самостійно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Приписами статті 154 СК України визначено, що батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 242 ЦК України, батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Як вбачається з заяви, ОСОБА_1 не може проживати на законних підставах на території Ізраїлю з сином ОСОБА_2 , оскільки для оформлення документів їй необхідно підтвердження факту, що вона є одинокою матір`ю. Отримання Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про народження дитини з відомостями про батька, вказаними згідно із ст. 135 СК України, не є достатнім документом для державних органів Ізраїлю у відносинах з громадянами іноземних держав, оскільки законодавство Ізраїлю вимагає рішення суду про одноосібну опіку над неповнолітньою дитиною.

На законодавчому рівні в Україні не закріплений термін «одинока матір» та прямо не передбачено, які документи підтверджують правовий статус одинокої матері.

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що одинока матір це жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама.

Отже, як правило, до одиноких матерів відносять жінку, яку народила житину, не перебуваючи у шлюбі, і у свідоцтві про народження дитини відомості про батька внесені за вказівкою матері, що може підтверджуватись витягом з Державного реєстру актів цивільного стану про державну реєстрацію народження.

Суд враховує, що мають бути захищені найкращі інтереси неповнолітньої дитини, зокрема з метою проживання із сім`єю (мамою) в іншій державі.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція про права дитини), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Частинами сьомою та восьмою статті 7 Сімейного кодексу України визначено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Багатостороннім міжнародним договором, спрямованим на захист дитини від незаконного переміщення чи утримання, є Гаазька Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25 жовтня 1980 року, до якої приєдналися Україна та Ізраїль.

У Гаазькій Конвенції вживаються поняття «право піклування» і «право доступу», тлумачення яких обмежено виключно цілями Конвенції. Так, «право піклування» охоплює права, пов`язані з піклуванням будь-якої особи про дитину, і зокрема, право визначати місце проживання дитини, а «право доступу» включає право спілкуватися з дитиною, у тому числі переміщувати дитину на обмежений час у місце інше, ніж місце її постійного проживання (ст. 5 Конвенції).

Право піклування в контексті Конвенції охоплює не лише визначення місця проживання дитини, а й вирішення питань про тимчасовий чи постійний виїзд дитини за кордон. Тобто, наявність документа, що визначає місце проживання дитини з одним із батьків, не є підставою для зміни дитиною держави проживання цим з батьків одноособово. Зміна країни проживання дитини вимагає окремого узгодження з тим з батьків, який проживає окремо (а за відсутності - потрібен дозвіл суду), адже такий переїзд, як правило, спричиняє зміну режиму спілкування дитини з другим з батьків, порядку участі у вихованні дитини, а також зміну звичного соціального, культурного, мовного середовища дитини, тобто впливає на питання, пов`язані з її подальшим життям, розвитком і вихованням.

Згідно ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998) звертається увага судів на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. Наведений перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним.

Суд може встановлювати факти, які й за іноземним законодавством тягнуть за собою правові наслідки для заявника і рішення суду необхідне заявникові для застосування у відносинах з громадянами інших держав (наприклад, для вирішення питання про наявність права на спадщину у особи, яка законодавством України не віднесена до кола спадкоємців за законом).

З урахуванням зазначеного, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що заява заявниці підлягає задоволення у повному обсязі, оскільки встановлення заявленого нею факту породжує для неї юридичні наслідки, а саме: надасть змогу представляти інтереси сина у відвідних органах Держави Ізраїль.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 76-81, 263-265, 315, 319 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради в особі Органу опіки та піклування, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є одинокою матір`ю та єдиним законним представником (одноособовим опікуном) над своїм сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запис про батька якого в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян № 228 від 15 березня 2017 року про народження, проведено за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записані за вказівкою матері - ОСОБА_1 , відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, оскільки на час народження дитини мати не перебувала в шлюбі, була відсутня спільна заява батьків, батька або рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасникам справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

- заінтересована особа: виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради в особі Органу опіки та піклування, код ЄДРПОУ: 04052560, місцезнаходження:50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська,буд. 27.

Суддя Ю.В.Онопченко