Рішення

від 25.12.2024 по справі 288/2507/24

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/2507/24

Провадження № 2-о/288/70/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року смт Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

з участю секретаря судових засідань Корнієнко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , заінтересована особа: Квітнева сільська рада Житомирського району Житомирської області про встановлення факту належності заповіту,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі заявник) звернулася до суду з заявою про встановлення факту належності заповіту, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_2 .

На випадок смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 бабою ОСОБА_2 було складено заповіт посвідчений Олексієнко Н.П., секретарем Жовтневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області, зареєстровано в реєстрі за №23.

Вказаним заповітом ОСОБА_2 , на випадок своєї смерті, заповіла заявниці - своїй онуці ОСОБА_1 , все належне їй на час смерті майно.

Однак в заповіті прізвище баби записане ОСОБА_2 , що перешкоджає заявнику підтвердити належність його саме її бабі ОСОБА_2 .

Вважає, що вказані розбіжності у заповіті щодо написання прізвища заповідача викликані опискою, допущеною під час здійснення перекладу прізвища з російської на українську мову.

Таким чином заявник позбавлена можливості довести, що заповіт складений саме її бабою ОСОБА_2 .

Заявник просить встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповіту складеного 25.03.1998 року, посвідчений Олексієнко Н.П., секретарем Жовтневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області, зареєстрованого в реєстрі за №23, яким ОСОБА_2 , жителька АДРЕСА_1 , заповіла все своє майно своїй внучці ОСОБА_1 .

Представником Заявника до суду направлено заяву про розгляд справи без їх участі, щодо заявлено клопотання про виклик свідка відмовляються.

Від представника Андрушківської сільської об"єднаної територіальної громади до суду надійшла телефонограма про розгляд заяви без участі їх представника, вимоги заяви визнають.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , 12 серпня 1961 року ОСОБА_3 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 , після державної реєстрації шлюбу, прізвище дружини змінено на « ОСОБА_5 ». /а.с.8/

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_7 . /а.с.9/

13 травня 1989 року ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 , після чого змінила своє прізвище на « ОСОБА_9 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 . /а.с.10/

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 5 квітня 1999 року Жовтневою сільською радою Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 7. /а.с. 6/

На випадок смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 було складено заповіт посвідчений Олексієнко Н.П., секретарем Жовтневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області, зареєстровано в реєстрі за №23. Вказаним заповітом ОСОБА_2 , на випадок своєї смерті, заповіла заявниці - своїй онуці ОСОБА_1 , все належне їй на час смерті майно. /а.с.4/

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 02 квітня 2024 року, зареєстровано дубліката заповіту, спадкодавцем якого значиться ОСОБА_2 . /а.с. 12/

Однак в заповіті прізвище записане ОСОБА_2 , а вірним є ОСОБА_2 .

Як вбачається з довідок Квітневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка села Рудня Повч Лугинського району Житомирської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , а/з № 7 від 05.04.1999, постійно проживала та була зареєстрована до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 . За вищезгаданою адресою до дня смерті проживали та були зареєстровані: внучка померлої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , правнуки: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Житловий будинок, який належав померлій, дійсно розташований по АДРЕСА_1 . /а.с.14-15/

Доказами, що підтверджують належність заповіту ОСОБА_2 , є довідка Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області №328 від 18 листопада 2024 року, згідно якої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2 , яка зазначена в заповіті дійсно являється однією і тією ж особою. На час складання заповіту була зареєстрована і проживала в АДРЕСА_1 , що збігається із записом про місце проживання заповідача в заповіті. Також в заповіті вказано, що майно на випадок своєї смерті ОСОБА_2 заповідає саме своїй внучці ОСОБА_1 . /а.с.16/

Те, що за життя баби було різне написання її прізвища підтверджується як свідоцтвом про народження матері заявниці ОСОБА_4 , де її матір записана російською мовою « ОСОБА_12 », а от в свідоцтві про право власності №151 від 05 жовтня 1994 року, баба, як власник житлового будинку АДРЕСА_1 , записана ОСОБА_2 . /а.с.7, 13/

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Так, відповідно до вимог глави 6розділуІVЦПКУкраїни справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення розглядає суд за місцем проживання заявника.

Пункт 1 Постанови ПленумуВерховногосудуУкраїни «Просудовупрактикув справахпровстановленняфактів,щомаютьюридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, передбачає, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Вимога пункту 6 частини 1 статті 315 ЦПК України вказує, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно із п. 12Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року(із змінами), при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по-батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому.

Відповідно до листа ВСУ 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 273 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Частиною 1 статті 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно частини 5 статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За змістом статей12,13,81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до норм статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).

Таким чином, дослідивши матеріали справи та наданні докази, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту належності заповіту, підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч. 7ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись Постановою ПленумуВерховногосудуУкраїни «Просудовупрактикув справахпровстановленняфактів,щомаютьюридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 211, 258, 259, 263-265, 293, 315-319, 352, 354, 355 ЦПК України; суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Квітнева сільська рада Житомирського району Житомирської області про встановлення факту належності заповіту - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповіту складеного 25.03.1998 року, посвідчений Олексієнко Н.П., секретарем Жовтневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області, зареєстрованого в реєстрі за №23, яким ОСОБА_2 , жителька АДРЕСА_1 , заповіла все своє майно своїй внучці ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко