Рішення

від 25.12.2024 по справі 346/4926/24

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/4926/24

Провадження № 2/346/1989/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді Калинюка О. П.

з участю секретаря Вербіщук О.Д.,

розглянувши у відкритомусудовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Підгайчиківської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

свої вимоги позивачі обґрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який був чоловіком позивачки ОСОБА_1 та батьком позивачки ОСОБА_2 .

Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається із 1/3 (однієї третьої) частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, що за адресою: АДРЕСА_1 . Це господарство відносилося до суспільної групи «колгоспний двір», головою якого була за позивачка ОСОБА_1 , а членами вказаного колгоспного двору були позивачка ОСОБА_2 та померлий ОСОБА_3 .

Позивачі прийняли вказану спадщину, ОСОБА_1 постійно проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а ОСОБА_2 подала відповідну заяву до нижче вказаної приватного нотаріуса, а також вони фактично вступили в управління спадковим майном, оскільки є спадкоємцями першої черги за законом та обоє фактично проживали зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З метою оформлення своїх прав на вказане спадкове майно позивачка ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Галайчук О. Л. із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Однак, цією нотаріусом відмовлено ОСОБА_2 у видачі зазначеного свідоцтва, оскільки частки голови та членів цього двору у даному майні не виділено. У зв`язку із цим позивачці ОСОБА_2 рекомендовано звернутися з позовом про визнання права власності в порядку спадкування на зазначене нерухоме майно.

Тому позивачі просять визнати за кожною з них право власності на (одну другу) вказаного нерухомого майна колишнього колгоспного двору в порядку спадкування за законом.

Позивачі в судове засідання не з`явились, однак, 14.10.2024 року їх представник, адвокат Ілюк Оксана Василівна подала до суду заяву, в якій вказала, що вона та позивачі підтримують позовні вимоги і просить провести розгляд справи без її та позивачів участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак, 17.10.2024 року подав до суду заяву, в якій вказав, що визнає позов і просить розглянути справу без його участі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін (їх представників) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2ст.247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, і, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00037253775 від 21.10.2022 року, позивачка ОСОБА_4 та померлий ОСОБА_3 перебували в шлюбі (а. с. 45).

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (актовий запис № 7) та свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 (актовий запис № 9) вбачається, що батьками позивачки ОСОБА_5 вказані « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_1 ».

У зв`язку із укладенням шлюбу 17.07.2009 року позивачка ОСОБА_2 набула дане змінила прізвище (а. с. 48, 49).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (актовий запис № 28) ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Підгайчики Коломийського району Івано-Франківської області (а. с. 42).

Згідно з даними свідоцтва про право приватної власності на будинковолодіння від 16.08.1988 року, записаного в реєстраційну книгу за № 76 та виданого на підставі рішення виконкому Коломийської районної Ради народних депутатів № 173 від 10.08.1988 року, колгоспному двору, головою якого вказана ОСОБА_1 , належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 (а. с. 7).

Відповідно до виписки з інвентаризаційних матеріалів № 79391 від 20.02.2024 року та копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленими Обласним комунальним підприємством «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 19.03.2024року, право власності на вказане нерухоме майно зареєстроване за позивачкою ОСОБА_1 як за головою колгоспного двору. Дане майно складається із: житлового будинку «А» загальною площею 105, 2 кв. м. та житловою площею 62, 7 кв. м.; стайні, сараю «Б.Г»; стодоли «В»; гаражу «Д,З»; погребу «Е»; навісу «Є»; комори «Ж»; криниці «№1»; огорожі «№2-3» (а. с. 8-11).

Згідно з даними довідки № 39, виданої Підгайчиківською сільською радою Коломийського району Івано-Франківської області 14.02.2024 року, померлому ОСОБА_3 за життя належав вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельна ділянка, призначена для будівництва та обслуговування вказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами. Спадковий будинок відносився до суспільної групи «колгоспний двір», головою якого була позивачка ОСОБА_1 . Членами цього двору були позивачка ОСОБА_6 (дочка) та померлий ОСОБА_3 (чоловік). Станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 та на день смерті ОСОБА_3 у вказаному дворі були також зареєстровані місця проживання позивачів. Заповіт від імені померлого ОСОБА_3 виконкомом вказаної сільської ради не посвідчувався (а. с. 41).

Судом також встановлено, що з метою оформлення прав на спадщину за законом позивачка ОСОБА_2 звернулася з відповідною заявою до вищевказаної приватного нотаріуса, яка рекомендувала їй звернутися до суду з відповідним позовом, оскільки частка спадкодавця ОСОБА_3 як члена колгоспного двору та частки інших членів колгоспного двору у майні колгоспного двору не виділено, про що 04.09.2024 року вказаною нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 50).

Згідно з даними спадкової справи № 21/2024, заведеної після смерті ОСОБА_3 , спадщину за законом прийняли лише позивачі.

Суд враховує, що відповідно до вищезазначеної довідки обидві позивачки проживали разом зі спадкодавцем за вказаною адресою станом на 01.07.1990 року та станом на день його смерті. Тому позивача ОСОБА_1 також вважається такою, яка прийняла спадщину.

Згідно з положеннями п.11 ч.1ст.346 ЦК Україниправо власності припиняється у разі смерті власника.

Судом встановлено, що позивачки як дочка та дружина померлого члена колгоспного двору прийняла спадщину, фактично вступивши в управління спадковим майном та продовжуючи там проживати до дня його смерті.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 1268 чинного ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 392 чинногоЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з положеннями ч. 3ст. 1296 ЦК Українивідсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до положень ч.4ст. 206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно з роз`ясненнями, наданими в підпунктах «а», «б» п.6постанови ПленумуВерховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.1995р. №20, положення статей 17,18 Закону "Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення вдію цього Закону (з 15.04.1991 року). Право власності на майно, яке належалоколгоспномудвору ізбереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Тому суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання в порядку спадкування за позивачами як за єдиними спадкоємцями за законом права власності на вказане нерухоме майно колишнього колгоспного двору.

На підставі наведеного, статей 392, 1261, 1296 ЦК України, статей 206, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати в порядку спадкування за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , жителькою АДРЕСА_1 , право власності на (одну другу) частку будинковолодіння АДРЕСА_1 , яке складається із: житлового будинку «А», загальною площею 105, 2 кв. м. та житловою площею 62, 7 кв. м.; стайні, сараю «Б.Г»; стодоли «В»; гаражу «Д,З»; погребу «Е»; навісу «Є»; комори «Ж»; криниці «№1»; огорожі «№2-3» та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати в порядку спадкування за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , жителькою АДРЕСА_1 право власності на (одну другу) частки будинковолодіння АДРЕСА_1 , яке складається із: житлового будинку «А», загальною площею 105, 2 кв. м. та житловою площею 62, 7 кв. м.; стайні, сараю «Б.Г»; стодоли «В»; гаражу «Д,З»; погребу «Е»; навісу «Є»; комори «Ж»; криниці «№1»; огорожі «№2-3» та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Калинюк О. П.