Ухвала

від 10.12.2024 по справі 359/3276/23

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10.12.2024

Справа № 359/3276/23

Провадження № 1-в/359/649/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10грудня 2024року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною фіксацією подання провідного інспектора Бориспільського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 про приведення судового рішення у відповідність у зв`язку із набранням чинності Закону України від 18.07.2024 року № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

засудженого за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08.05.2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років та звільненого від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на два роки,

встановив:

21.11.2024 року провідний інспектор Бориспільського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області звернулася до суду з вищезазначеним подання щодо приведення вироку суду від 08.05.2024 року, яким засуджено ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України у відповідність до вимог закону.

Подання обґрунтовано тим, що на обліку в Бориспільському РВ № 1 перебуває засуджений ОСОБА_5 у зв`язку з відбуванням покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років, і якого на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. Згідно вироку суду ОСОБА_5 02.02.2023 року вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах воєнного стану на загальну суму 1267 грн. 00 коп. 09.08.2024 року набрав чинності Закон № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Цим законом внесені зміни до ст. 51 КУпАП, згідно з якими викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо його вартість на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що станом на 2023 рік становить 2684 грн. 50 коп. На підставі ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Враховуючи вищевикладене, провідний інспектор просив суд вирішити питання про приведення вироку суду від 08.05.2023 року у відповідність до вимог закону.

У судове засідання представник Бориспільського РВ № 1 та засуджений не з`явились, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.

Згідно із ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття. Тому суд вважає за можливе розглянути подання на підставі наявних матеріалів за відсутності учасників кримінального провадження, які не з`явились у судове засідання.

Прокурор у судовому засідання проти задоволення подання не заперечувала, зазначивши, що є підстави для його задоволення.

Заслухавши думку прокурора та позицію органу пробації, дослідивши особову справу засудженого №139/2023, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення подання з таких підстав.

Встановлено, що вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08.05.2023 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років, та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки. У відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України на засудженого судом були покладені відповідні обов`язки.

Із 16.10.2023 року засуджений перебуває на обліку в Бориспільському РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.

Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених ч. ч. 2 і 3 ст. 74 КК України.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу.

9 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024.

Відповідно до вказаного Закону діяння, пов`язані з викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з моменту набрання чинності Законом вважаються дрібним викраденням чужого майна, відповідальність за що передбачена ст. 51 КУпАП, тобто перестали бути кримінально караними.

Відповідно до положень ст. 4 КК України злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі №0306/7567/12 судам нагадується, що за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Зазначений підхід закріплено у ч. 1 ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

Відповідно до ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За змістом ч. 1ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 серпня 2024 року (справа № 567/507/23, провадження № 51-7110 км 23), Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Судувід 07.10.2024 року (справа № 278/1566/21, провадження № 51-2555кмо24).

Як вбачається із вироку суду від 08.05.2023 року ОСОБА_5 засуджено за вчинення 02.02.2023 року таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, на загальну суму 1267 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХПодаткового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

При цьому, підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року установлено прожитковий мінімум для працездатної особи у розмірі 2684 грн. 50 коп. Відтак сума соціальної пільги у 2023 році становила 1342,00 грн.

Тобто для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального неоподатковуваний мінімум у 2023 році становив 1 342 грн. Відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01 січня 2023 року складали 2684,00 грн.

Таким чином, на день розгляду подання діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_5 , з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі, не може вважатись кримінальним правопорушенням, оскільки вартість майна, за викрадення якого останнього засуджено, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого передбачено саме кримінальну відповідальність 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що станом на 2023 рік становило 2684,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4-6, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. 537, 539 КПК України, суд

постановив:

Подання Бориспільського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області - задовольнити.

Звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08.05.2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, від відбування призначеного покарання, у зв`язку із усуненням караності вчиненого ним діяння, відповідно до положень Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Ухвала суду набирає законної сили після завершення строку апеляційного оскарження, а в разі подання апеляційної скарги, - після завершення апеляційного розгляду такої скарги.

Копію ухвали вручити учасникам провадження.

Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 16.12.2024 року.

Суддя ОСОБА_1