Рішення

від 23.12.2024 по справі 368/1835/24

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/1835/24

2/368/871/24

Рішення

Іменем України

"23" грудня 2024 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Іванюти Т.Є.

при секретарі Вареник О.Л.

розглянувши увідкритому підготовчому судовомузасіданні вм.Кагарликусправу запозовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Кагарлицької міської територіальної громади в особі Кагарлицької міської ради (м.Кагарлик, вул. Героїв Небесної Сотні,1) про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, -

встановив :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом та просив визнати за ним право право власності на житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , що належав померлому ОСОБА_2 в порядку спадкування після ОСОБА_3 , яка успадкувала майно ОСОБА_2 .

Позов обгрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .

За життя ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай) ТОВ «Ударник» с. Демівщина Кагарлицького (нині Обухівського) району Київської області та житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_2 заповіту на належне йому майно, складено не було.

Спадщину після померлого ОСОБА_2 одноособово прийняла його дружина - ОСОБА_3 , яка була зареєстрована та постійно проживала з померлим ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, у тому числі на право на житловий будинок

За життя ОСОБА_3 заповіту також складено не було.

Спадкоємцем першої черги на майно померлої ОСОБА_3 є ОСОБА_1 , який є її сином. Інших спадкоємців першої черги після ОСОБА_3 не залишилося.

Позивач у встановленому законом порядку прийняв спадщину своєї матері ОСОБА_3 шляхом постійного проживання з нею у будинку за адресою: АДРЕСА_1 з 11.04.1994 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

Згідно з листом приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Воловенко Р.П. від 01.12.2024 р. з вих. №338/01-16 видати свідоцтво про право на спадщину за законом на вказаний вище житловий будинок неможливо у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів померлої ОСОБА_3 на нього. Враховуючи викладене, нотаріус роз`яснила необхідність звернутися до суду з позовною заявою про визнання за Позивачем права власності в порядку спадкування.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просила суд його задоволити.

Представник відповідача Кагарлицької міської ради в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи в їх відстуність, проти задоволення позову не заперечують Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Відповідно положень до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст. 4 ЦПК України) і що також гарантовано ст.124 Конституції України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов`язків учасниками справи, у тому числі й в частині подання ними доказів та заяви клопотань з приводу забезпечення доказів

Так в судовому засіданні встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 .

За життя ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай) ТОВ «Ударник» с. Демівщина Кагарлицького (нині Обухівського) району Київської області та житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_2 заповіту на належне йому майно, складено не було.

Спадщину після померлого ОСОБА_2 одноособово прийняла його дружина - ОСОБА_3 , яка була зареєстрована та постійно проживала з померлим ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, у тому числі на право на житловий будинок

За життя ОСОБА_3 заповіту також складено не було.

Спадкоємцем першої черги на майно померлої ОСОБА_3 є ОСОБА_1 , який є її сином. Інших спадкоємців першої черги після ОСОБА_3 не залишилося.

Позивач у встановленому законом порядку прийняв спадщину своєї матері ОСОБА_3 шляхом постійного проживання з нею у будинку за адресою: АДРЕСА_1 з 11.04.1994 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується довідками виконавчого комітету Кагарлицької міської ради від 01.12.2022 р. №140 та№141.

Після смерті матері Позивач звернувся до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Воловенко Р.П. з заявою про вдачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Листом від 01.12.2022 р. з вих. №222/02-14 нотаріус повідомила Позивачу, що видати свідоцтво про право на спадщину на право на земельну частку (пай) неможливо у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів померлого ОСОБА_2 на нього.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 11.04.2023 року у справі № 368/1230/22 за Позивачем було визнано право на земельну частку (пай) ТОВ «Ударник» с. Демівщина Обухівського району Київської області, що належало померлому ОСОБА_2 , в порядку спадкування після ОСОБА_3 .

Втім, до цього часу питання щодо спадкування Позивачем права власності на житловий будинок у АДРЕСА_1 вирішене не було.

Згідно з листом приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Воловенко Р.П. від 01.12.2024 р. з вих. №338/01-16 видати свідоцтво про право на спадщину за законом на вказаний вище житловий будинок неможливо у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів померлої ОСОБА_3 на нього. Враховуючи викладене, нотаріус роз`яснила необхідність звернутися до суду з позовною заявою про визнання за Позивачем права власності в порядку спадкування.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ніш документа, який засвідчує його право власності.

У випадку, коли нотаріусом обгрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Передумовою для подачі позову до суду про визнання за Позивачем права власності на спадковий житловий будинок є відсутність іншого, крім судового, шляху для визнання його права.

Дійсно, на даний момент у Позивача відсутні документи, які б належним чином посвідчували право на житловий будинок у АДРЕСА_1 за його матір`ю ОСОБА_3 , внаслідок чого нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Проте, відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно не позбавляє спадкоємців їхніх прав, а є передумовою для захисту таких прав в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селиіцних, міських рад, якіши відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільськім головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під такіш об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Згідно з листом Комунального підприємство Київської обласної ради від 08.11.2024 року №БЦ-2670, станом до 01.01.2013 року згідно з відомостями, що містяться в реєстрових книгах, державна реєстрація права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не проводилася.

Згідно з випискою з погосподарських книжок на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виданою Виконавчим комітетом Кагарлицької міської ради 24.09.2024 року за №100, з 1980 по 2005 рік головою двору записано ОСОБА_2 . З 1991 по 2005 року

ОСОБА_3 записана як дружина голови двору. З 2006 року по 2020 рік головою двору записана ОСОБА_3 , а з 2021 року - ОСОБА_1 , тобто Позивач.

Пунктом 9 ст. 37 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» встановлено, що підставою для державної реєстрації прав, зокрема, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Підставою для визнання за Позивачем права власності на житловий будинок, що належав померлій ОСОБА_3 , є наявні у Позивача:

- довідка КП КОР «Київське обласне БТІ» від 08.11.2024 року №БЦ-2670; виписка з погосподарських книжок на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виданою Виконавчим комітетом Кагарлицької міської ради 24.09.2024 року за №100;

- технічний паспорт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 04.11.2024 року

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, наявні усі підстави для задоволення даного позову та визнання за Позивачем права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після його матері ОСОБА_3 .

Враховуючи викладене, керуючись ст. 10, 89, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.. 16, 328, 1216, 1217,1223, 1261, 1268, 392 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 63,9 кв.м., а саме : веранду 8,1 кв.м., комору 7,5 кв.м., кухню 11,0 кв.м., житлову кімнату 12,6 кв.м., житлову кімнату 15,6 кв.м, передпокій 9,1 кв.м., в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 289 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом 30 днів.

Суддя : Т.Є. Іванюта