Ухвала

від 25.12.2024 по справі 386/1743/24

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/1743/24

Провадження № 2-о/386/76/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 грудня 2024 року смт. Голованівськ

Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області Гут Ю. О.

розглянувши заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи як орган опіки та піклування Голованівська селищна рада Кіровоградської області, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки,

встановив:

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , через засоби поштового зв`язку надіслала до суду заяву про визнання особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна, яка надійшла до суду 24.12.2024, в якій просить визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатною особою, встановити опіку над нею та призначити опікуном ОСОБА_2 .

У пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009, №2 роз`яснюється, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ЦПК України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України.

До заяви додано клопотання про призначення експертизи, для проведення якої заявнику необхідно надати історію хвороби ОСОБА_3 та її медичну картку, або надати до суду клопотання про їх витребування із врахуванням норм ст. 84 ЦПК України .

У ч. 5 ст. 177 ЦПК України зазначається, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як визначено п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Частиною 1 ст.84ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У відповідності до вимог ч. 1ст. 299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника,особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвокатата представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров`я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров`я.

Для визначення фактичної можливості такої особи з`явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.

Однак, в порушення ч. 1 ст.299 ЦПК України представником заявника у заяві про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, зазначенонеповний суб`єктний склад осіб,які беруть участь у справі,зокрема суд розглядає справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чивизнання фізичної особи недієздатноюза участю заявника,особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвокатата представника органу опіки та піклування. Усупереч наведеному заінтересованою особою в заяві не зазначено особу, щодо якої розглядатиметься питання про визнання її недієздатною, її адвоката.

Крім того, заява не містить не містить відомості про наявність або відсутність електронного кабінету заінтересованої особи особи.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При зверненні із даною заявою, заявником ОСОБА_2 за заявлену вимогу призначення його опікуном до суду не надано підтвердження про сплату судового збору або підстави звільнення його від такої сплати.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

В порушення зазначених вимог процесуального закону, заявником до заяви не в повному обсязі додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення її від сплати судового збору відповідно до закону, а зміст вимог заяви не містить усіх посилань на підстави для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 № 10 подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Згідно п. 11 постанови Пленуму ВССУ №10 від 17.10.2014 року розміри ставок судового збору визначаються з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна позовна заява, інша заява і скарга подані до суду. При цьому ставки судового збору також визначаються розміром мінімальної заробітної плати, встановленої у році, коли позовну заяву, іншу заяву і скаргу було подано до суду.

Суд наголошує, що за змістом цієї норми Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, і такі витрати відносяться на рахунок держави.

Проте, як встановлено судом, окрім вимоги про визнання недієздатним, заявник висуває вимоги встановити опіку над недієздатною фізичною особою, а також просить призначити опікуном себе, , що не підпадає під вимоги ч. 2 ст. 299 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08.07.2011 «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 4 п. 1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за заяву у справах окремого провадження визначено ставку судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн.

Отже, враховуючи характер заяви, заявникові необхідно сплатити судовий збір за дві вимоги в частині встановлення піклування та призначення піклувальником у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до вимог чинного законодавства.

За статтями 1, 2 цього Закону, судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат. Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

На день звернення до суду Законом України «Про судовий збір» не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання до суду заяви про звільнення особи про призначення іншої особи опікуном.

Таким чином, відповідно до пп. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за заявою у справах окремого провадження, поданою фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день складення даної ухвали становить 605, 60 грн. (реквізити сплати судового збору: рахунок UA028999980313121206000011519, отримувач коштів ГУК у Кіров.обл./тг с-щеГолов/22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код за ЄДРПОУ 37918230, код класифікації доходів 22030101, призначення платежу: за заявою ОСОБА_2 про призначення опікуном)

Також, в порушення ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивачем до позовної заяви подано документи, які необхідно надіслати відповідачу, в копіях, які не посвідчено належним чином, що порушує вимоги ч. 5 ст. 95 ЦПК України, згідно якої учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Крім того, слід зазначити, що в порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України , представником заявника не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Згідно приписів ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи як орган опіки та піклування Голованівська селищна рада Кіровоградської області, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки- залишити без руху.

Надати представнику заявника строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання останнім копії ухвали суду.

Роз`яснити представнику заявника, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та буде повернута останньому, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною позовною заявою до суду.

Копію ухвали суду надіслати представнику заявника.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: Гут Ю. О.