Рішення

від 24.12.2024 по справі 565/1110/24

КУЗНЕЦОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 565/1110/24

Провадження № 2/565/347/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2024 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Зейкана І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Бірюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу № 565/1110/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

04 червня 2024 року до Кузнецовського міського суду Рівненської області надійшла позовна заява, в якій ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості за Договором позики №78656317 в розмірі 32000,00 грн., за Кредитним договором №01074-05/2023 в розмірі 14 098,30 грн., за Кредитним договором №08339-05/2023 в розмірі 4 675,00 грн., за Кредитним договором №06839-05/2023 в розмірі 16 537,50 грн, а всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі 67310,80 грн. та стягнути судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем укладені договір позики №78656317 від 29.04.2023 року з ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів», кредитний договір №01074-05/2023 від 02.05.2023 року з ТОВ «Аванс Кредит», кредитний договір №08339-05/2023 від 07.05.2023 року з ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та кредитний договір №06839-05/2023 від 05.05.2023 з ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм».

Позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклало договори факторингу 14.06.2021 року з ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

21.06.2023 року ТОВ «Аванс кредит» з ТОВ «Інвеструм Груп» укладено договір факторингу, після цього 27.12.2023 року ТОВ «Інвеструм» з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу.

03.07.2023 року ТОВ «ФК «Інвеструм» з ТОВ «Стар Файненс груп» укладено договір факторингу, після цього 27.12.2023 року ТОВ «Стар Файненс груп» укладо договір факторингу з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», за змістом яких останні передали (відступили) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до боржників, які вказані у відповідних реєстрах до договорів.

Позивач зазначає, що на підставі вказаних договорів набуло права на стягнення з відповідача заборгованості за вище вказаними кредитними договорами на загальну суму 67 310,80 грн.

Від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Цокало Т.М. до суду надійшов відзив в якому представник просить відмовити в задоволенні позову ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за безпідставністю посилаючись на наступне.

Позивачем не надано суду належних, допустимих і достовірних доказів того, що відповідачу після укладення договору позики №78656317 від 29.04.2023 р. від Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» було видано кредит саме в сумах заявлених позовних вимог. Визначення даних сум в кредитних договорах не свідчить про отримання саме в цьому розмірі кредиту відповідачем і виконання кредитодавцем своїх зобов`язань по договорах.

Крім того, позивач на підтвердження своїх вимог не надав докази щодо отримання відповідачем від Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» первісного кредитора кредитних коштів на суму 7000,00 грн. за договором про надання споживчого кредиту №01074-04/2023 від 02.05.2023 р.

Щодо витягу з реєстру божників до договору факторингу №27102023-1 від 27.12.2023 відповідач звертає увагу суду, на той факт що він не підписаний первісним кредитором.

Позивач на підтвердження своїх вимог не надав докази щодо отримання відповідачем від первісного кредитора кредитних коштів на суму 1000,00 грн.

Крім того, Позивач на підтвердження своїх вимог не надав докази щодо отримання відповідачем від первісного кредитора кредитних коштів на суму 3500,00 грн.

Щодо витягу з реєстру божників до договору факторингу №27122023-2 від 27.12.2023 відповідач звертає увагу суду, на той факт що він не підписаний первісним кредитором. Позивачем не надано доказів сплати визначеної ціни продажу за договором - оплати за відступлення права вимоги по договору факторингу №27122023-23 від 27.12.2023 р., таким чином не доведено належними та допустимими доказами обставину переходу права вимоги за договором про надання фінансового кредиту №08339-05/2023 від 07.05.2023 р. та за договором про надання фінансового кредиту №06839-05/2023 від 05.05.2023 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Від представника позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» Романченко Д.П. до суду надійшов відповідь на відзив в якому представник позивача просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та вказує, що детально ознайомившись з відзивом відповідача, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Позивач надав суду належні та допустимі докази, які підтверджують факт переходу права грошової вимоги від Первісних кредиторів до ТОВ «ФК «ЄАПБ» відносно кредитних договорів, а твердження відповідача щодо не доведення позивачем факту переходу права грошової вимоги є необґрунтованими та безпідставними. У зв`язку з цим, позивач вважає, що доводи відповідача стосовно переходу права вимоги за Кредитними договорами від Первісних кредиторів до ТОВ «ФК «ЄАПБ» є безпідставними та необґрунтованими.

Позивачем відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо стягнення кредитної заборгованості, в той час, як доводи відповідача, що викладені у відзиві на позовну заяву, не підтверджуються жодними доказами, більш того ґрунтуються виключно на припущеннях та домислах, а отже позовна заява позивача до відповідача про стягнення заборгованості за кредитними договорами підлягає повному задоволенню.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа….» Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання Одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до Правил є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та Первісним Кредитором не було б укладено. Таким чином, Клієнт самостійно вносить особисті дані в Заявку на отримання кредиту, тобто вказує номер телефону, номер паспорту, ідентифікаційний код та картку, на яку буде перераховано кошти, Також звертаємо увагу суду на те, що ідентифікація Позичальника здійснюється не за номер телефону, а банком-емітентом, яким видано картку, на яку було перераховано кредитні кошти. Отже, у відповідності до умов Договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні Кредитних договорів.

Таким чином, договір правомірно укладається шляхом приєднання клієнта до договору, який наданий йому для ознайомлення в електронному вигляді на офіційному веб-сайті (веб-сторінці) Товариства з урахуванням особливостей визначений індивідуальною частиною. Таким чином, відповідачем було подано Заявку на оформлення Договору в якій останній зазначив особисті персональні данні, підтвердив мобільний номер телефону, пройшов процедуру верифікації банківської карти, підписав Договір електронним підписом.

Ні Первісні кредитори, ні ТОВ «ФК «ЄАПБ» не мало та не має доступу до даної інформації, так як дана інформація є банківською таємницею. Відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування та отримання кредитних коштів. Слід наголосити на тому, що вищезазначені договори укладені з Відповідачем в судовому порядку не були розірвані. Крім того, вказані договори у відповідності до вимог чинного законодавства недійсними не визнані, тобто в силу ст. 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину.

Підкреслює, що доводи відповідача щодо ненадання йому кредитних коштів спростовуються наявними у матеріалах справи копіями Кредитних договорів, які є дійсними в силу приписів ст. 204 ЦК України про правомірність правочинів. При цьому вимог щодо визнання зазначених правочинів недійсними чи встановлення факту їх неукладеності до суду заявлено не було. Зазначені правочини підтверджують факт наявності відповідних правовідносин, їх зміст та погоджені сторонами обставини щодо передання в позику чи кредит відповідачу коштів у погодженому розмірі.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у судове засідання не з`явився, просив у позовній заяві про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце проведення судового засідання на підставі вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, проте від його представника Цокало Т.М. надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, просила відмовити в задоволенні позову.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Статтею 626 ЦК Українивизначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно достатті 6 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)

Відповідно до положеньст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Устатті 3 Закону України «Про електронну комерцію»зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Положенням ч.1ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Згідноіз ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Щодо заборгованості за кредитним договором №78656317 від 29 квітня 2023 року.

Судом встановлено, що 29 квітня 2023 року ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №78656317 відповідно до умов якого товариство зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути товариству таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити товариству плату (проценти) від суми позики.

Відповідно до розділу 2 договору №78656317 сума позики 8000,00 грн, строк позики 30 днів, дата надання позики 29 квітня 2023 року, дата повернення позики 29 травня 2023 року, знижена процентна ставка 1%, процентна ставка (базова)/день 2,5%.

Пунктом 4 договору визначено, що проценти за договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою визначеного договором.

14 червня 2021 року ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) уклали договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрах боржників (п.1.1. договору).

Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованостей та є невід`ємною частиною договору (п.1.2. договору).

Правовідносини за договором позики №78656317 між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 виникли 29 квітня 2023 року, тобто значно пізніше ніж було укладено договір факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року. На час укладення договору факторингу у ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було відсутнє право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №78656317, оскільки відповідач, на час укладання договору факторингу не був боржником - набувачем послуг чи товарів за первинними договорами.

Згідно з витягами з реєстру боржників №12 від 22 листопада 2023 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підписали передачу права вимоги за договорами №7865631 укладеними з ОСОБА_1 .

У постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 1005/7136/2012 зазначено, що «тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України). По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13».

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16, договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 914/868/17).

При цьому, суд зазначає, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.

Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі №911/3185/20).

Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.

На підставі викладеного суд вважає, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не довело переходу до нього прав вимоги за договором факторингу від 14 червня 2021 року до відповідача за договором позики №78656317, який були укладені з ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за вказаним договором позики відсутні, оскільки ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» не мало права на відступлення права вимоги, яким воно не володіло.

Щодо заборгованості за кредитним договором про надання споживчого кредиту № 01074-05/2023 від 02.05.2023.

На підставі поданої копії договору суд встановив, що 02.05.2023 між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Аванс кредит» укладений договір про надання споживчого кредиту № 01074-05/2023. Відповідно до п. 1.1 1.3 вказаного договору, сума кредиту складає 7000 грн, а строк дії кредиту 25 днів, тобто до 26.05.2023. Дата надання кредиту - 02.05.2023. Процентна ставка складає 726,35 % річних від суми кредиту в розрахунку 1,99 % на добу.

Зі змісту відзиву, який поданий представником відповідача Цокало Т.М. випливає, що відповідач ОСОБА_1 не оспорює отримання кредиту у сумі 7000 у ТОВ «Аванс кредит».

У позовній заяві позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» доводить, що відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору та кредит для ТОВ «Аванс кредит» не повернув. Зокрема, позивач зазначає, що за вище вказаним кредитним договором за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 14098,30 грн, з яких 7 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 14098,30 грн сума заборгованості за відсотками.

Статтею 526 ЦК Українивстановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно дост. 536 ЦК Україниза користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.

Відповідач ОСОБА_1 не оспорює невиконання ним умов договору № 01074-05/2023 від 02.05.2023, зокрема, щодо суми заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 7000 грн, проте не погоджується з розміром нарахованих позивачем процентів за користування кредитом, зокрема, зазначає, що до нього застосована подвійна відповідальність, а саме, що позовна вимога про стягнення процентів, які нараховані після спливу строку кредитування, тобто після 26.05.2023 в розмірі 3615,80 грн не підлягають задоволенню. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що за умовами п. 4.1 кредитного договору, сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, відповідно до чинного законодавства або договору. У п. 4.3 кредитного договору визначено, якщо клієнт не повернув в строк зазначений в п. 1.2 цього договору та/або в додатку до цього договору, проценти передбачені п. 2.3 цього договору продовжують нараховуватись за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 180 календарних днів, починаючи з першого дня прострочення виконання умов договору.

Згідно з п. 2.3 вказаного договору про надання споживчого кредиту, у разі, якщо клієнт не сплатив кредит, у строк передбачений п. 1.2. цього договору, нарахування процентів здійснюється на загальних умовах за стандартною процентною ставкою (1,99% на добу) з першого дня користування кредитними коштами.

Таким чином, аналіз п. 4.1, 4.3, 2.3 договору про надання споживчого кредиту № 01074-05/2023 дає підстави для висновку, що зазначені умови не містять подвійної відповідальності, а фактично визначають умови пролонгації вказаного договору. Крім того, відповідачем не доведено, що позивач здійснив розрахунок заборгованості за процентами із застосуванням сукупності процентних ставок.

Згідноіз ст. 1046 ЦК України,за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Копією договору факторингу № 21062023 від 21.06.2023 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» (код ЄДРПОУ 42201361) та ТОВ «Аванс кредит», підтверджується, що ТОВ «Аванс кредит» передав для ТОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги за грошовими зобов`язаннями. За умовами п. 1.4. цього договору, відступлення права грошової вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за основними договорами, та їх перехід від клієнта до фактора відбувається у дату укладення цього договору.

У подальшому, 27.12.2023 ТОВ «Інвеструм груп» (код ЄДРПОУ 42201361) уклало договір факторингу № 27122023-1, за змістом якого ТОВ «Інвеструм груп» зобов`язався відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги до третіх осіб боржників. Вказана обставина підтверджується копією відповідного договору. За умовами п. 1.2 цього договору факторингу, перехід від ТОВ «Інвеструм груп» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників. Такий акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 27122023-1 від 27.12.2023 підписаний 27.12.2023, що підтверджується копією цього акту.

Таким чином, ТОВ «ФК «ЄАПБ», з урахуванням витягу є реєстру боржників від 27.12.2023, у якому ОСОБА_1 зазначений як боржник на суму заборгованості 14098,30 грн, набуло права вимоги за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Аванс кредит».

Доводи представника відповідача про необхідність підтвердження здійснення оплати за договором факторингу для набуття права вимоги є безпідставними, оскільки не передбачені дослідженими договорами факторингу.

Викладене дає суду підстави для висновку про обгрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором про надання споживчого кредиту № 01074-05/2023 від 02.05.2023 у сумі 14098,30 грн.

Щодо заборгованості за договорами про надання фінансового кредиту № 08339-05/2023 від 07.05.2023 та № 06839-05/2023 від 05.05.2023.

Копіями договорів про надання фінансового кредиту № 08339-05/2023 від 07.05.2023 та № 06839-05/2023 від 05.05.2023

07.05.2023 укладений договір про надання фінансового кредиту № 08339-05/2023 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 . Вказана обставина підтверджується копією цього договору.. Відповідно до умов п. 1.1-1.4 зазначеного договору, ТОВ «ФК «Інвеструм» надало фінансовий кредит ОСОБА_1 у сумі 1000 грн строком на 360 днів, на період з 07.05.2023 до 30.04.2024, з процентною ставкою 2,5% в день. Зі змісту позовної заяви та розрахунку суми заборгованості вбачається, що за ОСОБА_1 рахується заборгованість за кредитним договором № 08339-05/2023 у сумі 4675 грн, з яких 1000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 3675 грн сума заборгованості за відсотками.

05.05.2023 укладений договір про надання фінансового кредиту № 06839-05/2023 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 . Вказана обставина підтверджується копією цього договору.. Відповідно до умов п. 1.1-1.4 зазначеного договору, ТОВ «ФК «Інвеструм» надало фінансовий кредит ОСОБА_1 у сумі 1000 грн строком на 360 днів, на період з 07.05.2023 до 30.04.2024, з процентною ставкою 2,5% в день. Зі змісту позовної заяви та розрахунку суми заборгованості вбачається, що за ОСОБА_1 рахується заборгованість за кредитним договором № 06839-05/2023 у сумі 16537,50 грн, з яких 3 500 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 13037,5 грн сума заборгованості за відсотками.

У позовній заяві позивач доводить, що за вказаними кредитними договорами ТОВ «ФК «Інвеструм» відступило право вимоги на користь ТОВ «Стар файненс груп» на підставі договору факторингу № 3072023 від 03.07.2023. У подальшому ТОВ «Стар файненс груп» відповідно до договору факторингу № 27122023 від 27.12.2023 відступило відповідно право вимоги до ОСОБА_1 для ТОВ «ФК «ЄАПБ».

У той же час, до суду не подані докази, що ТОВ «ФК «Інвеструм» відступило право вимоги на користь ТОВ «Стар файненс груп» саме за договорами про надання фінансового кредиту № 08339-05/2023 та № 06839-05/2023. У відзиві представник відповідача звертала увагу на відсутність витягу з реєстру боржників, який би підтверджував передачу права вимоги саме за вказаними договорами, проте до відповіді на відзив позивач будь-яких документів на підтвердження вказаних обставин до суду не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, позивач не довів належним чином, що ТОВ «ФК «Інвеструм» відступило право вимоги на користь ТОВ «Стар файненс груп» саме за договорами про надання фінансового кредиту № 08339-05/2023 та № 06839-05/2023.

На підставі викладеного суд вважає, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не довело переходу до нього прав вимоги до відповідача за договорами про надання фінансового кредиту № 08339-05/2023 та № 06839-05/2023, які були укладені з ТзОВ «ФК «Інвеструм», а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за вказаними договорами фінансового кредиту відсутні, оскільки ТОВ «Стар файненс груп» не мало права на відступлення права вимоги, яким воно не володіло.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3статті 2 ЦПК України).

Згідно із ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Частиною 2 ст.137ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Згідно із частиною третьою вказаної статті ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4,ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною третьоюст. 141 ЦПК Українивстановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 вищевказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У відзиві представник відповідача зазначає про понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 9 000 грн..

На підтвердження отриманих правничих послуг та понесених витрат надає: копію квитанції № 1001 від 01.07.2024 про оплату ОСОБА_1 гонорару у сумі 9000 грн, копію акту приймання-передачі правничої допомоги № 1 до Договору № 1001 про надання правової допомоги від 01.-07.2024, копію договору про надання правничої допомоги № 1001 від 01.07.2024, укладеного між адвокатом Цокало Т.М. та відповідачем ОСОБА_1 , копію детального опису робіт (наданих послуг).

Виходячи з встановлених обставин та норм процесуального законодавства, суд приходить до переконання, що наданівідповідачем докази про понесення ним судових витрат на правничу допомогу під час розгляду справи Кузнецовським міським судом Рівненської області є достатніми, допустимими і достовірними.

Разом з цим, враховуючи клопотання позивача про неспівмірність заявлених до відшкодування витрат, часткове задоволення позову, характер спірних правовідносин, складність справи, тривалістю її розгляду, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) і часом, витраченим на виконання цих робіт (послуг), суд вважає обґрунтованим і співмірним розмір правничих витрат у сумі 1 500 грн., які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд доходить висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь позивача частину судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 634,22 грн.

Керуючись статтями512, 514, 516, 638, 1054 ЦК України, статтями 141,247,263-265,352,354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 14098 (чотирнадцять тисяч дев`яносто вісім) грн 30 (тридцять) коп. заборгованості за кредитним договором 01074-05/2023 від 02.05.2023.

У задоволенні позовних вимог у іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені у справі судові витрати в розмірі 634 (шістсот тридцять чотири) грн 22 (двадцять дві) коп.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", місце знаходження м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Головуючий суддя І.Ю. Зейкан