Рішення

від 25.12.2024 по справі 644/3076/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Суддя Шевченко С. В.

Справа № 644/3076/24

Провадження № 2/644/2057/24

25.12.2024

РІШЕННЯ

іменем України

19 грудня 2024 Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в особі головуючого судді Шевченка С.В., розглянув в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дворічанської територіальної громади в особі Дворічанської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області, Зміївської територіальної громади в особі Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

у с т а н о в и в :

Позивачка подала до суду вказаний вище позов, в якому просила визначити їй додатковий строк тривалістю 6 місяців для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її батька ОСОБА_2 .

В обґрунтування вимог позивачка посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , який за життя склав на її користь заповіт. Вона є єдиною спадкоємицею, однак отримати свідоцтво про право на спадщину вона не може, оскільки пропустила строк на подачу заяви про прийняття спадщини, оскільки тривалий час перебувала в окупації, а після того, як змогла виїхати на підконтрольну владі України територію, то тільки тоді дізналась про існування заповіту.

Представники відповідачів до суду не прибули, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність. Відзивів на позов не подавали.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який доводився позивачці батьком. За життя ОСОБА_2 склав заповіт у якому все належне на момент його смерті майно заповідав ОСОБА_1 .

Позивачка на момент смерті батька проживала за адресою: Харківська область, Дворічанський район, село Колодязне. Село було окуповане російськими військами з 24 лютого до 11 вересня 2022 року.

З копії постанови від 23.04.2024 встановлено, що приватним нотаріусом Кожушною Л.М. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 з тих підстав, що ОСОБА_1 пропустила встановлений законом строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини необхідно ураховувати свободу заповіту, як фундаментальний принцип спадкового права. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Аналогічний за змістом правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 року у справі №6-496цс17 та підтриманий Верховним Судом у постановах від 10.01.2019 року у справі № 263/1221/17, від 17.03.2021 року у справі № 308/4272/19 та від 22.02.2021 року у справі № 644/7785/19.

В обґрунтування поважності причин, які слугували підставою пропуску строку для прийняття спадщини після смерті батька позивачка посилалася на те, що на момент смерті батька та впродовж шести місяців встановлених законом на подання заяви про прийняття спадщини, вона перебувала в окупації, а крім того, про існування заповіту дізналася впорядковуючи документи, які належали батькові.

Відповідно до положеньстатті 63 Закону України «Про нотаріат»в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій,також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 7, 209, 188, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 283/8882 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі N 565/1145/17.

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії не вбачається, що після смерті ОСОБА_2 здійснювались повідомленнята виклик спадкоємця за заповітом. Крім того, з тексту заповіту вбачається, що точна адреса спадкоємиці заповідачу була невідома.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Беручи до уваги викладене вище, зокрема, місце проживання ОСОБА_1 на момент відкриття спадщини та перебування її впродовж подальших шести місяців в окупації, суд доходить висновку про доведеність поважності причин пропуску строку на подачу заяви про прийняття спадщини, що відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК Україниє підставоюдля визначенняїй додатковогостроку,достатнього дляподання заявипро прийняттяспадщини.

На підставі викладеного, ст.ст. 2-13,76,81,263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 6 місяці додаткового строку з моменту набрання рішенням законної сили для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складений 25.12.2024.

Суддя С.В. Шевченко