Рішення

від 24.12.2024 по справі 701/1117/24

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №701/1117/24

Номер провадження2/701/462/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2024 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого - судді - В.Л. Маренюка

за участю секретаря - Н.В. Філіпчак

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Маньківської селищної ради про визнання місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання місця проживання дитини.

На підставу своїх вимог спирається на те, що 20.03.2011 року у заявника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народилася дочка - ОСОБА_4 , про що 21 квітня 2017 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Маньківського районного управління юстиції у Черкаській області складено відповідний актовий запис № 12, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 21.10.2017 року.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у шлюбі не перебували.

26 листопада 2014 року Маньківський районний суду Черкаської області розглянув позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та прийняв рішення, яким позов задоволив, стягнув із ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі частини доходів щомісячно, але не менше 30 % встановленого мінімуму для дитини відповідно віку, справа № 701/1366/14.

Суд, позов задовольнив виходячи із того, що, ОСОБА_1 від спільного проживання із ОСОБА_3 мають спільну дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Разом із тим, суд встановив, що на момент розгляду справи дочка проживала разом із ОСОБА_1 та знаходилася на його утриманні. Добровільно ОСОБА_3 матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Також, оскільки місцезнаходження відповідача ОСОБА_3 на момент розгляду справи було не відоме, суд оголосив її в розшук, згідно вимог ст. 78 ЦПК України.

На даний час дочка проживає із батьком, останній сам займається її вихованням та вона знаходиться на його утриманні.

Так, відповідно до довідки №132 виданої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Виконавчим комітетом Маньківської селищної ради 07.10.2024 року донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 знаходиться на його утриманні та він несе відповідальність за її виховання та фінансове становище. Проживають вони у АДРЕСА_1 .

В Акті обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/ фактичного місця проживання особи №50 від 07.10.2024 року зазначено, що комісією було встановлено що ОСОБА_6 , виховує дитину самостійно, донька ОСОБА_7 , знаходиться на його утриманні, батько несе повну відповідальність за її виховання та фінансове становище.

Матері ОСОБА_3 , за місцем реєстрації не має та не проживає з 2014 року, участі у вихованні не приймає.

Відділом освіти, молоді та спорту Подібнянського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Маньківської селищної ради Черкаської області № 105/02-02 від 07.10.2024 року видана довідка про те, що дитина виховується в неповній сім`ї на утриманні батька. Мати від народження дитини не бере участі у її вихованні та утриманні.

На підставі Постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.05.2017 року ВП НОМЕР_2, державним виконавцем Маньківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області було відкрито виконавче провадження із примусового виконання виконавчого листа № 701/1366/14-ц виданого 21.04.2017 р. про стягнення з ОСОБА_3 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% встановленого законодавством України мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 03.11.2014 р. і до досягнення дитиною повноліття.

ОСОБА_3 за час перебування виконавчого листа на примусовому виконанні не здійснювала сплату аліментів. Заборгованість із сплати аліментів станом на 30.05.2024 року становить 230 000,00 грн.

Також, відповідно до наявних у матеріалах виконавчого провадження відомостях було встановлено, що відповідно до відповіді із Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону № 207178272 від 30.05.2024 року, ОСОБА_3 , виїхала за межі України 14.05.2022 року.

Отже, ОСОБА_3 не бере участі у вихованні своєї дочки та фінансово її не забезпечує починаючи із 2014 року, а з 2022 року взагалі не перебуває на території України. Наразі дитина проживає разом із батьком, який самостійно виховує та доглядає за своєю дитиною, дитина перебуває на його повному матеріальному забезпеченні, лише тільки під його наглядом, вихованням. Позивач має можливість доглядати за дитиною краще ніж матір, виховувати та утримувати її, розвивати та піклуватися. Він має достатній рівень доходів, власне житло, що дозволяє зробити для дитини належні умови проживання, догляду та виховання, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Представник позивача та позивач до суду не з`явились, але згідно заяви просять справу слухати в їх відсутності, позовні вимоги підтримують.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті "Судова влада України", причини неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не надала, заяви про розгляд справи в її відсутність не надходило.Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Представник заінтересованої особи Служби у справах дітей Уманської міської ради в підготовче засідання не з`явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивача визнає та просить справу слухати у його відсутності.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із того, що як дійсно встановлено в судовому засіданні, що 20 березня 2011 року у заявника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народилася дочка - ОСОБА_4 , про що 21 квітня 2017 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Маньківського районного управління юстиції у Черкаській області складено відповідний актовий запис № 12, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 21.10.2017 року. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у шлюбі не перебували.

26 листопада 2014 року Маньківський районний суду Черкаської області розглянув позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та прийняв рішення, яким позов задоволив, стягнув із ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі частини доходів щомісячно, але не менше 30 % встановленого мінімуму для дитини відповідно віку, справа № 701/1366/14. Суд, вивчивши матеріали справи, позов задовольнив виходячи із того, що як дійсно встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 від спільного проживання із ОСОБА_3 мають спільну дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Разом із тим, суд встановив, що на момент розгляду справи дочка проживала разом із ОСОБА_1 та знаходилася на його утриманні. Добровільно ОСОБА_3 матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Також, оскільки місцезнаходження відповідача ОСОБА_3 на момент розгляду справи було не відоме, суд оголосив її в розшук, згідно вимог ст. 78 ЦПК України.

На даний час дочка проживає із батьком, останній сам займається її вихованням та вона знаходиться на його утриманні. Відповідно до довідки № 132 виданої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Виконавчим комітетом Маньківської селищної ради 07.10.2024 року донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 знаходиться на його утриманні та він несе відповідальність за її виховання та фінансове становище. Проживають вони у АДРЕСА_1 .

В Акті обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства фактичного місця проживання особи №50 від 07.10.2024 року зазначено, що комісією було встановлено що ОСОБА_6 , виховує дитину самостійно, донька ОСОБА_7 , знаходиться на його утриманні, батько несе повну відповідальність за її виховання та фінансове становище.

Матері ОСОБА_3 , за місцем реєстрації не має та не проживає з 2014 року, участі у вихованні не приймає.

Відділом освіти, молоді та спорту Подібнянського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Маньківської селищної ради Черкаської області № 105/02-02 від 07.10.2024 року видана довідка про те, що дитина виховується в неповній сім`ї на утриманні батька. Мати від народження дитини не бере участі у її вихованні та утриманні.

На підставі Постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.05.2017 року ВП НОМЕР_2, державним виконавцем Маньківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області було відкрито виконавче провадження із примусового виконання виконавчого листа № 701/1366/14-ц виданого 21.04.2017 р. про стягнення з ОСОБА_3 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% встановленого законодавством України мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 03.11.2014 р. і до досягнення дитиною повноліття.

ОСОБА_3 за час перебування виконавчого листа на примусовому виконанні не здійснювала сплату аліментів. Заборгованість із сплати аліментів станом на 30.05.2024 року становить 230 000,00 грн. що підтверджується довідкою за вих. № 12670 виданою 30 травня 2024 року.

Також, відповідно до наявних у матеріалах виконавчого провадження відомостях було встановлено, що відповідно до відповіді із Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону № 19-69588/18/24 - Вих від 09.10.2024 року, ОСОБА_3 , виїхала за межі України 14.05.2022 року. Іншої інформації немає.

Отже, ОСОБА_3 не бере участі у вихованні своєї дочки та фінансово її не забезпечує починаючи із 2014 року, а з 2022 року взагалі не перебуває на території України.

На даний час дитина проживає разом із батьком, який самостійно виховує та доглядає за своєю дитиною, дитина перебуває на його повному матеріальному забезпеченні, лише тільки під його наглядом, вихованням. Позивач має можливість доглядати за дитиною краще ніж матір, виховувати та утримувати її, розвивати та піклуватися. Він має достатній рівень доходів, власне житло, що дозволяє зробити для дитини належні умови проживання, догляду та виховання.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Згідно пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України» роз`яснено, що суди, вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, мають виходити із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей, повинні постановити рішення, яке відповідало б інтересам дітей. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Враховуючи вище викладені обставини, вважаю, що матеріалами даної справи підтверджується, що Позивач без будь якої сторонньої допомоги та без участі матері самостійно виховує та утримує свою дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 а тому позовна вимога про визначення місця проживання дитини разом з батьком та залишення дитини на його самостійному вихованні та утриманні підлягає до задоволення.

У відповідності до ч. 2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Стаття 161 СК України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Частиною 3 ст. 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Відповідно до положень ст. 18 Конвенції ООН про права дитини, проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, предметом основного піклування батьків є найкращі інтереси дитини. Вказаний принцип покладений в основу Закону України «Про охорону дитинства», ч.3 ст.11 якого встановлює, що предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. У відповідності з положеннями ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Зазначене узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18).

У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Із системного тлумачення пункту 1 статті 3, статті 9 Конвенції, частин другої, третьої статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», статті 161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Отже, при вирішенні питань про місце проживання дітей у випадку, коли їх батьки проживають окремо, необхідно дотримуватися принципу забезпечення найкращих інтересів дітей, обумовлених необхідністю забезпечити дітям повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також необхідний для такого розвитку рівень життя.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи наведене вище суд вважає за можливе визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 залишивши дитину на його самостійному вихованні та утриманні, що відповідатиме інтересам дитини, оскільки відповідачка наразі не має змоги забезпечити належний догляд доньці та взагалі не бере участі у її вихованні.

У відповідності з ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи, окрім того положення ч. 1 ст. 161 СК, вказують на необхідність з`ясування особистої прихильності дитини до кожного з батьків, тому суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та повністю доводяться матеріалами справи, а тому підлягають до повного задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 141, 200, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 150, 155, 157, 159, 160, 161 СК Українист. ст. 16, 319, 322, 328, 331, 375, 376 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , залишивши дитину на його самостійному вихованні та утриманні.

Встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 без будь якої сторонньої допомоги та без участі матері самостійно виховує та утримує свою дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя В.Л. Маренюк