Ухвала

від 25.12.2024 по справі 711/9995/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9995/24

Номер провадження 2-о/711/267/24

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

25 грудня 2024 року м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Петренко О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Черкаської міської ради та ОСОБА_2 , про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки,

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Осадчий Олег Васильович, звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси в порядку окремого провадження із вказаною заявою, в якій просить суд визнати недієздатною ОСОБА_2 та встановити над нею опіку, призначивши заявника її опікуном.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 грудня 2024 року означеній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №711/9995/24 та визначено головуючим суддею (суддею-доповідачем) Петренка О.В.

Суддя, перевіривши матеріали заяви на їх відповідність вимогам ЦПК України, встановив таке.

Згідно ч. 1 ст. 299 ЦПК України, справи про визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров`я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров`я.

Для визначення фактичної можливості такої особи з`явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.

Проте, всупереч зазначеній нормі процесуального права, заявником у заяві не зазначено стан здоров`я особи, щодо якої ставиться питання про визнання її недієздатною, в контексті можливості безпосередньої участі такої особи у судовому засіданні чи необхідності проведення розгляду справи у режимі відеоконференції із психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, чи об`єктивної неможливості такої особи бути присутньою у судовому засіданні з наданням відповідних доказів. Відсутність у заяві зазначених обставини унеможливлює суд, в ухвалі про відкриття провадження у справі, вирішити спосіб участі означеної особи в судовому засіданні.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно ч. 1 ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

З аналізу означених норм матеріального та процесуального права, слід виснувати, що чинним законодавством чітко передбачено, що призначення опікуна, у разі визнання судом особи недієздатною, є обов`язком суду, за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства: захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в цьому конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Вказаний вище висновок повністю узгоджується із положеннями ч. 3 ст.296 ЦПК України, відповідно до яких визначено, що у членів сім`ї та близьких родичів, яким є заявник відносно ОСОБА_2 , є лише право на звернення до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, а не із заявою про призначення заявника опікуном над такою особою.

Всупереч вищезазначеним вимогам закону заявником до заяви не додано подання органу опіки та піклування про можливість призначення його опікуном над недієздатною фізичною особою, а також доказів того, що він звертався з приводу цього питання до органу опіки та піклування.

Водночас, зазначення у заяві про те, що заявником зібрано необхідний пакет документів для подання до органу опіки та піклування Черкаської міської ради заяви про надання дозволу на призначення його опікуном над ОСОБА_2 , яка буде подана до органу опіки та піклування Черкаської міської ради паралельно з направленням даної заяви до суду (останній абзац розділу «Щодо встановлення опіки над недієздатною» заяви від 20.12.2024) свідчить про невиконання заявником означених вище положень закону.

У цьому контексті суддя звертає увагу заявника на положення ч.1 ст.44 ЦПК України, відповідно до яких учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У той же час заявник, не усунувши означений вище недолік заяви про визнання особи недієздатною та призначення їй опікуна, що був викладений в ухвалі судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгакової Г.В. від 18.11.2024, що була постановлена у справі №712/10451/24, наслідком чого стало повернення заявнику, поданої ним заяви, повторно звернувся до суду.

Частинами 1, 2 ст.294 ЦПК України визначено, що під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Враховуючи вищевикладене, заявнику необхідно надати суду подання (висновок) органу опіки та піклування про можливість призначення його опікуном над фізичною особою, щодо якої ним ставиться питання про визнання такої особи недієздатною.

У випадку неможливості з об`єктивних причин надати означене подання (висновок), то, керуючись ч.4 ст.83 ЦПК України, заявнику слід повідомити суд письмово про те який доказ ним не може бути подано та докази, які підтверджують, що заявник здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Крім того, ч. 3 ст.297 ЦПК України зазначено, що у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Водночас, всупереч зазначеній нормі процесуального права, заявником у заяві про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки не зазначено конкретні обставини та докази, що їх підтверджують, які безумовно свідчать про хронічний чи стійкий психічний розлад внаслідок чого ОСОБА_2 не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Натомість заявником до заяви додані як консультаційний висновок спеціаліста від 26.07.2024, так і висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі №1300 від 08.08.2024, в яких спеціалістами не зазначено про існування у ОСОБА_2 хронічного чи стійкого психічного розладу внаслідок чого вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, які мають безумовно бути вказані у заяві про визнання фізичної особи недієздатною з метою виконання заявником положень ч.3 ст.297 ЦПК України.

Також вивченням заяви та доданих до неї документів, з призми дотримання заявником процесуальних вимог щодо форми та змісту такої заяви, а також залучення до її розгляду усіх заінтересованих осіб, встановлено, що заявник з 25 червня 2024 року увільнений від роботи агента торговельного відділу продажів ТОВ «Баядера Логістик» у зв`язку із призовом на військову службу. Ця обставина підтверджується доданою до заяви фотокопією характеристики заявника №74 від 18.12.2024, що підготовлена ТОВ «Баядера Логістик».

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, який був затверджений Верховною Радою України, було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Правовий режим воєнного стану неодноразово продовжувався та триває в Україні і дотепер.

Крім того, Указом Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року, який був затверджений Верховною Радою України, було оголошено загальну мобілізацію в Україні. Правовий режим загальної мобілізації продовжувався та триває в Україні і дотепер.

Пунктом 3 ч. 12 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25 березня 1992 року передбачено, що військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах, зокрема, у воєнний час - у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами.

З огляду на викладені вище обставини, судове рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатною та призначення їй опікуном заявника дають обгрунтовані підстави вважати, що вказана заява могла бути подана з метою звільнення заявника із лав Збройних Сил України, а тому заявнику необхідно визначитись із усім колом заінтересованих осіб, які мають бути залучені до розгляду цієї заяви, зокрема, і щодо можливого залучення до розгляду заяви компетентного органу військового управління (військової частини, районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки тощо).

У цьому контексті також суддя звертає увагу заявника на те, що органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад (ч.1 ст.56 ЦК України).

Тобто, органом опіки та піклування є відповідні районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Натомість найменування «орган опіки та піклування» є узагальненим поняттям органу, до повноважень якого законодавцем віднесені питання, зокрема, щодо звернення до суду із поданням про призначення опікуна недієздатній фізичній особі.

Отже, у конкретному випадку такої установи як орган опіки та піклування Черкаської міської ради, що залучена заявником як заінтересована особа, апріорі не існує. Доказом цьому є і зазначений безпосередньо заявником код ЄДРПУО 37853109, що присвоєний не установі з назвою «орган опіки та піклування Черкаської міської ради», а Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, що узгоджується із даними квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС №2306094 від 20.12.2024 як додатку до заяви.

З огляду на викладене заявнику слід зазначити у заяві найменування заінтересованої особи органу опіки та піклування, відповідно до найменування компетентного виконавчого органу Черкаської міської ради до повноважень якого віднесено здійснення функцій органу опіки та піклування на території м. Черкаси, якому у встановленому законом порядку присвоєно код ЄДРПУО 37853109.

Відтак, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст.296, 297 ЦПК України.

Крім того, у прохальній частині заяви від 20.12.2024 заявником заявлено клопотання про витребування медичної документації ОСОБА_2 у КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської міської ради».

Частиною 1 ст.84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Водночас частиною 2 тієї ж норми процесуального права встановлено, що у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Проте заявником, всупереч означеним нормам процесуального права, у заяві про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки, безпосередньо в якій міститься клопотання про витребування доказів, не конкретизовано, який доказ слід витребувати (оскільки «медична документація» є абстрактним поняттям): особову справу, медичну картку, амбулаторну картку, медичну картку стаціонарного хворого тощо; не зазначено, які конкретно обставини може підтвердити чи спростувати означений доказ; підстави, з яких випливає, що той доказ знаходиться саме у КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської міської ради», а також не зазначено вжиті заявником заходи для отримання такого доказу самостійно або норми законодавства, що не надають заявнику право отримати такі докази самостійно.

У зв`язку із цим заявнику необхідно подати клопотання про витребування доказів, зміст якого відповідав би положенням ч.2 ст.84 ЦПК України.

Частиною 9 ст.10 ЦПК України визначено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Оскільки у главі 1 розділу VI «Окреме провадження» законодавцем не регламентовано залишення без руху заяви, що подана заявником в порядку окремого провадження, тому суддя, керуючись положеннями ч.9 ст.10 ЦПК України, вважає за доцільне застосувати положення ч.1 ст.185 ЦПК України, що регулюють подібні за змістом відносини (залишення позовної заяви без руху).

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати заявнику десятиденний строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ч.9ст.10,ст.185,259,260,261,294,296,297,353ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Черкаської міської ради та ОСОБА_2 , про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки - залишити без руху.

Надати заявнику десятиденний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Роз`яснити заявнику, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Копію ухвали направити заявнику та його представнику адвокату Осадчому О.В.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Ухвала складена та підписана суддею 25 грудня 2024 року.

Суддя: О. В. Петренко