Рішення

від 09.12.2024 по справі 756/2618/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

09.12.2024 Справа № 756/2618/24

Унікальний № 756/2618/24

Провадження № 2/756/2280/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Яценко Н.О.,

за участю секретаря Омельчук М.О.,

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та участі вихованні, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач з лютому 2024 року звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача.

В обґрунтування позову вказує, що 22 червня 2023 року Оболонський районний суд прийняв судове рішення, про розірвання шлюбу. В шлюбі народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син проживає разом з відповідачкою- ОСОБА_2 .

Відповідачка чинить йому з сином перешкоди у спілкуванні, забороняючи бачитись довше 1,5- 2 години й лише на вихідних, лише за її присутності. Так його спілкування з сином зводиться нанівець, то він захворів, то вже пізно, то ще рано... Проживає він не в Києві, за 98 км від Гліба. Відповідачка не дозволяє йому ночувати в нього, щоб провести вихідні разом. Також не дозволяє, забрати з садка сина на робочому тижні (коли буває в Києві), щоб привезти його до неї. Зазначає, ОСОБА_3 , занурений в безбатьківство. В 2023 році, на передодні Пасхи, один єдиний раз відколи роз`їхались, всупереч волі відповідачки разом з сином провели цілих 6 годин разом- він був щасливим.

Вважає, що виховання належить до найважливіших питань життя сина. Свій обов`язок- виховання сина, має можливість повноцінно виконати лише за умови безпосереднього й регулярного спілкування, на протязі декількох днів поспіль, щоб він ночував з ним, а не так як хоче відповідачка, а саме: щоб він приїхав на вихідних до Гліба 98 км й назад 98 км, загалом 196 км, певний час дістатись до та від, наприклад, дитячого майданчика, година на майданчику разом з іншими дітьми й звісно в присутності відповідачки (щоб зайвого слова не сказав/не спитав в нього), тобто звести спілкування до абсолютно формального.

Зазначав, що від першого шлюбу має неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , 2013 р.н., брати один-одного мають знати, спілкуючись змалечку, для цього має проводити свої відпустки з обома синами, а не лише з старшим.

Просив суд зобов`язати відповідачку не перешкоджати йому брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1. для цього визначити такі способи участі у вихованні сина без участі відповідачки ОСОБА_2 : Систематичне проведення часу сином з ним тричі в місяць, а саме: другі, треті та четверті вихідні місяця, з 16:00 п`ятниці до 21:00 неділі включно (тобто не менше двох діб поспіль кожного разу); проведення відпустки з сином на території України у літній період строком - 21 доба, а саме з 5 серпня включно щороку. Також взимку з 5 по 15 січня щороку. Надати відповідне рішення суду для щорічного виїзду ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. в його супроводі з урахуванням дороги для: літнього відпочинку за кордоном в продовж 21 дня з 25 червня включно щороку й в зимовий період з 15 грудня включно щороку упродовж 15 днів. В разі невикористання ним можливості проведення часу з сином за кордоном, просить лишити за ним право проведення відповідного часу, зазначеного в п. 2.3., з сином в Україні. Будь які погоджені зміни з відповідачкою в датах та часі вважати дійсними лише за письмової згоди обома сторонами у довільній формі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Яценко Н.О.

Ухвалою від 14.03.2024 року по справі відкрито провадження та розгляд справи призначено в загальному провадженні.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

В судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримував, з обставин викладених у позові та просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судових засіданнях позовні вимоги визнавала частково. Не заперечувала проти спілкування батька з сином, разом з тим погоджувала зустрічі у денний час в межах м.Києва та Київської області до завершення воєнного стану та відштовхуючись від віку дитини, яка ще знаходиться в дошкільному віці і має виражену прив`язаність до близької людини, мами, наявні ознаки тривожності у поведінці, уникнення стресових ситуацій, а позивач в силу своїх можливостей не проживає з ними з серпня 2021 року і не є близькою людиною для дитини. Систематичне, планомірне проведення часу позивача з дитиною двічі на місяць: у перші та треті вихідні кожного місяця з 09 год. до 19 год. суботи і з 9 год. до 14 год. неділі в межах Києва та Київської області під час воєнного стану в Україні (з урахуванням відвідування секцій та стану здоров`я дитини); проводити відпустку з урахування специфіки її роботи, адже працюючи з дітьми в дошкільному закладі має плаваючий графік відпусток щоб створити зручний час відпочинку їй як матері з дитиною, і позивачу з дитиною; категорично проти виїзду дитини за кордон у супроводі позивача, вона, як мати має недовіру до нього, що він залишить дитину за кордоном, повернеться без неї; в разі виїзду дитини за кордон, просить з її супроводом. Будь-які погоджені зміни з позивачем в датах, часі та місці вважати дійсними лише за письмової юридично завіреної угоди.

Третя особа в судові засідання не з`являлася, про розгляд справи повідомлялася належним чином, суд вважає за можливе провести розгляд справи без її участі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд доходить до наступного висновку.

15.02.2019 року сторони зареєстрували шлюб, який розірвано рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 22.06.2023 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками якого є сторони по справі. Наразі син проживає з мамою, що не оспорювалося сторонами.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає доведеним факт, що відповідач чинить перешкоди позивачу у спілкуванні та вихованні їх спільної дитини, враховуючи те, що батько без судового рішення позбавлений можливості приймати участь у вихованні сина.

Судом встановлено, що наразі між позивачем та відповідачем не досягнуто домовленості щодо способів участі батька в вихованні та спілкуванні з сином.

З висновку Органу опіки та піклування Оболонської районної у м.Києві державної адміністрації убачається, що Оболонська районна у м.Києві державна адміністрація вважає за доцільне рекомендувати суду визначити способи участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом спілкування з ним у такому порядку: у перші та треті вихідні кожного місяця з 18:00 п`ятниці до 14 год неділі; спільний відпочинок протягом 7 днів під час зимових канікул та 21 день під час літніх канікул за умови своєчасного (не пізніше ніж за два тижні, що передує даті запланованого відпочинку) попередження ОСОБА_2 .

Відповідач в свою чергу суду надала консультативний висновок психолога від 27.11.2024 року, з якого убачається, що дитина контакт встановлює поступово проявляє активний інтерес до співпраці. Помітні ознаки тривожності у поведінці. При бесіді про родину, самостійно починає розповідати про сварку матері з батьком, в якій батько поводив себе агресивно. Тата вважає «наполовину добрим, наполовину злим». Проявляє бажання спілкуватися, проводити час з татом, але без тривалого розтавання з матір`ю, у звичайних для себе обставинах. При виконанні завдань, шукає підтримки матері. Зі слів мами, єдиної моделі поведінки у вихованні дитини з батьком немає. Рекомендовано: дотримуватися звичного ритму життя для зниження тривожності дитини; уникати стресових ситуацій; дотримуватися режиму активності / відпочинку; робота з психологом.

Спір між сторонами виник з приводу перешкоди батьком участі матері у спілкуванні та вихованні дитини та встановлення графіку побачень.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч. 1 ст. 2 ЦПК України)

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у тому числі трудових. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладено у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, у справі «М. С. проти України» та у рішенні ЄСПЛ від 16 липня 2015 року № 10383/09, § 100 «Мамчур проти України», ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» контакт з дитиною - це реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Згідно ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 157 СК України той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Частинами 1, 2 ст. 159 СК України встановлено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Бажання позивача приймати участь у вихованні сина повністю узгоджується з його правами та обов`язками, покладеними на нього Сімейним кодексом України, та відповідає інтересам малолітньої дитини.

Визначаючи способи участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, необхідно надавати системну оцінку фактам та обставинам, які впливають на ухвалення певного рішення, зокрема, суд має враховувати, у першу чергу, інтереси дитини, які не завжди можуть відповідати її бажанням, з урахуванням віку, стану здоров`я, психоемоційного стану (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 липня 2020 року по справі № 138/96/17).

Враховуючи постійне проживання сина разом із мамою, тісний психоемоційний зв`язок саме з нею, обмеження побачень батька з сином призведе до унеможливлення реалізації батьком своїх прав на участь у вихованні та побаченні з дитиною.

Визначаючи способи участі позивача у вихованні та спілкуванні з сином, суд виходить з того, що питання виховання дитини батьки, чи інші особи, з якими проживає дитина, мають вирішувати спільно, в першу чергу, піклуючись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Суд приймає до уваги позицію Органу опіки та піклування, якою підтримано позовну заяву позивача про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.

Також суд приймає до уваги позицію відповідача про часткове визнання вимог батька, що зазначено у судовому засіданні та в письмових поясненнях.

На підставі, встановлених судом обставин, враховуючи рекомендації, викладені у висновку Органу опіки та піклування, позицію відповідача, виходячи з інтересів та віку малолітньої дитини, а також балансу інтересів дитини та обох батьків, суд прийшов до висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. А саме зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у вихованні та спілкуванні з сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для цього визначити такі способи участі ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом спілкування з ним у такому порядку: першу, другу, третю суботу місяця з 09:00 год. до 19:00 год., а також першу і третю неділю місяця з 09:00 год до 14:00 год. без супроводу матері ОСОБА_2 ; спільний літній відпочинок з 25 червня включно щороку протягом 15 днів, в межах України та в супроводі матері ОСОБА_2 за попередньою домовленістю між батьками; спільний зимовий відпочинок з 15 грудня включно щороку упродовж 10 днів, в межах України та в супроводі матері ОСОБА_2 за попередньою домовленістю між батьками.

Разом з тим суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині графіку спілкування батька з дитиною, а саме щодо проведення часу сина з батьком за місцем проживання батька в АДРЕСА_1 з 16 год. п`ятниці до 21 год. неділі та щодо спільного відпочику батька з дитиною за кордоном, оскільки наразі в Україні введено військовий стан, а тому враховуючи вік дитини, консультативний висновок психолога та заперечення мами суд відмовляє у даних вимогах.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76-83, 141, 209-211, 223, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у вихованні та спілкуванні з сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для цього визначити такі способи участі ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом спілкування з ним у такому порядку:

першу, другу, третю суботу місяця з 09:00 год. до 19:00 год., а також першу і третю неділю місяця з 09:00 год до 14:00 год. без супроводу матері ОСОБА_2 .

спільний літній відпочинок з 25 червня включно щороку протягом 15 днів, в межах України та в супроводі матері ОСОБА_2 за попередньою домовленістю між батьками;

спільний зимовий відпочинок з 15 грудня включно щороку упродовж 10 днів, в межах України та в супроводі матері ОСОБА_2 за попередньою домовленістю між батьками.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Адреси сторін.

Позивач: ОСОБА_1 - РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 - РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 09.12.2024 року.

Суддя Н.О. Яценко