Рішення

від 24.12.2024 по справі 756/13324/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

24.12.2024 Справа № 756/13324/23

Ун.№756/13324/24

Пр.№2-др/756/202/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.,

секретаря Приходько К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 -- адвоката Демченко Марини Михайлівни про ухвалення додаткового рішення в справі за позовомОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІ ІНКОРПОРЕЙШН», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26.11.2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 - адвоката Демченко Марини Михайлівни про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІ ІНКОРПОРЕЙШН», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІ ІНКОРПОРЕЙШН» на користь ОСОБА_1 : 100 571,30 грн. - різницю між страховою виплатою та фактичними збитками; 934,03 грн. - судового збору.

02.12.2024 за допомогою системи «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Демченко М.М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій вона просить стягнути з відповідачів на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмір 10 000 грн.

Частиною 1 ст.270 ЦПК України передбачено випадки для ухвалення додаткового рішення. Так, зокрема, згідно п.4 цієї норми, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.2-4 цієї ж статті, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Учасники справи про розгляд питання про ухвалення додаткового рішення не повідомлялись.

Дослідивши матеріали справи, вирішуючи питання про ухвалення додаткового рішення у справі суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг таін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ч.1,3 ст.134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 4 ст.141 ЦПК України визначено, що якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявленув попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Відповідно до ч.1 і 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.4-6 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§ 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§ 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§ 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

На підтвердження фактично понесених витрат представником позивача надано Договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) укладеного між Адвокатським об`єднанням «Юридичне об`єднання «Феміда» в особі голови об`єднання Гайдака О.В., відповідно ч.1.6 юридичну допомогу, що надається Адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в гривнях шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Адвокатського об`єднання зазначений в реквізитах даного договору. Вартість послуг, що надаються за Договором, становить 10 000 грн та сплачуються клієнтом протягом 30 днів з моменту отримання рахунка, який виставляється протягом 30 днів після набранням рішення законної сили, Акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 03.07.2023, датований 29.11.2024, відповідно до якого, вартість наданої Адвокатським об`єднання правничої допомоги становить 10 000 гривень.

Враховуючи складність справи, тривалість її розгляду, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторін, суд приходить до висновку, що обсяг понесених позивачем витрат на правничу допомогу є реальним та документально підтвердженим, у розмірі 10 000 грн.

Оскільки, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково на 87 % від пред`явлених позовних вимог, і тільки до відповідача ТОВ «ІНДАСТРІ ІНКОРПОРЕЙШН» суд вважає правильним стягнути з відповідача на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 8 700 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України , суд ,-

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 -- адвоката Демченко Марини Михайлівни про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІ ІНКОРПОРЕЙШН», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІ ІНКОРПОРЕЙШН» на користь ОСОБА_1 8 700 (вісім тисяч сімсот) гривень 00 копійок - витрат на професійну правничу допомогу.

Дані учасників справи.

ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІ ІНКОРПОРЕЙШН» ідентифікаційний код юридичної особи 42540055, адреса місцезнаходження: 03040, м. Київ, вул. Красилівська, буд. 11.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Майбоженко