Постанова

від 11.12.2024 по справі 932/2717/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9544/24 Справа № 932/2717/22 Головуючий упершій інстанції: Куцевол В. В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Красвітної Т.П.,

суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,

за участю секретаря Сахарова Д.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Дніпро цивільнусправу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 нарішення Бабушкінськогорайонного судум.Дніпропетровськавід 22липня 2024року посправі запозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ,третя особа державнийвиконавець Центральноговідділу державноївиконавчої службиу м.Дніпрі Південно-Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Дніпро)(ПершогоПравобережного відділудержавної виконавчоїслужби уШевченківському таЦентральному районахміста ДніпраПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса))Коломейко ДмитроСергійович,про стягненнянеустойки (пені)за простроченнясплати аліментів,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2022 року ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 16.03.2020 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська було видано виконавчий лист №932/16588/19 про стягнення з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для працездатної особи, починаючи стягнення з 22.11.2019 і до закінчення навчання або досягнення дитиною 23-х річного віку. 08.12.2021 року державним виконавцем Центрального Відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження №67679808 та винесено постанову про примусове виконання вищезазначеного виконавчого листа. З моменту призначення судом аліментів, а саме з 22.11.2019 року, відповідач сплачував аліменти нерегулярно та не в повному обсязі. Таким чином, станом на 01.04.2023 року утворилась заборгованість зі сплати аліментів у загальному розмірі 172772,26 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів. З огляду на те, що відповідачем не сплачуються аліменти, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, позивачкою на підставі ч. 1 ст. 196 СК України нараховано неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів. Тому, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_2 просила стягнути на свою користь з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за листопад 2019 року - грудень 2021 року та за березень - жовтень 2022 року, станом на 01.04.2023 у загальному розмірі 172772,26 грн.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2024 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 172772,26 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення в частині правового обґрунтування задоволення позову, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.01.2020 року у цивільній справі №932/16588/19 задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини. Вирішено щомісяця стягувати із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для працездатної особи, починаючи стягнення з 22 листопада 2019 року і до закінчення навчання або до досягнення дитиною 23-х річного віку.

У вказаному вище рішенні, зокрема, зазначено, що відповідач у судове засіданні не з`явився, повідомлений належним чином та він не повідомив про причини неявки.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.01.2020 року №932/16588/19 оприлюднено у реєстрі із забезпеченням надання загального доступу - 26.02.2020, а набрало законної сили - 17.02.2020.

16.03.2020 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська було видано виконавчий лист №932/16588/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для працездатної особи, починаючи стягнення з 22.11.2019 і до закінчення навчання або досягнення дитиною 23-х річного віку (а.с. 12-13 т.1).

Державним виконавцем Центрального Відділу державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південно Східного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження №67679808 з примусового виконання вказаного вище виконавчого листа №932/16588/19 від 16.03.2020 та 08 грудня 2021 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату (доходи) боржника (а.с. 12-13 т.1).

З моменту призначення судом аліментів відповідач сплачував їх не у повному обсязі, у зв`язку з чим, станом на 01.04.2023 року, утворилась заборгованість зі сплати аліментів у загальному розмірі 172772,26 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості у виконавчому провадженні №67679808, складеному державним виконавцем Центрального Відділу державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південно Східного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Дніпро), а саме:

- 2019 рік (заборгованість на 30 число поточного місяця): листопад - 2260,76 грн, грудень - 4920,14 грн;

- 2020 рік (заборгованість на 30 число поточного місяця): січень - 4936,70 грн, лютий - 4870,48 грн, березень - 4941,52 грн, квітень - 4922,55 грн, травень - 4778,99 грн, червень - 4872,89 грн, липень - 5054,99 грн, серпень - 4941,52 грн, вересень - 5129,03 грн, жовтень - 5112,48 грн, листопад - 5079,37 грн, грудень - 5112,90 грн;

- 2021 рік (заборгованість на 30 число поточного місяця): січень - 3688,76 грн, лютий - 3688,76 грн, березень - 3125,89 грн, квітень - 3142,45 грн, травень - 3308,01 грн, червень - 2380,93 грн, липень - 2278,90 грн, серпень - 2361,66 грн, вересень - 2248,88 грн, жовтень - 2505,07 грн, листопад - 8957,13 грн, грудень - 3629,38 грн;

- 2022 рік (заборгованість на 30 число поточного місяця): березень - 10107,50 грн, квітень - 191,37 грн, травень - 8022,85 грн, червень - 9484,45 грн, липень - 20325,07 грн, серпень - 23802,50 грн, вересень - 19103,78 грн, жовтень - 18939,05 грн (а.с. 157-158 т.1).

Також установлено, що у червні 2023 року ОСОБА_1 звертався зі скаргою на дії державного виконавця, у якій просив визнати протиправними дії державного виконавця Першого Правобережного відділу Державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коломейка Д.С. у ВП №67679808, в частині неправильного визначення розміру заборгованості по сплаті аліментів та скасувати розрахунок заборгованості по сплаті аліментів боржника ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини до закінчення навчання або досягнення дитиною 23-річного віку, з листопада 2021 року по 01 квітня 2023 року на суму 172772,26 грн; зобов`язати державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості у ВП №67679808 боржника ОСОБА_1 з листопада 2021 року по дату набрання рішенням суду законної сили.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року №932/16588/19 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 15 вересня 2023 року скасовано. У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця відмовлено.

У вказаній вище постанові встановлено, зокрема, що із розрахунку заборгованості ВП №67679808 при примусовому виконанні вказаного виконавчого листа №932/16588/19 від 16.03.2020 року вбачається, що станом на 01.04.2023 року заборгованість ОСОБА_1 по аліментам становить 172772,26 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2024 року у справі № 932/16588/19 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця.

Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

Абзацом першим частини першої статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (частина друга статті 196 СК України).

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання.

Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі №661/905/19 (провадження №61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Тобто відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

Правовідносини щодо утримання батьками дитини або дітей до їх повноліття регулюється главою 15 СК України, яка зокрема передбачає обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття, у визначений за домовленістю між ними спосіб або ж за рішенням суду з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України (статті 180, 181, 183, 184, 189 СК України).

Так, частиною першою статті 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Тлумачення статті 191 СК України дає підстави для висновку, що юридичне значення для визначення часу, з якого присуджуються аліменти на дитину, має час звернення до суду іншого з батьків з позовом або заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів. Виключення із цього правила стосуються стягнення аліментів за минулий час (до пред`явлення позову).

Судовим рішення, яким стягнуто аліменти з ОСОБА_1 , визначено, що аліменти стягуються з 22 листопада 2019 року.

Разом із цим, для застосування зазначеної вище санкції (стягнення неустойки) до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

У рішенні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.01.2020 року №932/16588/19, зокрема, зазначено, що відповідач у судове засіданні не з`явився, повідомлений належним чином та він не повідомив про причини неявки.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.01.2020 року №932/16588/19 оприлюднено у реєстрі із забезпеченням надання загального доступу - 26.02.2020, а набрало законної сили - 17.02.2020.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 був обізнаний про слухання судом справи №932/16588/19 щодо стягнення з нього аліментів на спільного сина; приймаючи до уваги, що він не був присутній у судовому засіданні 16.01.2020 року під час проголошення судового рішення, - колегія дійшла висновку, що про зміст рішення від 16.01.2020 року №932/16588/19 та чітко встановлений рішенням суду розмір аліментів ОСОБА_1 мав обєктивну можливість та повинен був дізнатися з дня опублікування цього рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, тобто з 26.02.2020, враховуючи непредставлення доказів одержання ОСОБА_1 копії судового рішення про стягнення аліментів до 26.02.2020 року.

За таких обставин, колегія дійшла висновку про відсутність вини відповідача у виникненні заборгованості зі сплати аліментів до 26 лютого 2020 року (день опублікування судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 аліментів у реєстрі судових рішень), оскільки відповідачеві стало відомо про необхідність негайної сплати аліментів у певному розмірі на користь позивача лише 26.02.2020.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 18 січня 2023 року у справі №161/5211/22.

Виходячи з вищевикладеного, суд розраховує розмір пені за формулою заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 % наступним чином:

Заборгованість по аліментах кількість днів Розмір пені за

за відповідний місяць прострочення, відповідний період

починаючи з 1 числа

наступного місяця

Листопад 2019 2260,76 х 0 х 1% = 0,00 грн.

Грудень 2019 4920,14 х 31 х 1% = 1 525,24 грн.

Січень 2020 4936,70 х 92 х 1% = 4 541,76 грн.

Лютий 2020 4870,48 х 153 х 1% = 7 451,83 грн.

Березень 2020 4941,52 х 183 х 1% = 9 042,98 грн.

Квітень 2020 4922,55 х 213 х 1% = 10 485,03 грн.

Травень 2020 4778,99 х 273 х 1% = 13 046,64 грн.

Червень 2020 4872,89 х 274 х 1% = 13 351,72 грн.

Липень 2020 5054,99 х 304 х 1% = 15 367,17 грн.

Серпень 2020 4941,52 х 303 х 1% = 14 972,81 грн.

Вересень 2020 5129,03 х 304 х 1% = 15 592,25 грн.

Жовтень 2020 5112,48 х 304 х 1% = 15 541,94 грн.

Листопад 2020 5079,37 х 304 х 1% = 15 441,28 грн.

Грудень 2020 5112,90 х 303 х 1% = 15 492,09 грн.

Січень 2021 3688,76 х 365 х 1% = 13 463,97 грн.

Лютий 2021 3688,76 х 337 х 1% = 12 431,12 грн.

Березень 2021 3125,89 х 306 х 1% = 9 565,22 грн.

Квітень 2021 3142,45 х 276 х 1% = 8 673,16 грн.

Травень 2021 3308,01 х 245 х 1% = 8 104,62 грн.

Червень 2021 2380,93 х 243 х 1% = 5 785,66 грн.

Липень 2021 2278,90 х 212 х 1% = 4 831,27 грн.

Серпень 2021 2361,66 х 181 х 1% = 4 274,60 грн.

Вересень 2021 2248,88 х 151 х 1% = 3 395,81 грн.

Жовтень 2021 2505,07 х 120 х 1% = 3 006,08 грн.

Листопад 2021 8957,13 х 121 х 1% = 10 838,13 грн.

Грудень 2021 3629,38 х 120 х 1% = 4 355,26 грн.

Березень 2022 10107,50 х 30 х 1% = 3 032,25 грн.

Квітень 2022 191,37 х 0 х 1% = 0,00 грн.

Травень 2022 8022,85 х 0 х 1% = 0,00 грн.

Червень 2022 9484,45 х 31 х 1% = 2 940,18 грн.

Липень 2022 20325,07 х 92 х 1% = 18 699,06 грн.

Серпень 2022 23802,50 х 91 х 1% = 21 660,28 грн.

Вересень 2022 19103,78 х 92 х 1% = 17 575,48 грн.

Жовтень 2022 18939,05 х 61 х 1% = 11 552,82 грн.

Таким чином, загальний розмір пені по аліментам становить - 316037,73 грн.

При застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 19 січня 2022 року у справі №711/679/21.

З урахуванням того, що пеня не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, у даному випадку одержувач аліментів має право на 178054,55 грн пені, які обмежуються розмірами кожного щомісячного платежу окремо, на який нараховувалась пеня.

Колегія також звертає увагу, що нарахована пеня на заборгованість по аліментам за березень, червень-жовтень 2022 року, є меншою за розмір заборгованості, на яку вона нараховується, тому не підлягає зменшенню за вказаний період.

Частиною першою статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши дійсний розмір пені за прострочення сплати аліментів за листопад 2019 року - грудень 2021 року та за березень - жовтень 2022 року, станом на 01.04.2023 (з урахуванням обмеження пені поточною заборгованістю) у загальному розмірі 178054,55грн;розглядаючи справув межахзаявлених позовнихвимог,-колегія дійшлависновку пронаявність підставдля стягненняз ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 172772,26 грн, у межах позовних вимог.

У даній цивільній справі відповідач не довів належними та допустимими доказами, що він, з часу опублікування рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.01.2020 року №932/16588/19 у Єдиному державному реєстрі судових рішень, вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання зі сплати аліментів.

Зокрема, доказів направлення відповідачем грошових коштів (аліментів) засобами поштового зв`язку на адресу позивачки, відмови останньої в отриманні грошових коштів, тощо,- відповідачем не представлено; клопотання про витребування відповідних доказів судом - не заявлено, що підтверджується матеріалами справи, протоколом судового засідання.

Як зазначалось вище, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду (постанова від 14 грудня 2020 року у справі №661/905/19).

Обґрунтування апелянта, що розрахунок заборгованості державного виконавця здійснений з порушенням чинного законодавства є безпідставним.

Судом установлено, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року в справі №932/16588/19 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця про визнання протиправними дій державного виконавця Першого Правобережного відділу Державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коломейка Д.С. у ВП №67679808, в частині неправильного визначення розміру заборгованості по сплаті аліментів та скасування розрахунку заборгованості по сплаті аліментів боржника ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини до закінчення навчання або досягнення дитиною 23-річного віку, з листопада 2021 року по 01квітня 2023року на суму 172772,26 грн; зобов`язання державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості у ВП №67679808 боржника ОСОБА_1 з листопада 2021 року по дату набрання рішенням суду законної сили.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що внесенням відповідних змін 16 листопада 2022 року законодавець лише конкретизував перелік видів грошового забезпечення, із яких справляється нарахування аліментів, задля усунення проблемних питань при нарахуванні аліментів, а не «створив» новий вид доходів, який раніше таким не визнавав, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги на дії державного виконавця та скасування складеного ним розрахунку, оскільки додаткові виплати, які нараховувались та виплачувались боржнику по аліментам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» до 16 листопада 2022 року не є одноразовим нерегулярним видом грошового забезпечення, мали постійний характер та відносились до видів доходів, які враховуються при визначення розміру аліментів на одного з подружжя, дітей батьків, інших осіб.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця, зокрема, про визнання протиправними дій державного виконавця у ВП №67679808, в частині неправильного визначення розміру заборгованості по сплаті аліментів та скасування розрахунку заборгованості на суму 172772,26 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2024 року у справі № 932/16588/19 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця.

Отже, питання правомірності нарахованої державним виконавцем заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.04.2023 року на суму 172772,26 грн було предметом розгляду справи за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця; судове рішення у вказаній справі, яке набрало законної сили, має преюдиціальне значення.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Місцевим судом обставини справи у повному обсязі встановлені не були, тому оскаржуване рішення підлягає зміні в частині правового обґрунтування, позов підлягає задоволенню саме з наведених вище підстав.

З оглядуна вищевикладене,апеляційна скаргапідлягає частковомузадоволенню, рішеннясуду першоїінстанції повиннобути змінене в частині правового обґрунтування задоволення позову. В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Бабушкінського районногосуду м.Дніпропетровська від22липня 2024року змінити в частині правового обґрунтування задоволення позову.

В іншій частині рішення Бабушкінського районногосуду м.Дніпропетровська від22липня 2024року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді В.С. Городнича

М.Ю. Петешенкова