Постанова

від 25.12.2024 по справі 202/12965/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/11636/24 Справа № 202/12965/24 Головуючий упершій інстанції: Доценко С. І. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Красвітної Т.П.,

суддів: Городничої В.С.,Петешенкової М.Ю,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 05 листопада 2024 року по справі за скаргою представника боржника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на дії посадових осіб Амур-Нижньодніпровського відділу ДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та про зобов`язання вчинити певні дії, стягувач ПАТ «Фідо Банк»,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 05 листопада 2024 року повернуто заявнику без розгляду скаргу представника боржника ОСОБА_1 Скиби Віталія Володимировича на дії посадових осіб Амур-Нижньодніпровського відділу ДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), стягувач ПАТ «Фідо Банк», та про зобов`язання вчинити певні дії.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного провадження, без повідомлення учасників справи.

Відзив на апеляційну скаргу подано не було.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою, в якій просить визнати неправомірною дію посадової особи (начальника відділу Сергія Шевченка) Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), пов`язану з відмовою зняти арешт та оголошення заборони на майно ОСОБА_1 , накладений постановою від 18.10.2012 року державним виконавцем Краснощоковим Л.В. в рамках виконавчого провадження №34795905, та яка викладена в листі №100567 від 24.10.2024 року; зобов`язати начальника Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сергія Шевченка зняти арешт та оголошення заборони на майно ОСОБА_1 , накладений постановою державного виконавця Краснощокова Л.В. від 18.10.2012 року в рамках виконавчого провадження №34795905.

Повертаючи скаргу місцевий суд вказав, що подана до суду скарга не містить доказів надіслання (надання) скарги іншим учасникам справи та застосував положення ч.ч. 2, 4 ст. 183 ЦПК України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина четверта статті 183 ЦПК України).

Разом з цим, розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.

Відповідно до положень статті 447 (ст. 447-1 у новій редакції) ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з частиною четвертою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити: найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; повне найменування (прізвище, ім`я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім`я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Повертаючи скаргу без розгляду, як таку, що подана без додержання вимог частини другої статті 183 ЦПК України, суд першої інстанції не звернув уваги, що вимоги частини другої статті 183 параграфу 2 «Заяви з процесуальних питань» глави 1 Розділу III «Позовне провадження» ЦПК України не регулюють спірні процесуальні відносини, а положення частини четвертої статті 183 ЦПК України поширюються виключно на заяви (клопотання, заперечення) з процесуальних питань, подані до суду без дотримання вимог частин першої або другої цієї статті.

Подібні висновки викладено Верховним Судом у постановах від 27 січня 2021 року у справі №569/13154/20, від 17 лютого 2021 року у справі №569/13160/20, від 21 квітня 2021 року у справі №713/1972/20, від 21 квітня 2021 року у справі №569/12949/20, від 28 липня 2021 року у справі №509/4648/14-ц, від 06 жовтня 2021 року у справі №761/14537/15-ц, від 23 листопада 2022 року у справі №201/4132/19.

Крім того, згідно з пунктом 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 3-5 частини сьомої статті 82 Закону Про виконавче провадження (частина четверта статті 74 в чинній редакції), зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 121 ЦПК (стаття 185 ЦПК України в чинній редакції).

Тому у випадку, якщо суд дійде висновку про невідповідність поданої скарги вимогам ЦПК України щодо форми та змісту, то суд вправі застосувати положення статті 185 ЦПК України.

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

За таких обставин, висновки суду про повернення без розгляду скарги є передчасними, ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, що у відповідності до вимог ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 7, 367, 369, 374, 379 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 05 листопада 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складений 25 грудня 2024 року.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді В.С.Городнича

М.Ю.Петешенкова