Постанова

від 24.12.2024 по справі 911/1057/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2024 р. Справа№ 911/1057/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Буравльова С.І.

Алданової С.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи матеріали апеляційної Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.07.2024

у справі № 911/1057/20 (суддя Колесник Р.М.)

за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1. Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

2. Комунальне підприємство Бородянської селищної ради «Бородянкатепловодопостачання»

3. Комунальне підприємство «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради

4. Комунальне підприємство «Тетіївтепломережа» Тетіївської міської ради

5. Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства»

6. Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплоненерго»

7. Товариство з обмеженою відповідальністю «Укропт «Мастер-Енерго»

8. Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега-Капітал»

про стягнення 801 878 312,84 грн,

В С Т А Н О В И В

Рух справи

У квітні 2020 року Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» заборгованості за договором транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000723 у загальному розмірі 801878312,84 гривень, з яких: 690348202,41 гривень заборгованість за послуги балансування обсягів природного газу, 41348856,23 гривень 3% річних та 70181254,20 гривень інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо оплати послуг балансування обсягів природного газу, внаслідок чого утворилась стягувана сума основної заборгованості, що стало підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.10.2021 у справі № 911/1057/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2022, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 13.07.2022 рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 у справі № 911/1057/20 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

01.08.2022, після направлення справи на новий розгляд, справу прийнято до розгляду ухвалою Господарського суду Київської області.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду, що оскаржується

Під час нового розгляду справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 24.07.2024 у справі №911/1057/20 зупинено провадження у справі.

А саме, судом постановлено:

- повернутись до стадії підготовчого провадження та здійснювати подальший розгляд справи у підготовчому засіданні;

- зупинити провадження у справі № 911/1057/20 до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №№ 910/2964/24, 910/3067/24, що розглядаються Господарським судом міста Києва;

- зобов`язати учасників справи повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

Ухвала суду мотивована наявністю правових підстав для зупинення провадження у справі до розгляду справ № 910/2964/24 та №910/3067/24 згідно приписів п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Зокрема, суд виходив з того, що рішення Антимонопольного комітету України від 28.12.2023 № 398-р є предметом оскарження у справах № 910/2964/24 (за позовом АТ «НАК «Нафтогаз України», в частині, що стосується останнього) та № 910/3067/24 (за позовом АТ «Укртрансгаз», в частині пунктів 1, 2, 3 резолютивної частини рішення), що розглядаються Господарським судом міста Києва. Під час розгляду вказаних справ Господарським судом міста Києва будуть встановлюватись обставини правомірності рішення Антимонопольного комітету України від 28.12.2023 № 398-р, висновки якого, зокрема, стосуються необґрунтованого завищення позивачем ціни на послуги балансування (в тому числі у період, який є спірним у цій справі), яка, за висновком Антимонопольного комітету України, формувалась з порушення норм антимонопольного законодавства та прав Оператора ГРМ, як платника цієї послуги, оскільки мало місце завищення базової ціни газу, яка, своєю чергою, є основою для формування розміру наданих позивачем послуг балансування.

Отже, суд дійшов висновку, що результат розгляду справ №№ 910/2964/24, 910/3067/24 вплине на встановлення судом правильності розміру заявлених позовних вимог у цій справі, зокрема в частині визначеного позивачем розміру базової ціни на газ.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Київської області.

Позивач не погоджується із висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі, та вважає їх безпідставними, необґрунтованими, прийнятими з порушенням ст. ст. 2, 182, 183, 227, 229 ГПК України, що в силу п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зокрема, апеляційна скарга обґрунтована тим, що:

- суд безпідставно повернувся на стадію підготовчого провадження після його закриття у справі № 911/1057/20, адже, на думку позивача, ГПК України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття, господарські суди уповноважені діяти виключно в межах встановленого процесуальним законодавством порядку, і якщо ГПК України не передбачає повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття, то суди неуповноважені на вчинення дій на свій розсуд, окрім тих, що прямо визначає кодекс;

- суд першої інстанції не обґрунтував наявність об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи №910/2964/24, предметом розгляду якої, є скасування Рішення АМКУ, в частині накладення штрафу на АТ «НАК «Нафтогаз України» у розмірі 249 752 333,00 грн, та чим обумовлюється неможливість розгляду справи до ухвалення рішення у справі №910/2964/24 та не обґрунтував об`єктивну неможливість розгляду даної справи до розгляду справи №910/3067/24;

- на думку позивача, відсутні перешкоди для розгляду справи № 911/1057/20, оскільки матеріали справи містять достатню кількість доказів, в тому числі достатню кількість первинних документів, що підтверджують позовні вимоги позивача;

- обставини, які б свідчили про необхідність зупинення провадження у справі №911/1057/20 відсутні;

- справа № 911/1057/20 вже двічі зупинялась (на стадії підготовчого провадження).

18.11.2024 позивач подав клопотання, до якого долучив копію ухвали Господарського суду Київської області від 24.09.2024 у справі №910/3067/24 про призначення комплексної судової експертизи.

Доводи та заперечення інших учасників справи

Учасники справи не скористались своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Про розгляд справи повідомлялись належним чином в його електронному кабінеті, про що в матеріалах міститься відповідні докази.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 постановлено витребувати у Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/1057/20 та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду першої інстанції.

Після надходження матеріалів справи до суду ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України у зв`язку з відсутністю доказів надсилання копії апеляційної скарги з додатками третім особам-2,6,7, а саме - Комунальному підприємству Бородянської селищної ради «Бородянкатепловодопостачання», Товариству з обмеженою відповідальністю «Теплоненерго», Товариству з обмеженою відповідальністю «Укропт «Мастер-Енерго» листом з описом вкладення / через систему «Електронний суд», а також оскільки не надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Роз`яснено скаржнику, що протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.

08.10.2024 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано докази надсилання копії апеляційної скарги з додатками третім особам-2,6,7 та клопотання про поновлення строку на апеляційне провадження.

14.10.2024 суддею Євсіковим О.О. заявлено самовідвід у справі № 911/1057/22. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 вказану заяву задоволено. Матеріали справи № 911/1057/22 передано для дійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2024, справу № 911/1057/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Алданова С.О., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 поновлено Акціонерному товариству «Укртрансгаз» пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.07.2024 у справі № 911/1057/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.07.2024 у справі №911/1057/20. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників процесу про здійснення розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 07.11.2024 (включно). Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 07.11.2024 (включно).

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про зупинення провадження у справі.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскаржена ухвала підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при прийнятті судового рішення

Здійснивши розгляд апеляційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній вимоги і доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Предметом апеляційного перегляду у цій справі є питання дотримання судом першої інстанції норм процесуального права під час постановлення ухвали від 24.07.2024 про зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі є неможливість її розгляду до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

У справі №911/1057/20, що розглядається, 22.05.2020 Господарським судом Київської області прийнято до розгляду справу за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» про стягнення 801 878 312, 84 грн.

Предметом розгляду цієї справи є стягнення заборгованості за надані послуги місячного балансування за період січня - червня 2018 на підставі договору транспортування природного №1512000738 від 17.12.2015 в редакції Типової форми договору транспортування природного газу затвердженого Постановою НКРЕКП № 2497 від 30.09.2015 року. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо оплати послуг балансування обсягів природного газу за січень-червень 2018 року.

Ця справа розглядалась судами неодноразово.

Зокрема, рішенням Господарського суду Київської області від 11.10.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2022, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №911/1057/20 касаційну скаргу акціонерного товариства «Укртрансгаз» задоволено; постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2021 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Під час нового розгляду справи, суд першої інстанції зупинив провадження у справі з власної ініціативи. Обґрунтовуючи свою ухвалу, суд посилався на рішення Антимонопольного комітету України №398-р від 28.12.2023, яке є предметом оскарження у справах №910/2964/24 (за позовом АТ «НАК «Нафтогаз України», в частині, що стосується останнього) та на справу №910/3067/24 (за позовом АТ «Укртрансгаз», в частині пунктів 1, 2, 3 резолютивної частини рішення), що розглядаються Господарським судом міста Києва. Суд першої інстанції дійшов висновку, що за результатами розгляду вказаних справ Господарським судом міста Києва будуть встановлюватися обставини правомірності рішення Антимонопольного комітету України від 28.12.2023 №398-р, висновки якого, зокрема, стосуються необґрунтованого завищення позивачем ціни на послуги балансування (в тому числі у період, який є спірним у цій справі), яка, за висновком Антимонопольного комітету України, формувалась з порушення норм антимонопольного законодавства та прав Оператора ГРМ як платника цієї послуги, оскільки мало місце завищення базової ціни газу, яка, своєю чергою, є основою для формування розміру наданих позивачем послуг балансування.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що результат розгляду справ №910/2964/24 та №910/3067/24 вплине на встановлення судом правильності розміру заявлених позовних вимог у цій справі, зокрема в частині визначеного позивачем розміру базової ціни на газ.

Дослідивши обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає зазначені висновки місцевого суду помилковими.

Практика Верховного Суду щодо зупинення провадження у господарській справі до розгляду іншої справи регулюється статтею 227 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України). Основний принцип полягає в тому, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, якщо її розгляд неможливий до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.

Ключовими аспектами практики Верховного Суду з цього питання є такі:

1. Об`єктивна неможливість розгляду: Зупинення провадження відбувається лише за наявності об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої. Це означає, що обставини, які встановлюються в іншій справі, мають безпосереднє значення для розгляду поточної справи і не можуть бути встановлені в її межах. Проста пов`язаність справ не є достатньою підставою для зупинення.

2. Взаємозв`язок справ: Справи повинні бути тісно пов`язані між собою таким чином, що рішення в одній справі безпосередньо вплине на рішення в іншій. Наприклад, якщо у господарській справі вирішується питання про право власності на майно, яке є предметом спору в іншій справі, провадження у першій справі може бути зупинено до вирішення другої.

3. Недопустимість зловживання: Суд не може зловживати правом на зупинення провадження. Якщо зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду, суд не має підстав для зупинення провадження.

4. Мета зупинення: Метою зупинення є забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи. Зупинення дозволяє уникнути ухвалення суперечливих судових рішень.

У постанові від 27.03.2019 у справі № 910/4816/18 Верховний Суд наголосив, що обов`язок суду зупинити провадження зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Верховний Суд у постанові від 05.12.2023 у справі № 910/6720/22 також зазначив, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Так, у справі № 910/2964/24 предметом розгляду є визнання недійсним (протиправним) рішення Антимонопольного Комітету України від 28.12.2023 №398-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі № 143-26.13/64-19 в частині, що стосується Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

У справі №910/3067/24 предметом розгляду є визнання недійсним рішення АМКУ від 28.12.2023 №398-р в частині пунктів 1, 2, 3 резолютивної частини рішення, яким було встановлено порушення позивачем п. 2 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (зловживання монопольним становищем) та п. 1 ч. 2 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку).

Колегія суддів вважає, що результат вирішення у справах № 910/2964/24 та №910/3067/24 щодо визнання недійсним (протиправним) рішення Антимонопольного Комітету України від 28.12.2023 №398-р у відповідних частинах не позбавляє суд можливості надати правову оцінку щодо визначення розміру базової ціни на газ у справі, що розглядається, не чекаючи результат вирішення цих справ № 910/2964/24 та №910/3067/24.

Отже, суд першої інстанції належним чином не обґрунтував наявність об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до закінчення розгляду справ №910/2964/24 та №910/3067/24.

Крім того, колегія суддів враховує, що зазначена справа перебувала на розгляді у Верховному Суді, після закінчення перегляду якої справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У своїй постанові Верховний Суд зазначив, що під час нового розгляду справи господарському суду необхідно належним чином оцінити всі доводи позивача, установити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати їм належну правову оцінку, та вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного розгляду цієї справи.

Зокрема, Верховний Суд вказав на те, що:

« 5.8. … судами не спростовано доводів позивача про те, що спірні обсяги небалансу були підтверджені алокаціями (звітами) про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу AT "Київоблгаз", між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за січень-червень 2018 року, які були надані самим відповідачем та в яких міститься чітка інформація про спірні обсяги природного газу, відібраного відповідачем на власні виробничо-технологічні витрати (ВТВ).

5.9. Позивач звертав увагу судів на те, що наявність такого обсягу відібраного відповідачем природного газу з ГТС, без надання доказів на подачу таких обсягів для транспортування до газотранспортної системи, належним чином підтверджують негативні небаланси AT "Київоблгаз".

5.10. Однак, зазначеним доводам та доданим до позовної заяви на їх обґрунтування доказам попередні судові інстанції не надали будь-якої оцінки.

5.11. Крім того, замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси (пункт 2 розділу XIII Кодексу ГТС).

5.12. Відповідно до пункту 4 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС у разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця:

- здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування;

- здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання остатнього небалансу за цей газовий місяць.

5.13. Однією з підстав для відмови у задоволенні позовних вимог попередні судові інстанції зазначили те, що не надано змоги відповідачу самостійно врегулювати небаланс у визначені строки.

5.14. Однак, суди не врахували, що ненадання споживачу можливості самостійно врегулювати небаланси не спростовує правомірності вимог про оплату відповідних послуг у разі їх фактичного надання.

5.15. Крім того, суди не встановили здійснення відповідачем дій, визначених пунктом 4 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС для врегулювання небалансів. Так, позивач зазначав, що в матеріалах судової справи відсутні докази купівлі відповідачем природного газу в інших замовників послуг транспортування або здійснення ним відбору природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації з метою врегулювання небалансу за спірні газові місяці.

5.16. Водночас AT "Укртрансгаз" вказувало, що завчасно повідомляло відповідача про існування у останнього негативних небалансів та необхідність врегулювати їх самостійно у строки і в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та договором, та зазначало, що такі обставини підтверджуються долученими до позовної заяви складеними та направленими AT "Укртрансгаз" на електронну пошту AT "Київоблгаз" повідомленнями про обсяги місячних небалансів за січень - червень 2018 року з пропозицією їх врегулювати в строк до 12-го числа наступного місяця (містяться в матеріалах судової справи).

5.17. Однак оцінки вказаним доводам та відповідним доказам суди попередніх інстанцій також не надали та належним чином не спростували доводи позивача про виконання ним визначених Кодексом ГТС та договором умов на підставі яких у відповідача виник обов`язок з оплати вартості послуг балансування, наданих позивачем відповідачу у період з січня по червень 2018 року. ».

Отже, при новому розгляді суд першої інстанції мав би розглянути справу з врахуванням та виконанням вказівок Верховного Суду, які полягають у встановленні обставин спору на підставі вже залучених до справи належних та допустимих доказів, з наданням належної правової оцінки доводам учасників справи та правильним застосуванням умов укладеного між сторонами договору та норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що проста пов`язаність справ не є достатньою підставою для зупинення провадження у справі.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції констатує, що при новому розгляді справи, суд першої інстанції не був позбавлений можливості встановити обставини справи, що підлягають доведенню (у тому числі щодо базових ціни на газ), з`ясувати об`єм прав та обов`язків сторін, наявність або відсутність порушеного права на підставі вже залучених до справи належних та допустимих доказів, а також застосувати вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Отже, у цьому випадку судом апеляційної інстанції не встановлено умов, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України, необхідних для зупинення провадження у справі. Тому, висновок суду попередньої інстанції про необхідність зупинення провадження у даній справі відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 та пункту 4 частини 1 статті 229 ГПК України не є обґрунтованим.

Окрім викладеного, суд апеляційної інстанції вважає необхідним звернути увагу суду першої інстанції на наступне.

В оскарженій ухвалі (а саме на аркуші 36 том 15) суд першої інстанції, серед іншого, зазначив, таке: «Задоволення позову із застосуванням БЦГ (базової ціни на газ), визначеної позивачем, яка за висновками Антимонопольного комітету визнана економічно необґрунтованою фактично призведе до сприяння судом отриманню позивачем безпідставних прибутків, сприяння судом до завдання відповідачу шкоди у вигляді стягнення з нього надмірних та безпідставних сум, що є неможливим…».

З цих доводів слідує, що суд першої інстанції, в порушення вимог частин 1 та 2 ст. 233 ГПК України, до закінчення розгляду справи по суті та прийняття рішення, зазначив свій висновок про наявність ознак безпідставності заявленого позову. Колегія вважає такі обґрунтування підстав зупинення провадження у справі передчасними та такими, що прийняті з порушенням процедури розгляду судової справи, адже до прийняття рішення по суті, суд, аргументуючи ухвалу про зупинення провадження, повинен уникати висновків, які заздалегідь свідчать про безпідставність позовних вимог.

Таким чином, оскаржену ухвалу не можна вважати такою, що повністю відповідає вимогам процесуального закону.

Щодо строків розгляду справи, колегія суддів звертає увагу на те, що справа розглядається тривалий час, з 2020 року, розгляд справи двічі зупинявся, що не відповідає вимозі "розумності строку".

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Суд встановлює певні критерії, в світлі яких варто оцінювати тривалість провадження: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувалися Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Странніков проти України" (рішення від 03.05.2005, заява №49430/99), суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі "розумності строку".

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/5425/18 та від 20.06.2019 у справі №910/12694/18.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України" (заява №36655/02), рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції" (заява №30979/96)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України" (заява №23786/02)).

Отже, враховуючи що провадження у цій справі відкрито 22.05.2020, колегія суддів вважає, що зупинення провадження призведе до порушення гарантованого права на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку.

Крім того, відповідно до положень статті 2 ГПК України на господарське судочинство покладено обов`язок забезпечення розумності строків розгляду справ, а на сторони - неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 27.06.2000 у справі "Фридлендер проти Франції", рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

У зв`язку з цим апеляційна інстанція констатує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За результатами апеляційного перегляду справи колегією встановлено, що оскаржена ухвала підлягає скасуванню як постановлена з порушенням вимог процесуального права.

Статтею 271 ГПК України, серед іншого, передбачено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову зупинення провадження у справі, справа передається на розгляд суду першої інстанції

Судові витрати

Судові витрати пов`язані з розглядом справи слід розподілити згідно вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 24.07.2024 у справі № 911/1057/20 скасувати.

Матеріали справи повернути на розгляд до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.І. Буравльов

С.О. Алданова