Рішення

від 17.12.2024 по справі 902/850/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2024 р.Cправа № 902/850/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання Макогін О.І.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, 24000, Вінницька обл., місто Могилів-Подільський, площа Шевченка, будинок 6/16, ідентифікаційний код юридичної особи 26340549

до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", 21050, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Магістратська, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи 00130694

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

за участю представників:

від позивача не з`явився

від відповідача Грачова І.В., у порядку самопредставництва

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 08.08.2024 надійшла позовна заява № б/н від 08.08.2024 (вх. № 885/24 від 08.08.2024) Могилів-Подільської міської ради Вінницької області до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 11 від 31.05.2018 року, а саме викладення пункту 9 договору у новій редакції: "Орендна плата вноситься орендарем в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки".

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2024 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 13.08.2024 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 902/850/24, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 24.09.2024 о 10:00 год.

Ухвалою від 24.09.2024 судом відкладено підготовче судове засідання у справі №902/850/24 на 10.10.2024 о 09:30 год.

Ухвалою від 10.10.2024 судом закрито підготовче провадження у справі № 902/850/24, призначено справу № 902/850/24 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 07.11.2024 о 10:00 год.

10.10.2024 до суду від представника Могилів-Подільської міської ради Вінницької області надійшла заява № б/н від 10.10.2024 (вх. № 01-34/9978/24 від 10.10.2024) про долучення рішення Могилів-Подільської міської ради Вінницької області до матеріалів справи.

За наслідком судового засідання 07.11.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи №902/850/24 по суті до 10:00 03.12.2024, яку занесено до протоколу судового засідання.

22.11.2024 до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі № б/н від 22.11.2024 (вх. № 01-34/11542/24 від 22.11.2024).

У судовому засіданні 03.12.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи №902/850/24 по суті на 12:00 17.12.2024, яку занесено до протоколу судового засідання.

17.12.2024 до суду від позивача надійшла заява № б/н від 17.12.2024 (вх. № 01-34/12467/24 від 17.12.2024) про проведення судового засідання за відсутності представника позивача.

На визначену судом дату у судове засідання з`явився представник відповідача. Представник позивача правом участі у судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином ухвалою суду від 04.12.2024, що підтверджує відповідна довідка про доставку електронного листа.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що учасників справи було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу учасникам справи створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а позивач у свою чергу не скористався наданим йому правом участі у розгляді справи і його неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

Судом також враховано заяву позивача № б/н від 17.12.2024 (вх. № 01-34/12467/24 від 17.12.2024) про розгляд справи за відсутності представника позивача. У вказаній заяві позивачем також зазначено про підтримання ним позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та у задоволенні позову просив відмовити.

За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справі та орієнтовний час виходу.

Після виходу з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Могилів-Подільська міська рада Вінницької області звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовом до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 11 від 31.05.2018 року, а саме викладення пункту 9 договору у новій редакції: "Орендна плата вноситься орендарем в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки".

На обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 31.05.2018 між Могилів-Подільською міською радою Вінницької області та Публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" укладено договір оренди земельної ділянки № 11, відповідно до пункту 12 якого сторони передбачили, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: 1) зміни умов господарювання, передбачених договором; 2)зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; 3)погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; 4) в інших випадках, передбачених законом.

Позивач зазначив, що рішенням 9 сесії Могилів-Подільської міської ради 8 скликання від 30.06.2021 року № 249 "Про встановлення податку на майно на території Могилів - Подільської міської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області" встановлено податки та ставки орендної плати за використання земельних ділянок фізичними і юридичними особами в незалежності від цільового призначення земельної ділянки у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки, які вступили в дію з 01.01.2022 року.

Позивач зауважив, що Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області проведено перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності Могилів-Подільської міської ради за період з 01.01.2019 року по 28.02.2023 року, за результатами якої складено акт та встановлено порушення ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зокрема щодо втрат фінансових ресурсів в результаті не переукладання договорів оренди землі на збільшення розміру орендної плати (12% від нормативно грошової оцінки землі з 01.01.2022 року).

Позивач зазначив, що наказом начальника Вінницької обласної військової адміністрації від 19.02.2024 року № 90 "Про стан фінансово-бюджетної дисципліни в установах, організаціях і на підприємствах області та посилення контролю за використання бюджетних ресурсів" встановлено вимогу виконавчому комітету Могилів-Подільської міської ради усунути фінансові порушення, що викладені у висновках Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області.

З урахуванням наведеного, позивач звернувся із цим позовом до суду та просить внести зміни до договору оренди земельної ділянки № 11 від 31.05.2018 року укладеного з відповідачем, а саме викласти пункт 9 договору у новій редакції: "Орендна плата вноситься орендарем в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки".

Відповідач у наданих до суду поясненнях проти позову заперечив, зазначив, що визначена позивачем ставка орендної плати у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у чотири рази перевищує розмір визначений сторонами згідно договору оренди земельної ділянки № 11 від 31.05.2018 року.

Відповідач стверджує, що постановою НКРЕКП №2324 від 09.12.2023 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Вінницяобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" в структурі тарифів відповідача суми щодо оплати за ставкою орендної плати 12% - не передбачені.

Відповідач зазначив, що НКРЕКП у своєму листі від 06.11.2014 за вих. №1397/13/64-14 роз`яснила органам місцевого самоврядування, що укладати договори оренди земельних ділянок для розміщення об`єктів енергетики необхідно у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки.

На переконання відповідача рішення Могилів-Подільської міської ради Вінницької області №249 від 30.06.2021 "Про встановлення податку на майно на території Могилів-Подільської міської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області" не містить зобов`язання переглянути орендні ставки у договорах оренди земельних ділянок, укладених до набрання чинності цим рішенням. Ставки орендної плати введені в дію з 01.01.2022. Окреме рішення Могилів-Подільської міської ради Вінницької області про внесення змін до договору оренди не приймалось.

З урахуванням наведеного у задоволенні позовних вимог відповідач просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено таке.

31 травня 2018 року між Могилів-Подільською міською радою Вінницької області (далі - орендодавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" (далі - орендар, відповідач) укладено договір оренди земельної ділянки № 11 (далі - договір оренди) (т. 1 а.с. 6 (зворотна сторона) - 9).

Відповідно пункту 1 договору оренди орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії в м. Могилеві-Подільському по вул. Озаринецькій, 62 г, кадастровий номер земельної ділянки 0510400000:00:014:0007.

За умовами пункту 2 договору оренди в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,7572 га.

Згідно з пунктом 5 договору оренди нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 3 606 653,00 гривень.

Пунктом 8 договору оренди сторони передбачили, що договір укладено на 20 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За змістом пункту 9 договору оренди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в банківські установи та становить 2 163 991,80 гривень на 20 років, в тому числі 108 199,59 гривень в рік.

Відповідно до пункту 10 договору оренди обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Положеннями пункту 12 договору оренди сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пунктів 14, 15 договору оренди земельна ділянка передається в оренду із земель житлової та громадської забудівлі. Цільове призначення земельної ділянки - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії.

Пунктом 29 договору оренди визначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Згідно пункту 36 договору оренди цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до розрахунку розміру орендної плати, що є додатком до договору оренди, орендна плата встановлена у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та становить 108 199,59 гривень на рік (т.1 а.с. 9).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0508194372018 від 16.04.2018 земельна ділянка з кадастровим номером 0510400000:00:014:0007 площею 1,7572 га, цільове призначення 14.02 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії (далі - спірна земельна ділянка) зареєстрована 27.09.2018 року на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок (т.1 а.с. 11-13).

Із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0508194372018 від 16.04.2018 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0510400000:00:014:0007 також вбачається, що місцем розташування вказаної земельної ділянки є Вінницька область, м. Могилів-Подільський, вулиця Озаринецька, 62, г; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 389196893 від 01.08.2024 року право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0510400000:00:014:0007 площею 1,7572 га, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1578126805104) 13.06.2018 року зареєстровано за територіальною громадою, Могилів-Подільська міська рада Вінницької області, код ЄДРПОУ 26340549 на підставі пункту 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", серія та номер: 5245-VІ, виданий 06.09.2012, видавник: Верховна Рада України, номер запису про речове право: право власності 26650021 (т. 1 а.с. 5).

Також 13.06.2018 на підставі договору оренди землі, серія та номер 11, виданий 31.05.2018 державним реєстратором внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про інше речове право - право оренди земельної ділянки; розмір орендної плати у рік становить 108 199,59 гривень; орендар - Публічне акціонерне товариство "Вінницяобленерго", код ЄДРПОУ 00130694, орендодавець - Могилів-Подільська міська рада Вінницької області, код ЄДРПОУ 26340549; опис об`єкта іншого речового права - земельна ділянка площею 1,7572 га - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії (номер запису про інше речове право - 26650192).

30 червня 2021 року на 9 сесії 8 скликання Могилів-Подільська міська рада Вінницької області ухвалила рішення № 249 "Про встановлення податку на майно на території Могилів - Подільської міської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області" (т. 1 а.с. 39-64).

Відповідно до пунктів 1, 1.3., 1.3.2.1., 1.3.2.2. вказаного рішення міська рада вирішила встановити на території Могилів-Подільської міської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області податок на майно, зокрема орендну плату визначивши елементи орендної плати згідно з додатком 8; ставки орендної плати згідно з додатком 9.

Згідно з додатком 9 до рішення Могилів-Подільська міська рада Вінницької області № 249 від 30.06.2021 року ставки орендної плати встановлюються та вводяться в дію з 01 січня 2022 року та щодо земель житлової та громадської забудови, а також щодо земель енергетики із цільовим призначенням - 14.02 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії встановлено ставку у розмірі 12% нормативної грошової оцінки.

Доказів звернення позивача до відповідача із пропозицією щодо внесення змін до пункту 9 договору оренди землі матеріали справи не містять.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 11 від 31.05.2018 року укладеного сторонами, а саме викладення пункту 9 договору у новій редакції: "Орендна плата вноситься орендарем в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки".

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Частиною 4 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Приписами пункту 6 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту порушеного права є зміна правовідношення.

Згідно із частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог статті 638 ЦК України, частини 2 статті 180 ГК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

Істотним умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Положеннями частини 9 статті 93 Земельного кодексу України, частини 2 статті 792 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За змістом статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (частина 1 статті 5 названого Закону).

Положеннями статті 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до приписів статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Положеннями частин 1-3 статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

З наведених норм права вбачається, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Згідно підпункту 270.1.2. пункту 270.1. ПК України об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Відповідно до підпункту 271.1.1. пункту 271.1. ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Пунктом 288.1 статті 288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно пункту 288.4 статті 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

За приписами підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

У підпункті 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України визначено, що річна сума орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Судом встановлено, що у договорі оренди земельної ділянки № 11 від 31.05.2018 року, укладеного сторонами встановлено річну орендну плату за земельну ділянку в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Спір у цій справі виник з приводу внесення у судовому порядку змін до договору оренди землі в частині розміру (ставки) орендної плати з 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки визначеної договором до 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки на підставі рішення позивача.

В якості підстави для внесення змін до пункту 9 договору оренди землі позивач послався на рішення Могилів-Подільської міської ради Вінницької області № 249 від 30.06.2021 року, яким для земель енергетики із цільовим призначенням - 14.02 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії встановлено ставку орендної плати у розмірі 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами частини 1 статті 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з частинами 1-2 статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частин 1-2 статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

У постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 Верховний Суд виснував, що внесення змін до договору за рішенням суду є виключною мірою, яка пов`язана з втручанням суду в свободу договору, господарську діяльність сторін, і таке втручання може відбуватися лише у разі виникнення значного і вочевидь несправедливого дисбалансу між інтересами сторін внаслідок зміни обставин.

За змістом статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, із сукупного аналізу статей 632, 651 ЦК України, статті 30 Закону України "Про оренду землі" слідує, що зміна умов договору оренди землі, зокрема у частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін, а за відсутності такої згоди договір може бути змінено за рішенням суду лише у випадках, передбачених умовами договору або в силу закону.

Тобто, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із зазначенням такого розміру орендної плати в договорі оренди.

Положеннями пункту 12 договору оренди сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 29 договору оренди визначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Приймаючи до уваги, що за змістом пункту 288.5 статті 288 ПК України, статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то з урахуванням умов договору оренди землі, підставою для перегляду розміру (ставки) орендної плати має бути саме законодавча зміна граничного (мінімального чи максимального) розміру такої плати або зміна розміру земельного податку, а не рішення органу місцевого самоврядування.

За змістом статті 12 Земельного кодексу України до переліку повноважень міських рад у галузі земельних відносин не належить законодавче встановлення або зміна граничного (мінімального та максимального) розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, оскільки такі повноваження з огляду на положення статті 288 ПК України належать органу законодавчої влади в Україні - Верховній Раді України.

Суд зауважує, що орган місцевого самоврядування має діяти відповідно до закону при вирішенні питань регулювання земельних відносин, у тому числі і щодо встановлення ставки земельного податку (орендної плати), мінімальний та максимальний розмір якої визначено ПК України та ураховувати, що порядок зміни умов договору врегульовано як у законах України, так і в конкретному договорі укладеному між сторонами спору.

Судом взято до уваги, що рішення Могилів-Подільської міської ради Вінницької області № 249 від 30.06.2021 року, яким для земель енергетики із цільовим призначенням - 14.02 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії встановлено ставку орендної плати у розмірі 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не є законодавчою зміною розміру (ставки) орендної плати.

Таким чином, вказане рішення не є законодавчою підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині зміни розміру (ставки) орендної плати, оскільки орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями встановлювати граничні (мінімальний та максимальний) розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, позаяк такі ставки встановлюються, з урахуванням правової природи орендної плати як загальнодержавного податку у ПК України Верховною радою України.

Суд наголошує, що рішення міської ради може бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди безпосередньо в самому договорі передбачили таку підставу для зміни розміру (ставки) орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору.

Разом з тим, умови укладеного сторонами договору оренди землі, зокрема пункт 12 договору не містять такої підстави для внесення змін до договору щодо розміру (ставки) орендної плати, як прийняття відповідного рішення орендодавцем, який є органом місцевого самоврядування.

Висновки про те, що рішення органів місцевого самоврядування щодо перегляду розміру орендної плати не мають обов`язкового характеру за відсутності в договорах оренди землі погодженої сторонами підстави для такого перегляду, висловлено і в постановах Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 910/7905/17, від 21.11.2018 у справі № 911/3627/17, від 27.11.2018 у справі № 910/21685/17, від 19.02.2019 у справі № 910/21590/17, від 13.06.2019 у справі № 910/11764/17, від 20.11.2019 у справі № 916/2769/18, від 16.01.2020 у справі №904/1912/19, від 04.02.2020 у справі № 922/378/19.

Такі висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 та у постанові Верховного Суду від 31.05.2023 у справі №925/406/22.

Судом враховано, що визначена у договорі оренди земельної ділянки № 11 від 31.05.2018 року ставка орендної плати - 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідає вимогам податкового законодавства.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами не досягнуто згоди щодо внесення змін до договору оренди землі в частині збільшення розміру (ставки) орендної плати, тому з урахуванням пункту 12 договору оренди правові підстави для внесення змін до договору оренди та збільшення ставки орендної плати до 12 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки без згоди орендаря відсутні.

З огляду на встановлені судом обставини справи, норми чинного законодавства та умови договору оренди землі, укладеного сторонами, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що рішення Могилів-Подільської міської ради Вінницької області № 249 від 30.06.2021 року, яким для земель енергетики із цільовим призначенням - 14.02 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії встановлено ставку орендної плати у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в контексті спірних правовідносин не є правовою підставою для обов`язкового (без згоди сторін) внесення змін до пункту 9 договору оренди землі в частині встановлення орендної плати у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що позов Могилів-Подільської міської ради Вінницької області до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 11 від 31.05.2018 року в частині викладення пункту 9 договору у новій редакції: "Орендна плата вноситься орендарем в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки" задоволенню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат судом враховано таке.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, при зверненні із цією позовною заявою, необхідно було оплатити судовий збір виходячи із заявленої вимоги майнового характеру. Позивачем мав бути сплачений судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028,00 гривень.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Судом встановлено, що позивачем подано до господарського суду позовну заяву через систему "Електронний суд".

Враховуючи, що позовна заява подана в електронній формі, розмір судового збору за подання позовної заяви становить 2 422,40 гривень (3028,00 гривень х 0,8 = 2422,40 гривень).

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 394 від 05.08.2024 сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 гривень, що на 605,60 гривень більше ніж встановлено законом ((3028,00 гривень (судовий збір сплачений за подання позовної заяви) - 2422,40 гривень (судовий збір, що підлягав оплаті за подання позову до суду згідно закону) = 605,60 гривень).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи, що від позивача не надходило клопотання про повернення судового збору, питання про повернення суми судового збору у розмірі 605,60 гривень під час ухвалення рішення у справі судом не вирішується.

Приймаючи до уваги, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422,40 гривень згідно частини 1 статті 129 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник судового рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повне рішення складено 24 грудня 2024 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2,3 - сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.