Рішення

від 03.12.2024 по справі 905/1031/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.12.2024 Справа №905/1031/24

Суддя - Говорун О.В.

Секретар судового засідання Руденко Е.В.

Позивач - Державна екологічна інспекція у Донецькій області.

Відповідач - Державне підприємство "Мирноградвугілля".

Про відшкодування збитків у розмірі 2769354,75 грн.

Представники учасників справи:

від позивача не з`явився;

від відповідача не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Донецькій області (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства "Мирноградвугілля" (далі - відповідач) про відшкодування збитків у розмірі 2769354,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, в порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних об`єктів, здійснив видобування підземної шахтної води без спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), у зв`язку з чим спричинив збитки державі в розмірі 2769354,75 грн.

Представник позивача просив розглядати справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явися, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Процесуальні документи суду були доставлені до електронного кабінету Державного підприємства "Мирноградвугілля".

Правом на подання відзиву на позов відповідач у визначений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строк не скористався.

Будь-яких інших клопотань від відповідача до суду також не надходило.

Таким чином, суд, на підставі ч.9 ст.165 ГПК України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

11.10.2016 відповідачу наданий дозвіл на спеціальне водокористування № Укр-Дон 6148 (а.с.48-50)

Згідно з пунктом 6 вказаного дозволу, водокористування дозволяється при дотриманні зокрема наступних вимог: забір свіжої води (не більше) підземні води (шахтна) 4599 тис. м3/рік, 12600 м3/добу.

Строк дії дозволу - 01.10.2019.

02.12.2021 Державною екологічною інспекцією у Донецькій області складений акт №166-05 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, регіонального використання, відтворення охорони природних ресурсів (а.с.29-42).

Згідно з вказаним актом, виявлені наступні порушення, зокрема, порушення ст.19 Кодексу України "Про надра", а саме: ДП "Мирноградвугілля" здійснює самовільне користування надрами, видобування підземної шахтної води без спеціального дозволу на користування надрами. У 2020 році без спеціального дозволу на користування надрами добуто 4330500 м3 підземної шахтної води, з яких використано 27700 м3 води. У спеціальному дозволі на користування надрами від 10.08.2003 №3110 на видобування корисних копалин, відсутні користі копалини підземна вода. За 9 місяців 2021 року без спеціального дозволу на користування надрами добуто 3245376 м3 підземної шахтної води.

Державним підприємством "Мирноградвугілля" до акту перевірки №166-05 від 02.12.2021 були надані зауваження №01-725 від 07.12.2021 в яких повідомлено про те, що виробнича діяльність ВП "Шахта "Центральна" здійснюється згідно зі спеціальним дозволом на користування надрами №3110 від 11.08.2003, який виданий Державною службою геології та надр України та погоджений листом Мінекобезпеки та Держнаглядохоронпраці. Видом користування надрами є видобування кам`яного вугілля з метою уникнення аварійних ситуацій та дотримання вимог правил безпеки у вугільних шахтах передбачає проведення підготовчих робіт в підземних горизонтах, а саме відкачування шахтної води для забезпечення можливості проведення гірничих робіт (шахтні води ускладнюють умови розкриття й добування корисних копалин). Спеціальні дозволи на користування надрами оформлялися, користуючись документами, які власник надр - ДП "Красноармійськвугілля" (зараз ДП "Мирноградвугілля") надав в Держгеонадра України, і в першу чергу це Геологічні звіти та протоколи ДКЗ та ТЕН до цих звітів. В спеціальному дозволі №3110 від 11.08.2003 (поле шахти "Центральна") не вказано в якості супутніх корисних копалин шахтні води тому, що у відповідних протоколах відсутні дані про кількість запасів вод, з приводу того, що підрахунок запасів дренажних вод цими звітами не виконувався та в ті роки і не передбачався нормами діючого на той час законодавства.

Відокремлений підрозділ "Шахта "Центральна" має дозвіл на спец водокористування №Укр-Дон-6148р. від 11.10.2016, яким передбачається ліміт забору, використання та скиду шахтної води на підприємстві… ВП "Шахта "Центральна" в процесі своєї виробничої діяльності не здійснює добування шахтної води, а здійснює її відкачування для запобігання затоплення шахти під час видобування корисних копалин, тобто забезпечення взагалі самої можливості добування кам`яного вугілля (а.с. 43-44).

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища з 23.11.2021 по 02.12.2021, Державною екологічною інспекцією в Донецькій області видано припис від 07.12.2021 №166-05, згідно з яким ДП "Мирноградвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Центральна" зобов`язано усунути виявлені порушення, шляхом забезпечення виконання заходів щодо охорони та раціонального використання вод, встановлених дозволом на спеціальне водокористування від 11.10.2016 №Укр-Дон-6148, а саме пункту 2 Заходів здійснювати знезараження шахтних вод та пункту 4 Заходів утримувати гідротехнічні споруди колекторів шахтних і стічних вод в належному стані; не здійснювати самовільне користування надрами (підземна шахтна вода) без спеціального дозволу на користування надрами; дотримуватися правил експлуатації водогосподарських споруд і пристроїв, а саме утримувати очисні споруди в задовільному технічному стані; забезпечити виконання умов дозволу на спеціальне водокористування від 11.10.2016 року №Укр-Дон-6148, а саме: дотримуватись нормованих показників гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах на випуску №1 підприємства, не допускати перевищення, встановлених дозволом на спеціальне водокористування, гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин (а.с.45-46).

З вказаним приписом відповідач не погодився, про що міститься відмітка Т.в.о директора ВП "Шахта "Центральна" ДП "Мирноградвугілля" на вказаному приписі (а.с.46).

Державною екологічною інспекцією у Донецькій області на адресу відповідача було направлено претензію №12-1365/22 від 26.12.2022 про відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) у розмірі 2769354,75 грн (а.с. 55-60).

29.06.2023 відповідачем було надано відповідь №817-В/23 в якій зазначено, що відсутні підстави для задоволення претензії №12-1365/22 від 26.12.2022, виходячи з того, що виробнича діяльність підприємства здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами № 3110 від 11.08.2003, яким встановлено вид користування надрами видобування кам`яного вугілля, технологія видобування якого передбачає проведення підготовчих робіт в підземних горизонтах, а саме відкачування шахтної води для забезпечення можливості проведення гірничих робіт. В спеціальному дозволі на користування надрами не вказано в якості супутніх корисних копалин шахтні води, тому що у Геологічних звітах та Протоколах ДКЗ та ТЕН до цих звітів, на підставі яких оформлювався дозвіл на користування надрами, відсутні дані про кількість запасів вод, у зв`язку з тим, що підрахунок запасів дренажних вод цими звітами не виконувався та і в ті роки і не передбачався нормами діючого на той час законодавства.

Згідно з ст.1 Водного кодексу України, шахтна вода відноситься до зворотних вод та, відповідно до ст.48 Водного кодексу України вилучення води з надр разом з видобуванням корисних копалин не відноситься до спеціального водокористування, процес відкачування підземних вод не має жодної ознаки видобутку корисних копалин (а.с.61-62).

Статтею 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Відповідно до ст.16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Статтею 1 Водного кодексу України (далі - ВК України) визначено, що забір води - це вилучення води з водного об`єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

Вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар`єрної чи дренажної води.

Відповідно до ч.1 ст. 48 ВК України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Як встановлено ч.1 ст. 49 ВК України, спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Пунктом 9 частини 1 статті 44 ВК України встановлений обов`язок здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ВК України підземні води належать до державного водного фонду України, а згідно з Кодексом України про надра вони є частиною надр (є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827).

Стаття 2 ВК України містить посилання на гірничі відносини, які виникають під час користування водними об`єктами та регулюються відповідним законодавством України.

Тобто прісні підземні води це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.

Приписами ч.1 ст.149, ст.151 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Згідно з ч.1 ст.152 ГК України, суб`єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, зобов`язаний: використовувати природні ресурси відповідно до цільового призначення, визначеного при їх наданні (придбанні) для використання у господарській діяльності; ефективно і економно використовувати природні ресурси на основі застосування новітніх технологій у виробничій діяльності; здійснювати заходи щодо своєчасного відтворення і запобігання псуванню, забрудненню, засміченню та виснаженню природних ресурсів, не допускати зниження їх якості у процесі господарювання; своєчасно вносити відповідну плату за використання природних ресурсів; здійснювати господарську діяльність без порушення прав інших власників та користувачів природних ресурсів; відшкодовувати збитки, завдані ним власникам або первинним користувачам природних ресурсів.

Відповідно до ч.1 ст.19 Кодексу України про надра (далі КУпН), право користування надрами надається шляхом надання спеціального дозволу на користування надрами.

Згідно з ч. 1 ст.23 КУпН, землевласники і землекористувачі в межах земельних ділянок, які перебувають у їх власності або користуванні, мають право без спеціального дозволу та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб, не пов`язаних із відчуженням видобутих корисних копалин, корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до 2 метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 метрів кубічних на добу.

До видів діяльності відокремленого підрозділу "Шахта "Центральна" ДП "Мирноградвугілля" (код ВП юридичної особи - 33839076) віднесено добування кам`яного вугілля (основний), надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар`єрів (а.с.67).

Відповідно до спеціального дозволу на користування надрами від 11.08.2003 №3110, відповідачу наданий дозвіл на видобування вугілля і суміснозалягаючих корисних копалин (а.с.54).

Згідно з звітом про використання води за 2020 рік, відокремленим підрозділом "Шахта "Центральна" Державного підприємства "Мирноградвугілля" було забрано або одержано шахтної води за рік в обсязі 4330500 метрів кубічних, з яких використано 27700 кубічних метрів (а.с.63-64).

В той же час, відповідачем не доведено наявність у нього дозволу на спеціальне водокористування на 2020 рік, а отже користування надрами (підземна шахтна вода) відокремленим підрозділом "Шахта "Центральна" ДП "Мирноградвугілля" здійснювалось з порушенням водного законодавства.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч.4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Згідно з частиною 1 статтею 69 цього Закону, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 111 ВК України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Статтею 67 КУпН встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Позивачем, на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 20.07.2009 № 389, в редакції, що діяла на момент проведення заходу державного нагляду (контролю), (надалі - методика), було здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.

Збитки розраховані за формулою (23) розділу 9.1 методики: Зс.в.=5хWхТар., де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м3; Тар.- розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 м3, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 м3, води, яка входить до складу напоїв, - грн/м3). Для морської води та води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об`єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.

Відповідно до ст.255.5.7 Податкового кодексу України, ставка рентної плати спеціальне використання води за шахтну, кар`єрну та дренажну воду (станом на дату складання акту від 02.12.2021 №166-05) становив 12,79 грн. за 100 кубічних метрів води.

Таким чином, Зсам = 5 х 4330500 х 0,1279 = 2 769 354,75 грн.

Відповідачем в добровільному порядку збитки не були відшкодовані, а тому суд приходить до висновок, що заявлені в позовній заяві вимоги є обґрунтованими та доведеними, а отже такими, що підлягають задоволенню повністю.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства передбачено ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". Так, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, однією з підстав виникнення зобов`язання є заподіяння шкоди (збитків) іншій особі, а для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками (шкодою); наявності вини особи, яка заподіяла збитки (шкоду). За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно з ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20). Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №910/20261/16 від 26.11.2019, постанови Верховного Суду у справах №923/1315/16 від 04.09.2018, №910/2018/17 від 04.04.2018, №910/5100/19 від 07.05.2020, №910/21493/17 від 04.12.2018, №914/1619/18 від 27.08.2019, №904/982/19 від 24.02.2021).

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

На позивача покладається обов`язок довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками.

За відсутністю доведення наявності обставин, які свідчать про протиправну поведінку посадової особи товариства, підстави для задоволення позову про стягнення з неї збитків відсутні.

Суд вважає доведеним наявним повний склад правопорушення для застосування до відповідача такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, а саме: протиправність поведінки відповідача; спричинення відповідачем збитків (шкоди); наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та завданими державі збитками (шкодою); наявність вини відповідача.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача завданих державі збитків в розмірі 1371705,34 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.42 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.

За приписами п. "г" ч.4, ч.6 ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюються за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством. Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, ресурсозберігаючих заходів, у тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

За змістом п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Мирноградвугілля" (вул. Соборна, б. 1, м. Мирноград, Донецька область, 85323, ідентифікаційний код юридичної особи 32087941) до: спеціального фонду (з охорони навколишнього природного середовища) Державного бюджету України (стягувач - Державна екологічна інспекція у Донецькій області, вул. Театральна, 18а, м.Костянтинівка, Донецька область, 85114, ідентифікаційний код юридичної особи 38034476) 830806 (вісімсот тридцять тисяч вісімсот шість) грн 43 коп. майнової шкоди; обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації (стягувач - Донецька обласна державна адміністрація, вул. Олекси Тихого, 6, м.Краматорськ Донецька обл., 84306, ідентифікаційний код юридичної особи 00022473) 553870 (п`ятсот п`ятдесят три тисячі вісімсот сімдесят) грн. 95 коп.; фонду охорони навколишнього природного середовища (стягувач - Мирноградська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, вул. Центральна, б. 9, м. Мирноград, Донецька область, 84306, ідентифікаційний код юридичної особи - 44670895) 1384677 (один мільйон триста вісімдесят чотири тисячі шістсот сімдесят сім) грн 38 коп.

Стягнути з Державного підприємства "Мирноградвугілля" (вул. Соборна, б. 1, м. Мирноград, Донецька область, 85323, ідентифікаційний код юридичної особи 32087941) на користь Державної екологічної інспекції у Донецькій області (вул. Театральна, б. 18 а, м. Костянтинівка, Донецька область, 85114, ідентифікаційний код юридичної особи - 38034476) судовий збір у розмірі 41540 (сорок одна тисяча п`ятсот сорок) грн 32 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.12.2024.

Суддя О.В. Говорун