Рішення

від 24.12.2024 по справі 905/1355/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.12.2024 Справа №905/1355/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., за участі секретаря судового засідання Левкович Ю.Р., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м.Київ

до відповідача -1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАОЧИ-К", м.Маріуполь, Донецька область

до відповідача -2: Фізичної особи підприємця Шевцова Олега Юріойвича, м.Маріуполь, Донецька область

про витребування майна та стягнення солідарно заборгованості в розмірі 158823,51грн.

Представники:

від позивача (в режимі відеоконференції): адвокат Сокуренко Є.С.

від відповідача -1: не з`явився

від відповідача -2: не з`явився

Суть справи:

Позивач, Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», через підсистему «Електронний суд» звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача -1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАОЧИ-К" та відповідача -2 Фізичної особи підприємця Шевцова Олега Юріойвича, про витребування майна та стягнення солідарно заборгованості в розмірі 158823,51грн.

В обгрунтування позовних вимог банк посилається на неналежне виконання відповідачем -1 своїх зобов`язань в частині здійснення лізингових платежів за договором фінансового лізингу №MRT9FLOWW4C2J-1 від 18.08.2020, виконання зобов`язань за яким забезпечено порукою відповідача -2 згідно з договором поруки №PORMRT9FLOWW4C2J-1 від 18.08.2020.

Ухвалою від 05.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 03.12.2024.

26.11.2024 через систему "Електронний Суд" від представника позивача Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" - адвоката Сокуренка Є.С. надійшла заява про участь в усіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Вказана заява задоволена судом, про що постановлено ухвалу від 27.11.2024.

Ухвалою від 03.12.2024 за результатами підготовчого засідання закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні 24.12.2024.

Суд зазначає про неможливість надсилання на поштову адресу відповідачів копії ухвали від 03.12.2024 в паперовому вигляді рекомендованим листом із повідомленням про вручення у зв`язку з тим, що тимчасово відсутній обмін з відділеннями поштового зв`язку в м.Маріуполі, Донецької області в умовах воєнного стану, а також до електронних кабінетів в системі "Електронний суд" у зв`язку з їх відсутністю.

Крім того, суд зазначає про неможливість повідомлення відповідачів про розгляд справи телефонограмою, оскільки за номером телефону, який зазначений у позовній заяві та наявний в матеріалах справи, дзвінок відхилено.

Електронний примірник ухвал суду від 05.11.2024 та від 03.12.2024, надісланий на електронні адреси відповідачів, зазначені у позовній заяві, доставлені на електронні адреси, про що в автоматизованій системі бази даних «Діловодство господарського суду» сформовано довідку «про доставку електронного листа».

Копії ухвал від 05.11.2024 та від 03.12.2024 розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що у силу статей 2, 4 Закону "Про доступ до судових рішень" свідчить про наявність додаткової можливості сторін справи ознайомитись із судовими рішеннями. Крім того, на офіційному веб-сайті Господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України» у розділі "Новини" «Інше» розміщено відповідне повідомлення про наявність судового провадження у цій справі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ним вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідачів про розгляд справи.

Представник відповідача -1 та відповідач -2 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином засобами електронного зв`язку.

Відзиву від відповідачів на позовну заяву до суду не надходило.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи та наявність в матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд

встановив:

18.08.2020 між Акціонерним товариством Комерційний Банк "Приватбанк" (далі Банк, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАОЧИ-К» (далі лізингоодержувач, відповідач -1 у справі) було укладено договір фінансового лізингу №MRT9FLOWW4C2J-1 (далі договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, Банк зобов`язується набути у власність у ТОВ НІКОЛЬ-МОТОРС, місцезнаходження: 08130, Україна, область Київська, район Києво-Святошинський, селище Петропавлівка Борщагівка, вулиця Велика Кільцева, будинок 2Б, код ЄДРПОУ 37474489, (далі продавець) предмет(ти) лізингу (далі майно) відповідно до встановлених лізингоодержувачами специфікацій (далі Додаток №1), та передати його в користування лізингоодержувачу на строк, що зазначений в цьому договорі, а лізингоодержувач зобов`язується сплатити Банку лізингові платежі в розмірі та порядку, визначеному цим договором.

Строк лізингу 36 місяців, що обчислюється з дати підписання сторонами Акту прийому-передачі майна, та який не може бути меншим одного року з моменту передачі майна лізингоожержувачу (пункт 1.2. дговору).

Згідно з пунктом 2.1. договору загальна вартість майна за цим договором становить 473516,35грн, ПДВ 94703,27грн, усього до сплати 568219,62грн., у тому числі вартість пристрою GPS зі вставленням у розмірі 1362,62грн.

За умовами пункту 2.1.1. загальна вартість майна за цим договором складається з:

2.1.1.1. авансового платежу лізингоодержувача в рахунок викупу майна, що становить 226742,80грн (з ПДВ) та підлягає сплаті протягом 1 робочих днів з моменту підписання цього договору.

2.1.1.2. загальної суми лізингових платежів у частині, що йде на викуп переданого лізингоодежувачу майна, 340114,20грн (з ПДВ), згідно з Додатком №2 до цього договору.

2.1.1.3. вартості пристрою GPS зі встановленням у розмірі 1362,62, що сплачується лізингоодержувачем частинами в рахунок викупу майна згідно з Додатком №2 до цього договору.

Пунктом 2.2 договору визначено, що розмір, струкрута, строки сплати лізингових платежів встановлюються цим договором та Додатком №2 до нього, та включають:

2.2.1 Винагороди, що підлягають сплаті одноразово у день укладання цього договору:

- винагорода за відкриття рахунку «Фінансовий лізинг (орендар)» у розмірі 50,00грн.

- винагорода за обслуговування операції фінансового лізингу у розмірі 0% від вартості майна, зазначеної в п.2.1. цього договору, що становит суму 0 гривень копійок.

2.2.2. Винагорду за користування майном у розмірі 13,5 % річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, на дату сплати чергового лізингового платежу згідно Додатку №2.

2.2.3. У випадку порушення лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим договором, винагорода за користування майном складає розмір 27% річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості майна, згідно з Додатком №2 до договору.

2.2.4. Платежі в рахунок викупу майна, що підлягають сплаті згідно з цим договором та Додатком №2 до нього, у т.ч. компенсація вартості присторою GPS зі встановлення.

2.2.5. Інші докментально підтверджені витрати Банку, безпосередньо передбачені та пов`язані з виконанням цього договору, що відшкодовуються лізингоодержувачем на підставі окремих рахунків протягом 3 банківських днів від дати рахунку, якщо додатком або домовленістю сторін не встановлено іншого.

Відповідно до пункту 2.4. договору у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалия при укладанні цього договору, договір може бути змінений або розірваний в порядку, визначеному цим договором. Такою, але не виключною обставиною, сторони вважають зміну кон`юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, зміну облікової ставки НБУ.

Згідно з пунктом 3.1. договору передача майна буде здійснюватися за адресою: Україеа, область Київська, район Києво-Святошинський, селище Петропавлівська Борщагівка, вулиця Велика Кільцева, будинок 26.

Майно повинне бути передане лізингоодержувачу згідно з актом прийому-передачі майна протягом 3 (три) календарних днів після дати сплати авансового платежу відповідно до умов цього договору, але не раніше дати підписання акту приймання-передачі майна. Допускається поставка майна узгодженими сторонами партіями. Строк передачі майна може змінюватись в залежності від дотримання продавцем строку постачання майна за договором купівлі-продажу, укладеного між Банком та продавцем, про що Банк попередньо повідомляє лізингоодержувача. У такому випадку вважатиметься, що сторони підписанням відповідного акту приймання-передачі погодили новий строк постаки майна, що відповідає даті складання акту приймання-передачі майна, якщо інше не буде встановлено домовленістю сторін (пункт 3.3. договору).

Сторони погоди, що протягом усього строку цього договору майно є власністю Банка. Майно переходить у власність лізингоодержувача після сплати Банку всієї суми лізингових та інших платежів за цим договором, але не рініше одного року з моменту передачі майна лізингоодержувачу (пункт 4.1. договору).

Відповідно до пунктів 6.1.3., 6.1.7. договору лізингу лізингодавець має право вимагати повернення майна у випадках, передбачених п.10.1 та п.10.2 цього договору; достроково розірвати цей договір та вимагати погашення заборгованості згідно з умовами цього договору.

Пункто 7.2.13 договору на лізингоодержувача покладено обов`язок здійснювати лізингові платежі в розмірі та строки, що зазначені в Додатку 2, не зменшувати суму лізингових платежів, а також не затримувати виплату чергового лізингового платежу, якщо дані зміни не погоджені сторонами та не передбачені договорами про внесення змін до цього договору.

Згідно з пунктом 9.1. договору з моменту фактичного отримання лізингоодержувачем майна і до моменту підписання акту прийому-передачі, майно знаходиться на відповідальному зберіганні у лізингоодержувача.

Факт прийому майна на відповідальне зберігання підтверджується підписанням акта прийому-передачі майна на відповідальне зберігання (Додаток №5), що є невідємною частиною цього договору (пункт 9.3. договору).

Повернення майна з відповідального зберігання здійснюється згідно з актом прийому-передачі майна (Додаток №4), що оформлюється під час передачі майна лізингоодержувачу безпосередньо в лізинг (пункт 9.4 договору).

Лізингоодержувач зобов`язаний повернути майно з відповідального зберігання протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання вимоги Банку про повернення майна з відповідального зберігання (пункт 9.5. договору).

У відповідності до пункту 10.1.2. договору лізингу договір може бути розірвано за ініціативою Банка в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення про це лізингоодержувача за 3 (три) робочі дні в наступних випадках: у випадку невиконання лізингоодержувачем будь-якого зобов`язання, передбаченого даним договором; у випадку одержання ухвали про порушення справи про банкрутство, постанови про накладення арешту на майно, вироку суду про конфіскацію майна лізингоодержувача; у випадку повної або часткової несплати лізингового платежу або страхової премії лізингоодержувачем, якщо прострочення сплати становить більше ніж 30 календарних днів; у випадку, якщо майно знищене, пошкоджене та не може бути відновлене, незалежно від того чи був такий випадок визнаний страховим; у випадку, якщо сторони не дійшли згоди з питань, визначених п.2.4. цього договору; у випадку, коли здійснення ідентифікації та/або верифікації Лізингоодержувача, у тому числі встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), є неможливим; якщо у Банка виникає сумнів стосовно того, що Лізингоодержувач виступає від власного імені; у випадку відмови Лізингоодержувача у наданні інформації щодо структури власності, з якої можливо встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" та ст. 64 Закону "Про банки та банківську діяльність".

Згідно із пунктом 10.4 договору лізингу, у випадку дострокового розірвання цього договору, якщо лізингоодержувач не скористався правом дострокового викупу майна згідно з п.7.1.4 цього договору, майно повинне бути повернуто протягом 3 (трьох) робочих днів по акту прийому-передачі майна в тому стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, крім випадку коли майно знищене, пошкоджене та не може бути відновлене.

Сторони дійшли згоди, що у випадку ухвалення рішення про дострокове розірвння цього договору, сторони зобов`язуються за 3 (три) робочі дні письмово повідомо повідомити одна одну про це із зазначенням причин дострокового розірвання цього договору. При цьому, для розірвання цього договору додаткових угод сторін не укладають (пункт 10.5. договору).

Відповідно до пункту 11.1. договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами всіх зобов`язань за ним.

У відповідності до Специфікації лізингоодержувачу передавалось наступне майно: Автомобіль Haval H6, VIN: НОМЕР_1 , вартістю 566857,00грн. (з ПДВ).

21.08.2020 між Банком та лізингоодержувачем було підписано Акт прийому-передачі майна на відповідальне зберігання, відповідно до якого Банк передав, а Лізингоодержувач прийняв у відповідальне зберігання майно автомобіль Haval H6, VIN: НОМЕР_1 , вартістю 566857,00грн. (з ПДВ), датчик GPS - 1 шт, вартістю 922,62грн., встановлення датчику GPS , вартістю 440,00грн.

31.08.202020 між Банком та лізингоодержувачем було підписано Акт прийому-передачі майна, відповідно до якого Банк передав, а Лізингоодержувач прийняв у лізинг майно автомобіль Haval H6, VIN: НОМЕР_1 , вартістю 566857,00грн. (з ПДВ), датчик GPS - 1 шт. з встановленням. Загальна вартість майна становить 568219,62грн.

Договір та Акт прийому-передачі майна було підписано із використанням електронного цифрового підпису в порядку, передбаченому Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис» (протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 18.10.2024).

18.08.2020 між Банком та ОСОБА_1 укладений договір поруки №PORMRT9FLOWW4C2J-1 (далі договір поруки), за умовами пункту 1.1. якого предметом цього договору є надання пруки поручителем перед банком за виконання ТОВ «ХАОЧИ-К» - «Лізингоодержувач» зобов`язань за договором фінансового лізингу №MRT9FLOWW4C2J-1 від 18.08.2020.

Згідно з пунктом 1.2. договору поруки, поручитель відповідає перед Банком за виконання зобов`язань за договором фінансового лізингу в тому ж розмірі, що і лізингоодержувач, включаючи сплату лізингових платежів у частині, що йде на викуп вартості переданого в лізинг майна, винагороди за отримане в лізинг майно, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед Банком всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У випадку невиконання лізингоодержувачем зобов`язань за договором фінансового лізингу, лізингоодержувач та поручитель відповідать перед Банком як солідарні боржники (пункт 1.5 договору).

Відповідно до пункту 4.1. договору поруки, сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладання цього договору. У випадку виконання лізингоодержувачем та/або поручителем всіх зобов`язань за договором фінансового лізингу, цей договір припиняє свою дію.

Договір поруки підписано із використанням електронного цифрового підпису в порядку, передбаченому Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис» (протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 18.10.2024).

За доводами позивача в порушення умов договору лізингоодержувач не здійснював відшкодування вартості майна, припинив сплачувати лізингові платежі, у зв`язку з чим у останнього утворилась прострочена заборгованість зі сплати такого відшкодування. Останній лізинговий платіж лізингоодержувач здійснив 08.02.2024 в сумі 11580,58грн. та 07.02.2024 в сумі 20197,30грн., на підтвердження чого до позовної заяви додано копію банківської виписки по рахунку за період з 18.08.2020 по 27.09.2024.

Станом на 27.09.2024 заборгованість за договором лізингу складається з відшкодування частин вартості предмету лізингу 158823,51грн.

20.01.2023 на електронну пошту лізингоодержувача Банком направлено повідомлення №Е.65.0.0.0/3-221220/9121 від 20.12.2022, яким повідомлено про порушення ТОВ «ХАОЧИ-К» зобов`язань за договором лізингу, наявність прострочення лізингових платежів більш ніж на 60 днів, а також про розірвання договору лізингу з 23.01.2023 та повернення Банку лізингового майна за актом приймання-передачі у термін до 27.01.2023.

Позивачем стверджується, що станом на час формування позову предмет лізингу Лізингоодержувачем не повернуто, місце знаходження транспортного засобу позивачу не відоме, прострочену заборгованість за лізинговими платежами відповідач не сплатив.

Невиконання відповідачем умов договору фінансового лізингу в частині сплати лізингових платежів та винагороди, відповідно до графіку, стало підставою для розірвання позивачем вказаного договору в односторонньому порядку, та звернення до суду з позовом про витребування майна та стягнення солідарно заборгованості в розмірі 158823,51грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам суду виходить з такого:

Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина 7 статті 179 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

За приписами статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 1 статті 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом (частина 3 статті 806 ЦК України).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.

Частинами 1 та 2 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, що лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу. До складу лізингових платежів включаються: 1) сума, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу; 2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об`єкт фінансового лізингу; 3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором.

Згідно з частинами 4-7 статті 17 Закону України «Про фінансовий лізинг» після отримання лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача, та/або вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса: 1) у разі якщо лізингоодержувач не сплатив за договором фінансового лізингу лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення становить більше 60 календарних днів; 2) за наявності інших підстав, встановлених договором фінансового лізингу або законом.

Для цілей цієї статті сторона вважається повідомленою про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів (у разі якщо договором не передбачено більший строк) з дня, наступного за днем надсилання іншою стороною відповідного повідомлення на поштову адресу та/або адресу електронної пошти, зазначену в договорі, що розривається.

Договір фінансового лізингу може бути достроково розірваний з інших підстав, встановлених законом або таким договором.

Лізингові платежі, сплачені лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу до дати односторонньої відмови лізингодавця від договору фінансового лізингу або його розірвання, не підлягають поверненню лізингоодержувачу, крім випадків, якщо одностороння відмова від договору фінансового лізингу або його розірвання здійснюються до моменту передачі об`єкта фінансового лізингу лізингоодержувачу. Лізингодавець має право стягнути з лізингоодержувача заборгованість із сплати лізингових платежів на дату розірвання договору, неустойку (штраф, пеню), документально підтверджені витрати, у тому числі на оплату ремонту, відшкодування витрат на ремонт об`єкта фінансового лізингу та/або сплати інших платежів, безпосередньо пов`язаних з виконанням договору фінансового лізингу, відповідно до умов такого договору та законодавства, у тому числі витрати, понесені лізингодавцем у зв`язку із вчиненням виконавчого напису нотаріусом.

Приписами статті 18 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що у разі повернення лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу, у тому числі з підстав розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках, визначених договором фінансового лізингу та цим Законом, лізингоодержувач зобов`язаний повернути об`єкт фінансового лізингу лізингодавцю у стані, в якому такий об`єкт було отримано від нього, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об`єкт фінансового лізингу.

Відповідно до п.п. 3-5, 8 частини 1 статті 20 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець, зокрема, має право: у випадках, передбачених законом та/або договором фінансового лізингу, відмовитися від договору фінансового лізингу, стягнути з лізингоодержувача несплачені лізингові платежі, термін сплати яких настав на дату такої відмови, вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу та у разі невиконання лізингоодержувачем обов`язку щодо повернення об`єкта фінансового лізингу - сплати неустойки у розмірі, встановленому цим Законом, за володіння та користування об`єктом фінансового лізингу за час прострочення повернення об`єкта фінансового лізингу, якщо інший розмір неустойки не визначений договором фінансового лізингу; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість відповідно до умов договору фінансового лізингу та законодавства; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків, у тому числі оплати ремонту, відшкодування витрат на ремонт об`єкта фінансового лізингу, та/або сплати інших платежів, безпосередньо пов`язаних з виконанням договору фінансового лізингу, відповідно до умов такого договору та законодавства; у разі відмови лізингодавця від договору фінансового лізингу та неповернення лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу на вимогу лізингодавця у строки, передбачені договором фінансового лізингу, вимагати дострокову сплату розміру всіх майбутніх лізингових платежів у частині оплати вартості об`єкта фінансового лізингу, якщо інше не передбачено договором фінансового лізингу та/або законодавством.

Згідно з п.п. 3, 10 частини 2 статті 21 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач, зокрема, зобов`язаний: своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі; у разі закінчення строку, на який лізингоодержувачу передано об`єкт фінансового лізингу у володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об`єкт фінансового лізингу), а також у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках дострокового повернення об`єкта фінансового лізингу, повернути об`єкт фінансового лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння та користування, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об`єкт фінансового лізингу.

Приписами частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Статтею 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що відповідачем виконано не було.

За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частті 3 статті 651 ЦК України).

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що на виконання умов укладеного договору фінансового лізингу №MRT9FLOWW4C2J-1 від 18.08.2020 між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «ХАОЧИ-К», позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором та передав у лізинг відповідачу -1 ТОВ «ХАОЧИ-К» предмет лізингу, а саме: майно: автомобіль Haval H6, VIN: НОМЕР_1 , вартістю 566857,00грн. (з ПДВ), документи та цінності (датчик GPS - 1 шт. з встановленням). Загальна вартість майна становить 568219,62грн., що підтверджується копією акту прийому-передачі майна від 31.08.2020, який підписано сторонами без зауважень із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

В порушення умов договору лізингоодержувач не здійснював відшкодування вартості майна у повному обсязі, у зв`язку з чим у останнього утворилась прострочена заборгованість зі сплати такого відшкодування на підтвердження чого до позовної заяви додано копію банківської виписки по рахунку відповідача.

З урахуванням вимог статті 41 Закону України "Про Національний банк України", Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.

Виходячи із зазначеного, виписка по рахунках є належними доказом підтвердження наявності заборгованості.

Відповідно до пункту 10.1.2. договору лізингу лізингодавець має право достроково розірвати цей договір та вимагати погашення заборгованості згідно з умовами цього договору.

Станом на 27.09.2024 заборгованість за договором лізингу складається з відшкодування частин вартості предмету лізингу 158823,51грн.

У відповідності до пункту 10.1.2. договору лізингу договір може бути розірвано за ініціативою Банка в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення про це лізингоодержувача за 3 (три) робочі дні в наступних випадках: у випадку невиконання лізингоодержувачем будь-якого зобов`язання, передбаченого даним договором; у випадку одержання ухвали про порушення справи про банкрутство, постанови про накладення арешту на майно, вироку суду про конфіскацію майна лізингоодержувача; у випадку повної або часткової несплати лізингового платежу або страхової премії лізингоодержувачем, якщо прострочення сплати становить більше ніж 30 календарних днів; у випадку, якщо майно знищене, пошкоджене та не може бути відновлене, незалежно від того чи був такий випадок визнаний страховим; у випадку, якщо сторони не дійшли згоди з питань, визначених п.2.4. цього договору; у випадку, коли здійснення ідентифікації та/або верифікації Лізингоодержувача, у тому числі встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), є неможливим; якщо у Банка виникає сумнів стосовно того, що Лізингоодержувач виступає від власного імені; у випадку відмови Лізингоодержувача у наданні інформації щодо структури власності, з якої можливо встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" та ст. 64 Закону "Про банки та банківську діяльність".

Згідно із пунктом 10.4 договору лізингу, у випадку дострокового розірвання цього договору, якщо лізингоодержувач не скористався правом дострокового викупу майна згідно з п.7.1.4 цього договору, майно повинне бути повернуто протягом 3 (трьох) робочих днів по акту прийому-передачі майна в тому стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, крім випадку коли майно знищене, пошкоджене та не може бути відновлене.

Сторони дійшли згоди, що у випадку ухвалення рішення про дострокове розірвння цього договору, сторони зобов`язуються за 3 (три) робочі дні письмово повідомо повідомити одна одну про це із зазначенням причин дострокового розірвання цього договору. При цьому, для розірвання цього договору додаткових угод сторін не укладають (пункт 10.5. договору).

Позивач направляв відповідачу -1 повідомлення щодо розірвання договору фінансового лізингу та повернення лізингового майна (від 20.12.2022 №Е.65.0.0.0/3-221220/9121).

Відповідач -1 на повідомлення щодо розірвання договору фінансового лізингу та повернення лізингового майна жодних дій не вчинив, прострочену заборгованість не сплатив.

За таких обставин, судом встановлено, що договір фінансового лізингу є таким, що розірваним в односторонньому порядку.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач обґрунтовував свої вимоги щодо витребування у відповідача предмету лізингу зокрема статтею 387 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним; та статті 1212 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Враховуючи, що обраний позивачем спосіб захисту фактично зводиться до повернення йому майна - предмету лізингу, оскільки позивач свій обов`язок щодо передачі предмету лізингу виконав належним чином, в свою чергу відповідач зобов`язання щодо своєчасної оплати лізингових платежів не здійснив, та враховуючи те, що договір фінансового лізингу було розірвано позивачем в односторонньому порядку, суд дійшов висновку про задоволення вимоги про витребування у відповідача -1 ТОВ «ХАОЧИ-К» об`єкту лізингу.

Оскільки лізингоодержувачем порушено умови договору фінансового лізингу в частині своєчасної сплатити Банку лізингових платежів в розмірі та порядку, визначеними договором, внаслідок чого лізингодавець набув права стягнення заборгованості з Лізингоодержувача та поручителя як солідарних боржників.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Частиною 1 статті 548 ЦК України, якою визначені загальні умови забезпечення виконання зобов`язання, передбачено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Так, в силу приписів статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Згідно із статтею 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності до частини 4 статті 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання лізингоодержувачем взятих на себе обов`язків за договором фінансового лізингу, суд вважає обгрунтованими вимоги Банку про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за договором.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову повністю.

Розподіл судових витрат:

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до відповідача -1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАОЧИ-К" та відповідача -2 Фізичної особи підприємця Шевцова Олега Юріойвича, про витребування майна та стягнення солідарно заборгованості в розмірі 158823,51грн., задовольнити повністю.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАОЧИ-К" (87502, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Перемоги, будинок 22/16; код ЄДРПОУ: 38673720) на користь акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (01001, місто Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ: 14360570) предмет лізингу (майно) - автомобіль марки Haval, модель H6, серійний номер - НОМЕР_1 , рік виробництва 2020.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАОЧИ-К" (87502, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Перемоги, будинок 22/16; код ЄДРПОУ: 38673720) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ: 14360570) суму несплаченого відшкодування частини вартості предмету лізингу, за фактичний строк користування в розмірі 158823,51грн. та витрати по оплаті судового збору в сумі 8724,52грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

В судовому засіданні 24.12.2024 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.12.2024.

Суддя М.О. Лейба