Рішення

від 24.12.2024 по справі 905/1321/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.12.2024 Справа № 905/1321/24

Суддя - Говорун О.В.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Інструмент Південь".

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ефективне вуглевидобування".

Про стягнення 17412 грн.

Справу розглянуто в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інструмент Південь" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефективне вуглевидобування" про стягнення 17412 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару, поставленого згідно з видатковою накладною №УТ-177 від 01.04.2024, у зв`язку з чим просить стягнути заборгованість.

Відповідно до ухвали суду від 15.10.2024, розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали.

Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: вул. Ювілейна, б. 19, смт. Олександрівка, Олександрівська ТГ (з), Краматорський район, Донецька область, 84000.

Процесуальні документи направлялась відповідачу рекомендованими листом з повідомленням про вручення за вказаною адресою. Однак, відправлення повернуте на адресу суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч.3 та ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначений статтею 242 ГПК України, за змістом частини п`ятої якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил). Рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 99 - 2 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99.1, 99.2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення (пункт 116 Правил).

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки у цьому випадку отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 та від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, вчинені судом дії щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість скористатись своїми процесуальними правами, зокрема правом на подання відзиву на позов, є належними та достатніми.

Крім того, ухвала суду від 15.10.2024 доставлена до електронного кабінету ТОВ «Ефективне Вуглевидобування», про що свідчить відповідна довідка яка наявна в матеріалах справи.

Правом на подання відзиву відповідач у визначений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строк не скористався.

Будь-яких інших клопотань від відповідача до суду також не надходило.

Таким чином, суд, на підставі ч.9 ст.165 ГПК України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Позивачем на адресу відповідача було поставлено товар, що підтверджується видатковою накладною №УТ-177 від 01.04.2024 на суму 17412 грн (а.с.6).

Товар був прийнятий відповідачем, про що свідчить підпис та печатка відповідача у відповідній графі видаткової накладної.

Про наявність будь-яких зауважень щодо кількості та якості товару у видатковій накладній відповідачем не зазначено.

01.04.224 позивачем складено та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі податкову накладну на суму 17412 грн (а.с.7).

У зв`язку з не оплатою відповідачем товару, позивач звернувся до відповідача з вимогою №109 від 12.09.2024 (а.с.8, 8 зворотній бік).

Відповідь на вказану претензію не надано.

Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною 1 статті 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України), яка кореспондується зі ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи, що між сторонами не було укладено договору як окремого документа в письмовому вигляді, приймаючи до уваги, що фактична поставка товару, виходячи зі змісту видаткової накладної №УТ-177, відбулась 01.04.2024, суд дійшов висновку про наявність обов`язку відповідача оплатити товар після отримання товару, тобто відповідний обов`язок виник у відповідача з 02.04.2024.

В порушення вказаних вище вимог законодавства, відповідач зобов`язання щодо здійснення своєчасної оплати за поставлений товару не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 17412 грн.

Станом на час прийняття рішення судом у справі, документів, на підтвердження виконання відповідачем обов`язку з оплати за поставлений товар, до суду не надано.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 17412 грн підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати, за приписами статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефективне вуглевидобування" (вул. Ювілейна, б. 19, смт. Олександрівка, Олександрівська ТГ (з), Краматорський район, Донецька область, 84000, ідентифікаційний код юридичної особи - 42602776) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструмент Південь" (вул. Фанатська, б. 21, кв. 11, м. Запоріжжя, 69006, ідентифікаційний код юридичної особи - 45072845) заборгованість у розмірі 17412 (сімнадцять тисяч чотириста дванадцять) грн та витрати з оплати судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Говорун