Рішення

від 18.12.2024 по справі 910/3096/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/184/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2024 Справа № 910/3096/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВЕРТИКАЛЬ-ПЛЮС» (пр. Льва Ландау, буд. 155-Б, 61060, місто Харків, Харківська область, 61060, код ЄДРПОУ 41718792)

до відповідача: Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» (пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 40081237)

про стягнення 123 754 грн 88 коп.

представники сторін

від позивача: Ганга Д.Г., адвокат, ордер серія ВІ № 1152397 від 12.11.2023, режимі відео конференції

від відповідачів: Боголіп Ю.В., адвокат, довіреність № 841 від 26.07.2024, режимі відео конференції

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВЕРТИКАЛЬ-ПЛЮС» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» 123 754 грн 88 коп. на підставі договору № ПР/НРП-21667/НЮ 23.11.2021, з яких 123 278 грн 85 коп. інфляційного збільшення, 476 грн 03 коп. 0,1 % річних.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями присвоєно єдиний унікальний номер судової справи № 910/3096/24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2024 справу № 910/3096/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВЕРТИКАЛЬ-ПЛЮС» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» про стягнення 123 754, 88 грн передано за встановленою підсудністю на розгляд Господарського суду Запорізької області.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, 06.06.2024 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВЕРТИКАЛЬ-ПЛЮС» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.05.2024 у справі № 910/3096/24.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВЕРТИКАЛЬ-ПЛЮС» залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.05.2024 у справі № 910/3096/24 залишено без змін. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Супровідним листом Господарського суду міста Києва від 15.08.2024, на підставі ст.ст. 27, 31 Господарського процесуального кодексу України направлено за встановленою підсудністю до Господарського суду Запорізької області матеріали справи № 910/3096/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВЕРТИКАЛЬ-ПЛЮС» до Акціонерного товариства Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 123 754,88 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/3096/24, присвоєно справі номер провадження 27/184/24. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

24.09.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову.

25.09.2024 позивач сформував в системі «Електронний суд» відповідь на відзив, просив суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 02.10.2024 визначено здійснювати розгляд справи за правилами позовного провадження, розпочато розгляду справи зі стадії відкриття провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 04.11.2024.

Ухвалою суду від 07.10.2024 задоволена заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» про проведення судового засідання 04.11.2024 о 10 год. 45 хв. в режимі відеоконференції у справі 910/3096/24 поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

07.10.2024 за допомогою підсистеми «Електронний суд» представник Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВЕРТИКАЛЬ-ПЛЮС» Ганга Д.Г. звернувся до суду із заявою, у якій останній просить суд судове засідання у справі призначене на 04.11.2024провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 04.11.2024 підготовче провадження закрито, призначено справу до розгляду по суті 18.11.2024.

Ухвалою суду від 18.11.2024 відкладено розгляд справи по суті, засідання суду призначено на 11.12.2024.

Судове засідання 11.12.2024 не відбулося з поважних причин, у зв`язку з тим, що 11.12.2024 з 10 год. 00 хв. по 14 год. 00 хв. електромережі Господарського суду Запорізької області знеструмлено, що унеможливило проведення судового засідання.

Про що складено Акт № 12 від 11.12.2024 комісією у складі: керівника апарату Господарського суду Запорізької області Вознесенської О., заступника начальника автоматизованого документообігу суду, обробки та контролю виконання документів Бичківської О, старшого інспектора відділу захисту інформації, адміністрування баз даних та інформаційних технологій Гоцало М додано до матеріалів справи № 910/3096/24.

Ухвалою суду від 11.12.2024 перенесено судове засідання на 18.12.2024.

13.12.2024 за допомогою підсистеми «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВЕРТИКАЛЬ-ПЛЮС» Ганга Д.Г. подано до суду клопотання про долучення доказів, а саме кращої копії (скану) договору, згідно з яким у даній справі проходить стягнення.

18.12.2024 судове засідання проводилось в режимі відеоконференцзв`язку.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).

18.12.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просить суд стягнути з відповідача 123 278 грн 85 коп. інфляційного збільшення, 476 грн 03 коп. 0,1 % річних за порушення строків оплати за договором № ПР/НРП-21667/НЮ 23.11.2021.

18.12.2024 представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог позивача. Зазначив, що внаслідок військового нападу 24.02.2022 Російської Федерації на Україну, на всій території України Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 (зі змінами відповідно до Указу Президента від 14.03.2022 № 133/2022) в Україні з 24.02.2022 року було введено воєнний стан. Повідомив, що відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №193 з метою забезпечення належного функціонування Акціонерного товариства «Українська залізниця» в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», кошти були виділені Міністерству інфраструктурі для здійснення Укрзалізницею заходів з безперебійного функціонування залізничного транспорту в умовах воєнного стану лише в частині закупівель палива та мастильних матеріалів, електроенергії, медикаментів, проведення першочергових аварійно-відбудовних робіт, виплати заробітної плати та на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, зокрема на придбання необхідних продовольчих, медичних, санітарно-гігієнічних та промислових товарів. Вказав, що умовами п.13.1 договору № ПР/НРП-21667/НЮ 23.11.2021 передбачено, що жодна зі сторін не несе відповідальність за повне або часткове невиконання будь-яких умов договору у разі настання форс-мажорних обставин. Також договором передбачена умова щодо сповіщення сторонами про початок відповідних форс-мажорних обставин, що має бути підтверджено довідкою відповідного Уповноваженого органу. Зазначив, що відповідачем листом №НРП-107/552 від 06.04.2022 ТОВ «Будівельна компанія «Вертикаль Плюс»» було запропоновано надати Філії можливість реструктуризації наявної заборгованості, що виникла станом на 01.03.2022 за договором №ПР/НРП-21667/ НЮ від 23.11.2021, шляхом її погашення в розмірі не більше 25% загальної суми заборгованості щомісячно, також вищезазначеним листом Філії постачальнику було запропоновано надати оновлену інформацію про підприємство-постачальника (статус юридичної особи, місцезнаходження (юридична та фактична адреса), банківські реквізити, інформацію про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи тощо), а також офіційне підтвердження, що діяльність підприємства-постачальника не має відношення до російської федерації та надати інформацію про можливість подальшого співробітництва. Повідомляє, що листом №1 від 07.04.2022 позивач надав згоду на реструктуризацію заборгованості, що існує станом на 01.03.2022, шляхом її погашення в розмірі не більше 25% загальної суми щомісячно. Вважає, що в даному випадку реструктуризація заборгованості за договором ПР/НРП-21667/НЮ від 23.11.2021 не може вважатися істотною зміною умов договору в розумінні ст.. 638 ЦК України та 180 ГК України, а отже не потребує укладення додаткової угоди. Також вважає, що в даному випадку з боку відповідача не було порушення вимог визначених за Договором ПР/НРП-21667/НЮ від 23.11.2021 з урахуванням реструктуризації заборгованості за вказаним Договором АТ «Укрзалізниця» повністю розрахувалась з ТОВ «БК Вертикаль-Плюс», а саме: перша частина 25% у сумі 254774,28 грн. оплачена 30.06.2022 платіжним дорученням №4789395; друга частина 25% у сумі 254774,28 грн оплачена 31.08.2022 платіжним дорученням №96958; третя частина 25% у сумі 254774,28 грн оплачена 29.09.2022 платіжним дорученням №153356; четверта частина 25% у сумі 254774,28 грн оплачена 17.10.2022 платіжним дорученням №190865. Зазначає, що згідно з абз. 2.ч. 1 ст. 641 ЦК України «Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття», лист (пропозиція) відповідача від 06.04.2022 за №НРП-107/552 містить розмір відсотків та строку реструктуризації. Вважає, що лист позивача від 07.04.2022 за №1 є по своїй суті, відповіддю на пропозицію, оскільки містить конкретні умови та строки що пропонуються, а отже, сторони фактично змінили порядок та строки сплати заборгованості за договором № ПР/ НРП-21667/НЮ від 23.11.2023.

Представник позивача не погоджується із запереченнями відповідача. Зазначив, що настання для відповідача форс-мажорних обставин, що дійсно вплинули на можливість виконувати умови Договору є недоведеним, та не є автоматичною підставою для невиконання стороною зобов`язання, а також для звільнення сторони від відповідальності в такому випадку. Вказав, що лист відповідача, у якому запропоновано позивачу провести реструктуризацію заборгованості, що існує станом на 01.03.2022, шляхом її погашення в розмірі не більше 25% загальної суми щомісячно та довідка позивача (вих. № 1 від 07.04.2022), у якій вказано, що підрядник надає свою згоду на реструктуризацію заборгованості, що існує станом на 01.03.2022, шляхом її погашення в розмірі не більше 25% загальної суми щомісячно, - не є додатковою угодою про внесення змін до Договору, та не свідчить, про дійсне внесення змін до Договору у частині строків розрахунку, як це передбачено п.16.12 Договору. Зазначив, що з огляду на положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України та Договору, можна зробити висновок, що порядок внесення змін до Договору про закупівлю (як істотних, так і неістотних) це певний алгоритм дій сторін договору, замовника та переможця закупівлі, який складається з таких етапів: надсилання пропозиції однієї сторони змінити договір про закупівлю другій стороні, одержання пропозиції про зміну договору про закупівлю, укладення додаткових угод тощо. Вважає, що незважаючи, що відповідачем пропонувалось фактично змінити неістотну умову Договору щодо строків оплати роботи, сторони все одно мали укласти Додаткову угоду, як того вимагає п. 16.12 Договору, чого зроблено не було. Вказує, що згідно з умовами п. 3.2. Договору та дати реєстрації Позивачем податкової накладної (13.02.2022), строк виконання Відповідачем зобов`язання з оплати за Договором настав - з 17.03.2022 (враховуючи, що у період дії військового стану святковий день 8 березня є робочим). Натомість, пропозицією відповідача було запропоновано позивачу провести реструктуризацію заборгованості, що існує станом на 01.03.2022, шляхом її погашення в розмірі не більше 25% загальної суми щомісячно. Звертає увагу на те, що навіть якщо припустити, що у квітні 2022 року сторони домовились про реструктуризації боргу у вигляді щомісячної оплати у розмірі 25 % боргу, то все одно відповідач порушив грошове зобов`язання, оскільки відповідач не сплачував 25 % боргу щомісячно. Зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 254 ЦК України, строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку, зокрема: платіж у сумі 254774,28 грн надійшов 30.06.2022, тобто не до 30.04.2022; платіж у сумі 254774,28 грн. надійшов 31.08.2022, тобто не 31.05.2022; платіж у сумі 254774,28 грн. надійшов 29.09.2022, тобто не 30.06.2022; платіж у сумі 254774,28 грн. надійшов 17.10.2022, тобто не 31.07.2022. Зазначає, що у будь-якому випадку, з боку відповідача мало місце порушення грошового зобов`язання, за що передбачена відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України та умовами Договору.

В судовому засіданні 18.12.2024 представники сторін повідомили, що не мають запитань та зауважень щодо змісту документів наданих сторонами в підтвердження своїх доводів.

Суд дослідив докази, які надані сторонами до матеріалів справи.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представника відповідача, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

З огляду на ст. 509 Цивільного кодексу України, далі ЦК України, вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 1 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 23.11.2021 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця», далі Замовник, та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВЕРТИКАЛЬ-ПЛЮС», далі Підрядник, за результатами публічної закупівлі UA- 2021-09-17-000846-а було укладено Договір № ПР/НРП-21667/НЮ, далі Договір.

Відповідно до п 1.1 Договору Підрядник з власних матеріалів зобов`язується за завданням Замовника надати послуги з поточного ремонту м`якої покрівлі будівлі та світлоаераційних ліхтарів будівлі моторвагонного депо Запоріжжя-2 (цех ТО-3, ПР-1 ЕРС), розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Аваліані, 46 (далі - Послуги) (код ДК 021-2015 « 45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи») та здати в установлений договором строк закінчені послуги, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці послуги у відповідності до умов даного договору.

Згідно із п. 2.1 Договору обсяг та характер послуги, використаних матеріалів, передбачених у пункті 1.1 даного договору, визначається кошторисом, узгодженим сторонами, який є невід`ємною частиною даного договору та підставою для взаємних розрахунків (додаток №1) відповідно до вимог Правил визначення вартості будівництва (Д Д.1.1-1:2013), прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293.

Умовами пунктів 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 Договору сторони узгодили, що вартість всіх доручених Підряднику по даному договору послуг та матеріалів, що ним використовуються, визначається у сумі 1 037 999,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 172 999,83 грн. Оплата за надані послуги здійснюється Замовником по факту надання послуг на підставі підписаних актів форми КБ-2в з довідкою форми КБ-3, на 45-й банківський день з дати реєстрації Підрядником податкової накладної в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. На підтвердження реєстрації Підрядник протягом 3 банківських днів з дати реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних направляє квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних на електронну адресу Замовника, яка вказана в договорі у розділі «Реквізити сторін». Якщо Підрядник не зареєстрував, несвоєчасно зареєстрував або зареєстрував з помилками податкову/і накладну/і, незалежно від причин такої не реєстрації, несвоєчасної реєстрації чи реєстрації податкової/их накладної/их з помилками, строк для оплати за отримані Замовником послуги починає свій перебіг з дня реєстрації Виконавцем податкової/их накладної/их в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстрації коректної податкової/их накладної/их. Оплата за кожну партію наданих послуг по даному Договору проводиться Замовником при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої відповідно до вимог чинного законодавства України в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Розрахунки здійснюються у безготівковій формі, шляхом перерахування 100% грошових коштів на поточний рахунок Підрядника.

Відповідно до п. 4.1 Договору здача-приймання виконаних послуг оформляється актом форми КБ-2в з довідкою форми КБ-3, підписаними сторонами. Від імені Замовника акт форми КБ-2в з довідкою форми КБ-3 підписують уповноважені особи структурного підрозділу «Запорізьке моторвагонне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця».

Згідно із п. 5.2. Договору Замовник зобов`язаний: прийняти в установленому порядку та оплатити виконані послуги відповідно до умов даного договору;

Пунктом 5.4. Договору визначено, що Підрядник зобов`язаний: виконати з використанням власних ресурсів та у встановлені строки послуги відповідно до проектно-кошторисної документації; передати Замовнику у порядку, передбаченому законодавством та даним договором закінчені послуги.

Відповідно до п. 11.3 Договору сторони відповідно о частини другої статті 625 Цивільного кодексу України встановили, що розмір відповідальності Замовника за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим Договором становить 0,1 (нуль цілих одна десята) процента річних від простроченої суми грошових зобов`язань за цим Договором.

Згідно із пунктами 13.1 та 13.2 Договору, жодна із сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання таких обставин: повінь, пожежа, землетрус, катастрофа, карантин встановлений Кабінетом Міністрів України або інших, незалежних від сторін обставин, або ембарго, накладених державною владою на експорт або імпорт, якщо вони виникнуть після вступу даного договору в силу, прийняття нормативного акта, який унеможливлює виконання умов договору. Якщо будь-яка з вищевказаних обставин прямо вплине на своєчасність виконання умов, що передбачені даним договором, то вони будуть продовжені на період, рівний по тривалості цим обставинам. Сторони у п`ятиденний термін повинні сповістити одна одну про початок вказаних обставин, що має бути підтверджено довідкою відповідного Уповноваженого органу.

Умовами п пунктів 16.12 та 16.13 Договору сторони узгодили, що усі зміни та доповнення до даного договору складаються в письмовій формі у вигляді додаткових угод та вважаються дійсними після їх підписання Сторонами, окрім випадку передбаченому в п. 16.13. У разі зміни реквізитів підприємства, фактичної адреси, інших змін, які можуть спричинити труднощі по виконанню зобов`язань по даному договору, сторони зобов`язані повідомити одна одну не пізніше 5 календарних днів до настання таких змін.

Термін дії Договору: з моменту його підписання до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного виконання (п. 20.1. Договору).

Додатки до даного договору: Договірна ціна (додаток №1 до Договору) (п.21. Договору).

На виконання умов вищенаведеного Договору, позивач виконав роботи, та передав їх відповідачу, який їх належним чином прийняв, без зауважень, що підтверджується Актом виконаних, форми № КБ-2в, робіт № 1 від 31.12.2021 на суму 1 019 097,14 грн., довідкою форми КБ-3 та звітом про виконання договору про закупівлю UA-2021-09-17-000846- а від 18.01.2023.

31.12.2021 позивач подав до системи електронного адміністрування податку на додану вартість відповідну податкову накладну, на суму 1 019 097,14 грн з ПДВ, яка була зареєстрована контролюючим органом - 13.01.2022, що підтверджується квитанцією та самою податковою накладною.

Згідно із умовами п. 3.2. Договору, обов`язок Замовника з оплати робіт/послуг на суму 1 019 097,14 грн. настає на 45-й банківський день з дати реєстрації Підрядником податкової накладної в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (13.01.2022), тобто з 17.03.2022 (враховуючи, що у період дії військового стану святковий день 8 березня є робочим).

Втім, відповідач у порушення своїх зобов`язань за Договором щодо оплати виконаних робіт здійснив платежі:

- 30.06.2022 в сумі 254774,28грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4789395 від 30.06.2022;

- 31.08.2022 в сумі 254774,28 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 96958 від 31.08.2022;

- 29.09.2022 в сумі 254774,28 грн, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією № 153356 від 29.09.2022;

- 17.10.2022 в сумі 254774,30 грн, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією № 190865 від 17.10.2022.

У зв`язку із простроченням відповідачем строків оплати виконаних робіт, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення інфляційних збільшень та 0,1% річних за період з 17.03.2022 по 17.10.2022.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Спірні правовідносини є господарськими та врегульовані договором підряду № ЗОЗ/2021/417 (на демонтажні роботи) 11.05.2021, який за змістом закріплених у ньому прав та обов`язків сторін є договором підряду.

Відповідно ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її та в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підряднику. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право в подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч. 1 ст. 853 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті й він підписується другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов усного договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріали справи свідчать, що позивачем виконані роботи відповідно до умов Договору № ПР/НРП-2167/НЮ від 23.11.2021, що підтверджується Актом виконаних, форми № КБ-2в, робіт № 1 від 31.12.2021 на суму 1 019 097,14 грн., довідкою форми КБ-3 та звітом про виконання договору про закупівлю UA-2021-09-17-000846-а від 18.01.2023.

Також, відповідно до умов Договору № ПР/НРП-2167/НЮ від 23.11.2021 позивачем 31.12.2021 подано до системи електронного адміністрування податку на додану вартість відповідну податкову накладну, на суму 1 019 097,14 грн з ПДВ, яка була зареєстрована контролюючим органом - 13.01.2022, що підтверджується квитанцією та самою податковою накладною.

Згідно із умовами п. 3.2. Договору, обов`язок Замовника з оплати робіт/послуг на суму 1 019 097,14 грн. настає на 45-й банківський день з дати реєстрації Підрядником податкової накладної в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (13.01.2022), тобто з 17.03.2022 (враховуючи, що у період дії військового стану святковий день 8 березня є робочим).

Проте, відповідач у порушення своїх зобов`язань за Договором, щодо оплати виконаних робіт, а саме п. 3.4. Договору, здійснив платежі лише 30.06.2022 в сумі 254774,28грн (платіжна інструкція № 4789395 від 30.06.2022), 31.08.2022 в сумі 254774,28 грн (платіжною інструкцією № 96958 від 31.08.2022), 29.09.2022 в сумі 254774,28 грн (платіжною інструкцією № 153356 від 29.09.2022), 17.10.2022 в сумі 254774,30 грн (платіжною інструкцією № 190865 від 17.10.2022).

Отже відповідач остаточно розрахувався із позивачем лише 17.10.2022, а не 17.03.2022, як це передбачено умовами Договору № ПР/НРП-2167/НЮ від 23.11.2021.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідачем листом №НРП-107/552 від 06.04.2022 ТОВ «Будівельна компанія «Вертикаль Плюс»» було запропоновано надати Філії можливість реструктуризації наявної заборгованості, що виникла станом на 01.03.2022 за договором №ПР/НРП-21667/ НЮ від 23.11.2021, шляхом її погашення в розмірі не більше 25% загальної суми заборгованості щомісячно, також вищезазначеним листом Філії постачальнику було запропоновано надати оновлену інформацію про підприємство-постачальника (статус юридичної особи, місцезнаходження (юридична та фактична адреса), банківські реквізити, інформацію про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи тощо), а також офіційне підтвердження, що діяльність підприємства-постачальника не має відношення до російської федерації та надати інформацію про можливість подальшого співробітництва. Повідомляє, що листом №1 від 07.04.2022 позивач надав згоду на реструктуризацію заборгованості, що існує станом на 01.03.2022, шляхом її погашення в розмірі не більше 25% загальної суми щомісячно. Вважає, що в даному випадку реструктуризація заборгованості за договором ПР/НРП-21667/НЮ від 23.11.2021 не може вважатися істотною зміною умов договору в розумінні ст.. 638 ЦК України та 180 ГК України, а отже не потребує укладення додаткової угоди. Також вважає, що в даному випадку з боку відповідача не було порушення вимог визначених за Договором ПР/НРП-21667/НЮ від 23.11.2021 з урахуванням реструктуризації заборгованості за вказаним Договором АТ «Укрзалізниця» повністю розрахувалась з ТОВ «БК Вертикаль-Плюс», а саме: перша частина 25% у сумі 254774,28 грн. оплачена 30.06.2022 платіжним дорученням №4789395; друга частина 25% у сумі 254774,28 грн оплачена 31.08.2022 платіжним дорученням №96958; третя частина 25% у сумі 254774,28 грн оплачена 29.09.2022 платіжним дорученням №153356; четверта частина 25% у сумі 254774,28 грн оплачена 17.10.2022 платіжним дорученням №190865. Зазначає, що згідно з абз. 2.ч. 1 ст. 641 ЦК України «Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття», лист (пропозиція) відповідача від 06.04.2022 за №НРП-107/552 містить розмір відсотків та строку реструктуризації. Вважає, що лист позивача від 07.04.2022 за №1 є по своїй суті, відповіддю на пропозицію, оскільки містить конкретні умови та строки що пропонуються, а отже, сторони фактично змінили порядок та строки сплати заборгованості за договором № ПР/ НРП-21667/НЮ від 23.11.2023.

Вказані заперечення відповідача є документально необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідач посилається на те, що листом № НРП-107/552 від 06.04.2022 повідомив позивача про факт дії форс-мажору, до даного листа Відповідачем додано лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.

Згідно із пунктами 13.1 та 13.2 Договору, жодна із сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання таких обставин: повінь, пожежа, землетрус, катастрофа, карантин встановлений Кабінетом Міністрів України або інших, незалежних від сторін обставин, або ембарго, накладених державною владою на експорт або імпорт, якщо вони виникнуть після вступу даного договору в силу, прийняття нормативного акта, який унеможливлює виконання умов договору. Якщо будь-яка з вищевказаних обставин прямо вплине на своєчасність виконання умов, що передбачені даним договором, то вони будуть продовжені на період, рівний по тривалості цим обставинам. Сторони у п`ятиденний термін повинні сповістити одна одну про початок вказаних обставин, що має бути підтверджено довідкою відповідного Уповноваженого органу.

Згідно із частиною 1 статті 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/ імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (частина 2 статті 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні»).

Згідно із частиною 3 статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Верховний Суд в постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 виклав наступні висновки щодо застосування статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»:

- ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом;

- наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката.

Таким чином, враховуючи наведені висновки Верховного Суду щодо застосування статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», наданий Відповідачем лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, а отже не може бути документом, що засвідчує факт дії форс-мажору.

Також, звернувшись до позивача із листом № НРП-107/552 від 06.04.2022, відповідач порушив, передбачений п. 13.2 Договору, п`ятиденний термін для повідомлення про початок дії форс-мажору.

Крім того, відповідач посилається на довідкою позивача (вих. № 1 від 07.04.2022 року), якою підрядник, на його думку, надав свою згоду на реструктуризацію заборгованості, що існує станом на 01.03.2022, шляхом її погашення в розмірі не більше 25% загальної суми щомісячно.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до п. 15.1 Договору, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом.

Згідно з п. 16.12 та 16.13 Договору, усі зміни та доповнення до даного договору складаються в письмовій формі у вигляді додаткових угод та вважаються дійсними після їх підписання Сторонами, окрім випадку передбаченому в п. 16.13. У разі зміни реквізитів підприємства, фактичної адреси, інших змін, які можуть спричинити труднощі по виконанню зобов`язань по даному договору, сторони зобов`язані повідомити одна одну не пізніше 5 календарних днів до настання таких змін.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Приписами ст. 654 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Разом з тим, ст. 188 ГК України визначає порядок зміни та розірвання господарських договорів. Так, в даній статті зазначені наступні положення, а саме:

- зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором;

- сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором;

- сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду;

- у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду;

- якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Отже вищезазначене, незважаючи на те, що відповідачем пропонувалось фактично змінити неістотну умову Договору щодо строків оплати роботи, сторони все одно мали укласти Додаткову угоду, як того вимагає п. 16.12 Договору, чого зроблено не було.

Крім того, враховуючи дати оплат заборгованості (30.06.2022, 31.08.2022, 29.09.2022, 17.10.2022) відповідачем був порушений графік оплат запропонований ним у листі № НРП-107/552 від 06.04.2022, та який на його думку погоджений позивачем у довідці № 1 від 07.04.2022.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, заявляючи вимогу щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних, позивач правомірно скористався наданим йому законодавством правом.

Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до п. 11.3 Договору сторони відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України встановили, що розмір відповідальності Замовника за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим Договором становить 0,1 (нуль цілих одна десята) процента річних від простроченої суми грошових зобов`язань за цим Договором.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За порушення відповідачем грошового зобов`язання зі сплати за виконані роботи позивач нарахував та заявив до стягнення 123 278 грн 85 коп інфляційних збільшень та 476 грн 03 коп. 0,1 % річних за період з 17.03.2022 по 17.10.2022.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних збільшень та 0,1 % річних суд визнав вірним. Позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВЕРТИКАЛЬ-ПЛЮС» та Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» (пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 40081237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВЕРТИКАЛЬ-ПЛЮС» (пр. Льва Ландау, буд. 155-Б, 61060, місто Харків, Харківська область, 61060, код ЄДРПОУ 41718792) 123 754 (сто двадцять три тисячі сімсот п`ятдесят чотири) грн 88 коп. на підставі договору № ПР/НРП-21667/НЮ 23.11.2021, з яких 123 278 (сто двадцять три тисячі двісті сімдесят вісім) грн 85 коп. інфляційного збільшення, 476 (чотириста сімдесят шість) грн 03 коп. 0,1 % річних, судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 25.12.2024.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.