Рішення

від 23.12.2024 по справі 910/12766/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2024Справа № 910/12766/24Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 25, Ідентифікаційний код юридичної особи 00100227) до за участю проАкціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» (04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ, будинок 50, Ідентифікаційний код юридичної особи 14360506) Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО - ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АНИКО» (65009, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ ТОПОЛЕВА, будинок 14/1, квартира 81, Ідентифікаційний код юридичної особи 34253187) стягнення заборгованості у розмірі 54 000 грн. 00 коп.Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (надалі також - «Позивач») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 54 000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО - ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АНИКО» за договором поставки №01-135216-24 від 12.02.2024 року, за належне виконання умов якого Відповідач надав Гарантію виконання зобов`язань №930-24 від 07.02.2024 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 року відкрито провадження у справі № 910/12766/24, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), залучено до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО - ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АНИКО» (65009, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ ТОПОЛЕВА, будинок 14/1, квартира 81, Ідентифікаційний код юридичної особи 34253187).

23.10.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла заява про долучення доказів.

05.11.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

12.11.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла відповідь на відзив.

15.11.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшли заперечення.

19.11.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшли письмові пояснення.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.10.2024 року була направлена до електронного кабінету Сторін у порядку, визначеному законом, та рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Третьої особи, що підтверджується повідомленнями про доставку процесуального документа до електронного кабінету Сторін та поверненням на адресу суду поштового конверту за закінченням встановленого терміну зберігання, надісланого на адресу Третьої особи.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО - ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АНИКО» є 65009, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ ТОПОЛЕВА, будинок 14/1, квартира 81.

Суд зазначає, що Ухвала Господарського суду міста Києва у справі №910/12766/24 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО - ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АНИКО», зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Водночас, ухвали суду повернуті підприємством зв`язку на адресу суду із відмітками про закінчення терміну зберігання та відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п.п. 91, 117, 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

При цьому, відповідно до п. 99-1 вказаних Правил рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Таким чином, факт не звернення Третьої особи для отримання листів до підприємства зв`язку протягом місяця та повернення останніх на адресу суду за закінченням терміну зберігання, застосовуючи принцип аналогії закону, свідчить про те, що Третя особа відсутня за вказаною адресою, тому Суд вважає судові рішення врученими в порядку ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, Суд зазначає, що жодної іншої адреси або адреси електронної пошти Третьої особи суду не повідомлено.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Третя особа має доступ до судових рішень та мала можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

07.02.2024 року Акціонерним товариством «БАНК АЛЬЯНС», як Гарантом, видано Гарантію виконання зобов`язань № 930-24, за якою Гарант безумовно, тобто за першою вимогою Бенефіціара (Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО») без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов, та безвідклично приймає на себе зобов?язання заплатити Бенефіціару протягом 5 (п?яти) робочих днів з моменту отримання письмової вимоги Бенефіціара, передбаченою цією Гарантією, грошову суму 54 000,00 грн. у випадку порушення Принципалом (Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО - ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АНИКО») зобов?язань за Договором ДК 021:2015): 34390000-7 Приладдя до тракторів Запасні частини до лісотехнічного подрібнювача, згідно тендерної документації, затвердженої уповноваженою особою НЕК «УКРЕНЕРГО» « 09» січня 2024 року, Протокольне рішення №135216/1/24 від « 09» січня 2024 року, за закупівлею « 34390000-7 Приладдя до тракторів Запасні частини до лісотехнічного подрібнювача», (що надалі іменується «Договір»), а також те, що в забезпечення виконання Принципалом своїх зобов?язань за Договором, що надалі іменується «Основне зобов?язання», повинна бути подана безумовна, безвідклична банківська гарантія, на користь Бенефіціара у розмірі, що складає 5 відсотків від суми Договору.

Виплата по Гарантії здійснюється на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО».

Гарант протягом 5 (пяти) робочих днів з моменту отримання письмової вимоги зобов?язується сплатити Бенефіціару грошову суму Гарантії.

За письмовою згодою Бенефіціара можуть бути внесені зміни до цієї Гарантії шляхом направлення Гарантом повідомлення із зазначенням змін до умов Гарантії за 20 банківських днів до передбачуваної дати набрання чинності відповідними змінами. Зміни набувають чинності після отримання від Бенефіціара повідомлення про прийняття запропонованих змін.

У разі продовження строку дії Договору Принципал зобов?язаний продовжити строк дії Банківської гарантії на строк продовження строку дії Договору.

У разі порушення Гарантом свого обов?язку, його відповідальність не обмежується сумою Гарантії.

Ця Гарантія набирає чинності з моменту її видачі і залишається дійсною до « 08» серпня 2024 року та будь-яка вимога стосовно неї повинна бути одержана Гарантом у цей період.

Ця Гарантія є безвідкличною та безумовною. (а.с.43)

12.02.2024 року між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО - ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АНИКО» (Постачальник) було укладено Договір поставки №01-135216-24, предметом якого є предмет закупівлі (ДК 021:2015): 34390000-7 Приладдя до тракторів Запасні частини до лісотехнічного подрібнювача. За Договором Постачальник зобов?язується поставити та передати у власність Покупцю у порядку та строки, встановлені Договором, Товар (за предметом закупівлі, зазначеним у абзаці першому цього пункту Договору) у кількості, за ціною, з якістю, в комплектації тощо згідно з Договором, а Покупець зобов?язується здійснити оплату належно поставленого Товару на умовах Договору. Найменування, номенклатура, опис технічних характеристик, інші характеристики та вимоги щодо якості, комплектації Товару, гарантії якості, гарантійного строку, документів щодо Товару - згідно з Додатком № 2 до Договору. (а.с.26-34)

Ціна Договору становить - 900 000,00 (Дев?ятсот тисяч гривень 00 копійок) гри., крім того ПДВ - 180 000,00 (Сто вісімдесят тисяч гривень 00 копійок) грн., всього з ІДВ - 1 080 000,00 грн. (Один мільйон вісімдесят тисяч гривень 00 копійок). (п.2.4 Договору)

Згідно з п.4.1 Договору Постачальник зобов?язаний здійснити поставку Товару протягом 30 календарних днів з дати направлення Покупцем заявки на поставку, але не пізніше 28.06.2024 року (в залежності від того, яка дата настане раніше), за адресою (місцем) поставки (передачі) товару згідно з Додатком Nє2 до Договору на умовах DDP Інкотермс (в чинній редакції) Одержувачем Товару та підписантом видаткових накладних за цим Договором с ВП «Будівництво і ремонт».

В Заявці на поставку Покупця повинна бути зазначена зокрема інформація щодо місця поставки, номеру Договору, найменування, номенклатури, кількості Товару, що підлягає поставці згідно з Заявкою (з зазначеного в специфікації переліку Товару), загальна вартість такого Товару, одержувач, e-mail Покупця.

Заявка направляється на електронну адресу Постачальника: tpkaniko@ukr.net.

Датою отримання Заявки вважається дата її передання Постачальнику на e-mail: tpkaniko@ukr.net.

Постачальник протягом одного робочого дня з дня отримання Заявки на поставку електронною поштою повинен підтвердити її отримання (на e-mail Покупця, який буде зазначений в Заявці Покупця).

Додатковою угодою №1 від 02.04.2024 року до Договору поставки №01-135216-24 від 12.02.2024 року Сторони узгодили, що Постачальник зобов?язаний здійснити поставку Товару до 28.06.2024 року за адресою (місцем) поставки (передачі) товару згідно з Додатком №2 до Договору на умовах DDP Інкотермс (в чинній редакції). (а.с.56)

На виконання умов Договору поставки №01-135216-24 від 12.02.2024 року Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» подало Третій особі заявку №01/10407 від 19.02.2024 року на поставку товару на загальну суму в розмірі 1080000 грн. 00 коп. (а.с.42), а Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО - ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АНИКО» в свою чергу здійснило поставку товару на загальну суму в розмірі 581 864 грн. 64 коп., що підтверджується накладними №240319/03 від 19.03.2024 року на суму в розмірі 75 552 грн. 00 коп., №240227/01 від 27.02.2024 року на суму в розмірі 17 605 грн. 44 коп., №240319/02 від 19.03.2024 року на суму в розмірі 113 328 грн. 00 коп., №240319/01 від 19.03.2024 року на суму в розмірі 37 776 грн. 00 коп., №240611/01 від 11.06.2024 року на суму в розмірі 117 427 грн. 20 коп., №240617/01 від 17.06.2024 року на суму в розмірі 117 427 грн. 20 коп., №240522/01 від 22.05.2024 року на суму в розмірі 102 748 грн. 80 коп. (а.с.35-38)

Вимогою №01/47887 від 02.08.2024 року Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» просило Акціонерне товариство «БАНК АЛЬЯНС» виплатити суму гарантійного платежу за Гарантією виконання зобов`язань № 930-24 від 07.02.2024 року, у зв`язку з неналежним виконанням Принципалом - Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО - ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АНИКО» його зобов`язань за Договором поставки №01-135216-24 від 12.02.2024 року у розмірі 54 000 грн. 00 коп., до якої додано довіреність на уповноважену особу, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 06.08.2024 р., списку згрупованих поштових відправлень. (а.с.59-60, 91-92)

У відповідь на яку останній листом №2.1.2.1/42.96 від 14.08.2024 року відмовив у виплаті коштів за гарантією, оскільки до вимоги було додано довіреність зі строком дії до 09.05.2024 р., який був отриманий Позивачем за вх. №68036/01 від 27.08.2024 р. (а.с.49)

Листом №02-4-1/884 від 30.08.2024 року Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» вимагало від Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» виконати вимогу №01/47887 від 02.08.2024 року, до якого було додано копії довіреностей на уповноважених осіб, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 30.08.2024 р., накладної. (а.с.44-45)

У відповідь на яку Відповідач листом №21.2.1/5052 від 24.09.2024 року відмовив у задоволенні Гарантії, який був отриманий Позивачем за вх. №78999/01 від 02.10.2024 р. (а.с.50)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем не було сплачено виплачену Банком гарантію у повному обсязі. Таким чином, Позивач просить суд стягнути з Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» заборгованість у розмірі 54 000 грн. 00 коп.

Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що отримавши вимогу від бенефіціара, банк-гарант має перевірити достовірність вимоги та чи відповідає така вимога умовам належного представлення. Для визначення належності представлення вимоги гаранту бенефіціаром, а відповідно і виникнення обов`язку платити за гарантією, необхідно керуватись саме умовами виданої банком банківської гарантії. Відтак, разом з Вимогою про стягнення гарантійного платежу за банківською гарантією №930-24 від 07.02.2024 Бенефіціаром було надано довіреність, щодо повноважень підписанта Вимоги, строк дії вказаної довіреності встановлено до 09 травня 2024 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Гарантії виконання зобов`язань № 930-24 від 07.02.2024 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.02.2024 року Акціонерним товариством «БАНК АЛЬЯНС», як Гарантом, видано Гарантію виконання зобов`язань № 930-24, за якою Гарант безумовно, тобто за першою вимогою Бенефіціара (Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО») без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов, та безвідклично приймає на себе зобов?язання заплатити Бенефіціару протягом 5 (п?яти) робочих днів з моменту отримання письмової вимоги Бенефіціара, передбаченою цією Гарантією, грошову суму 54 000,00 грн. у випадку порушення Принципалом (Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО - ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АНИКО») зобов?язань за Договором ДК 021:2015): 34390000-7 Приладдя до тракторів Запасні частини до лісотехнічного подрібнювача, згідно тендерної документації, затвердженої уповноваженою особою НЕК «УКРЕНЕРГО» « 09» січня 2024 року, Протокольне рішення №135216/1/24 від « 09» січня 2024 року, за закупівлею « 34390000-7 Приладдя до тракторів Запасні частини до лісотехнічного подрібнювача», (що надалі іменується «Договір»), а також те, що в забезпечення виконання Принципалом своїх зобов?язань за Договором, що надалі іменується «Основне зобов?язання», повинна бути подана безумовна, безвідклична банківська гарантія, на користь Бенефіціара у розмірі, що складає 5 відсотків від суми Договору.

Виплата по Гарантії здійснюється на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО».

Гарант протягом 5 (пяти) робочих днів з моменту отримання письмової вимоги зобов?язується сплатити Бенефіціару грошову суму Гарантії.

За письмовою згодою Бенефіціара можуть бути внесені зміни до цієї Гарантії шляхом направлення Гарантом повідомлення із зазначенням змін до умов Гарантії за 20 банківських днів до передбачуваної дати набрання чинності відповідними змінами. Зміни набувають чинності після отримання від Бенефіціара повідомлення про прийняття запропонованих змін.

У разі продовження строку дії Договору Принципал зобов?язаний продовжити строк дії Банківської гарантії на строк продовження строку дії Договору.

У разі порушення Гарантом свого обов?язку, його відповідальність не обмежується сумою Гарантії.

Ця Гарантія набирає чинності з моменту її видачі і залишається дійсною до « 08» серпня 2024 року та будь-яка вимога стосовно неї повинна бути одержана Гарантом у цей період.

Ця Гарантія є безвідкличною та безумовною. (а.с.43)

Відповідно до частин 1, 2 статті 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

Згідно зі статтею 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано (частини 1, 2, 3, 4 статті 563 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 561 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Отже, у відносинах за гарантією беруть участь три суб`єкти - гарант, беніфеціар та принципал. Забезпечувальна функція гарантії полягає у тому, що вона (гарантія) забезпечує належне виконання принципалом його обов`язку перед беніфеціаром.

Гарантія - це односторонній правочин, змістом якого є обов`язок гаранта сплатити кредитору-беніфеціару грошову суму відповідно до умов гарантій у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією. Тобто, гарантія створює зобов`язання тільки для гаранта.

Статтею 564 Цивільного кодексу України унормовано, що після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії (ч.1 ст.565 Цивільного кодексу України).

Виходячи з Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, видачі гарантії передує укладення договору між гарантом та боржником про надання фінансових послуг з видачі гарантії. Вказаний договір виступає зв`язуючим ланцюгом між основним договором принципала і беніфеціара, оскільки у договорі про видачу гарантії вказується, що гарантія видається на прохання принципала у зв`язку з його обов`язком перед беніфеціаром за основним договором, та гарантією, видача якої є основним обов`язком гаранта за цим договором.

Відповідно до розділу І Положення гарантійний лист - це гарантія, що оформлена належним чином на паперовому носії. Гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов`язань у повному обсязі або їх частину в разі пред`явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов`язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов`язання безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Так, Судом встановлено, що 12.02.2024 року між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО - ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АНИКО» (Постачальник) було укладено Договір поставки №01-135216-24, предметом якого є предмет закупівлі (ДК 021:2015): 34390000-7 Приладдя до тракторів Запасні частини до лісотехнічного подрібнювача. За Договором Постачальник зобов?язується поставити та передати у власність Покупцю у порядку та строки, встановлені Договором, Товар (за предметом закупівлі, зазначеним у абзаці першому цього пункту Договору) у кількості, за ціною, з якістю, в комплектації тощо згідно з Договором, а Покупець зобов?язується здійснити оплату належно поставленого Товару на умовах Договору. Найменування, номенклатура, опис технічних характеристик, інші характеристики та вимоги щодо якості, комплектації Товару, гарантії якості, гарантійного строку, документів щодо Товару - згідно з Додатком № 2 до Договору. (а.с.26-34)

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з положеннями статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За змістом статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Момент виконання обов`язку продавця передати товар визначено статтею 664 Цивільного кодексу України, згідно з якою обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

У розумінні положень частини 2 статі 664 Цивільного кодексу України товар вважається наданим у розпорядження покупця якщо: у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці; покупець поінформований про те, що товар готовий до передання. При цьому, товар повинен бути відповідним чином ідентифікований.

Додатковою угодою №1 від 02.04.2024 року до Договору поставки №01-135216-24 від 12.02.2024 року Сторони узгодили, що Постачальник зобов?язаний здійснити поставку Товару до 28.06.2024 року за адресою (місцем) поставки (передачі) товару згідно з Додатком Nє2 до Договору на умовах DDP Інкотермс (в чинній редакції). (а.с.56)

На виконання умов Договору поставки №01-135216-24 від 12.02.2024 року Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» подало Третій особі заявку №01/10407 від 19.02.2024 року на поставку товару на загальну суму в розмірі 1080000 грн. 00 коп. (а.с.42), а Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО - ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АНИКО» в свою чергу здійснило поставку товару на загальну суму в розмірі 581 864 грн. 64 коп., що підтверджується накладними №240319/03 від 19.03.2024 року на суму в розмірі 75 552 грн. 00 коп., №240227/01 від 27.02.2024 року на суму в розмірі 17 605 грн. 44 коп., №240319/02 від 19.03.2024 року на суму в розмірі 113 328 грн. 00 коп., №240319/01 від 19.03.2024 року на суму в розмірі 37 776 грн. 00 коп., №240611/01 від 11.06.2024 року на суму в розмірі 117 427 грн. 20 коп., №240617/01 від 17.06.2024 року на суму в розмірі 117 427 грн. 20 коп., №240522/01 від 22.05.2024 року на суму в розмірі 102 748 грн. 80 коп. (а.с.35-38)

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи умови п.4.1 Договору поставки №01-135216-24 від 12.02.2024 року, граничний строк поставки товару на загальну суму в розмірі 1 080 000,00 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО - ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АНИКО» - 28.06.2024 року.

Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Враховуючи викладене Суд приходить до висновку, що в порушення умов Договору поставки №01-135216-24 від 12.02.2024 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО - ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АНИКО» не здійснило поставку товару на загальну суму в розмірі 1 080 000,00 грн. У строк по 28.06.2024 року, тобто не виконало свої зобов`язання належним чином.

Вимогою №01/47887 від 02.08.2024 року Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» просило Акціонерне товариство «БАНК АЛЬЯНС» виплатити суму гарантійного платежу за Гарантією виконання зобов`язань № 930-24 від 07.02.2024 року, у зв`язку з неналежним виконанням Принципалом - Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО - ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АНИКО» його зобов`язань за Договором поставки №01-135216-24 від 12.02.2024 року у розмірі 54 000 грн. 00 коп., до якої додано довіреність на уповноважену особу, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 06.08.2024 р., списку згрупованих поштових відправлень. (а.с.59-60, 91-92)

У відповідь на яку останній листом №2.1.2.1/42.96 від 14.08.2024 року відмовив у виплаті коштів за гарантією, оскільки до вимоги було додано довіреність зі строком дії до 09.05.2024 р., який був отриманий Позивачем за вх. №68036/01 від 27.08.2024 р. (а.с.49)

Листом №02-4-1/884 від 30.08.2024 року Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» вимагало від Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» виконати вимогу №01/47887 від 02.08.2024 року, до якого було додано копії довіреностей на уповноважених осіб, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 30.08.2024 р., накладної. (а.с.44-45)

У відповідь на яку Відповідач листом №21.2.1/5052 від 24.09.2024 року відмовив у задоволенні Гарантії, який був отриманий Позивачем за вх. №78999/01 від 02.10.2024 р. (а.с.50)

Відповідно до ст. 565 Цивільного кодексу України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги. Якщо гарант після пред`явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов`язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника. Повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.

Як встановлено Судом, вимога Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» №01/47887 від 02.08.2024 року підписана членом правління Скрипником О.І., який діяв на підставі довіреності №10/11-50 від 10.11.2023, виданої головою правління Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО», зі строком дії до 09.05.2024 року. (а.с.92) При цьому, Суд зазначає, що Позивачем до матеріалів позовної заяви подано вимогу із відмітками про підписання документу за допомогою КЕП, однак примірник вимоги, яка була отримана Відповідачем містить фізичний підпис представника Позивача, а тому Суд приймає до уваги саме вимогу, яка була подана Відповідачем разом з відзивом на позовну заяву.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. (ч.1 ст. 237 Цивільного кодексу України)

Відповідно до ч.3 ст.244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Згідно зі ст. 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Статтею 247 Цивільного кодексу України визначено, що строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

Строк довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана.

Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.

Так, Суд зазначає, що на підставі довіреності №10/11-50 від 10.11.2023 року Скрипника О.І. уповноважено діяти від імені Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» у взаємовідносинах з банківськими установами з правом підпису листів, запитів, звітів, а також інших документів та кореспонденції. Довіреність дійсна до 09.05.2024 року.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 травня 2024 року по справі №910/17772/20 зазначено, що законодавчі положення про те, що гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником; гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, слід розуміти таким чином, що звернення бенефіціара до гаранта з вимогою про сплати грошової суми у випадку, коли принципал не порушив основного зобов`язання (наприклад, якщо воно припинене виконанням або з інших підстав, чи є недійсним) є правопорушенням. Водночас це правопорушення спрямоване проти принципала, а не проти гаранта, і воно не впливає на обов`язок гаранта по сплаті відповідної суми за гарантією.

Положення закону про те, що кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією (частина третя статті 563 ЦК України), слугує меті ідентифікації порушення зобов`язання, а відтак, конкретизації банківської гарантії, і не вказує на обов`язок гаранта перевіряти таке порушення. Адже гарант може видати на користь одного й того ж бенефіціара декілька банківських гарантій за зверненням одного й того ж принципала у зв`язку з одним чи декількома договорами з бенефіціаром з різними умовами, що передбачають сплату за гарантіями у різних випадках.

Отже, кредитор-бенефіціар має право вимоги як за основним зобов`язанням, так і за незалежною від цього зобов`язання гарантією. Якщо він не отримає виконання за основним зобов`язанням, то, пред`явивши вимогу гаранту, отримає виконання.

Якщо ж бенефіціар за відсутності основного зобов`язання (наприклад, якщо воно припинене виконанням з інших підстав, є недійсним) звернеться до гаранта і отримає від нього грошову суму, то таке є набуттям майна (грошей) без достатньої правової підстави за рахунок потерпілого, оскільки за загальним правилом частини першої статті 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, то постраждалим є боржник (принципал). Він вправі звернутись до бенефіціара з вимогою про повернення принципалу коштів, сплачених гарантом, за правилами глави 83 "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" ЦК України.

Виходячи з викладеного, об`єднана палата дійшла висновку, що наведені вище норми ГК України і ЦК України слід розуміти таким чином, що гарант не вправі робити власних висновків щодо наявності чи відсутності обов`язку принципала, а зобов`язаний платити за гарантією, якщо вимога та додані документи (якщо вони передбачені умовами гарантії) за зовнішніми ознаками відповідають умовам гарантії. Стаття 565 ЦК України визначає вичерпний перелік випадків, коли гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора. Цей перелік, зокрема, не містить такої підстави для відмови гаранта від платежу, як відсутність чи недоведення бенефіціаром порушення основного зобов`язання боржником.

Загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання визначений підзаконним актом - Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 639 від 15.12.2004 (далі - Положення № 639).

Відповідно до підпункту 9 пункту 3 розд. І цього Положення гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Відповідно до п. 36 розд. V Положення № 639 банк-гарант (резидент), отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, перевіряє достовірність цієї вимоги, а також те, що вона становить належне представлення.

Вимога - лист або повідомлення з вимогою до банку-гаранта / банку-контргаранта сплатити кошти за гарантією / контргарантією. Вимога за гарантією складається бенефіціаром і подається у довільній формі, якщо інше не визначено умовами гарантії (у якій має зазначатися, у чому полягає порушення принципалом базових відносин, забезпечених гарантією), або надсилається у формі повідомлення банку-гаранту. Вимога за контргарантією складається банком-гарантом (або іншим банком-контргарантом) і подається за довільною, якщо інше не визначено умовами контргарантії, формою або надсилається у формі повідомлення банку-контргаранту (пп. 7 п. 2 розд. І Положення № 639).

Тобто, отримавши вимогу від бенефіціара, Банк (гарант) повинен був перевірити її на відповідність таким критеріям: 1) чи є така вимога належним представленням; 2) чи є така вимога достовірною.

Пп. 11 п. 2 розд. І Положення № 639 унормовано, що належне представлення - представлення документів за гарантією / контргарантією, яке відповідає вимогам і умовам такої гарантії / контргарантії; вимогам правил, яким підпорядковується гарантія / контргарантія, а якщо немає відповідного положення в гарантії / контргарантії або правилах, - міжнародній стандартній практиці за гарантіями / контргарантіями.

Положення № 639 не дає визначення достовірності вимоги. Водночас зі змісту пунктів 54 (авізуючий банк (резидент), отримавши від іншого банку гарантію, перевіряє достовірність цієї гарантії (перевіряє ключі, підписи, формат SWIFT)), 69 (банк-гарант (резидент), отримавши від іншого банку контргарантію, перевіряє достовірність цієї контргарантії (перевіряє ключі, підписи, формат SWIFT)) випливає, що під перевіркою достовірності вимоги слід розуміти перевірку того, що вимога подана (підписана) бенефіціаром (від його імені), а не іншою особою.

У Положенні № 639 (п.п. 7 пункту 3) у відповідності з частиною третьою статті 563 ЦК України зазначено, що у вимозі має зазначатися, у чому полягає порушення принципалом базових відносин, забезпечених гарантією. Це положення корелюється з частиною першою статті 564 ЦК України, відповідно до якої після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Тобто зазначені положення спрямовані виключно на інформування боржника про дії його контрагента - кредитора, спрямовані на одержання коштів за гарантією (зокрема, для запобігання подвійної сплати боргу як гарантом, так і боржником). Ці положення не надають банку права відмовляти у сплаті коштів з підстав, не передбачених статтею 565 ЦК України.

Отже, наведені положення цього підзаконного акта відповідають § 4 глави 49 ЦК України.

Гарантія - це односторонній правочин, за яким у гаранта виникає обов`язок на вимогу бенефіціара сплатити йому певну грошову суму внаслідок невиконання боржником взятих на себе зобов`язань, забезпечених цією гарантією. Основною із функцій гарантій, зокрема і банківської гарантії, є забезпечувальна функція, яка полягає в тому, що вона (гарантія) забезпечує належне виконання зобов`язань принципала перед бенефіціаром (подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 02.10.2020 у справі № 904/1156/19).

Згідно з пунктом 1 статті 2 Уніфікованих правил Міжнародної торгівельної палати для гарантій на першу вимогу 1992 року (публікація Міжнародної торгово-промислової палати № 458 від 1992 року) банківська гарантія означає будь-яку гарантію або платіжне зобов`язання банку, страхової компанії або будь-якої іншої юридичної або фізичної особи (гарант), видану у письмовій формі, та яка містить зобов`язання виплатити грошову суму у разі подання письмової платіжної вимоги, складеної відповідно до її умов, а також інших документів (наприклад, сертифіката, виданого архітектором або інженером, судового чи арбітражного рішення), якщо таке зобов`язання видано, зокрема, за наказом й під відповідальність однієї сторони (принципала).

Пунктом "а" статті 20 цих Уніфікованих правил Міжнародної торгівельної палати для гарантій на першу вимогу 1992 року встановлено, що будь-яка платіжна вимога повинна бути зроблена у письмовій формі на додаток до документів, визначених у самій гарантії, та повинна включати письмову заяву, яка знаходиться або в самому тексті вимоги, або в окремих документах; письмова заява має містити: 1) твердження, що принципал порушив свої зобов`язання за основним контрактом, а у разі тендерної гарантії - умови тендеру, а також 2) зобов`язання, які порушив принципал.

При цьому згідно з пунктом "b" статті 20 зазначених Уніфікованих правил гарантія за своєю природою є самостійною угодою, незалежною від основного контракту або тендеру, на якій вона ґрунтується, тому гарант жодним чином не пов`язаний таким контрактом або тендером, незважаючи на те, що посилання на них містяться в тексті гарантії; обов`язок гаранта - сплатити грошову суму, зазначену в гарантії, за поданням письмової вимоги та інших документів, зазначених у гарантії, які за зовнішніми ознаками відповідають умовам, описаним у гарантії. Статтею 9 Уніфікованих правил встановлено, що всі документи, які надаються згідно з гарантією, включаючи платіжну вимогу, мають бути перевірені гарантом з належною увагою, аби визначити, чи відповідають вони за зовнішніми ознаками умовам гарантії. Якщо такі документи не відповідають за зовнішніми ознаками умовам, зазначеним у гарантії, вони мають бути відхилені.

Загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/ контргарантій та їх виконання визначений підзаконним актом - Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 від 15.12.2004 (далі - Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями № 639).

Згідно з пунктом 36 розділу V Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями № 639 банк-гарант (резидент), отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, перевіряє достовірність цієї вимоги, а також перевіряє, чи вона становить належне представлення. Банк-гарант (резидент) надсилає копію вимоги, що становить належне представлення, принципалу (разом із копіями документів, якими вона супроводжувалася, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії).

Відповідно до визначення термінів, що містяться у підпунктах 7, 11, 12 пункту 3 розділу І Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями № 639:

- вимога - лист або повідомлення з вимогою до банку-гаранта / банку-контргаранта сплатити кошти за гарантією / контргарантією. Вимога за гарантією складається бенефіціаром і подається у довільній формі, якщо інше не визначено умовами гарантії (в якій має зазначатися, у чому полягає порушення принципалом базових відносин, забезпечених гарантією), або надсилається у формі повідомлення банку-гаранту;

- належне представлення - представлення документів за гарантією /контргарантією, яке відповідає вимогам і умовам такої гарантії / контргарантії; вимогам правил, яким підпорядковується гарантія / контргарантія, а якщо немає відповідного положення в гарантії /контргарантії або правилах, - міжнародній стандартній практиці за гарантіями /контргарантіями;

- представлення - означає доставку документа за гарантією / контргарантією банку-гаранту / банку-контргаранту.

Отже, підставою для здійснення виплати грошових коштів за гарантією є належним чином оформлена вимога бенефіціара. За змістом наведених норм ця вимога бенефіціара має бути письмовою та має відповідати умовам, передбаченим у самій гарантії. При цьому зобов`язання гаранта платити за гарантією не залежить від вимог або заперечень, що випливають з будь-яких відносин поза відносинами між гарантом та бенефіціаром.

Відповідно до визначеного наведеними нормами чинного законодавства порядку розгляду гарантом вимоги бенефіціара перш ніж відмовити чи задовольнити вимогу бенефіціара гарант зобов`язаний перевірити отриману від бенефіціара вимогу на предмет її відповідності умовам гарантії.

Отже, отримавши вимогу від бенефіціара, банк-гарант має перевірити достовірність вимоги та чи відповідає така вимога умовам належного представлення.

Для визначення належності представлення вимоги бенефіціара гаранту, а відповідно, і виникнення обов`язку платити за гарантією, необхідно керуватись саме умовами виданої банком банківської гарантії.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 910/6924/22 та від 08.08.2024 № 910/6583/22.

Дослідивши умови Гарантії виконання зобов`язань № 930-24 від 07.02.2024 року, Суд встановив, що строк дії гарантії до 08.08.2024 року, а належним представленням вимоги за умовами цієї гарантії є:

- подання Бенефіціаром вимоги у письмовій формі Банку-гаранту;

- пред`явлення Бенефіціаром письмової вимоги за гарантією протягом строку її дії, а також одержання Гарантом її у цей період, тобто по 08.08.2024 року.

При цьому, Суд звертає увагу, що умовами вказаної гарантії визначено, що Гарант безумовно, тобто за першою вимогою Бенефіціара (Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО») без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов, та безвідклично приймає на себе зобов?язання заплатити Бенефіціару протягом 5 (п?яти) робочих днів з моменту отримання письмової вимоги Бенефіціара, передбаченою цією Гарантією, грошову суму 54 000,00 грн. у випадку порушення Принципалом (Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО - ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АНИКО») зобов?язань за Договором. В той же час, Позивачем до вимоги №01/47887 від 02.08.2024 року про виплату банківської гарантії було додано довіреність №10/11-50 від 10.11.2023 на ім`я Скрипника О.І., видану головою правління Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО», зі строком дії до 09.05.2024 року.

З урахуванням вимог п.п.36, 37 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 від 15.12.2004 року, (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), Акціонерне товариство «БАНК АЛЬЯНС», отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, перевіряє достовірність цієї вимоги, а також те, що вона становить належне представлення. Банк-гарант (резидент) сплачує кошти бенефіціару за гарантією в разі отримання вимоги, що становить належне представлення.

За таких підстав, з урахуванням того, що до вимоги №01/47887 від 02.08.2024 року Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» додало довіреність №10/11-50 від 10.11.2023 року, Банк відповідно до вимог Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах здійснив перевірку достовірності цієї вимоги та належного представлення. При цьому, Суд звертає увагу, що під перевіркою достовірності вимоги слід розуміти перевірку того, що вимога подана (підписана) бенефіціаром (від його імені), а не іншою особою, про що зазначено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 травня 2024 року по справі №910/17772/20. За результатами розгляду вимоги Позивача №01/47887 від 02.08.2024 року Банк дійшов висновку, що вона подана неуповноваженою особою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО», оскільки строк дії довіреності сплив 09.05.2024 року, про що також не заперечував Позивач у поданій заяві по суті спору.

Судом розглянуті та відхилені доводи Позивача з посиланням на п.13.2 Договору поставки №01-135216-24 від 12.02.2024 року, оскільки вказаним правочином регулюються правовідносини сторін вказаного Договору - Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО - ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АНИКО», й не стосуються прав й обов`язків Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС».

За таких підстав, Суд приходить до висновку, що Відповідач відповідно до вимог чинного законодавства України здійснив перевірку отриманої вимоги №01/47887 від 02.08.2024 року й самостійно доданих до неї документів Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» та відмовив у її задоволенні.

Листом №02-4-1/884 від 30.08.2024 року Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» вимагало від Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» виконати вимогу №01/47887 від 02.08.2024 року, до якого було додано копії довіреностей на уповноважених осіб, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 30.08.2024 р., накладної. (а.с.44-45)

У відповідь на яку Відповідач листом №21.2.1/5052 від 24.09.2024 року відмовив у задоволенні Гарантії, який був отриманий Позивачем за вх. №78999/01 від 02.10.2024 р. (а.с.50)

Відповідно до ч.1 ст. 568 Цивільного кодексу України зобов`язання гаранта перед кредитором припиняється у разі:

1) сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію;

2) закінчення строку дії гарантії;

3) відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов`язків за гарантією.

Згідно з п.44 Положення (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром припиняється в разі закінчення строку дії гарантії або після настання дати закінчення дії гарантії, або настання обставин (події), за яких строк дії гарантії є закінченим.

Суд зазначає, що Гарантія виконання зобов`язань № 930-24 від 07.02.2024 року набирає чинності з моменту її видачі і залишається дійсною до « 08» серпня 2024 року та будь-яка вимога стосовно неї повинна бути одержана Гарантом у цей період.

Отже, пред`явлення Бенефіціаром вимоги №02-4-1/884 від 30.08.2024 року про сплату за банківською гарантією № 930-24 від 07.02.2024 року відбулося поза межами строку дії гарантії, а тому зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром на момент пред`явлення повторної вимоги припинилось.

Відповідно до ч.1 ст.565 ЦК України Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

За таких підстав, Суд приходить до висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства України та Гарантії виконання зобов`язань № 930-24 від 07.02.2024 року, Відповідач правомірно відмовився від задоволення вимог кредитора, у зв`язку з настанням гарантійного випадку.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» до Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» про стягнення заборгованості у розмірі 54 000 грн. 00 коп. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» до Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» про стягнення заборгованості у розмірі 54 000 грн. 00 коп. - задовольнити у повному обсязі.

2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 23 грудня 2024 року.

Суддя О.В. Чинчин