Рішення

від 25.12.2024 по справі 915/1205/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 рокуСправа № 915/1205/24

за позовом: Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Спецпромтранстехніка» (65023, м. Одеса, вул. Дюківська, буд. 14, кв. 245; ідентифікаційний код 39789005)

про: стягнення 607,30 грн,

Суть спору:

02.10.2024 Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 02.10.2024 (вх. № 11806/24) (з додатками), в якій просить суд:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду;

2. Розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження;

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпротранстехніка» (ЄДРПОУ 39789005) на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «ВП «Південноукраїнська АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом» пеню у сумі 607,30 грн. та витрати на оплату судового збору в сумі 3 028,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договіру про поставку товару № 53-123-01-24-08990 від 10.05.2024, зі Специфікацією № 1 та додатковою угодою № 1 від 20.06.2024 до нього; видаткової накладної № РН-0000004 від 05.07.2024; претензії № 23-0030.06/17671-вих від 13.08.2024; застосування норм статей 526, 530, 546 Цивільного кодексу України та мотивовані порушенням відповідачем, як постачальником, строків виконання зобов`язання за договором, зокрема, в частині своєчасного постачання позивачу, як покупцю, обумовленого договором товару.

Ухвалою суду від 07.10.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1205/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України.

Так, копію ухвали було надіслано позивачу, представнику позивача та відповідачу в їх електронні кабінети. Документ доставлено до електронних кабінетів сторін 07.10.2024 о 22:11, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними довідками. За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Враховуючи наведене, слід вважати, що копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 07.10.2024 у справі № 915/1205/24 позивач, представник позивача та відповідач отримали 08.10.2024.

Станом на час розгляду справи будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, від учасників справи до суду не надходило.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, станом на дату проведення даного засідання не скористався.

Так як уже вище було наведено, ухвалою суду від 07.10.2024 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву. Відповідач копію вказаної ухвали отримав 08.10.2024.

Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву для відповідача тривав до 23.10.2024 включно.

Разом із тим, ані протягом встановленого строку, ані станом на дату розгляду даної справи по суті, відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні будь-яких заяв чи клопотань по спірним правовідносинам суду не надав.

За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, згідно з приписами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Отже, суд вважав за можливе розглядати справу протягом розумного строку.

Крім того, головуюча у даній справі суддя Смородінова О.Г. у період з 25.11.2024 по 16.12.2024 перебувала у запланованій відпустці, тому справа вирішується судом після закінчення наведених обставин, та з урахуванням обсягу справ, що перебувають у провадженні судді.

Суд розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 252 ГПК України).

При цьому, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд-

В С Т А Н О В И В:

10 травня 2024 року між Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція», як покупцем, і Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецпромтранстехніка», як постачальником, було укладено Договір на постачання товару № 53-123-01-24-08990 (надалі Договір), відповідно до предмету якого постачальник зобов`язався передати покупцю, а покупець прийняв на себе зобов`язання прийняти і сплатити товар - код CPV 42950000-0 по ДК 021:2015 Частини універсальних машин (Фільтр повітряний), (надалі товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у Специфікації № 1 (Додаток до договору № 1), що є невід`ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару не раніше 2023 року (п. 1.1). Постачальник забезпечує виконання гарантійних зобов`язань відповідно до розділу 7 Договору (п. 1.2). Місцем виконання цього договору, у тому числі (але не виключно) місцем постачання, виконання грошових зобов`язань, місцем нарахування та сплати штрафних санкцій, виконання будь-яких зобов`язань, пов`язаних з якістю та комплектністю, є місто Южноукраїнськ (п. 1.3).

За умовами наведеного Договору:

- загальна вартість товару є твердою та складає: разом: 253 040,00 грн без ПДВ; крім того ПДВ 20 %: 50 608,00 грн; всього з ПДВ: 303 648,00 грн (п. 2.1);

- за даним Договором оплата відбувається протягом 180 робочих днів після постачання товару згідно Специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.4, 6.1 цього договору. Штраф та пеня за несвоєчасну оплату не нараховується (п. 2.2);

- постачання здійснюється з дати публікації Договору в системі ProZorro, але не пізніше 20.06.2024, на умовах м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, відповідно до правил INCOTERMS в редакції 2010 року, з обов`язковою присутністю представника постачальника. Вантажоодержувач Південноукраїнське відділення філії ВП «Складське господарство» АТ «НАЕК «Енергоатом» (п. 3.1);

- з товаром постачальник надає покупцю: видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно; електронну податкову накладну, складену належним чином та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у порядку та протягом строку, які визначені Податковим кодексом України; документи підтверджуючі відповідність продукції, відповідно до технічної специфікації до предмета закупівлі: ТСдоПЗ(т).23.0014.0026-2024 (даний документ є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-03-29-007502-а) (п. 3.4);

- датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару (п. 3.5);

- у разі порушення зобов`язань за Договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним Договором, постачальник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожен день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару (п. 4.1);

- приймання товару за якістю та кількістю здійснюється згідно з вимогами нормативних та виробничих документів АТ «НАЕК «Енергоатом», зокрема Стандарту ДП «НАЕК «Енергоатом»: «Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС» СОУ НАЕК 038:2021 (даний стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті АТ НАЕК «Енергоатом» в розділі Стандарти НАЕК «Енергоатом» за адресою: https://www.energoatom.com.ua/ua/about-6/company_standarts-82) (п. 6.1);

- всі спори і розбіжності, які можуть виникнути з цього Договору або у зв`язку з ним, будуть вирішуватись сторонами згідно претензійного порядку. Сторона, яка порушила права і законні інтереси іншої сторони, зобов`язана поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову (п. 9.1);

- претензія підлягає розгляду в місячний строк, який обчислюється з дня її одержання (п. 9.2);

- у разі незадоволення претензії або неотримання відгуку у встановлений термін, а також неможливості врегулювання розбіжностей у претензійному порядку, спір вирішується в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України (п. 9.3);

- будь-які зміни і доповнення до даного Договору, крім випадків встановлених п. 3.3 Договору, мають силу тільки в тому випадку, якщо вони оформлені Додатковими угодами, що підписані уповноваженими особами та скріплені печаткою з боку покупця (п. 10.1);

- покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари (п. 12.1.1);

- постачальник зобов`язаний забезпечити постачання товарів у строки, встановлені цим Договором (п. 12.3.1);

- договір вступає в силу з моменту підпису обома Сторонами, та скріплення печаткою з боку покупця і діє до 31.12.2025 включно, а в частині виконання постачальником гарантійних зобов`язань та в частині виконання покупцем зобов1язань по оплаті до повного їх виконання. Продовження строку дії Договору можливе до його закінчення, шляхом укладання відповідної Додаткової угоди (п. 13.1).

Між сторонами також була погоджена та підписана Специфікація № 1, яка є Додатком № 1 до Договору 53-123-01-24-08990 від 10.05.2024.

Договір зі Специфікацією до нього скріплені підписами та печатками обох сторін.

20.06.2024 між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 1, за змістом якої сторони погодили викласти п. 3.1 Договору у новій редакції:

« 3.1 постачання здійснюється з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 02.07.2024, на умовах DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, відповідно до правил INCOTERMS в редакції 2010 року, з обов`язковою присутністю представника постачальника. Вантажоодержувач Південноукраїнське відділення філії «ВП «Складське господарство» АТ «НАЕК «Енергоатом» для філії «ВП «Південноукраїнська АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом».

Вищевказана Додаткова угода скріплена підписами та печатками обох сторін.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як покупця, про стягнення з відповідача, як постачальника, пені, нарахованої внаслідок порушення строків виконання зобов`язання щодо постачання товару за укладеним між сторонами Договором.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належать обставини порушення відповідачем строків виконання зобов`язання за договором, зокрема, в частині своєчасного та у повному обсязі постачання товару обумовленого договором.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- Договір на постачання товару № 53-123-01-24-08990 від 10.05.2024, зі Специфікацією до нього;

- додаткова угода № 1 від 20.06.2024 до договору № 53-123-01-24-08990 від 10.05.2024;

- видаткова накладна № РН-0000004 від 05.07.2024;

- претензія № 23-0030.06.-17671 від 13.08.2024, з доказами її направлення відповідачу.

Відповідач на підтвердження власної правової позиції доказів суду не надав.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.

Так, згідно з приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

З матеріалів справи вбачається таке.

За змістом Договору, постачання передбаченого умовами договору товару мало бути здійснено не пізніше 02.07.2024. Товар було поставлено відповідачем позивачу 05.07.2024, що вбачається з наявної в матеріалах справи видаткової накладної № РН-0000004 від 05.07.2024 яка підписана обома сторонами.

За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, у встановлений договором строк постачання товару здійснено не було.

З метою досудового врегулювання спору позивач 20.08.2024 скерував на адресу відповідача претензію № 23-0030.06.-17671 від 13.08.2024 з вимогою щодо сплати штрафних санкцій.

Відповідь на вказану претензію в матеріалах справи відсутня.

З урахуванням наведеного суд зауважує, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведені норми і обставини справи, суд зазначає, що обов`язок доведення факту своєчасної та у повному обсязі поставки обумовленого договором товару покладається на постачальника.

Відповідач доказів належного (своєчасного) виконання своїх зобов`язань за договором не представив, доводів позивача не спростував.

За такого, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача (згідно наведених у позовній заяві розрахунків): пеню на суму 607,30 грн за період прострочення з 03.07.2024 по 04.07.2024.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.1 укладеного між сторонами договору у разі порушення зобов`язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожен день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.

Отже, на підставі наведених правових норм та положень Договору, позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.

Судом перевірено розрахунок суми пені, заявленої до стягнення та встановлено, що відповідні нарахування проведено правильно, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог витрати зі сплати судового збору у даній справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Спецпромтранстехніка» (65023, м. Одеса, вул. Дюківська, буд. 14, кв. 245; ідентифікаційний код 39789005) на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ) пеню в сумі 607,30 грн та витрати на оплату судового збору в сумі 3 028,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Спецпромтранстехніка» (65023, м. Одеса, вул. Дюківська, буд. 14, кв. 245; ідентифікаційний код 39789005).

Повне рішення складено та підписано судом 25.12.2024.

СуддяО.Г. Смородінова