ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2024 рокуСправа № 915/1263/24
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД» (54006, м. Миколаїв, вул. Благовісного Вадима, буд. 8/4; ідентифікаційний код 41530051)
про: стягнення 70 559,76 грн,
Суть спору:
15.10.2024 Державне підприємство «Дорожній науково-технічний центр» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 15/10/2024-1юр від 15.10.2024 (з додатками), в якій просить суд:
1. Відкрити позовне провадження.
2. Розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
3. Стягнути з ВІДПОВІДАЧА на користь ПОЗИВАЧА заборгованість у сумі 70559,76 грн., в тому числі 65500,00 грн. (борг), 42,41 грн. (пеня), 3744,93 грн. (інфляційне збільшення), 1272,42 грн. (три проценти річних).
4. Стягнути з ВІДПОВІДАЧА на користь ПОЗИВАЧА витрати на сплату судового збору.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору №718/23 від 11.12.2023, з додатками до нього; актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №36 від 14.02.2024, №37 від 14.02.2024; претензій № 111/09/14104 від 24.04.2024; застосування норм статей 193, 222 Господарського кодексу України та мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.
Ухвалою суду від 21.10.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1263/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України.
Так, копію ухвали було надіслано позивачу та відповідачу в їх електронні кабінети. Документ доставлено до електронних кабінетів сторін 22.10.2024 о 19:56, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними довідками. За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Враховуючи наведене, слід вважати, що копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2024 у справі № 915/1263/24 позивач та відповідач отримали 23.10.2024.
Станом на час розгляду справи будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, від учасників справи до суду не надходило.
Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, станом на дату проведення даного засідання не скористався.
Так, як уже було наведено вище, ухвалою суду від 22.10.2024 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву. Відповідач копію вказаної ухвали отримав 23.10.2024.
Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву для відповідача тривав до 07.11.2024 включно.
Разом із тим, ані протягом встановленого строку, ані станом на дату розгляду даної справи по суті, відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні будь-яких заяв чи клопотань по спірним правовідносинам суду не надав.
Суд розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 252 ГПК України).
При цьому, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішив справу за наявними матеріалами.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд-
В С Т А Н О В И В:
11 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД», як замовником, та Державним підприємством «Дорожній науково-технічний центр», як виконавцем, був укладений Договір № 718/23 відповідно до предмета якого замовник доручає, а виконавець бере на себе надання послуг: «Інженерно-технічний супровід та/або послуги з проведення лабораторних випробувань, далі по тексту послуга. Приймання результатів наданої послуги за цим договором здійснюється відповідно до акту надання послуг.
За умовами наведеного Договору:
- вартість послуг визначається виходячи з ціни за одиницю складової послуги, що зазначені в Додатку № 2 до цього Договору та фактично виконаних обсягів згідно заявок Замовника, направлених Виконавцю письмово (в електронному та/або паперовому вигляді) або усно з урахуванням транспортних витрат та витрат на відрядження працівників Виконавця (п. 2.2);
- оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі рахунку на оплату протягом 5 банківських днів з моменту його отримання та/або акту надання послуг протягом 5 банківських днів з моменту його підписання сторонами (п. 2.3);
- протягом двох днів з моменту укладання Договору (дата, вказана у правому верхньому куті першої сторінки) Замовник сплачує авансом Виконавцю 10 000, 00 (десять тисяч) грн., в т.ч. ПДВ 1666, 67 грн. (п. 2.6);
- зміст і строки надання послуг визначається календарним планом (Додаток № 1 до даного Договору) (п. 3.1);
- у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього Договору (надалі іменується «порушення Договору»), сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством (п. 5.1);
- за несвоєчасну оплату наданих послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми договору за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за яких нараховується пеня (п. 5.3);
- усі спори, що виникають з цього Договору або пов`язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами (п. 6.1);
- якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю на підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства України (п. 6.2);
- цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами (п. 7.1);
- строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього Договору та закінчується 31 грудня 2024 року, а в частині оплати до повного розрахунку (п. 7.2);
- закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 7.3);
- додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками (п. 10.7);
- перелік додатків, які є невід`ємною частиною цього Договору є:
Додаток № 1. Календарний план на надання послуг.
Додаток № 2. Перелік та вартість послуг з проведення лабораторних випробувань (п. 10.14).
Вищенаведений Договір з додатками до нього скріплений підписами та печатками обох сторін.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду, а також процентів річних, інфляційних втрат та пені, внаслідок порушення останнім зобов`язання за укладеним між сторонами договором.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин порушення відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.
Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:
- Договір № 718/23 від 11 грудня 2023 року з додатками до нього;
- Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 36 від 14 лютого 2024 р., № 37 від 14 лютого 2024 р.;
- претензія № 111/09/14104 від 24.04.2024.
Відповідач, як було зазначено вище, відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів на підтвердження власної правової позиції суду не надав.
Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про підряд.
Так, відповідно до приписів ч.ч. 1-2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За змістом ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вищенаведеного Договору від 11.12.2023 між Державним підприємством «Дорожній науково-технічний центр» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД» були оформлені та підписані без будь-яких зауважень та заперечень Акти здачі-приймання робіт (надання послуг):
- № 36 від 14.02.2024 р. на суму 37 000,00 грн;
- №37 від 14.02.2024 р. на суму 28 500,00 грн.
Отже, із вказаних актів вбачається виконання підрядником робіт (проведення лабораторних випробувань об`єктів) на загальну суму 65 500,00 грн.
За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, останній оплати виконаних за договором робіт не здійснив.
З метою досудового врегулювання спору Державне підприємство «Дорожній науково-технічний центр» зверталося до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД» з претензією № 111/09/14104 від 24.04.2024 щодо погашення наявної заборгованості, на яку відповідач не відреагував, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Враховуючи наведене вище суд зазначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України кщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин обов`язок доведення факту своєчасності здійснення оплати за Договором підряду у даній справі закон покладає на замовника.
За даними Державного підприємства «Дорожній науково-технічний центр», які не спростовані та не заперечені Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД» останній оплати за Договором на суму 65 500,00 грн не здійснило.
Отже, враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості.
Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що позивачем суму заборгованості в розмірі 65 500,00 грн зазначено правильно.
За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.
Окрім основного боргу позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача:
- збитки від інфляції за період з 22.02.2024 по 15.10.2024 в розмірі 3 744,93 грн;
- три проценти річних за період з 22.02.2024 по 15.10.2024 в розмірі 1272,42 грн;
- пеню за період з 22.02.2024 по 15.10.2024 в розмірі 42,41 грн.
Щодо заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає таке.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).
Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.
Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.
На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.
За перевіркою суду нарахування 3% річних та інфляційних втрат позивачем проведено в межах приписів чинного законодавства, а отже позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно заявленої позивачем до стягнення суми пені суд зазначає таке.
За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
За змістом п. 5.3 Договору за несвоєчасну оплату наданих послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми договору за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за яких нараховується пеня.
Отже, на підставі статті 549 ЦК України, статті 230 ГК України а умов Договору, позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.
Водночас, перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що при нарахуванні пені товариством були допущені помилки.
По-перше, умовами Договору передбачено нарахування пені у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення. Позивач же відповідне нарахування здійснив як 0,1 % річних, що не відповідає наведеним вище умовам Договору.
По-друге, позивачем допущено помилку при визначенні періоду нарахування.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2024 року у справі № 911/952/22 дійшла висновку, що у разі використання в договорі лише формулювання про нарахування пені «за кожен день прострочення» за відсутності застережень про період чи строк, за який нараховується пеня, таке нарахування припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.
Отже, розрахунок пені виконаний позивачем за період з 22.02.2024 по 15.10.2024, є неправильним та не відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України та практиці Великої Палати Верховного Суду.
За такого, судом здійснено перерахунок розміру пені за допомогою програми ipLex та встановлено, що обґрунтованою сумою нарахування пені за період з 22.02.2024 по 21.08.2024, з урахуванням визначеної умовами договору ставки пені на рівні 0,1 % від суми договору за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, є 8 939,11 грн.
Водночас, беручи до уваги, що суд не може вийти за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 ГПК України), стягненню з відповідача підлягає сума пені заявлена позивачем в розмірі 42,41 грн.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 5т. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.
За правилами п. 2 ч. 1ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, судовий збір за подання позову підлягає покладенню на відповідача.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД» (54006, м. Миколаїв, вул. Благовісного Вадима, буд. 8/4; ідентифікаційний код 41530051) на користь Державного підприємства «Дорожній науково-технічний центр» (02155, м. Київ, вул. Каунаська, буд. 3; ідентифікаційний код 21476215) основну заборгованість в розмірі 65 550,00 грн, збитки від інфляції в розмірі 3 744,93 грн, три проценти річних в розмірі 1 272,42 грн, пеню в розмірі 42,41 грн, а також 3 028,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 26 підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу І «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: Державне підприємство «Дорожній науково-технічний центр» (02155, м. Київ, вул. Каунаська, буд. 3; ідентифікаційний код 21476215).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД» (54006, м. Миколаїв, вул. Благовісного Вадима, буд. 8/4; ідентифікаційний код 41530051).
Повне рішення складено та підписано судом 25.12.2024.
СуддяО.Г. Смородінова
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 25.12.2024 |
Оприлюднено | 26.12.2024 |
Номер документу | 124038260 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Смородінова О. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні