Рішення

від 21.11.2024 по справі 916/1997/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1997/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ 00100227)

до відповідача: Командитного товариства Науково-впроваджувальної фірми Нові Технології (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Д. Ульянова, буд. 66-А, код ЄДРПОУ 22745717)

про стягнення 317926,24 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: Сінявська Г.В., діє в порядку самопредставництва

від відповідача: не з`явився

Суть спору: Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Командитного товариства Науково-впроваджувальної фірми Нові Технології про стягнення 317926,24 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов договору про закупівлю робіт №60-4/3632-14 від 21.11.2014 в частині виконання п`ятого етапу робіт у строк, встановлений умовами договору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1997/24; розглядати справу вирішено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

18.06.2024 за вх.№23804/24 до суду від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи, яка судом задоволена, надано доступ представнику відповідача до електронної справи.

24.06.2024 за вх.№24469/24 до суду від відповідача надійшло клопотання про продовження процесуального строку на подання відзиву на позов та доказів на його обґрунтування.

29.07.2024 за вх.№28532/24 до суду від відповідача надійшло клопотання про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження. В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначав, зокрема, що під час підготовки відзиву на позов та збирання доказів на підтвердження необґрунтованості вимог позивача витребувано матеріали землевпорядкування; надання доказів і дослідження їх в судовому засіданні сприятиме повному з`ясуванню обставин справи і реалізує право відповідача на доведення своєї позиції.

Ухвалою суду від 29.07.2024 призначено розгляд справи №916/1997/24 у судовому засіданні з повідомленням сторін; судове засідання призначено на 13.09.2024 о 15:45. У судовому засіданні 13.09.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 03.10.2024 о 15:20.

03.10.2024 за вх.№36061/24 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду, та додаткові документи, які долучено до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач просить суд застосувати строки давності до вимог позивача з 04.03.2021 по травень 2021, зменшити пеню до 1000 грн. та вказує, зокрема, наступне:

- відповідач зазначає, що позивачем розрахована пеня виходячи зі ставки 182,5% річних від суми невиконаних зобов`язань; разом з тим, за приписом статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня; якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня у розмірі згаданої подвійної облікової ставки;

- щодо обсягів виконаних робіт та вини позивача (замовника) у неможливості завершити виконання робіт відповідач зауважує на наступному: в процесі виконання робіт НВФ Нові технології було встановлено, що замовник здійснив самочинне будівництво шляхом будівництва нових проміжних опор, а також демонтажу та наступного будівницва опори в іншому місці (опора 111/1, 119/1, 126/1, 137/1); частина опор збудовані НЕК Укренерго на землях приватної власності, а також на земельних ділянках, які не були відведені для цієї мети; співставляючи ортофотоплани за різні роки було встановлено, що зазначені діяння НЕК Укренерго були вчинені в проміжку між 2009 - 2014 р.р.; під час укладення договору №60-4/3632-14 замовник не повідомив про факт самочинного будівництва;

- відповідач наголошує, що НЕК Укренерго під час укладення договору навмисно ввів НВФ Нові технології в оману щодо обставин, які мають істотне значення; наслідком таких діянь позивача стала відмова власників земельних ділянок йти на контакт і вчиняти будь-які дії щодо відчуження частини земельної ділянки на користь позивача; окрім того, відповідачем розроблена документація із землеустрою та здійснена реєстрація земельних ділянок в державному земельному кадастрі, а також здійснені дії щодо подання на затвердження землевпорядної документації; проекти подані на затвердження до органів влади, які уповноважені розпоряджатися землями, зокрема, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, в порядку ч.6 ст. 123 Земельного кодексу України; незважаючи на те, що документація погоджена і у Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області відсутні правові підстави відмовляти у затвердженні землевпорядної документації, зазначений орган неодноразово відмовляв у затвердженні, посилаючись на формальні обставини, які не передбачені ст. 123 Земельного кодексу України;

- відповідач наголошує, що відповідачем виконана значна частина робіт - на більшість опор 5 етапа зареєстроване право постійного користування на користь позивача ще на початку 2021 року; хоча відповідач відмовився сплачувати частини 5 етапу (хоча договір передбачає часткову оплату) на цей час він фактично спожив виконані роботи і використовує право постійного користування на земельні ділянки, з початку 2021 року;

- щодо підстав для зменшення пені відповідач вказує, що вартість 5 етапу складає 209162,71 грн. та позивачем стягнуто з відповідача позовом у справі №923/378/21 за період 01.01.2021 по 03.03.2021 94123,21 грн.; за цим позовом відповідач вимагає 317926,24 грн.; загалом сума штрафних санкцій за цим позовом та №923/378/21, розрахована позивачем, становить 412049,45 грн, що значно перевищує вартість 5 етапу; відповідач перебуває в місті Херсоні - в зоні активних бойових дій, а керівник відповідача, який є керівником Командитного товариства, як його повний учасник, за станом здоров`я не може виконувати свої обов`язки як керівник юридичної особи, оскільки дієздатність юридичної особи реалізується через свої органи, а відповідач наразі не може повноцінно функціонувати; збитки спричинені невиконанням п`ятого етапу робіт позивачу не завдані, відповідне обґрунтування та докази позовна заява не містить; відповідач господарську діяльність фактично не здійснює, що підтверджується бухгалтерською довідкою;

- відповідач звертає увагу, що позивач вимагає пеню в тому числі з 04.03.2021 по травень 2021 року, хоча на цей час сплинуло 3 роки, тому відповідач просить застосувати до вимог з 04.03.2021 по травень 2021 строки давності.

У судовому засіданні 03.10.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 24.10.2024 о 15:00; визнано явку сторін у судове засідання, яке відбудеться 24.10.2024 о 15:00 обов`язковою та викликано позивача та відповідача у судове засідання, яке відбудеться 24.10.2024 о 15:00.

21.10.2024 за вх.№38174/24 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду. У поданій відповіді на відзив позивач вказує, зокрема, наступне:

- позивач зазначає, що термін виконання робіт за договором (в редакції додаткової угоди №6 від 23.12.2019) - до 31.12.2020; станом на 31.12.2020 (термін виконання робіт) відповідачем лише було виконано роботи по 109 земельним ділянкам повністю (право зареєстровано в ДРП), по 22 - частково (тобто лише проведено державну реєстрацію земельних ділянок у ДЗК без реєстрації відповідного права у ДРП), а по 27 - не виконано взагалі; таким чином, КТ НВФ Нові технології порушено виконання умов договору, стороною якого є суб`єкт господарювання, який належить до державного сектору економіки; за порушення строку виконання такого зобов`язання, чинним законодавством та умовами договору передбачена господарсько-правова відповідальність для порушника зобов`язання;

- позивач зауважує, що рішенням господарського суду Херсонської області від 12 травня 2021 року по справі №923/378/21 позовні вимоги НЕК Укренерго задоволено, стягнуто з КТ НВФ Нові технології 64840,44 грн. пені та 29282,77 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору; постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23 вересня 2021 року зазначене рішення по справі №923/3278/21 залишено без змін; окрім того, позивач наголошує, що відповідач звертався з позовною заявою до позивача про стягнення 126801,16 грн., з яких 115253,01 грн. суми основного боргу, 2072,97 грн. пені, 2870,28 грн 3% річних та 6604,90 грн інфляційних втрат по договору №60-4/3632-14 про закупівлю робіт від 21.11.2014 (договір, що є предметом даної справи); рішенням суду від 20.07.2022 по справі №916/544/22, яке набуло чинності, відповідачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог з підстав відсутності підтвердження виконання у повному обсязі 5 етапу робіт за договором;

- позивач звертає увагу, що доказів виконання п`ятого етапу робіт з оформлення права постійного користування земельними ділянками та складання і підписання за наслідками виконання таких робіт актів приймання-передачі та доказів повідомлення позивача про закінчення робіт відповідачем не надано, як і не надано доказів здачі закінчених робіт;

- позивач вказує, що пунктом 7.2 договору передбачено, у разі порушення умов договору в частині строку виконання зобов`язань виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5% ціни прострочених зобов`язань за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів сплачує штраф у розмірі 14% від вказаної ціни; за прострочення КТ НВФ Нові технології виконання зобов`язань за договором на 304 дні (з 04.03.2021 по 01.01.2022) позивачем розраховано пеню за наступною формулою: Процентна ставка пені: Розмір пені у відсотках на день [Пеня] = [Сума боргу] [Ставка пені (%)] / 100% / 365 днів [Кількість днів] Вказаний відсоток: 0,5% на день 209162,00 грн. (вартість невиконаних робіт) х 0,5% х 304 (кількість днів прострочення) = 317926,24 грн.; таким чином, пеня за несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язання за договором складає 317926,24 грн.; розрахунок пені проведено відповідно умов договору, а посилання відповідача на Закон України Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язань та ст. 343 ГК Украйни є помилковим, так як стосуються грошових зобов`язань;

- позивач зазначає, що НЕК Укренерго належить до державного сектору економіки та забезпечує роботу об`єктів критичної інфраструктури; окрім цього, НЕК Укренерго входить до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2020 року №221; як загальновідомо із офіційних засобів масової інформації, НЕК Укренерго в результаті ракетних атак на енергетичні об`єкти магістральних мереж України зазнало пошкоджень, що як наслідок для відновлення енергоспроможності держави потребує великих фінансових витрат; масовані ракетні обстріли української енергетичної інфраструктури тривають з 10 жовтня 2022 року; за даними уряду, внаслідок обстрілів у країні пошкоджено близько 50% об`єктів енергосистеми; на сьогодні позивач знаходиться у не менш скрутному становищі ніж інші суб`єкти господарювання, які постраждали та продовжують потерпати внаслідок військової агресії російської федерації; відновлення нормальної роботи пошкоджених об`єктів електроенергетики, які потребують великого фінансування є першочерговим завданням, оскільки має вкрай важливе значення для перемоги над агресором та забезпечення життєдіяльності громадян України; при цьому відновлювальні роботи вимагають неабияких коштів та зусиль, а в умовах, коли зменшилися обсяги постачання електричної енергії, погіршився стан розрахунків контрагентів; на думку позивача, застосування в даній справі ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України, та зменшення пені є необґрунтованим відповідачем з огляду на тривале порушення виконання зобов`язань за договором; твердження відповідача, що невиконання 5 етапу робіт за договором не спричинило збитки НЕК Укренерго, не відповідає дійсності, адже роботи з реконструкції повітряних ліній електропередачі, які обліковуються на балансі НЕК Укренерго, потребує відповідного оформлення прав на земельні ділянки; зрив виконання робіт із землеустрою в повному обсягу призвів до неможливості своєчасного виконання робіт з реконструкції об`єктів критичної інфраструктури.

У судовому засіданні 24.10.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 21.11.2024 о 12:00.

У судовому засіданні 21.11.2024 представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, повідомлявся шляхом направлення ухвал суду до електронного кабінету відповідача, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного документу. Відповідно до п.2 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Відтак, господарський суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи про дату та час розгляду справи, зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи. Заяв/клопотань у засідання 21.11.2024 до суду від відповідача не надійшло. За таких обставин господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року на 90 діб. Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року №740/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

Справа №916/1997/24 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 21.11.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

21.11.2014 між Державним підприємством Національна енергетична компанія Укренерго (замовник) та Командитним товариством Науково-впроваджувальною фірмою Нові технології (виконавець) був укладений договір №60-4/3632-14 про закупівлю робіт, відповідно до якого виконавець зобов`язується виконати роботи, передбачені технічним завданням (додаток №1), а замовник - прийняти і оплатити такі роботи; найменування робіт Роботи з оформлення права постійного користування на земельні ділянки під опорами, що знаходяться на балансі Миколаївських МЕМ (інв. №13708, 13709, 13711, 12901, 13710).

Згідно з п.3.1 договору ціна договору становить 1909882,71 грн без ПДВ.

За п.4.1 договору розрахунок здійснюється замовником проміжними платежами в міру виконання робіт на підставі акту приймання виконаних робіт протягом 30-ти календарних днів після підписання вищезазначених документів замовником.

Пунктом 5.1 договору сторони встановили, що строк виконання робіт - відповідно до календарного графіку виконання робіт (додаток 4 до договору) та не пізніше 01.12.2016; строки етапів виконання робіт можуть бути змінені сторонами з обов`язковим внесенням відповідних змін у календарний графік виконання робіт.

У відповідності до п.5.4 договору приймання та здача закінчених робіт здійснюється відповідно до вимог нормативних актів та чинного законодавства; виконавець в 5-денний строк з моменту завершення виконання робіт надає замовнику виконавчу документацію та подає на підписання акт приймання виконаних робіт; замовник протягом 5-ти днів з дня отримання акту приймання виконаних робіт зобов`язаний направити виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від приймання робіт.

Згідно з п.п. 6.3.1, 6.3.3 договору замовник зобов`язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договором; передати замовнику у порядку, передбаченому законодавством та цим договором закінчені роботи.

Відповідно до п.7.2 договору у разі порушення встановленого умовами договору строку виконання зобов`язань виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5% ціни прострочених зобов`язань за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 14% від вказаної ціни.

У відповідності до п.п. 7.13, 7.14 договору сторони домовилися, що для вимог про стягнення з виконавця штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) застосовується строк позовної давності три роки; сторони домовилися, що за прострочення виконання виконавцем зобов`язань за договором, нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) припиняється через рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п.10.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення.

За п.10.2 договору закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Додаток №1 до договору №60-4/3632-14 визначає технічне завдання на виконання робіт.

Додаток №2 до договору №60-4/3632-14 визначає зведений кошторис.

Додаток №4 до договору №60-4/3632-14 визначає календарний графік виконання робіт.

В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод до договору №60-4/3632-14 про закупівлю робіт від 21.11.2014, якими вносились зміни та доповнення до вказаного договору, в тому числі щодо ціни договору, строку виконання робіт, строку дії договору.

Додатковою угодою №5, укладеною сторонами договору 01.10.2019, у зв`язку із перетворенням Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго на Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго до преамбули та тексту договору внесено зміни, за якими ДП НЕК Укренерго замінено на НЕК Укренерго та змінено реквізити замовника.

23.12.2019 між сторонами укладено додаткову угоду №6 до договору №60-4/3632-14 про закупівлю робіт від 21.11.2014, в якій сторони внесли зміни:

- в частині реквізитів виконавця;

- змінено строк виконання робіт - відповідно до календарного графіку виконання робіт (додаток №4 до договору) та не пізніше до 31 грудня 2020 року.

- строк дії договору узгоджено до 31 грудня 2020 року;

- додаток №4 до договору - календарний графік викладено в редакції додатку №1 до додаткової угоди №6;

У додатку №1 до додаткової угоди №6 від 23.12.2019 (Календарний графік виконання робіт) сторони визначили етапи виконання робіт: 1 етап - встановлення місцезнаходження земельних ділянок під опорами повітряної лінії; звіт, в склад якого входить зведений план в розрізі сільських рад з нанесенням відповідної повітряної лінії, меж земельних ділянок власників та землекористувачів, список землевласників, землекористувачів земельних ділянок, на яких знаходяться опори; 3 етап - розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок; результат етапу - технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки; реєстрація земельної ділянки в автоматизованій системі державного земельного кадастру (АС ДЗК) або розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); реєстрація земельної ділянки в автоматизованій системі державного земельного кадастру (АС ДЗК); 4 етап - розрахунок розміру втрат с/г виробництва, спричинених вилученням с/г угідь; державна реєстрація права користування шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно територіальними органами Міністерства юстиції України, що забезпечують реалізацію політики у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 5 етап - розроблення землеустрою щодо відведення земельної ділянки; результат - розробка, погодження та затвердження проекту землеустрою; державна реєстрація земельної ділянки (термін виконання - грудень 2020 року, вартість 209162,71 грн., без ПДВ).

В матеріалах справи наявні надані позивачем підписані акти приймання-передачі робіт до договору №60-4/3632-14 щодо етапів 1, 3, 4 згідно календарного графіку.

У листі від 22.12.2020 №2212/12 відповідач повідомив позивача про те, що в рамках договору №60-4/3632-14 були виконані роботи по 1-4 етапу, наразі виконується 5 етап; відповідач просив позивача подовжити дію договору на 6 місяців, для завершення робіт та опрацювання коштів в рамках проекту.

У листі від 05.01.2021 №01/333 позивач повідомив відповідача, зокрема, що станом 04.01.2021 відсутні правові підстави для подовження терміну дії договору.

В матеріалах справи наявні надані відповідачем документи, а саме: витяги з Державного земельного кадастру з додатками; витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права; проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування/оренду ДП Національна енергетична компанія Укренерго; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; довідка про відвідування міського травмпункту, виписки з карток стаціонарного хворого, листки непрацездатності щодо директора відповідача Домків В.Р.; довідка про фінансовий стан підприємства №12091/24, в якій зазначено, що станом на 12.09.2024 Командитне товариство Науково-впроваджувальна фірма Нові технології не здійснює господарську діяльність, а також зазначено залишки на рахунках підприємства.

Відповідно до п.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 12.05.2021 у справі №923/378/21, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2021, задоволено позов Приватного акціонерного товариства НЕК Укренерго до Командитного товариства Науково-впроваджувальна фірма Нові технології; стягнуто з Командитного товариства Науково-впроваджувальна фірма Нові технології на користь ПрАТ НЕК Укренерго 64840,44 грн. пені, 29282,77 грн. штрафу та 2270 грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступні обставини, а саме:

- 21.11.2014 Державним підприємством Національна енергетична компанія Укренерго (замовник) та Командитним товариством Науково-впроваджувальною фірмою Нові технології (виконавець) укладено договір №60-4/3632-14 про закупівлю робіт;

- відповідно до календарного графіку виконання робіт (в редакції додаткової угоди №6 від 23.11.2019 до договору) строк виконання п`ятого етапу робіт - грудень 2020 року, вартість робіт 209162,74 грн., результат етапу: розробка, погодження та затвердження проекту землеустрою, державна реєстрація земельної ділянки;

- доказів виконання п`ятого етапу робіт з оформлення права постійного користування земельними ділянками та складання і підписання за наслідками виконання таких робіт актів приймання-передачі та доказів повідомлення замовника про закінчення робіт матеріали справи не містять, як то зазначає скаржник, як і не містять доказів здачі закінчених робіт; з наявних в матеріалах справи актів підписаних за наслідками проведення робіт четвертого етапу не вбачається, що вони складені також за наслідком виконання робіт п`ятого етапу та свідчать про завершення КТ НВФ Нові технології обов`язків виконавця за договором №60-4/3632-14;

- за прострочення КТ НВФ Нові технології виконання зобов`язань за договором на 62 дні за період з 01.01.2021 по 03.03.2021 позивачем нараховано пеню; судами не встановлено, що нормами спеціального законодавства передбачені розміри пені та штрафу для застосування у спірних правовідносинах, тому позивачем правомірно застосовано умови нарахування пені та штрафу, узгоджені сторонами умовами договору; при цьому, судами враховано, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 по справі №916/544/22 у задоволенні позову КТ НВФ Нові технології до ПрАТ НЕК Укренерго про стягнення 126801,16 грн. відмовлено. Господарським судом встановлено наступні обставини, а саме:

- 21.11.2014 між Державним підприємством Національна енергетична компанія Укренерго (замовник) та Командитним товариством Науково-впроваджувальною фірмою Нові технології (виконавець) укладено договір №60-4/3632-14; звертаючись з даним позовом до суду, КТ НВФ Нові технології вказував на те, що умовами п.4.1 договору №60-4/3632-14 про закупівлю робіт від 21.11.2014 сторонами погоджено, що розрахунок здійснюється замовником проміжними платежами в міру виконання робіт на підставі акту приймання виконаних робіт протягом 30-ти календарних днів після підписання вищезазначених документів замовником;

- суд вважав необґрунтованими доводи позивача про виникнення у відповідача обов`язку оплатити частину етапу робіт (вартість 5 етапу робіт становить 209152,17 грн., а позивачем було надіслано відповідачу акт на суму 115253,01 грн.); як встановлено судом, 5-м етапом робіт за договором №60-4/3632-14 про закупівлю робіт від 21.11.2014 передбачається надання виконавцем (позивачем) відповідачу 27 проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 27 витягів з ДЗК та 49 витягів з ДРП, тоді як позивач надав 27 витягів з ДЗК, 27 витягів з ДРП (тобто, не надано 27 проектів землеустрою та 22 витягів з ДРП) та запропонував підписати акт приймання-передачі виконаних робіт на суму 115253,01 грн.; відповідно до п.5.4.2 договору №60-4/3632-14 про закупівлю робіт від 21.11.2014 замовник протягом 5-ти днів з дня отримання акту зобов`язаний направити виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від приймання робіт; як встановлено судом, відповідач не підписав надісланий позивачем акт на суму 115253,01 грн. та надіслав мотивовану відмову від його підписання; зважаючи на висновок суду про те, що умовами п.4.1 Договору №60-4/3632-14 про закупівлю робіт від 21.11.2014 не передбачено здійснення замовником оплати за виконання виконавцем лише частини певного етапу робіт, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову Командитного товариства Науково-впроваджувальної фірми Нові технології в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго суми основного боргу у розмірі 115253,01 грн.

Вважаючи, що відповідачем порушено умови договору про закупівлю робіт №60-4/3632-14 від 21.11.2014 в частині виконання п`ятого етапу робіт у строк, встановлений умовами договору, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення пені.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За ст. 890 ЦК України підрядник зобов`язаний: 1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; 2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт; 4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам; 5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

Згідно з ч.1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов`язань, визначається відповідним суб`єктом господарювання - господарською організацією.

За ст. 232 ГК України якщо за невиконання або неналежне виконання зобов`язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли: допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції. Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією. Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк. За грошовим зобов`язанням боржник не повинен платити відсотки за час прострочення кредитора. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. У випадках, передбачених законом, штрафні санкції за порушення господарських зобов`язань стягуються судом у доход держави.

Законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій. Водночас частиною шостою статті 231 ГК України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов`язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку (Відповідна правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 05.09.2019 у справі №908/1501/18).

Застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною четвертою статті 231 ГК України, є можливим, оскільки суб`єкти господарських відносин наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення при укладанні договору санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання (Відповідна правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 19.09.2019 у справі №904/5770/18).

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Згідно з ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: баланс імовірностей (balance of probabilities) або перевага доказів (preponderance of the evidence); наявність чітких та переконливих доказів (clear and convincing evidence); поза розумним сумнівом (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд зазначає, що даний спір виник з приводу виконання укладеного між сторонами договору №60-4/3632-14, а саме: в частині виконання відповідачем п`ятого етапу робіт у строк, встановлений умовами договору. Так, з умов договору, в редакції додаткової угоди №6 від 23.12.2019 до договору №60-4/3632-14, вбачається, що сторонами узгоджено строк виконання робіт - відповідно до календарного графіку виконання робіт (додаток №4 до договору) та не пізніше до 31 грудня 2020 року. Окрім того, з календарного графіку виконання робіт вбачається, що термін виконання 5 етапу (розроблення землеустрою щодо відведення земельної ділянки; результат - розробка, погодження та затвердження проекту землеустрою; державна реєстрація земельної ділянки) - грудень 2020 року, а вартість становить - 209162,71 грн., без ПДВ.

Також, як вбачається з умов договору:

- приймання та здача закінчених робіт здійснюється відповідно до вимог нормативних актів та чинного законодавства; виконавець в 5-денний строк з моменту завершення виконання робіт надає замовнику виконавчу документацію та подає на підписання акт приймання виконаних робіт; замовник протягом 5-ти днів з дня отримання акту приймання виконаних робіт зобов`язаний направити виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від приймання робіт (п.5.4 договору);

- замовник зобов`язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договором; передати замовнику у порядку, передбаченому законодавством та цим договором закінчені роботи (п.п. 6.3.1, 6.3.3 договору);

- у разі порушення встановленого умовами договору строку виконання зобов`язань виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5% ціни прострочених зобов`язань за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 14% від вказаної ціни (п.7.2 договору);

- сторони домовилися, що для вимог про стягнення з виконавця штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) застосовується строк позовної давності три роки; сторони домовилися, що за прострочення виконання виконавцем зобов`язань за договором, нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) припиняється через рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (п.п. 7.13, 7.14 договору).

Проаналізувавши наявні матеріали справи, умови укладеного договору, приймаючи до уваги також встановлені обставини у рішенні Господарського суду Херсонської області від 12.05.2021 у справі №923/378/21, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2021, та рішенні Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 по справі №916/544/22 щодо виконання умов договору №60-4/3632-14, господарський суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем своїх зобов`язань щодо виконання робіт у строки. визначені договором, докази виконання відповідачем п`ятого етапу робіт у строк, встановлений умовами договору, в матеріалах справи відсутні, а тому позивачем правомірно та обґрунтовано нараховано відповідачу пеню за порушення зобов`язань відповідно до п.п. 7.2, 7.4 договору. Перевіривши розрахунки позивача за визначений ним період та встановивши їх обґрунтованість та відповідність умовам договору та вимогам чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго про стягнення з відповідача 317926,24 грн. При цьому, суд враховує, що п.7.14 договору сторони домовилися, що за прострочення виконання виконавцем зобов`язань за договором, нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) припиняється через рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Господарський суд не приймає до уваги посилань відповідача на неправильний розрахунок пені та невірно визначені ставки, оскільки договором чітко визначений узгоджений сторонами розмір пені, а саме: 0,5% ціни прострочених зобов`язань та саме за таким відсотком позивачем здійснено розрахунок пені. Окрім того, правомірність застосування розміру пені у правовідносинах за даним договором вже вирішувалась судом, зокрема, у рішенні Господарського суду Херсонської області від 12.05.2021 у справі №923/378/21, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2021, з відповідача вже стягувалась пеня за спірним договором за інший період (з 01.01.2021 по 03.03.2021).

Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру пені до 1000 грн., господарський суд зазначає наступне.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч.2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки. Господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статей 86, 210 ГПК України на власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність/відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Вирішуючи питання про зменшення розміру заявленої до стягнення пені, господарський суд зазначає, що строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором закінчився у грудні 2020 року, до повномасштабного вторгнення та введення в Україні воєнного стану, окрім того, суд також враховує тривале порушення виконання зобов`язань за договором з боку відповідача. Також, господарський суд приймає до уваги посилання позивача про те, що Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго належить до державного сектору економіки та забезпечує роботу об`єктів критичної інфраструктури, в результаті ракетних атак на енергетичні об`єкти магістральних мереж України зазнало пошкоджень, що як наслідок для відновлення енергоспроможності держави потребує великих фінансових витрат.

Таким чином, дослідивши інтереси сторін, які заслуговують на увагу та оцінюючи спірні правовідносини у сукупності, суд вважає, що відповідачем не доведено наявності підстав, за яких суд може зменшити розмір заявленої до стягнення пені, з урахуванням вищевстановлених судом обставин.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про застосування строку позовної давності до вимог позивача за період з 04.03.2021-травень 2021 року, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За ч.1 ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності в силу вимог частини другої ст. 260 Цивільного кодексу України не може бути змінений за домовленістю сторін.

Згідно із ч.1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За ч.1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Так, позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч.5 ст. 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

Як було вказано судом, у п.7.13 договору сторони перебачили, що для вимог про стягнення з виконавця штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) застосовується строк позовної давності три роки.

Відтак, датою початку перебігу строку позовної давності у позивача є 04.03.2021, тобто наступний день після закінчення строку відповідача на виконання зобов`язання. Так, з урахуванням ст.ст. 258, 259 ЦК України та п.7.13 договору останнім днем строку на звернення позивача до суду з вимогою про стягнення пені мало б вважатись 04.03.2024.

Однак, господарський суд зазначає, що відповідно до п.12 Перехідних положень ЦК України під час дії карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року №211 (із наступними змінами і доповненнями), з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257 та 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Окрім того, п.19 Перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Відтак, в силу положень п.12 Перехідних положень ЦК України після спливу трьохрічного строку - 04.03.2024, строки позовної давності на звернення позивача з позовом про стягнення пені за договором №60-4/3632-14 було продовжено.

Після введення воєнного стану 24.02.2022 строки позовної давності на звернення позивача з позовом про стягнення пені за договором №60-4/3632-14 були зупинені починаючи з 24.02.2022. На дату ухвалення рішення у даній справі правовий режим воєнного стану на території України продовжує свою дію.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що станом на дату звернення позивача до суду з позовною заявою строки позовної давності на стягнення пені за договором №60-4/3632-14 позивачем пропущено не було.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго в повному обсязі.

Іншого відповідачем не доведено.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов?язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов?язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов?язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов?язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», №37801/97, п.36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», №49684/99, п.30, від 27.09.2001).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов?язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов?язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Посилання відповідача у відзиві на позов на виконання ним значної частини робіт п?ятого етапу та неправомірні дії позивача не знайшли свого підтвердження за наявними у справі доказами та спростовуються обставинами, встановленими у перелічених вище рішеннях суду. Надані відповідачем докази не свідчать про належне виконання ним умов договору в частині п?ятого етапу.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Командитного товариства Науково-впроваджувальної фірми Нові Технології (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Д. Ульянова, буд. 66-А, код ЄДРПОУ 22745717) на користь Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ 00100227) 317926 /триста сімнадцять тисяч дев`ятсот двадцять шість/ грн. 24 коп. пені та 4768 /чотири тисячі сімсот шістдесят вісім/ грн. 89 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 23 грудня 2024 р. у зв`язку з введенням в м. Одесі графіків відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об`єктів критичної інфраструктури, періодичну відсутність електроенергії у суді.

Суддя Ю.С. Бездоля