Рішення

від 22.11.2024 по справі 916/840/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/840/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Леваневського,9 (65062, Одеська обл., м. Одеса, пров. Леваневського, буд. 9, код ЄДРПОУ 40590958)

про визнання недійсним рішення, -

за участю представників сторін:

від позивача: Стадник П.О., адвокат, діє на підставі ордеру

від відповідача: Русєва Л.М., керівник, Ткаченко Б.Р., адвокат, діє на підставі ордеру

Суть спору: ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Леваневського,9, в якому просить суд визнати недійсним рішення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Леваневського,9, оформлене протоколом №4 від 02.10.2021.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що загальні збори ОСББ Леваневського,9, що проходили 02.10.2021, відбулись з порушення порядку скликання, порядку повідомлення співвласників будинку, а також допущені порушення під час складання протоколу загальних зборів та проведення письмового опитування, а тому на думку позивача рішення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Леваневського,9, оформлене протоколом №4 від 02.10.2021, має бути визнано судом недійсним.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/840/24; розглядати справу вирішено в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 18.04.2024 о 14:45; задоволено клопотання позивача за вх.№8704/24 про витребування доказів та витребувано у Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Леваневського,9 (65062, Одеська обл., м. Одеса, пров. Леваневського, буд. 9, код ЄДРПОУ 40590958) у строк до 18.04.2024 наступні документи: договір між ОСББ Леваневського,9 та АТ Укрпошта на надання послуг з поштового відправлення повідомлень співвласникам ОСББ Леваневського,9 щодо загальних зборів від 02.10.2021 та реєстр поштових відправлень співвласникам ОСББ Леваневського,9; рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, стосовно відправлень, якими співвласники будинку повідомлялись про загальні збори ОСББ 02.10.2021; списки повідомлених співвласників ОСББ Леваневського,9 щодо загальних зборів від 02.10.2021; загальний список співвласників ОСББ "Леваневського, 9" станом на день відправлення повідомлень співвласникам ОСББ Леваневського,9 про загальні збори 02.10.2021; список співвласників ОСББ Леваневського,9, які прийняли участь у загальних зборах від 02.10.2021 особисто (або через уповноваженого представника) в день проведення загальних зборів; список співвласників ОСББ Леваневського,9, які прийняли участь у загальних зборах від 02.10.2021 через письмове опитування співвласників; документи, що підтверджують повідомлення співвласників ОСББ Леваневського,9 про прийняті такими загальними зборами рішення із зазначенням результатів голосування з кожного питання; протокол правління об`єднання або ініціативної групи ОСББ Леваневського,9, яким було скликано загальні збори ОСББ Леваневського,9 на 02.10.2021; рішення правління об`єднання ОСББ Леваневського,9, яким було прийнято рішення про проведення письмового опитування в результаті проведення загальних зборів ОСББ Леваневського,9 02.10.2021.

У підготовчому засіданні 18.04.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 177 ГПК України про продовження строків підготовчого провадження на 30 днів та у порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 09.05.2024 о 15:45. У підготовчому засіданні 09.05.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 30.05.2024 о 14:30.

27.05.2024 за вх.№21123/24 до суду від позивача надійшло клопотання про стягнення судових витрат та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

28.05.2024 за вх.№21285/24 до суду від позивача надійшли докази направлення відповідачу клопотання про стягнення судових витрат з додатковими документами, які залучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 30.05.2024 відкладено розгляд справи на 20.06.2024 о 09:45.

14.06.2024 за вх.№23533/24 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 20.06.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 19.07.2024 о 10:15.

19.07.2024 за вх.№27565/24 до суду від відповідача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 19.07.2024 судом оголошено перерву до 13.09.2024 о 10:30.

11.09.2024 до суду від 17 членів ОСББ Леваневського,9 надійшли заяви про вступ у справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача

13.09.2024 за вх.№33376/24 до суду від відповідача надійшли пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях відповідач вказує, зокрема, що:

- Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі №914/2547/21 зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача; також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ; інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку; тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників; відповідач наголошує, що інтереси одного співвласника не можуть бути вищими ніж права інших співвласників ОСББ та в даному конкретному випадку складається ситуація коли один співвласник хоче визнати недійсним рішення загальних зборів у якому брало участь багато інших співвласників; в підтвердження наданих пояснень відносно кворуму на загальних зборах відповідач надає листки опитування, та докази сповіщення співвласників про загальні збори;

- відповідач наголошує, що суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку;

- відповідач вважає дії позивача деструктивними відносно всього будинку, оскільки дії які співвласник вчиняє можуть привести до того, що обслуговувати будинок буде не можливо, так як скасування рішення про розмір внесків призведе до того, що тариф який був встановлений буде не актуальним; при цьому враховуючи воєнний стан і так багато співвласників поїхало і не проживають і не сплачують внески на будинок; більшість співвласників підтримало своїми голосами рішення, яке оскаржується, їх не було залучено до розгляду справи, проте вказане рішення вплине і на їх права також;

- відповідач зауважує, що визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ; за таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з`ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.

У судовому засіданні 13.09.2024 судом у протокольній формі відмовлено у задоволенні заяв 17 членів ОСББ Леваневського,9 про вступ у справу в якості третіх осіб, оскільки в даному спорі захист прав та інтересів членів ОСББ здійснює безпосередньо відповідач у справі.

У судовому засіданні 13.09.2024 судом оглянуто оригінал протоколу №4 від 02.10.2021.

У судовому засіданні 13.09.2024 судом оголошено перерву до 04.10.2024 о 12:50.

02.10.2024 за вх.№35819/24 до суду від позивача надійшли заперечення на пояснення відповідача та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих запереченнях позивач вказує, зокрема, наступне:

- позивач зауважує, що відповідачем було надано до суду докази повідомлення про скликання загальних зборів, що являють собою три фото повідомлень, які ніби були десь розвішані у невстановлений час та у не встановленому місці, а тому такі докази жодним чином не підтверджують той факт, що ці оголошення були розміщенні саме на території прибудинкової території багатоквартирного будинку Леваневського, 9 в період до проведення загальних зборів; більше того, такі оголошення не є належним чином повідомленням про скликання загальних зборів ОСББ в силу Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку; спосіб повідомлення власників може відбуватись наступним чином: по-перше, форма повідомлення обов`язково повинна бути письмовою; по-друге, повідомляється кожен власник; по-третє, таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом); проте, позивач не отримувала повідомлення про проведення загальних зборів ані під розписку, ані листом; внаслідок неналежного повідомлення про скликання загальних зборів були порушені права багатьох співвласників, зокрема позивачки, яка була позбавлена можливості брати участь в управлінні будинком, шляхом взяття участі у таких загальних зборах та голосуванні на них;

- позивач звертає увагу, що листки опитування належним чином не прошиті та не пронумеровані безпосередньо разом з оскаржуваним протоколом загальних зборів та іншими документами, що є додатками до такого протоколу, що також позбавляє можливості встановити час складання таких документів та їх походження; разом з тим, такі документи протирічать змісту самого оскаржуваного протоколу загальних зборів; так, відповідно до цих листків, що були надані відповідачем до суду, у голосуванні ніби взяли участь 74 співвласника, проте, за змістом протоколу загальних зборів №4 від 02 жовтня 2021 року у голосуванні прийняло участь лише 44 співвласника, а тому надані відповідачем документи протирічать іншим документам та обставинам справи;

- позивач наголошує, що питання №8 порядку денного відрізняється від питання в листках письмового опитування; такі питання сформульовані зовсім іншим чином, так ще й внесення змін до Статуту передбачає собою проведення державної реєстрації таких змін до статуту в порядку Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, однак жодні зміни до статуту ОСББ не вносились, відповідно такий протокол загальних зборів ОСББ і всі його додатки, зокрема і письмові листки опитування, на державну реєстрацію не подавались; позивач вбачає, що таких листків письмового опитування станом на 2021 рік просто не існувало, оскільки в протилежному б випадку, такі документи мали б бути подані на державну реєстрацію внесення змін до відомостей про ОСББ, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема і відомостей щодо статуту відповідача;

- позивач вважає за необхідне зазначити, що листки письмового опитування містять неточності, зокрема, в частині площі житлових приміщень співвласників, які в силу закону впливають на результати голосування.

У судовому засіданні 04.10.2024 судом оглянуто оригінали листків опитування.

У судовому засіданні 04.10.2024 судом оголошено перерву до 25.10.2024 об 11:15. У судовому засіданні 25.10.2024 судом оголошено перерву до 22.11.2024 о 12:30.

21.11.2024 за вх.№41977/24 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях позивач вказує, зокрема, наступне:

- бездіяльність відповідача на стадії скликання загальних зборів щодо не повідомлення позивачки про їх проведення у встановлений законом спосіб порушило права та законні інтереси позивачки, що визначені законом;

- позивач критично оцінює зазначену відповідачем у своїх поясненнях судову практику Верховного Суду та вважає, що дана судова практика не підтверджує вирішення Верховним Судом справ у подібних правовідносин на користь ОСББ; більше того, такі висновки Верховного Суду навпаки лише додатково підтверджують норми закону про те, що всі співвласники ОСББ мають бути належним чином повідомлені про проведення загальних зборів ОСББ, оскільки в протилежному випадку, у разі якщо співвласник не прийняв участь у таких зборах у зв`язку з його неповідомленням про їх проведення, то це є суттєвим порушенням його прав як співвласника і слугує наслідком скасування такого рішення загальних зборів ОСББ; аналогічною є ситуація, за якої не вдається беззаперечно встановити, що більшість співвласників підтримали рішення, які голосувались на таких загальних зборах, і така ситуація наявна в обставинах даної справи, оскільки зміст протоколу загальних зборів ОСББ протирічить додаткам до нього, що не прошиті разом з ним та були надані відповідачем лише в судовому засіданні на вимогу суду.

У судовому засіданні 22.11.2024 представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.11.2024 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року на 90 діб. Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року №740/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

Справа №916/840/24 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В судовому засіданні 22.11.2024 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 22.11.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

Позивач - ОСОБА_1 є співвласником багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору дарування нерухомого майна від 21.03.2000 (квартири АДРЕСА_3 .

Відповідачем у справі є Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Леваневського,9 (65062, Одеська обл., м. Одеса, пров. Леваневського, буд. 9, код ЄДРПОУ 40590958), правовий статус якого визначений, зокрема, ЦК України та Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Леваневського,9, затверджено загальними зборами співвласників від 20.06.2016.

Відповідно до п.1 розділу 1 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Леваневського,9 створено власниками квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , відповідно до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно з п.п. 1-3 розділу 2 Статуту метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом; об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками; господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання; завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

За п.п. 1,2,4 розділу 3 Статуту органом управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання; вищим органом управління об`єднання є загальні збори; загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання; загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.

У відповідності до п.п. 5, 6 розділу 3 Статуту загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників; правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів; у повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного; час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів; у загальних зборах мають право брати участь усі співвласники; інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника; загальні збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

Відповідно до п.п. 7-11 розділу 3 Статуту кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку; якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності; загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах; рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування; рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини загальної кількості голосів співвласників; рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів; з інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників; рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування (за чи проти); загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них; якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів за або проти, встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах; письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів; якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів за не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими; під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками від час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування; рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників; рішення загальних зборів мають вищу юридичну силу щодо рішень інших органів управління об`єднання; загальні збори своїм рішенням можуть у будь-який час скасувати або визнати таким, що втратило чинність, рішення будь-якого іншого статутного органу об`єднання, зокрема, правління та ревізійної комісії (ревізора) об`єднання; рішення загальних зборів оприлюднюється шляхом розміщення його тексту в місцях загального користування будинку; рішення з питань, передбачених абзацами другим, шостим, сьомим, восьмим, дев`ятим, дванадцятим та чотирнадцятим пунктом 3 цього розділу, а за рішенням загальних зборів - і з інших питань, надаються співвласникам під розписку або направляються поштою (рекомендованим листом) ініціатором загальних зборів (правлінням або ініціативною групою); співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та за власний рахунок робити з них копії та виписки; рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Згідно з п.1 розділу 5 Статуту співвласник має право: брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку і Статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації; об`єднання на вимогу співвласника зобов`язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти; здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників; спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.

За п.п. 1, 2 розділу 7 Статуту внесення змін до Статуту об`єднання здійснюється виключно за рішенням загальних зборів; якщо інше не визначено рішенням загальних зборів, ініціатор загальних зборів (правління або ініціативна група) надає кожному співвласнику текст пропонованих змін до Статуту об`єднання не пізніше ніж за 14 днів до проведення загальних зборів; зміни до Статуту об`єднання підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законодавством для державної реєстрації юридичних осіб.

В матеріалах справи наявний протокол установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 від 20.06.2016, в якому визначено, зокрема: загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку - 108 осіб; загальну площу квартир та нежитлових приміщень - 6291 кв.м.

02.10.2021 проведено загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Леваневського,9, рішення за наслідками яких оформлено протоколом загальних зборів ОСББ Леваневського,9 №4.

У відповідності до змісту протоколу №4 від 02.10.2021:

- АДРЕСА_2 ;

- загальна площа - 6291,13 кв.м; співвласників квартир - 107 осіб;

- присутні на зборах 44 особи, збори повноважні, 47%, в т.ч. члени правління 2 особи;

- голова зборів - ОСОБА_2 , секретар - ОСОБА_3 ;

- порядок денний: 1) підготовка будинку до опалювального сезону 2021-22; 2) звіт ревізійної комісії за 2020-2021 рік; 3) звіт членів правління про зроблену роботу за 2020-21 роки; 4) упорядкування кількості представників від кожного під`їзду правління; 5) затвердження розрахунку витрат і штатного розкладу ОСББ на 2021-22 рік; 6) довибори членів ревізійної комісії; 7) які заходи застосовані загальними зборами щодо несплати членських внесків за послуги ОСББ; 8) про зміни в статуті ОСББ, вибори керівництва і членів правління; 9) створення робочої комісії з мешканців будинку і правління по фінансуванню виконаних робіт з 2018-2021 по будинку згідно акту не оплачених; 10) різне.

Протокол №4 підписано головою зборів - ОСОБА_2 та секретарем зборів - ОСОБА_3 .

В матеріалах справи наявні роздруківка оголошень від 15.09.2021 про те, що 02 жовтня о 15:00 на спортивному майданчику відбудуться загальні збори співвласників квартир; в оголошенні міститься перелік питань порядку денного та міститься печатка ОСББ Леваневського,9.

Також в матеріалах справи наявні 74 листки письмового опитування, що є додатком до протоколу загальних зборів ОСББ Леваневського,9, проведених 02.10.2021, оригінали яких судом були оглянуті під час розгляду справи. У вказаних листках письмового опитування значиться ПІБ співвласника, дата опитування, площа квартир, результати голосування та підписи. На останньому аркуші прошитих листках опитування міститься засвідчувальний напис голови зборів та секретаря, а саме: 74 кв., загальна площа 45614 кв.м (73%).

В матеріалах справи наявні надані позивачем:

- витяги з Державного реєстру речових прав по квартирах АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 ;

- адвокатські запити з доказами направлення від 02.02.2024, 12.02.2024, 14.02.2024 до ОСББ Леваневського,9 про надання копій документів, зокрема, щодо спірних загальних зборів.

Вважаючи, що рішення загальних зборів відповідача, оформлене протоколом №4 від 02.10.2021, було прийнято з порушенням закону, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом про визнання його недійсним у судовому порядку.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з п.п. 5,6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Правовий статус об`єднання співвласників багатоквартирного будинку визначений, зокрема, ЦК України та Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносини, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласниками багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління врегульовані Законом України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 4, ч.1 ст. 9 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку). Відповідно до пункту п`ятого статті 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Частиною першою статті 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку передбачено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Статтею 2 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку визначено, що цей Закон регулює порядок створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об`єднань, асоціацій; відносини суб`єктів права власності щодо користування та розпорядження спільним майном співвласників у об`єднанні; відносини між об`єднаннями та асоціаціями; відносини між об`єднаннями, асоціаціями і органами державної влади та органами місцевого самоврядування; відносини між об`єднаннями і господарюючими суб`єктами.

Частинами 1,4,5 ст. 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку встановлено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Згідно зі статтею 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (в редакції на дату оскаржуваних загальних зборів) органами управління об?єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом). Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах. За рішенням загальних зборів можуть бути обрані представники від об`єднання, яким зборами надаються відповідні повноваження щодо оперативного вирішення нагальних питань шляхом скликання зборів представників. Статутом визначаються порядок скликання та голосування, перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників. Збори представників не можуть вирішувати питання, які стосуються майнових прав співвласників, погіршують умови використання майна або умови проживання. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими. Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти"). Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами. До компетенції правління відноситься: підготовка кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством; розпорядження коштами об`єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об`єднання кошторису; укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням; ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об`єднання; скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників; призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення. Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю правління об`єднання на загальних зборах обирається з числа співвласників ревізійна комісія (ревізор) або приймається рішення про залучення аудитора. Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджуються загальними зборами.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: баланс імовірностей (balance of probabilities) або перевага доказів (preponderance of the evidence); наявність чітких та переконливих доказів (clear and convincing evidence); поза розумним сумнівом (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).

Статтею 86 ГПК України передбачено, що cуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).

Господарський суд зазначає, що предметом спору у даній справі є визнання недійсним рішення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Леваневського,9, оформленого протоколом №4 від 02.10.2021.

Верховний Суд у постановах від 21.10.2021 у справі №910/15071/20, від 06.09.2021 у справі №916/3074/20 за позовами співвласника багатоквартирного будинку до ОСББ щодо оскарження рішення загальних зборів ОСББ зазначив, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Також, Верховний Суд у вищезазначених постановах вказав, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів. Суд, розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів.

Порядок повідомлення співвласників про проведення загальних зборів врегульовано пунктом 5 розділу 3 Статуту, відповідно до якого не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів правління (ініціативна група) вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, в якості доказів повідомлення про проведення спірних загальних зборів відповідач надав роздруківку оголошень про проведення загальних зборів 02 жовтня о 15:00, при цьому у вказаних оголошеннях міститься перелік питань порядку денного, які співпадають з переліком питань, що визначені у спірному протоколі від 02.10.2021 №4.

Разом з тим, господарський суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 01.09.2023 по справі №909/1154/21 дійшов висновку, що обставина неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними. Ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо учасник товариства, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно: існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів; та/або факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та/або статуту господарського товариства, прийняті з порушенням порядку голосування, стосуються безпосередньо його прав та інтересів та порушують їх. Крім того, у кожному конкретному випадку судам слід досліджувати дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, зокрема і у випадку, якщо учасник товариства звернувся до суду з таким позовом через тривалий час після стверджуваного порушення його прав.

Таким чином, господарський суд зазначає, що невиконання (зміна) ОСББ Леваневського,9 порядку і способу повідомлення співвласників багатоквартирного будинку, і зокрема позивача, про проведення загальних зборів не є безумовною підставою для визнання рішення недійсним.

Господарський суд зазначає, що в матеріалах справи наявні листки опитування до протоколу загальних зборів, проведених 02.10.2021, що надає змогу встановити перевірку дотримання вимог закону щодо проведення такого опитування, а тому при визначенні результатів голосування з питань порядку денного загальних зборів, які відбулися 02.10.2021, наявні правові підстави для врахування голосів співвласників. Більшість співвласників багатоквартирного будинку (74) проголосували за питання, що визначені у протоколі №4 та в самих листках опитування. Окрім того, більшість питань порядку денного стосувались звітів діяльності ОСББ, кошторису, а щодо питань про виборів голови та членів правління, господарський суд вказує, що самим позивачем вказано, що реєстраційні дії за наслідками проведення спірних загальних зборів не проводились. Господарський суд, дослідивши листки письмового опитування, приймає до уваги листки, які датовані до 17.10.2021, з урахуванням вимог Статуту, що письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що спірне рішення прийняте з достатньою кількістю голосів власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, тобто дотриманий кворум та результати голосування (опитування) поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників.

Також, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.08.2023 у справі №904/1711/22, відповідно до яких визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису, розміру внесків та інших важливих для діяльності ОСББ питань недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки для діяльності ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ. Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, у тому числі шляхом скасування рішень, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.

Господарський суд не приймає до уваги посилань позивача на те, що відповідно до наданих відповідачем листків опитування у голосуванні ніби взяли участь 74 співвласника, проте за змістом протоколу загальних зборів у голосуванні прийняло участь лише 44 співвласника, оскільки господарський суд встановив кворум учасників загальних зборів, які прийняли участь в голосуванні шляхом заповнення листків опитування впродовж 15 днів після проведення загальних зборів, як то передбачено Статутом і встановив відповідність кворуму. Окрім того, посилання позивача на те, що додатки до спірного протоколу, якими є листки опитування, не прошиті разом, спростовується матеріалами справи, оскільки відповідачем були надані оригінали листків опитування, які були прошиті, завірені та скріплені печаткою відповідача.

Посилання позивача на те, що листки письмового опитування містять неточності, зокрема, в частині площі житлових приміщень співвласників, які в силу закону впливають на результати голосування, також не створюють підстав для задоволення позовних вимог, оскільки судом встановлена обставина наявності кворуму на оскаржуваних зборах по всім питанням порядку денного.

Господарський суд за наслідками оцінки наявних матеріалів справи зазначає, що дійсно як при проведенні загальних зборів, так і при оформленні їх результатів наявні певні недоліки, проте вбачаючи наявність кворуму та те, що рішення підтримані більшістю співвласників, з урахуванням балансу інтересів співвласників ОСББ, господарський суд не вбачає достатніх та/або безумовних підстав для визнання недійсним рішення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Леваневського,9, оформленого протоколом №4 від 02.10.2021.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Іншого позивачем не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують та не створюють підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 24 грудня 2024 р. у зв`язку з введенням в м. Одесі графіків відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об`єктів критичної інфраструктури, періодичну відсутність електроенергії у суді.

Суддя Ю.С. Бездоля