Рішення

від 13.12.2024 по справі 916/342/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/342/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ (65014, Одеська обл., м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1/20, код ЄДРПОУ 40964438)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 (громадянин Естонії ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТКЕП (реєстраційний код (Естонія) 14556178; місцезнаходження: Естонія, 10117, Хар`юський повіт, м. Таллінн, Кескліннаський район, Нарвське шосе, 5)

про визнання припиненими трудових відносин, скасування запису та стягнення, -

за участю учасників справи:

від позивача: Гніздовська Г.М., адвокат, діє на підставі ордеру

від відповідача: не з`явився

від третьої особи (Алдаса Клюкаса): Задорожна Л.Б., адвокат, діє на підставі ордеру

Суть спору: ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ, в якому просить суд:

- визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ припиненими з 18.01.2023;

- скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ на користь ОСОБА_1 заборгованість з заробітної плати у розмірі 461536,62 грн.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 163771,31 грн.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 108280,65 грн.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на те, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства України не було звільнено позивача з займаної посади директора, не було виплачено заробітну плату та компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, чим завдано моральну шкоду.

Разом з позовом позивачем подано заяву за вх.№2-89/23 від 25.01.2023 про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2023 даній справі присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №916/342/23 та розподілено судді Рога Н.В.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.01.2023 заяву за вх.№2-89/23 про забезпечення позову, подану разом з позовною заявою, передано судді Рога Н.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.01.2023 (суддя Рога Н.В.) повернуто позовну заяву за вх.№358/23 та заяву про вжиття заходів забезпечення позову за вх.№2-89/23.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.08.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.01.2023 скасовано, позовну заяву та додані до неї документи направлено до Господарського суду Одеської області для вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті провадження у справі.

У постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.08.2023 апеляційний суд дійшов висновку, зокрема, що:

- спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки пов`язаний із реалізацію загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень; тому такий спір стосується управління юридичною особою і належить до юрисдикції господарського суду; відсутність у позовній заяві обґрунтування позивачем, який є директором товариства, участі у відносинах управління останнім і їхнього припинення у разі задоволення позову не впливає на існування спору, пов`язаного з управлінням товариством;

- вимогу позивача стосовно виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про директора товариства слід розглянути у господарській юрисдикції разом із вимогою про визнання трудових відносин припиненими, але не тому, що перша є похідною від другої; належність й ефективність обох зазначених вимог має оцінити під час розгляду справи господарський суд;

- позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки тощо, які можуть бути предметом трудового спору, та вимога про стягнення моральної шкоди, заявлена з підстав не звільнення позивачки за її бажанням і не сплатою відповідної заборгованості із заробітної плати та інших компенсацій, є похідними від вимог щодо визнання припиненими трудових відносин, у зв`язку з чим такі вимоги також підлягають розгляду в межах даної справи за правилами господарського судочинства; розгляд цієї частини позовних вимог за правилами цивільного судочинства порушуватиме принцип повноти, всебічності й об`єктивності з`ясування обставин справи, якщо дослідження одного і того ж питання припинення трудових відносин здійснюватиметься судами різних юрисдикцій, тому цей спір в цілому належить до юрисдикції господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 суддею Рога Н.В. заявлено самовідвід від розгляду справи №916/342/23.

Розпорядженням керівника апарату суду від 08.09.2023 №154 призначено повторний автоматизований розподіл справи №916/342/23, за результатами якого справу №916/342/23 розподілено судді Сулімовській М.Б.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.09.2023 на розгляд судді Сулімовської М.Б. передано заяву про вжиття заходів забезпечення позову за вх.№2-89/23 у справі №916/342/23.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.09.2023 (суддя Сулімовська М.Б.) позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

26.09.2023 за вх.№33510/23 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків та додаткові документи.

26.09.2023 за вх.№33653/23 до суду від позивача надійшли письмові пояснення.

26.09.2023 за вх.№2-1453/23 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення доказів шляхом витребування.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.09.2023 на розгляд судді Сулімовської М.Б. передано заяву про забезпечення доказів шляхом витребування за вх.№2-1453/23 у справі №916/342/23.

Розпорядженням керівника апарату суду №172 від 26.09.2022 призначено повторний автоматизований розподіл заяви про забезпечення доказів за вх.№2-1453/23 від 26.09.2023 по справі №916/342/23 у зв`язку із перебування судді Сулімовської М.Б. з 18.09.2023 на лікарняному.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2023 року для розгляду заяви про забезпечення доказів за вх.№2-1453/23 від 26.09.2023 визначено суддю Рога Н.В.

Після чого, з метою недопустимості повторної участі судді Рога Н.В. в розгляді справи, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2023 року для розгляду заяви про забезпечення доказів за вх.№2-1453/23 від 26.09.2023 визначено суддю Петренко Н.Д.

Ухвалою суду від 28.09.2023 суддею Петренко Н.Д. заявлено самовідвід від розгляду заяви про забезпечення доказів за вх.№2-1453/23 від 26.09.2023 у справі №916/342/23, ухвалено передати заяву про забезпечення доказів раніше визначеному складу суду - головуючий суддя Сулімовська М.Б.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.09.2023 на розгляд судді Сулімовської М.Б. передано заяву про забезпечення доказів шляхом витребування за вх.№2-1453/23 у справі №916/342/23.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.10.2023 (суддя Сулімовська М.Б.) задоволено самовідвід судді Сулімовської М.Б. від розгляду справи №916/342/23; вирішено справу №916/342/23 передати для повторного автоматизованого розподілу у відповідності з вимогами Господарського процесуального кодексу України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2023 справу №916/342/23 розподілено судді Бездолі Ю.С.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.10.2023 заяву за вх.№2-89/23 про забезпечення позову у справі №916/342/23 передано судді Бездолі Ю.С.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.10.2023 заяву за вх.№2-1453/23 про забезпечення доказів шляхом витребування у справі №916/342/23 передано судді Бездолі Ю.С.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/342/23; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 08.11.2024 о 15:15.

Ухвалою суду від 12.10.2023 у задоволенні заяви ОСОБА_1 за вх.№2-89/23 про забезпечення позову у справі №916/342/23 відмовлено.

Ухвалою суду від 18.10.2023 заяву ОСОБА_1 за вх.№2-1453/23 від 26.09.2023 про забезпечення доказів задоволено частково; забезпечено докази шляхом витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ належним чином засвідчених копій наступних документів: Статуту ТОВ ВІ ІНВЕСТ у новій редакції, що стала чинною після 11.07.2019; протоколу Загальних зборів учасників ТОВ ВІ ІНВЕСТ від 11.07.2019; штатного розпису ТОВ ВІ ІНВЕСТ щодо розміру посадового окладу (в гривні та євро) та структури (складової) щомісячної заробітної плати ОСОБА_1 , як директора ТОВ ВІ ІНВЕСТ в період з 01.03.2019 по 18.01.2023; наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду директора ТОВ ВІ ІНВЕСТ; трудового договору, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ ВІ ІНВЕСТ; табелів обліку робочого часу ОСОБА_1 щодо кількості відпрацьованих днів за період 15.02.2022 по 18.01.2023; розрахункових листів за період 01.03.2019 по 18.01.2023; документально підтверджених відомостей щодо встановленої ОСОБА_1 як директору ТОВ ВІ ІНВЕСТ тривалості щорічної відпустки (колективний договір, трудовий договір, наказ); довідки кадрової служби товариства, з підтвердженням повноважень особи, що її видана, про кількість невикористаних ОСОБА_1 днів відпустки за період з 01.03.2019 по 18.01.2023; довідки бухгалтерії товариства, з підтвердженням повноважень особи, що її видала, про розмір середньоденної та середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.03.2019 року по 18.01.2023; в решті заяви відмовлено.

Ухвалою суду від 08.11.2023 відкладено підготовче засідання на 29.11.2023 о 16:00.

23.11.2023 за вх.№42841/23 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, які залучено судом до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 29.11.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 177 ГПК України про продовження строків підготовчого провадження на 30 днів та в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 20.12.2023 об 11:30. Ухвалою суду від 20.12.2023 відкладено підготовче засідання на 18.01.2024 о 12:00.

15.01.2024 за вх.№1508/24 до суду від позивача надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи та додаткові документи, яке судом у підготовчому засіданні 18.01.2024 у протокольній формі задоволено, а надані документи долучено до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 18.01.2024 судом у протокольній формі у порядку ст. 185 ГПК України оголошено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 08.02.2024 о 14:15.

08.02.2024 за вх.№5330/24 до суду від позивача надійшло клопотання, в якому позивач просив суд залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: громадянина Естонії ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) та Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТКЕП (реєстраційний код (Естонія) 14556178; місцезнаходження: Естонія, 10117, Хар`юський повіт, м. Таллінн, Кескліннаський район, Нарвське шосе 5). В обґрунтування поданого клопотання позивач вказав, зокрема, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками ВІ ІНВЕСТ є громадянин Естонії ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТКЕП (реєстраційний код (Естонія) 14556178; місцезнаходження: Естонія, 10117, Хар`юський повіт, м. Таллінн, Кескліннаський район, Нарвське шосе 5); за ініціативою позивачки були скликані Загальні збори ТОВ ВІ ІНВЕСТ із метою вирішення питання щодо її звільнення з посади директора ТОВ ВІ ІНВЕСТ та призначення нового одноосібного виконавчого органу ТОВ ВІ ІНВЕСТ або тимчасового виконувача обов`язків директора, що підтверджується повідомленням про проведення Загальних зборів від 11.12.2023; Загальні збори, ініційовані позивачкою та проведення яких було заплановано на 10.01.2024 о 12 год. 30 хв., необхідні для прийняття рішення щодо припинення повноважень позивачки; на переконання позивачки, для повного та всебічного розгляду справи, а також з метою нівелювання виникнення ситуації, коли позивачка як директор ТОВ ВІ ІНВЕСТ буде фактично висувати позовні вимоги проти самої себе, позивачка вважає за необхідне залучити засновників ТОВ ВІ ІНВЕСТ.

Ухвалою суду від 08.02.2024 залучено ОСОБА_3 (громадянин Естонії ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) та Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТКЕП (реєстраційний код (Естонія) 14556178; місцезнаходження: Естонія, 10117, Хар`юський повіт, м. Таллінн, Кескліннаський район, Нарвське шосе 5) до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; відкладено розгляд справи на 10.05.2024 об 11:00; запропоновано залученим третім особам надати суду пояснення третіх осіб в порядку ст. 179 ГПК України; вирішено: звернутись до Міністерства юстиції Естонської Республіки (Ministry of Justice, Suur-Ameerika 1, 15006 Tallinn, Estonia) із судовим дорученням про вручення ухвали суду третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю ІНТКЕП (реєстраційний код (Естонія) 14556178; місцезнаходження: Естонія, 10117, Хар`юський повіт, м. Таллінн, Кескліннаський район, Нарвське шосе 5) та третій особі - ОСОБА_4 (громадянин Естонії ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ); звернутися до Міністерства юстиції Литовської Республіки (Ministry of Justice of the Republic of Lithuania (Gedimino Ave. 30, Vilnius, LT - 01104) із судовим дорученням про вручення ухвали суду третій особі - ОСОБА_4 (громадянин Естонії ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ); зупинено провадження у справі №916/342/23 у зв`язку з повідомленням Господарським судом Одеської області третіх осіб в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965; поновлено провадження у справі №916/342/23 з 10.05.2024.

09.05.2024 за вх.№18774/24 до суду від позивача надійшли додаткові документи, а саме: нотаріально засвідчені переклади ухвали суду від 08.02.2024 та позовної заяви з доданими документами.

Ухвалою суду від 10.05.2024 відкладено розгляд справи на 19.07.2024 о 10:00; вирішено: звернутися до Міністерства юстиції Естонської Республіки (Ministry of Justice, Suur-Ameerika 1, 15006 Tallinn, Estonia) із судовим дорученням про вручення ухвали суду третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю ІНТКЕП (реєстраційний код (Естонія) 14556178; місцезнаходження: Естонія, 10117, Хар`юський повіт, м. Таллінн, Кескліннаський район, Нарвське шосе, 5) та третій особі - ОСОБА_4 (громадянин Естонії ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ); звернутися до Міністерства юстиції Литовської Республіки (Ministry of Justice of the Republic of Lithuania (Gedimino Ave. 30, Vilnius, LT - 01104) із судовим дорученням про вручення ухвали суду третій особі - ОСОБА_4 (громадянин Естонії ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ); зупинено провадження у справі №916/342/23 у зв`язку з повідомленням Господарським судом Одеської області третіх осіб в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965; поновлено провадження у справі №916/342/23 з 19.07.2024.

06.06.2024 судом було направлено до Міністерства юстиції Естонської Республіки та до Міністерства юстиції Литовської Республіки відповідні доручення.

У судове засідання 19.07.2024 треті особи не з`явились, повідомлення від запитуваних органів про вручення/невручення ухвал суду третім особам до суду не надійшли.

Ухвалою суду від 19.07.2024 відкладено розгляд справи на 13.12.2024 о 10:30; вирішено: звернутися до Міністерства юстиції Естонської Республіки (Ministry of Justice, Suur-Ameerika 1, 15006 Tallinn, Estonia) із судовим дорученням про вручення ухвали суду третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю ІНТКЕП (реєстраційний код (Естонія) 14556178; місцезнаходження: Естонія, 10117, Хар`юський повіт, м. Таллінн, Кескліннаський район, Нарвське шосе, 5) та третій особі - ОСОБА_4 (громадянин Естонії ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ); звернутися до Міністерства юстиції Литовської Республіки (Ministry of Justice of the Republic of Lithuania (Gedimino Ave. 30, Vilnius, LT - 01104) із судовим дорученням про вручення ухвали суду третій особі - ОСОБА_4 (громадянин Естонії ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ); зупинено провадження у справі №916/342/23 у зв`язку з повідомленням Господарським судом Одеської області третіх осіб в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965; поновлено провадження у справі №916/342/23 з 13.12.2024.

30.07.2024 судом було направлено до Міністерства юстиції Естонської Республіки та до Міністерства юстиції Литовської Республіки відповідні доручення.

18.09.2024 за вх.№34113/24 до суду від Міністерства юстиції Естонської Республіки надійшло повідомлення щодо виконання прохання про вручення документів щодо третьої особи - ОСОБА_3 .

18.10.2024 за вх.№37685/24 до суду від Міністерства юстиції Естонської Республіки надійшло повідомлення щодо виконання прохання про вручення документів щодо третьої особи - ТОВ ІНТКЕП.

06.11.2024 за вх.№40149/24 до суду від позивача надійшли переклади повідомлень від Міністерства юстиції Естонської Республіки, які залучено судом до матеріалів справи. Так, у перекладі повідомлення Міністерства юстиції Естонської Республіки щодо ТОВ ІНТКЕП зазначено наступне: Міністерство юстиції Естонії повертає Intcap OU не виконаний запит про вручення документів; за даними Харьюмааського повіту документи були вручені 14.09.2024.

12.12.2024 за вх.№44461/24 до суду від третьої особи - ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях третя особа вказує, зокрема, що громадянин Естонії ОСОБА_2 ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , не має відношення до діяльності відповідача ТОВ ВІ ІНВЕСТ код ЄДРПОУ 40964438, не приймав рішень та не є кінцевим бенефіціаром відповідача.

13.12.2024 за вх.№44655/24 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях позивач вказує, зокрема, що на даний момент у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань досі наявні відомості про громадянина Естонії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ), в якості одного із засновників ТОВ ВІ ІНВЕСТ; з 16.02.2022 будь-якого роду дій, спрямованих на виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про громадянина Естонії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ), як одного із засновників ТОВ ВІ ІНВЕСТ та кінцевого бенефіціарного власника останнього ані з боку громадянина Естонії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ), ані з боку відповідача здійснено не було, у зв`язку з чим, на думку позивачки, та обставина, що громадянин Естонії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ), нібито не має відношення до діяльності відповідача та не є його кінцевим бенефіціарним власником не відповідає дійсності.

У судовому засіданні 13.12.2024 представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у підготовчі та судові засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

У судовому засіданні 13.12.2024 представник третьої особи - ОСОБА_3 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа - ТОВ ІНТКЕП у судові засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлена, виходячи з відповіді від Міністерства юстиції Естонської Республіки, яка надійшла до суду 18.10.2024 за вх.№37685/24.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року на 90 діб. Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року №740/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

Справа №916/342/23 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В судовому засіданні 13.12.2024 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 13.12.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та третьої особи - ОСОБА_3 , господарський суд встановив:

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ ВІ ІНВЕСТ, станом на час розгляду даної справи:

- перелік засновників (учасників) юридичної особи: кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ); ТОВ ІНТКЕП (Естонія, 10117, Хар`юський повіт, м. Таллінн, Кескліннаський район, Нарвське шосе, 5), розмір частки - 28310,28 грн.;

- розмір статутного капіталу - 28310,28 грн.;

- керівник: ОСОБА_1 .

Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ ВІ ІНВЕСТ №1/07 від 11.07.2019, зокрема, призначено громадянку України ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) НОМЕР_1 ) з 12 (дванадцятого) липня 2019 (дві тисячі дев`ятнадцятого) року на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 40964438) на підставі поданої нею власноруч заяви.

Також, в матеріалах справи наявна трудова книжка ОСОБА_1 з відомостями про роботу.

Статут ТОВ ВІ ІНВЕСТ (нова редакція) затверджений протоколом №08/07/2019 від 08.07.2019. Згідно зі Статутом:

- управління та контроль за діяльністю товариства здійснюють такі органи товариства: 1) Загальні збори учасників; 2) директор (одноосібний виконавчий орган) (п.11.1 Статуту);

- Загальні збори учасників скликаються у наступних випадках: за ініціативою виконавчого органу товариства; на вимоги учасників товариства (п.12.3.1 Статуту);

- Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства; виконавчий орган скликає Загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства; виконавчий орган зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення Загальних зборів учасників; повідомлення про проведення Загальних зборів учасників надсилається учасникам поштовим відправленням з описом вкладення (п.п. 12.4.1-12.4.4 Статуту);

- до виключної компетенції Загальних зборів учасників належить, зокрема, обрання та припинення у будь-який час та з будь-яких підстав повноважень виконавчого органу товариства (директор); встановлення розміру винагороди виконавчого органу; затвердження умов трудового договору; рішення Загальних зборів учасників з інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (п.п. 12.9.2, 12.21.4 Статуту);

- директор є одноособовим виконавчим органом товариства, що керує діяльністю, здійснює оперативне управління його діяльності, з урахуванням обмежень, що встановлені цим Статутом, вирішує інші питання, за виключенням тих, що віднесені до компетенції інших органів управління; директор обирається та звільняється із займаної посади згідно з рішенням Загальних зборів учасників (п.13.1 Статуту).

У заяві від 13.05.2022 ОСОБА_1 просила звільнити її з займаної посади 13.05.2022.

У претензії позивача від 04.11.2022 до ОСОБА_3 та ТОВ ІНТКЕП зазначено, зокрема, щодо звільнення з посади директора, щодо виплати компенсації з заробітної плати та за невикористану відпустку (повідомлено про наявність заборгованості: заробітна плата в гривнях - 39967,61 грн., компенсація за невикористану відпустку в євро - 4040 євро, заробітна плата в євро - 7200 євро), а також вказано про можливість врегулювання спору мирним шляхом.

У претензіях від 30.12.2022 позивач просила розглянути її заяву про звільнення від 13.05.2022 та звільнити з займаної посади директора ТОВ ВІ ІНВЕСТ.

У повідомленні від 11.12.2023 про проведення Загальних зборів учасників ТОВ ВІ ІНВЕСТ зазначено, зокрема, наступне:

- цим повідомленням про проведення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ повідомляємо про проведення Загальних зборів учасників (далі - Зборів) Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ на вимогу виконавчого органу товариства - директора товариства; збори будуть проведені: 10 січня 2024 року, місце: АДРЕСА_4 , реєстрація учасників до участі у зборах: з 11.00 год. до 12.00 год., час початку зборів: 12 год. 30 хв.;

- порядок денний зборів: 1.обрання голови та секретаря Загальних зборів товариства; 2.внесення змін до персонального складу виконавчого органу товариства: а) звільнення громадянки України ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) НОМЕР_1 ) з посади директора товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ на підставі ст. 38 К3пП України; б) позбавлення громадянки України ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) НОМЕР_1 ) права розпорядчого підпису на документах Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ; в) призначення нового директора Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ з числа фізичних осіб-співзасновників товариства та надання йому права розпорядчого підпису на документах Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ; г) наділення нового директора Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ всім спектром функціональних обов`язків, виконання яких було покладено на громадянку України ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової карти платника податків (РНОКПП) НОМЕР_1 ); 3.покладення на виконавчий орган товариства (нового директора Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ зобов`язання щодо здійснення державної реєстрації змін до відомостей про товариство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України: а) внесення змін до відомостей про керівника виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. В матеріалах справи наявні докази направлення повідомлення на адресу ОСОБА_3 та ТОВ ІНТКЕП.

У протоколі від 10.01.2024 зазначено, що 10 січня 2024 в період часу з 11 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв. для участі у загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ не зареєструвався жоден учасник (представник учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ, у зв`язку з чим кворум, необхідний для прийняття рішення Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ щодо припинення повноважень ОСОБА_1 , як директора Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ, що встановлений п.12.11.4 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ, відсутній; отже, Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ, скликані на 10.01.2024 о 12 год. 30 хв., є такими, що не відбулися.

В матеріалах справи наявний нотаріально засвідчений переклад заяви на запит адвоката, який був наданий до суду представником третьої особи - ОСОБА_3 , в якій повідомлено, зокрема, що ОСОБА_2 станом на 05.12.2024 не є акціонером ТОВ ІНТКАП у зв`язку із виходом зі списку акціонерів/учасників товариства з 16.02.2022.

Також на підтвердження позовних вимог позивачем надано та матеріали справи містять:

- реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Форми ОК-5, в якому вказано індивідуальні відомості про застраховану особу - ОСОБА_1 , зокрема: найменування страхувальника ТОВ ВІ ІНВЕСТ (код 40964438); відомості за звітний місяць (чисельник - сума заробітку для нарахування пенсії (грн) (у тому числі доплата до мінімальної заробітної плати); знаменник - ліва частина: кількість днів трудових або цивільно-правових відносин, проходження військової служби в місяці; знаменник - права частина: позначка про сплату страхових внесків) за період з 2008 по 2022 роки;

- реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Форми ОК-7, в якому вказано індивідуальні відомості про застраховану особу - ОСОБА_1 , зокрема: найменування страхувальника ТОВ ВІ ІНВЕСТ (код 40964438); відомості за звітний місяць (чисельник - сума фактичного заробітку/доходу (грн); знаменник - ліва частина: кількість днів трудових або цивільно-правових відносин, проходження військової служби в місяці; знаменник - права частина: позначка про сплату страхових внесків) за період з 2011 по 2022 роки.

З метою вирішення питання щодо звільнення позивача з посади директора товариства за власним бажанням, стягнення заборгованості з заробітної плати, за невикористані дні щорічної відпустки та моральної шкоди, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з п.п. 5,6 ч.1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно зі ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. До складу органів управління товариства не можуть бути обрані особи, визнані за рішенням суду винними у заподіяні збитків товариству своїми діями (бездіяльністю), якщо такі збитки виникли внаслідок порушення такою особою своїх обов`язків. Таке обмеження застосовується протягом трьох років з дати виконання такого рішення суду.

За ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом. Учасник товариства не має права голосу при прийнятті загальними зборами товариства рішень з питань щодо вчинення з ним правочину та щодо спору між ним і товариством, якщо інше не встановлено законом. Це правило не застосовується у товаристві з одним учасником. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів. Якщо вимога учасників про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Згідно зі ст. 28 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

За ст. 29 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також з ініціативи виконавчого органу товариства.

Згідно з ч.ч. 1-7, 11 ст. 32 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників. Будь-який учасник має право внести пропозиції щодо включення питань до порядку денного загальних зборів учасників. Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 5 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. Таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

У відповідності до ч.4 ст. 34 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

За ч.ч. 4, 12, 13 ст. 39 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є директор, якщо статутом не передбачена інша назва. З одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників. Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 судом зауважено, що: оскільки Товариство не укладало з ОСОБА_3 трудового договору (контракту), Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що між ним та Товариством не виникав спір стосовно припинення такого правочину. Відтак неправильними є висновки судів попередніх інстанцій та доводи учасників цієї справи про необхідність застосування у спірних правовідносинах норм КЗпП України, зокрема статті 38 цього Кодексу, яка визначає порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника. Водночас в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою. При цьому Велика Палата Верховного Суду враховує, що позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством. При цьому Директор мав дотриматись вимог статті 32 Закону №2275-VIII та Статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників Товариства, зокрема: не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів шляхом надсилання поштовим відправленням з описом вкладення повідомити кожного з учасників Товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення, а також надати учасникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, і забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням Товариства в робочий час.

У постанові від 14.06.2023 у справі №448/362/22 Велика Палата Верховного Суду зробила висновки, що: для належної реалізації права на розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, за власною ініціативою директор товариства має не тільки написати відповідну заяву на підставі статті 38 КЗпП України, подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою як виконавчий орган товариства скликати загальні збори учасників, на вирішення яких поставити питання щодо свого звільнення (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 січня 2022 року у справі № 911/719/21 (пункт 5.15). На відміну від випадку, коли роботодавець в особі загальних зборів товариства ініціює припинення повноважень одноосібного виконавчого органу згідно з пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України (припинення повноважень посадових осіб), директор у випадку вияву ним ініціативи згідно зі статтею 38 КЗпП України щодо звільнення з посади може сам ініціювати скликання загальних зборів учасників товариства для вирішення питання про своє звільнення. У випадку відсутності рішення скликаних загальних зборів учасників товариства про звільнення директора товариства, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення цих зборів, директор має право звернутися до суду з вимогою про припинення його повноважень. За змістом цього припису перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, і охоплює зокрема спори, пов`язані з управлінням юридичною особою. Спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки стосується реалізації загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір пов`язаний із управлінням юридичною особою та належить до юрисдикції господарського суду.

Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки тощо, які можуть бути предметом трудового спору, та вимога про стягнення моральної шкоди, заявлена з підстав не звільнення позивачки за її бажанням і не сплатою відповідної заборгованості із заробітної плати та інших компенсацій, є похідними від вимог щодо визнання припиненими трудових відносин, у зв`язку з чим такі вимоги також підлягають розгляду в межах даної справи за правилами господарського судочинства. Розгляд цієї частини позовних вимог за правилами цивільного судочинства порушуватиме принцип повноти, всебічності й об`єктивності з`ясування обставин справи, якщо дослідження одного і того ж питання припинення трудових відносин здійснюватиметься судами різних юрисдикцій, тому цей спір в цілому належить до юрисдикції господарського суду (даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду викладений в постанові від 23.08.2023 у справі №916/342/23 та узгоджується з правовою позицією суду касаційної інстанції, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №145/166/18, а також постановах Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №336/8047/20 та від 24.06.2020 у справі №401/525/17).

Згідно зі ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров`я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 №14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 №2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Так, згідно ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України Про оплату праці.

Відповідно до ч.1 ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України Про оплату праці заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

За приписами ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Окрім того, відповідно до п.2 ч.1 ст. 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України Про виконавче провадження, у тому числі, щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Відшкодування моральної шкоди передбачене ст. 23 ЦК України, відповідно до якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

В силу положень ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Приписами ст. 1167 ЦК України визначено загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду. Так, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За ст. 237-1 КЗпП України відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: баланс імовірностей (balance of probabilities) або перевага доказів (preponderance of the evidence); наявність чітких та переконливих доказів (clear and convincing evidence); поза розумним сумнівом (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частинами 1 та 2 ст. 5 ГПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Господарський суд зазначає, що позивач з 12.07.2019 є одноособовим виконавчим органом (директором) ТОВ ВІ ІНВЕСТ, що підтверджується випискою Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ ВІ ІНВЕСТ та вимогами п.13.1 Статуту.

Господарський суд зауважує, що позивач з метою припинення своїх повноважень як члена одноосібного виконавчого органу (директора), за своєю ініціативою, скликав позачергові загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ повідомленням від 11.12.2023, в якому міститься інформація про дату, час та місце проведення загальних зборів (10 січня 2024 року, місце: АДРЕСА_4 , реєстрація учасників до участі у зборах: з 11.00 год. до 12.00 год., час початку зборів: 12 год. 30 хв.), а також порядок денний зборів (зокрема: звільнення громадянки України ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) НОМЕР_1 ) з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ). Вказане повідомлення від 11.12.2023 було направлено учасникам ТОВ ВІ ІНВЕСТ засобами поштового зв`язку. Окрім того, позивач повідомляв учасників ТОВ ВІ ІНВЕСТ у претензіях від 04.11.2022, 30.12.2022 про необхідність звільнення позивача з посади директора та виплати компенсації з заробітної плати та за невикористану відпустку.

Як було зазначено судом, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ ВІ ІНВЕСТ, перелік засновників (учасників) юридичної особи: кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ); ТОВ ІНТКЕП (Естонія, 10117, Хар`юський повіт, м. Таллінн, Кескліннаський район, Нарвське шосе, 5), розмір частки - 28310,28 грн.

Так, відповідно до Статуту відповідача, до виключної компетенції Загальних зборів учасників належить, зокрема, обрання та припинення у будь-який час та з будь-яких підстав повноважень виконавчого органу товариства (директор); встановлення розміру винагороди виконавчого органу; затвердження умов трудового договору; рішення Загальних зборів учасників з інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (п.п. 12.9.2, 12.21.4 Статуту). Разом з тим, як вбачається з протоколу від 10.01.2024 для участі у загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ не зареєструвався жоден учасник (представник учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ, у зв`язку з чим кворум, необхідний для прийняття рішення Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ щодо припинення повноважень ОСОБА_1 як директора Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ, що встановлений п.12.11.4 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ, відсутній; отже, Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ, скликані на 10.01.2024 о 12 год. 30 хв., є такими, що не відбулися.

Приймаючи до уваги наявні матеріали справи, зокрема, претензії позивача від 04.11.2022, 30.12.2022, повідомлення про скликання загальних зборів від 11.12.2023 з доказами направлення учасникам товариства, господарський суд дійшов висновку, що позивачем дотримано вимог ст. 32 Закону щодо повідомлення учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, встановлені судом обставини, враховуючи вимоги вищезазначених норм законодавства, господарський суд вказує, що позивачем було дотримано вимоги Закону щодо належного повідомлення учасників товариства про проведення позачергових загальних зборів, натомість рішення щодо ініційованого позивачем питання про своє звільнення не було прийнято через відсутність необхідної кількості голосів у зв`язку з неявкою завчасно та належно повідомлених учасників товариства, а також враховуючи право позивача на свободу праці, господарський суд дійшов висновку про порушення прав позивача внаслідок позбавлення його можливості припинити свої повноваження як директора товариства, з незалежних від нього причин, а тому вимоги позивача до відповідача про припинення між ними трудових відносин є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Враховуючи припинення трудових відносин між позивачем та відповідачем, приймаючи до уваги наявність відповідного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про позивача, як директора товариства, з метою зміни відомостей в Єдиному державному реєстрі та з урахуванням заявлення вимог про скасування відповідного запису, господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовної вимоги позивача про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про ОСОБА_1 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ.

Щодо позовних вимог про стягнення, господарський суд вказує наступне.

Як вбачається з позовної заяви та письмових пояснень позивача, останній просить стягнути з відповідача заборгованість з заробітної плати у загальному розмірі 461536,62 грн. (із розрахунку у період з 01.03.2019 по 18.01.2023: 51938,92 грн. та 10320 євро, що в гривневому еквіваленті становить 409 597,70 грн.), а також компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 163771,31 грн. із розрахунку у період з 01.03.2019 по 18.01.2023: 14538,04 грн. та 3760 євро, що в гривневому еквіваленті становить 149233,27 грн.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи встановлені судом обставини та наявні в матеріалах справи реєстри застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, в яких відображено, зокрема, страхувальника (ТОВ ВІ ІНВЕСТ), а також суми фактичного заробітку/доходу за кожний рік, приймаючи до уваги відображення сум, господарський суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі за визначений період обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 51938,92 грн. невиплаченої заробітної плати та 14538,04 грн. компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, інші заявлені до стягнення суми є не доведеними.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 108280,65 грн., господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розмір заявленої моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав неправомірною бездіяльністю ТОВ ВІ ІНВЕСТ, не доведено, яким чином така бездіяльність (в даному випадку не звільнення позивача з посади директора) призвела до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, окрім того позивач під час розгляду справи не довів розрахунку визначеної моральної шкоди та не надав доказів на підтвердження таких розрахунків.

За таких обставин позовні вимоги задоволені судом частково.

Іншого сторонами не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за позовними вимогами про визнання припиненими трудових відносин, скасування запису покладаються на відповідача, за позовними вимогами про стягнення моральної шкоди - на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ (65014, Одеська обл., м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1/20, код ЄДРПОУ 40964438) припиненими.

3.Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ (65014, Одеська обл., м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1/20, код ЄДРПОУ 40964438).

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ІНВЕСТ (65014, Одеська обл., м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1/20, код ЄДРПОУ 40964438) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 51938 /п`ятдесят одну тисячу дев`ятсот тридцять вісім/ грн. 92 коп. заборгованості по заробітній платі, 14538 /чотирнадцять тисяч п`ятсот тридцять вісім/ грн. 04 коп. компенсації за невикористані дні відпустки та 4294 /чотири тисячі двісті дев`яносто чотири/ грн. 40 коп. судового збору.

5.В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 24 грудня 2024 р. у зв`язку з введенням в м. Одесі графіків відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об`єктів критичної інфраструктури, періодичну відсутність електроенергії у суді.

Суддя Ю.С. Бездоля