Рішення

від 25.12.2024 по справі 916/4750/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2024 р. Справа № 916/4750/24Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В. розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "ЗТЗ-СЕРВІС" (69069, м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, буд. 11, оф. 301; код ЄДРПОУ 44821726),

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ ЕНЕРГОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД" (66100, Одеська обл., Подільський р-н., м. Балта, вул. Любомирська, буд. 199; код ЄДРПОУ 39466459),

про стягнення 66060,57 грн.

Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи.

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "ЗТЗ-СЕРВІС" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ ЕНЕРГОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД" заборгованості за договором № 31-11-23 від 07.11.2023 в розмірі 66060,57 грн, яка складається з суми основного боргу з інфляційними втратами у розмірі 53500,32 грн, суми пені в розмірі 11608,72 грн та сум 3 % річних в розмірі 951,53 грн. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.10.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 916/4750/24 визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позовну заяву, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст. 165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановив відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснив сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 ГПК України.

12 листопада 2024 року до Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ ЕНЕРГОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД" надійшла зустрічна позовна заява з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "ЗТЗ-СЕРВІС" про стягнення 41621,19 грн.

Ухвалою суду від 14.11.2024 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ ЕНЕРГОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД" (вх. суду № 5115/24 від 12.11.2024) у справі № 916/4750/24 повернуто заявнику без розгляду.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У Перехідних положеннях Господарського процесуального кодексу України, а саме у підпункті 17.1 пункту 17 передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Ухвала про відкриття провадження у справі від була надіслана на адреси сторін у справі рекомендованим листом з повідомлення про вручення.

Зазначена ухвала суду отримана позивачем та відповідачем, про що свідчить Довідка про доставку електронного документа (т. 1, а.с. 43-44).

Станом на 25.12.2024 від відповідача у справі відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що 07 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "ЗТЗ-СЕРВІС" (надалі позивач або виконавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ ЕНЕРГОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД" (надалі відповідач або замовник) був укладений договір № 31-11-23 (надалі - Договір).

Предметом договору є виконання робіт з капітального ремонту шунтуючого реактору типу РОМ-110000/750 зав. № 162637.

Надання послуг з проведення комплексу електричних випробувань, вимірювань та перевірок реактора та вводу атестованою лабораторією після капітального ремонту з наданням протоколів (п. 1.2. Договору).

Відповідно до умов п. 4.1. Договору вартість робіт з капітального ремонту реактора типу РОМ-110000/750 зав. № 162637 складає 588960,00 грн з ПДВ 20%.

Вартість послуг з високовольтних випробувань реактора типу РОМ-110000/750 зав. № 162637 становить 51366,00 грн з ПДВ 20% (п. 4.2. Договору).

Загальна вартість робіт та послуг за вищевказаним Договором відповідно до Додатку 1 (Протокол узгодження договірної ціни) становить 640326,00 грн, у тому числі ПДВ-20% 106721,00 грн (п. 4.3. Договору).

Згідно умов п. 5.1 Договору до початку виконання робіт/надання послуг на об`єкті, замовник перераховує на поточний рахунок виконавця авансовий платіж у сумі 281410,00 грн, у тому числі ПДВ 20% у сумі 46901,75 грн.

Остаточний платіж у сумі 358915,50 грн, у тому числі ПДВ 20% у сумі 59819,25 грн виконується замовником на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт/наданих послуг протягом 30 календарних днів з моменту підписання вищевказаного акту сторонами (п. 5.2. Договору).

Замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи/надані послуги та підписати протягом 3 календарних днів акт здачі-приймання виконаних робіт/наданих послуг в двох примірниках, один примірник надати виконавцю (п. 6.2. Договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 01.05.2024, а в частині фінансових зобов`язань до повного виконання сторонами зобов`язань за договором (п. 7.1. Договору).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п. 8.1. Договору).

У випадку прострочення Замовником прийнятих на себе зобов`язань по оплаті, відповідно до п. 5.2. договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення, включаючи день остаточного погашення заборгованості (п. 8.3. Договору).

Додатком № 1 до Договору "Протокол узгодження договірної ціни) сторони узгодили загальну вартість робіт та послуг за цим Договором 640326,00 грн, у тому числі ПДВ 20% 106721,00 грн.

27 листопада 2023 року замовником перераховано на розрахунковий рахунок позивача авансовий платіж у розмірі 281410,00 грн (на підставі рахунку № 59 від 27.11.2023).

12 лютого 2024 року між замовником і виконавцем був підписаний акт здачі-приймання робіт за Договором, за яким замовником прийнято виконані виконавцем у повному обсязі роботи та підлягає остаточній оплаті виконавцю сума у розмірі 307549,50 грн.

Також виконавцем було виставлено замовнику рахунок № 13 на оплату 307549,50 грн, у тому числі 51258,25 грн ПДВ.

07 травня 2024 року відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок позивача авансовий платіж у розмірі 307549,50 грн (на підставі рахунку № 8 від 13.02.2024).

Позивач зазначає, що роботи згідно п. 1.1. Договору вартістю 588960,00 грн відповідачем повністю оплачені.

Позивач також зазначає, що послуги з електричних випробувань, вимірювань та перевірок реактора РОМ-110000/750 зав. № 162637, які передбачені п. 1..2 Договору були надані виконавцем у повному обсязі згідно умов Договору, на підтвердження чого 12.02.2024 між сторонами був підписаний акт здачі-приймання робіт за Договором, за яким відповідачем прийнято виконані позивачем у повному обсязі роботи та підлягає остаточній оплаті виконавцю сума 51366,00 грн.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок № 4 від 08.02.2024 на оплату послуг з високовольтних випробувань реактора типу РОМ-110000/750 на суму 51366,00 грн, у тому числі 8561,00 грн ПДВ.

Позивач зазначає, що відповідно до умов Договору кінцевою датою проведення остаточного платежу замовником на підставі акту здачі-приймання наданих послуг є 12.03.2024.

20 серпня 2024 року позивачем було складено та надіслано 22.08.2024 відповідачу претензію № 76, в якій посилаючись на своєчасне виконання взятих на себе Договором робіт, повідомляє про порушення взятих відповідачем на себе зобов`язань в частині своєчасної та остаточної оплати вартості виконаних робіт, у зв`язку із чим пропонує в добровільному порядку оплатити основний борг у розмірі 51366,00 грн, пеню у розмірі 8269,93 грн та 3% річних у розмірі 677,86 грн. Проте відповідач залишив претензію без відповіді та реагування.

Таким чином, позивач своїх коштів за надані послуги не отримав, що завдає шкоди його майновим інтересам.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "ЗТЗ-СЕРВІС" підлягають задоволенню, з таких підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 317 ГК України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Укладений сторонами Договір за правовою природою є договором підряду, а тому права та обов`язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Зокрема, відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 статті 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюється у договорі підряду.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як слідує з матеріалів справи, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "ЗТЗ-СЕРВІС", як виконавцем, і Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ ЕНЕРГОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД", як замовником, виникли на підставі укладеного 07.11.2023 між ними Договору № 31-11-23.

Матеріали справи містять підписані з боку відповідача акт здачі-прийняття робіт від 12.02.2024 (т. 1, а.с. 26-27) та протокол узгодженої договірної ціни (т. 1, а.с. 25).

Жодний претензій з боку відповідача щодо невиконання, неналежного виконання або порушення позивачем своїх зобов`язань щодо наданих послуг на адресу позивача не надходило.

Позивачем разом з актом здачі-прийняття робіт від 12.02.2024 надано відповідачу рахунок на оплату № 4 від 08.02.2024.

Одночасно позивачем була зареєстрована податкова накладна № 1 від 12.02.2024 за Договором на суму виконаних робіт.

Таким чином, відповідач прийняв послуги, підписав всі необхідні документи, частково оплатив виконані роботи.

Отже, з матеріалів справи слідує, що на виконання умов Договору позивачем виконані роботи на суму 640326,00 грн.

Відповідач на виконання умов Договору частково оплатив виконані позивачем роботи у розмірі 588960,00 грн (т.1, а.с. 29, 31).

Таким чином, позивачем надані послуги на загальну суму 640326,00 грн, а відповідачем сплачено лише 588960,00 грн.

Порядок здійснення відповідачем оплат визначено розділом 5 Договору.

Матеріали справі свідчать, що відповідачем в порушення умов п. 5.2. Договору та ч. 1 ст. 530 ЦК України не було здійснено повного розрахунку з позивачем за виконані роботи в строк по 12.03.2024.

Отже, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що у останнього існує прострочена заборгованість перед позивачем за Договором на загальну суму 51366,00 грн.

Доказів сплати, заперечень або спростування заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 51366,00 грн відповідачем суду не надано. З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 51366,00 грн є доведеними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми інфляційних втрат у розмірі 2134,32 грн, суми 3% річних у розмірі 951,53 грн та суми пені у розмірі 11608,72 грн, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

У випадку прострочення Замовником прийнятих на себе зобов`язань по оплаті, відповідно до п. 5.2 договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення, включаючи день остаточного погашення заборгованості (п. 8.3. Договору).

Судом перевірено правильність виконаних позивачем розрахунків інфляційних втрат, пені і 3% річних (т. 1, а.с. 6), та встановлено, що вони є вірними.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми інфляційних втрат у розмірі 2134,32 грн, суми 3% річних у розмірі 951,53 грн та суми пені у розмірі 11608,72 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд також враховує, що при зверненні до суду з позовом позивач подав докази сплати 3028,00 грн судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22.

Оскільки позов був поданий через підсистему "Електронний суд", тому позивач мав би сплатити 2422,40 грн (0,8*3028,00=2422,40 грн).

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору в сумі 2422,40 грн покладаються на відповідача.

Керуючись 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ ЕНЕРГОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД" (66100, Одеська обл., Подільський р-н., м. Балта, вул. Любомирська, буд. 199; код ЄДРПОУ 39466459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "ЗТЗ-СЕРВІС" (69069, м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, буд. 11, оф. 301; код ЄДРПОУ 44821726) суму основного боргу у розмірі 51366,00 грн, суму пені у розмірі 11608,72 грн, суму 3% річних у розмірі 951,53 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 2134,32 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Рішення підписано 25 грудня 2024 року.

Суддя Нікітенко С.В.