Ухвала

від 24.12.2024 по справі 916/5552/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"24" грудня 2024 р.м. Одеса № 916/5552/24

Суддя Господарського суду Одеської області Цісельський О.В.,

дослідивши матеріали позовної заяви (вх.№5692/24 від 20.12.2024)

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал Життя» (вул. Генерала Бочарова, № 70, с. Фонтанка, Одеський р-н, Одеська обл., 67571, код ЄДРПОУ 45301413)

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу «Атлант 6» (вул. Олексія Ставніцера, № 60, корп. 2, приміщ. 29-А, с. Визирка, Одеський р-н, Одеська обл., 67543, код ЄДРПОУ 39890384)

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20.12.2024 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал Життя» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовної заявою до Обслуговуючого кооперативу «Атлант 6», в якій просить суд зобов`язати відповідача за актом приймання-передачі передати позивачу документацію на багатоквартирний будинок згідно наведеного переліку, а разі відсутності зазначеної документації зобов`язати відновити відсутню технічну документацію за власний рахунок та передати ОСББ «Квартал Життя».

При дослідженні матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Основні вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо документів, які подаються позивачем разом з позовною заявою, визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3222-IX, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023, внесено зміни до ряду статей ГПК України, які передбачають, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи (усіх форм власності) в обов`язковому порядку реєструють свої електронні кабінети в Електронному суді.

У відповідності до частини 6 статті 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

При цьому, зміни до процесуального закону передбачають негативні наслідки для осіб, які зобов`язані зареєструвати електронний кабінет, але не зробили цього, зокрема такі, як залишення позовної заяви без руху, залишення заяви/клопотання без розгляду.

Так, згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України, в редакції від 18.10.2023, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

При цьому, в абз. 2 ч. 2 ст. 174 ГПК України зазначено, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Здійснивши перевірку відомостей щодо наявності у позивача електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»), суд встановив, що юридична особа із кодом ЄДРПОУ 45301413 не має зареєстрованого електронного кабінету у вказаній підсистемі ЄСІТС, що підтверджується відповіддю № 6170163, сформованою за відповідним запитом суду.

При цьому, у поданій до суду позовній заяві, яка підписана адвокатом Бороган В.В. вказано, що позивач та адвокат мають зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Проте, виходячи із наведених вище положень частини 6 статті 6 ГПК України, незалежно від того чи зареєстрував адвокат, який представляє відповідну юридичну особу свій електронний кабінет в ЄСІТС, така юридична особа зобов`язана зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС (аналогічні висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 910/10537/23, від 23.11.2023 у справі № 911/992/22, від 20.11.2023 у справі № 909/1167/17, від 24.11.2023 у справі № 910/18022/21 (913/882/21).

Окрім того, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до норм ч. 1, пп. пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір» судовий збір за розгляд немайнових вимог складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за розгляд майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року в розмірі 3028,00 грн.

Позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал Життя» містить вимогу немайнового характеру судовий збір за яку складає 3028,00 грн, а відтак, за подання вищезазначеної позовної заяви позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

При цьому, судом встановлено, що позивачем до позову додано в якості доказу сплати судового збору платіжну інструкцію № 96 від 05.08.2024 на суму 3028,00 грн.

Між тим, згідно довідки ГСОО судовий збір у розмірі у розмірі 3028,00 грн від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал Життя», сплачений згідно платіжної інструкції № 96 від 05.08.2024 був зарахований на рахунок № UA938999980313141206083015758, відкритий в Головному управлінні державної казначейської служби України в Одеській області. Натомість вказана платіжна інструкція вже обліковується в матеріалах позовного провадження №916/3567/24, які ухвалою суду від 03.09.2024 були повернуті позивачу.

Як вбачається з КП «Діловодство спеціалізованого суду», ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2024 у справі № 916/3567/24 позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал Життя» за № 3643/24 від 13.08.2024 повернуто позивачу разом з доданими до неї матеріалами на підставі ст. 174 ГПК України.

Позивач не звертався до суду з заявою згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» про повернення судового збору сплаченого згідно платіжної інструкції №96 від 05.08.2024.

Проте, та обставина, що позивач станом на даний момент не звернувся до суду із клопотанням про повернення судового збору у справі № 916/3567/24 не є гарантією неподання ним такого клопотання у майбутньому.

У разі прийняття судом платіжної інструкції № 96 від 05.08.2024 на суму 3028,00 грн як належного доказу оплати судового збору за подання позову у даній справі, позивач, після ухвалення судом рішення у цій справі, не буде позбавлений можливості подання клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі №916/3567/24.

Аналогічна позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі № 904/4585/22 та постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 у справі № 924/133/21.

Згідно ч. 5. ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої заяви також розглядалося Верховним Судом.

У постанові від 13 лютого 2019 року у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви стаття 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Тому, заявник/позивач, коли подає повторно заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника / позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник / позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була залишена без розгляду.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №160/554/23.

За таких обставин, прийняття судом платіжної інструкції № 96 від 05.08.2024 як належного доказу оплати судового збору за подання позову у даній справі № 916/5552/24 з високою імовірністю буде мати наслідком безпідставне повернення позивачу з Державного бюджету України грошових коштів у розмірі 3028 грн за подання позовної заяви.

Водночас, за відсутності дієвого державного механізму, що гарантуватиме фактичну наявність у Державному бюджеті України грошових коштів у розмірі 3028 грн за подання цього позову, судове рішення не може ґрунтуватись на ймовірності добросовісної поведінки позивача.

Відтак, у даному випадку при зверненні ОСББ «Квартал Життя» до господарського суду із заявленим позовом до Обслуговуючого кооперативу «Атлант 6» заявник повинен був сплатити судовий збір за подачу позову на загальних підставах.

За таких обставин платіжна інструкція № 96 від 05.08.2024 не може бути прийнята судом в якості належного доказу оплати судового збору за подання позову у даній справі.

Отже, до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви у встановлених порядку та розмірі. Відсутність відповідних доказів оплати судового збору є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162,164,172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Згідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Таким чином, у суду наявні підстави для залишення позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал Життя» (вх. № 5692/24 від 20.12.2024) без руху.

Керуючись ст.ст. 6, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал Життя» (вх. № 5692/24 від 20.12.2024) залишити без руху.

2. Встановити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Квартал Життя» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал Життя» про його обов`язок зареєструвати електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС відповідно до статті 6 ГПК України.

4. Зобов`язати позивача, у разі подання заяви про усунення недоліків позову, надати суду докази надсилання відповідачу заяви про усунення недоліків позовної заяви від 20.12.2024 за вх.№ 5692/24.

5. Роз`яснити позивачу, що за змістом ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набрала законної сили 24.12.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Цісельський