Ухвала

від 19.12.2024 по справі 916/3527/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3527/20(916/4440/24)

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А., розглядаючи справу за позовом Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Фруктус Імпорт (65031, м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, буд. 33, код ЄДРПОУ 41634828) до Товариства з обмеженою відповідальністю Дунайська Імпортна Компанія (68094, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, буд. 1, код ЄДРПОУ 40017905)

про визнання Договору поставки від 01.09.2018 № 0109/18 недійсним, зобов`язання вчинити певні дії та про стягнення 3 869 089,74 грн.

Представники:

Від позивача Багінський А.О. (свідоцтво від 20.12.2018 № 1871);

Від відповідача не з`явився.

в с т а н о в и в:

В провадженні Господарського суду Одеської області знаходиться справа № 916/3527/20 за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю „Дунайська Імпортна Компанія до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „Фруктус Імпорт про визнання банкрутом.

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктус Імпорт» арбітражний керуючий Багінський А.О. звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська Імпортна Компанія» з вимогами:

1) про визнання недійсним Договору поставки від 01.09.2018 № 0109/18;

2) зобов`язання ТОВ «Дунайська Імпортна Компанія» повернути ТОВ «Фруктус Імпорт» соковитискачі із металевими столами із наступними серійними номерами:

- 07924-UE-SPEED S PLUS SELF-SERV POD UA Serial number: 455375; Serial number: 455377; Serial number: 455598; Serial number: 455635; Serial number: 455636; Serial number: 455637; Serial number: 455641; Serial number: 455661; Serial number: 455664; Serial number: 455658; Serial number: 455683; Serial number: 455685; Serial number: 455688; Serial number: 455696; Serial number: 455698; Serial number: 455699; Serial number: 455700; Serial number: 455701; Serial number: 455702; Serial number: 455703; Serial number: 455705; Serial number: 455706; Serial number: 455707; Serial number: 455710; Serial number: 455711;

07924-UE-SPEED S PLUS SELF-SERV POD UA Serial number: 455492

08148-UE-SPEED S PLUS SELF-SERV POD UA Serial number: 454685

08148-UE-ORANGE VERSZTILE PRO PODIUM UE ORANGE Serial number: 454564;

3) про стягнення з ТОВ «ДУНАЙСЬКА ІМПОРТНА КОМПАНІЯ» суму вартості 23 соковитискачів, які були нею відчужені на користь ТОВ «Сільпо Фуд» в сумі 3 869 089,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що активи боржника, ТОВ «Фруктус Імпорт» у вигляді соковитискачів, були виведені на підставі фіктивних правочинів, які були укладені з метою завдати шкоду кредиторам (фраудаторних правочинів).

Ухвалою суду від 14.10.2024 позовну заяву ліквідатора ТОВ «Фруктус Імпорт» залишено без руху. Запропоновано Ліквідатору ТОВ «Фруктус Імпорт» усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки, а саме доплатити суму судового збору в розмірі 8 881,88 грн. і надати відомості щодо наявності або відсутності у ТОВ «Дунайська Імпортна Компанія», ТОВ «Максі-Пром», ГУ ДПС в Одеській області, ТОВ «Снек Драйв» зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС в десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз`яснено Ліквідатору ТОВ «Фруктус Імпорт», що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

21.10.2024 на адресу суду надійшло клопотання ліквідатора ТОВ «Фруктус Імпорт» про усунення недоліків від 21.10.2024 (вх. № 38225/24).

Ухвалою суду від 04.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 21.11.2024.

Протокольною ухвалою від 21.11.2024 постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.

Також протокольною ухвалою від 21.11.2024 призначено підготовче засідання на 05.12.2024.

Протокольною ухвалою від 05.12.2024 відкладено підготовче засідання на 19.12.2024.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до підготовчого засідання, про місце, дату та час повідомлений належним чином. Надав клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи від 18.12.2024 (вх. № 45361/24 від 19.12.2024).

18.12.2024 на адресу суду надійшла заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктус Імпорт» про забезпечення позову в межах справи № 916/3527/20(916/4440/24) (вх. № 2-1932/24) в якій просив суд:

- забезпечити позов Ліквідатора ТОВ «ФРУКТУС ІМПОРТ» Багінського Артема Олександровича до ТОВ «ДУНАЙСЬКА ІМПОРТНА КОМПАНІЯ» про визнання недійсними правочинів, зобов`язання повернути майно боржника та стягнення суми вартості 23 соковитискачів, які були нею відчужені на користь ТОВ «Сільпо Фуд» в сумі 3 869 089,74 гривень шляхом накладення арешту на квартиру загальною площею (кв.м) 62.3, житлова площа (кв.м): 43.8 яка знаходиться за адресою Одеська обл., м. Одеса, вулиця Кутузакія Олександра, будинок 1, квартира 5а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2059333251101.

Вказана заява обґрунтована тим, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 22 грудня 2020 у справі № 916/3527/20 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Фруктус Імпорт» (юридична адреса: 65031, м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, буд. 23, ЄДРПОУ 41634828).

Постановою Господарського суду Одеської області від 23 березня 2021 р. у справі № 916/3527/20 визнано банкрутом ТОВ «Фруктус Імпорт» (юридична адреса: 65031, м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, буд. 23, ЄДРПОУ 41634828) та щодо нього відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від « 22» червня 2023 р. у справі № 916/3527/20 ліквідатором ТОВ «Фруктус Імпорт» (ЄДРПОУ 41634828) призначено арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича.

Ліквідатором, на виконання власних повноважень, до ТОВ «ДУНАЙСЬКА ІМПОРТНА КОМПАНІЯ» поданий позов про визнання недійсними правочинів та стягнення із відповідача коштів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.10.2024 відкрито провадження у справі № 916/3527/20 (916/4440/24).

Ліквідатором виявлено, що у власності ТОВ «ДУНАЙСЬКА ІМПОРТНА КОМПАНІЯ» наявне у власності майно, а саме квартира за адресою АДРЕСА_1 , Загальна площа (кв.м): 62.3, житлова площа (кв.м): 43.8, РНОНМ 2059333251101. Відповідно до протоколу загальних зборів ТОВ «ДІК» від 07.09.2020, на підставі якого цю квартиру передано у статутний фонд ТОВ «ДІК», її вартість складає 893 750,00 грн.

Судом встановлено, що як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 17.12.2024 № 408370752 квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , Загальна площа (кв.м): 62.3, житлова площа (кв.м): 43.8, РНОНМ 2059333251101 належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія".

Як вбачається із Протоколу Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" від 07.09.2020 № 0409/СК та Акту прийому-передачі нерухомого майна від 08.09.2020 квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , Загальна площа (кв.м): 62.3, житлова площа (кв.м): 43.8, РНОНМ 2059333251101 належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" загальна оціночна вартість нерухомого майна складає 893 750,00 грн.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, доказів, поданих в її обґрунтування, господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви позивача про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із пунктами 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що таким заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Відповідно до частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Згідно із частиною першою статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 № 3477-IV при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 вказаної Конвенції передбачено, зокрема, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України (п. 77, Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2004 у справі Шмалько проти України (п. 43, Заява № 60750/00) наголосив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97 р., Reports of Judgments and Decisions 1997-II, с. 510, п. 40).

Суд на підставі частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки щодо застосування норм права викладені у пунктах 29, 30, 31, 32, 33 постанови Верховного Суду від 11.12.2023 у справі № 904/1934/23, згідно із якими, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3 ст.13 ГПК).

Верховний Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.

За таких обставин, у разі звернення із позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить в суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22.

Суд вважає що вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру відповідача є адекватним, тобто, співмірними відповідно вимогам, на забезпечення яких вони вживаються та прямо стосується предмету спору щодо стягнення грошових коштів у розмірі 3 869 089,74 грн.

Згідно із частиною шостою статті 140 Господарського процесуального кодексу України Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Частинами першою та четвертою статті 141 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

З урахуванням відсутності у суду інформації з приводу можливих збитків ТОВ «Дунайська імпортна компанія» у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову, правові підстави для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, вказана особа не позбавлена права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду в порядку та протягом строків, встановлених статтею 141 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини сьомої статті 145 Господарським процесуальним кодексом України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись статтями 136-138, 140, 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Фруктус Імпорт про забезпечення позову в межах справи № 916/3527/20 (916/4440/24) від 18.12.2024 (вх. № 2-1932/24) задовольнити.

2. Накласти арешт на квартиру загальною площею (кв.м.) 62.3, житлова площа (кв.м): 43.8 яка знаходиться за адресою Одеська обл., м. Одеса, вулиця Кутузакія Олександра, будинок 1, квартира 5а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2059333251101, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Дунайська Імпортна Компанія (68094, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, буд. 1, код ЄДРПОУ 40017905)

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фруктус Імпорт (65031, м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, буд. 33, код ЄДРПОУ 41634828)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю Дунайська Імпортна Компанія (68094, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, буд. 1, код ЄДРПОУ 40017905)

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала набрала законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її постановлення.

Повний текст ухвали складено 24.12.2024.

Суддя Шаратов Юрій Анатолійович