Рішення

від 16.12.2024 по справі 922/3379/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2024м. ХарківСправа № 922/3379/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Чабан А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м. Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТЕКС ПЛЮС", м. Харків, про стягнення 81421,69 грн. за участю :

прокурора - Горгуль Н.В.

представника позивача - не з`явився

представника відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особи Харківської міської ради (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТЕКС ПЛЮС" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача коштів в розмірі 81421,69 грн., як безпідставно збережених за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:08:027:0011, загальною площею 0,0184 га, за адресою: м. Харків, бульв. Профспілковий, 7-А.

Також, згідно позову керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2422,40 грн. за наступними реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок №UA178201720343160001000007171, код банку 820172, банк отримувача: Держказначейська служба України; код класифікації видатків бюджету (КЕКВ): 2800.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

Прокурор у судовому засіданні 16.12.2024 просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, про причини неявки представника суд не повідомив.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, про причини неявки представника суд не повідомив. Про місце, дату та час судових засідань відповідач повідомлявся судом за юридичною адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди (Пушкінська), 79. Проте, ухвала про відкриття провадження у справі від 30.09.2024 та інші ухвали суду по справі адресовані відповідачу були повернуті Укрпоштою на адресу суду із зазначенням причини повернення - "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Також, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора, суд встановив наступне.

Згідно позову прокурор вказує, що за результатами комплексного вивчення наявних документальних матеріалів та інформації виконавчих органів міської ради, а також проведеного обстеження земельної ділянки встановлено, що право власності на розташовані в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:08:027:0011, площею 0,0184 га, по бульв. Профспілковий, 7-А у м. Харкові, об`єкти нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху №3, 4 та 2-го поверху №5, 6, 7 в літ. «Б-2», загальною площею 77,9 кв.м.; нежитлові приміщення підвалу №1, 2 в літ. «Б-2» загальною площею 26,6 кв.м.; нежитлові приміщення №3, 4, 5, 6, 7 в літ. «А-1» загальною площею 14,0 кв.м.; нежитлові приміщення №1, 2 в літ. «А-1» загальною площею 40,3 кв.м. в період з 19.05.2020 по 15.08.2021 перебували в приватній власності Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТЕКС ПЛЮС".

З матеріалів справи вбачається, що згідно з договором купівлі-продажу від 19.05.2020, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Луценко В.С. і зареєстрованого у реєстрі за № 1247, ТОВ "РЕНТЕКС ПЛЮС" придбало у ТОВ "ІВЕРА" нежитлові приміщення 1-го поверху №3, 4 та 2-го поверху №5, 6, 7 в літ. «Б-2», загальною площею 77,9 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2078184263101); нежитлові приміщення підвалу №1, 2 в літ. «Б-2» загальною площею 26,6 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2078169763101); нежитлові приміщення №3, 4, 5, 6, 7 в літ. «А-1» загальною площею 14,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2078151963101); нежитлові приміщення №1, 2 в літ. «А-1» загальною площею 40,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2078129263101), що знаходяться за адресою: м. Харків, бульв. Профспілковий, буд. 7-А.

Докази здійснення реєстрації речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:08:027:0011 за Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕНТЕКС ПЛЮС» в матеріалах справи відсутні.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6310137900:08:027:0011 по бульв. Профспілковому, 7-А в м. Харкові перебувала в оренді у ТОВ «САТЕЛІТ» на підставі договору оренди землі з Харківською міською радою від 28.03.2011, зареєстрованого за №631010004000291 від 28.04.2011.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 09.08.2019 державним реєстратором припинено речове право ТОВ «САТЕЛІТ» на зазначену земельну ділянку (припинено дію договору оренди землі від 28.03.2019, з умов якого також вбачається що на земельній ділянці наявні нежитлові будівлі). Згідно акту приймання земельної ділянки до земель запасу міста №42/19 від 21.02.2019 земельна ділянка з кадастровим номером 6310137900:08:027:0011 прийнята орендодавцем (Харківською міською радою в особі директора Департаменту земельних відносин Харківської міської ради) до земель запасу міста.

Власником земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:08:027:0011 є територіальна громада в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243), що підтверджується відомостями у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер відомостей про речове право 30470836).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310137900:08:027:0011 використовувалась ТОВ «РЕНТЕКС ПЛЮС» з моменту реєстрації за ними права власності на нежитлові будівлі для обслуговування вищезазначених нежитлових приміщень без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а також без сплати коштів за землю в повному передбаченому законодавством розмірі.

Докази укладання договору оренди щодо зазначеної вище земельної ділянки між ТОВ «РЕНТЕКС ПЛЮС» та власником в матеріалах справи відсутні.

Згідно з інформацією Головного управління ДПС у Харківській області від 17.72024 за № 14288/5/20-40-04-02-12, наданої на запит окружної прокуратури від 10.07.2024, ТОВ «РЕНТЕКС ПЛЮС» (податковий номер 38880595) відповідно до наявних інформаційних ресурсів ГУ ДПС не обліковується як платник плати за землю.

Розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «РЕНТЕКС ПЛЮС» земельною ділянкою площею 0,0184 га, з кадастровим номером 6310137900:08:027:0011, розташованою за адресою: м. Харків, бульв. Профспілковий, буд. 7-А. у вигляді орендної плати за землю становить:

- за 2020 рік в період з 19.05.2020 по 31.12.2020 сума заборгованості складає: 40534,61 грн.;

- за 2021 рік з 01.01.2021 по 15.08.2021 сума заборгованості складає 40887,08грн.

Таким чином, загальний розмір недоотриманих державою доходів за період з 19.05.2020 по 15.08.2021, які підлягають стягненню з ТОВ «РЕНТЕКС ПЛЮС», складає 81421,69 грн.

Розрахунок зазначених сум здійснено згідно з даними, наявними у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.09.2023 №НВ-9927477012023.

Ураховуючи вищевикладені обставини, прокурор зазначає, що ТОВ «РЕНТЕКС ПЛЮС» не сплачено за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137900:08:027:0011 площею 0,0184 га бульв. Профспілковий, буд. 7-А у м. Харкові, плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі у сумі 81421,69 грн. за період з 19.05.2020 по 15.08.2021, внаслідок чого відповідач зберіг у себе майно - грошові кошти.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст.ст. 125, 126 ЗК України та ст. 182 ЦК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин від 17.05.2011 № 6, за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу (ЗК) України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковим кодексом (ПК) України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.36, 14.1.125, 288.5 ПК України).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, норма статті 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

При цьому, відсутність неправомірних дій відповідача означає відсутність цивільного правопорушення (протиправних дій) і, як наслідок, виключає деліктні зобов`язання.

Як свідчать матеріали справи, фактичний вступ відповідачем у володіння і користування спірною земельною ділянкою стався в результаті дій, котрі є правомірними, адже ніяким чином не суперечать чинному законодавству.

Фактичне володіння і користування земельною ділянкою відповідачем без укладення договору оренди також не вважається правопорушенням.

Відсутність деліктних зобов`язань у спірних правовідносинах виключає можливість захисту прав позивача як постраждалої сторони шляхом стягнення збитків у тому числі упущеної вигоди, адже необхідною умовою стягнення збитків є саме делікт - правопорушення.

Зокрема, ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України унормовано, що необхідною умовою відповідальності у вигляді стягнення шкоди є саме неправомірні рішення, дії чи бездіяльність. Аналогічно ст.ст. 216, 224, 225 Господарського кодексу України визначено, що необхідною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення.

Також, у даному випадку неможливо застосувати норми законодавства, що регулюють відшкодування збитків саме у вигляді упущеної вигоди, оскільки згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України, упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності. Тобто, до упущеної вигоди як різновиду збитків в повній мірі застосовуються вимоги наведених вище норм права.

Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонам повинні кваліфікуватися як бездоговірні та безделіктні.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини повинні регулюватися ст.ст. 1212-1214 ЦК України, зі змісту яких вбачається, що вони підлягають застосування, у тому числі, у відносинах, які не містять ознак делікту.

Зокрема, частиною 2 статті 1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб або наслідком події. Тобто, дана норма поширює своє дію і на випадки набуття (збереження) майна в результаті правомірних дій.

З аналізу змісту норм ст. 1212-1214 ЦК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Таким чином, відповідач зберіг майно (грошові кошти) у розмірі орендної плати, яка нараховується за володіння і користування спірною земельною ділянкою комунальної власності.

Збереження такого майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій відповідача з моменту набуття права власності на нежитлові будівлі.

При цьому, відсутність договорів оренди землі має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування частиною земельної ділянки без відповідної грошової компенсації, внаслідок чого відбулося збереження відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у розмірі орендної плати.

Правові підстави для набуття чи збереження майна у даному випадку відсутні, оскільки реалізація речового права на земельну ділянку, згідно ст. 206 ЗК України, п.14.1.136 ч. 14.1 ст. 14 ПК України, здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем права володіння і користування земельною ділянкою безоплатно - відсутні, так само, як і підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю.

Власником земельної ділянки є територіальна громада міста Харкова в особі позивача, відповідно до ст. 83 ЗК України, за якою всі землі в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці є комунальною власністю, за винятком земельних ділянок, які перебувають у державній або приватній власності. Таким чином, збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за користування частиною земельної ділянки призвело до збільшення цих коштів у відповідача за рахунок їх несплати позивачеві.

Отже, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою протягом певного часу, яка знаходилися у власності позивача, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною, у тому числі у практиці ЄСПЛ.

При цьому, суд зазначає, що Харківською міською радою не вживалися заходи щодо захисту прав територіальної громади щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою у вигляді орендної плати. Зазначені інтереси позивача залишилися незахищеними, з огляду на постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, у зв`язку з чим наявні підстави для звернення прокурора до суду з позов в інтересах держави в особі Харківської міської ради. Про прийняте рішення щодо звернення з відповідним позовом проінформовано листами Харківську міську раду, копії яких додано до матеріалів справи.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ч.1, ч.2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, перевіривши розрахунок коштів в розмірі 81421,69грн. за період з 19.05.2020 по 15.08.2021, як безпідставно збережених за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:08:027:0011, загальною площею 0,0184 га, за адресою: м. Харків, бульв. Профспілковий, 7-А, враховуючи те, що прокурором строк позовної давності не було пропущено, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 2422,40 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 120, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТЕКС ПЛЮС" (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди (Пушкінська), 79, код ЄДРПОУ 38880595) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) кошти в розмірі 81421,69 грн., як безпідставно збережені за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:08:027:0011, загальною площею 0,0184 га, за адресою: м. Харків, бульв. Профспілковий, 7-А.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТЕКС ПЛЮС" (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди (Пушкінська), 79, код ЄДРПОУ 38880595) на користь Харківської обласної прокуратури (61000, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок №UA178201720343160001000007171, код банку 820172, банк отримувача: Держказначейська служба України; код класифікації видатків бюджету (КЕКВ): 2800) 2422,40 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "25" грудня 2024 р.

СуддяА.М. Буракова

справа № 922/3379/24