Окрема ухвала

від 24.12.2024 по справі 922/2309/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

"24" грудня 2024 р.Справа № 922/2309/24

ОКРЕМА УХВАЛА

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Універмаг "Ювілейний", м. Люботин до 3 - я особа, яка не Люботинської міської ради Харківської області, м. Люботин, Харківська обл. заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Універмаг "Ювілейний" (надалі - Позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області 04 липня 2024 року із позовною заявою, де у якості Відповідача визначено Люботинську міську раду Харківської області та просить суд про:

- Визнати незаконним та скасувати рішення Люботинської міської ради Харківської області LXXXVI сесії VII скликання від 29.05.2020 року №229 Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності;

- Визнати незаконним та скасувати рішення Люботинської міської ради Харківської області XLIV сесії VIII скликання від 08 серпня 2023 року № 544 Про затвердження технічної документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності;

- Усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю Універмаг Ювілейний (ЄДРПОУ: 21173680) у користуванні та володінні земельною ділянкою площею 0,2193 га, кадастровий номер 6311200000:26:032:0001, яка знаходиться за адресою: майдан Соборний, 1, м. Люботин Харківської області, шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації сформованої в результаті поділу земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,1567 га, кадастровий номер 631120000:26:032:0288;

- Усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю Універмаг Ювілейний (ЄДРПОУ: 21173680) у користуванні та володінні земельною ділянкою площею 0,2193 га, кадастровий номер 6311200000:26:032:0001, яка знаходиться за адресою: майдан Соборний, 1, м. Люботин Харківської області, шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації сформованої в результаті поділу земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,0626 га, кадастровий номер 6311200000:26:001:0071;

- Зобов`язати Люботинську міську раду Харківської області (ЄДРПОУ: 04058717) забезпечити внесення змін до Державного земельного кадастру, а саме відомостей Поземельної книги щодо площі земельної ділянки кадастровий номер 6311200000:26:032:0001. кадастрового номера та землекористувача. привівши її у відповідність до відомостей Поземельних книг станом на 24.07.2023 рік, тобто до моменту внесення неправомірних відомостей до Державного земельного кадастру, а саме відновити Державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,2193 га, кадастровий помер 6311200000:26:032:0001, яка знаходиться за адресою: майдан Соборний, 1, м. Люботин Харківської області з обов`язковим внесенням до Державного земельного кадастру інформації щодо речового права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 6311200000:26:032:0001, площею 0,2193 га, ТОВ Універмаг Ювілейний;

- Вирішити питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

09 липня 2024 року постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі №922/2309/24, де вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Господарським судом Харківської області 05 грудня 2024 року хвалено судове рішення щодо задоволення позовних вимоги ТОВ Універмаг Ювілейний.

Під час розгляду справи №922/2309/24, судом було встановлено, що рішенням Люботинської міської ради від 29 травня 2020 року №229 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності, яким надано дозвіл виконавчому комітету Люботинської міської ради Харківської області на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності, площею 0,2193 га, кадастровий номер 6311200000:26:032:0001, яка знаходиться за адресою: майдан Соборний, 1, м. Люботин Харківської області, із земель житлової та громадської забудови на дві земельні ділянки, без зміни цільового призначення.

У позовній заяві Позивач стверджував про відсутність наданої згоди землевласнику для прийняття Люботинською міською радою вказаного рішення, де останній посилався на наявність такої письмової заяви, тобто не заперечення землекористувача (орендаря згідно Договору оренди землі від 28.10.2005) на ім`я Виконавчого комітету Люботинської міської ради за підписом директора ТОВ Універмаг Ювілейний від 23.03.2020 року, якою фактично надано згоду землекористувачем на поділ земельної ділянки 6311200000:26:032:0001 на дві земельні ділянки, копія якої зберігається в матеріалах справи.

Представником Позивача адвокатом Святець О.М. неодноразово зазначалось та заперечувався факт підписання директором ТОВ Універмаг Ювілейний заяви від 23.03.2020 року стосовно фактичного надання згоди землекористувачем на поділ земельної ділянки 6311200000:26:032:0001 на дві земельні ділянки. У зв`язку з чим, представником було заявлено клопотання (вх. №18243 від 18.07.2024) про витребування у Відповідача - Люботинської міської ради оригіналу заяви від 23.03.2020 року.

В порядку ст. 91 ГПК України суд своєю ухвалою від 01.08.2024 витребував у Люботинській міській раді Харківської області (ЄДРПОУ: 04058717) для огляду оригінали:

- заяви на ім`я Виконавчого комітету Люботинської міської ради за підписом директора ТОВ Універмаг Ювілейний від 23.03.2020 року, якою фактично надано згоду землекористувачем на поділ земельної ділянки 6311200000:26:032:0001 на дві земельні ділянки;

- документації (справи) стосовно відведення спірної (их) земельної (их) ділянки(ок).

- зобов`язано Відповідача - Люботинську міську раду Харківської області (ЄДРПОУ: 04058717) надати оригінал витребуваних документів до суду у строк до 22.08.2024.

22.08.2024 господарським судом було встановлено та зафіксовано, наступне: у призначене на 22 серпня 2024 року представником Відповідача було надано, а зазначені документи прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

- відзив на позовну заяву (вх. № 19590 від 05.08.2024) з додатком;

- супровідний лист (вх. № 21166 від 22.08.2024) з додатком - заява ТОВ "Універмаг "Ювілейний" від 23.03.2020 стосовно надання дозволу на передачу частини земельної ділянки в суборенду, в розмірі 0,0021 га, ФОП Науменко С.В., з метою встановлення тимчасової споруди - кіоску.

- клопотання про долучення доказів (вх. №21100 від 22.08.2024, подане через "Електронний суд"), де Відповідач зазначив, що надає електронний варіант оригіналів запитуваних документів та просить їх залучити до матеріалів справи, а саме: Додаток 1 Згода землекористувача ТОВ Універмаг Ювілейний на поділ земельної ділянки. Додаток 2 Технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Дослідивши зазначені докази, суд зазначає, що посилання Відповідача у своєму клопотанні про долучення доказів (вх. №21100 від 22.08.2024) на додаток 1 Згода землекористувача ТОВ Універмаг Ювілейний на поділ земельної ділянки, не відповідає дійсності. Тобто замість зазначеного Додатку 1 подано - заяву ТОВ "Універмаг "Ювілейний" від 23.03.2020 стосовно надання дозволу на передачу частини земельної ділянки в суборенду, в розмірі 0,0021 га, ФОП Науменко С.В., з метою встановлення тимчасової споруди - кіоску.

Суд зазначає, що в судовому засіданні представником Люботинської міської ради було надано до суду оригінал письмової заяви на ім`я Виконавчого комітету Люботинської міської ради за підписом директора ТОВ Універмаг Ювілейний від 23.03.2020 року, де в ході дослідження судом встановлено, що наданий оригінал заяви від 23.03.2020 року мають однакові вихідні номера, однакову дату складення та підпис посадової особи Стешенко В.М. виконані на офіційних бланках ТОВ Універмаг Ювілейний з копією заяви (на підставі якої було прийнято рішення Люботинською міською радою від 29 травня 2020 року №229), що міститься в технічній документації із землеустрою (а.с. 74, 174 - зворотна сторона).

В той же час судом встановлено, що наданий до суду оригінал заяви від 23.03.2020 року стосується питання надання ТОВ Універмаг Ювілейний дозволу на укладення договору суборенди земельної ділянки (а.с. 167, 198), при цьому згідно наданої, як копії технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки 6311200000:26:032:0001 (додаток до позовної заяви, клопотання Люботинської міської ради про долучення доказів, що зареєстровано судом за вхідним номером 21100 від 22.08.2024) вбачається, що текст копії заяви від 23.03.2020 року за підписом ТОВ Універмаг Ювілейний, фактично надано згоду землекористувачем на поділ земельної ділянки 6311200000:26:032:0001 на дві земельні ділянки.

У засіданні суду представник Люботинської міської ради надаючи пояснення зазначила, що їй не відомо, яким чином в матеріалах технічної документації на земельну ділянку опиналась копія заяви від 23.03.2020 року зовсім іншого змісту. Також представник Люботинської міської ради повідомила, що згідно журналів реєстрації вхідної кореспонденції Люботинської міської ради від ТОВ Універмаг Ювілейний надійшла лише одна заява, оригінал якої було подано до суду.

Судом було встановлено факт підробки документу - "копія згоди користувача земельної ділянки на поділ", який міститься в технічній документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки 6311200000:26:032:0001, яка знаходиться за адресою: майдан Соборний, 1, м. Люботин Харківської області, згідно змісту техдокументації за №п.п. -7 на стор. 12 (а.с. 74, а також 174 на зворотній стороні).

Тобто в ході судового розгляду судом встановлено достатні підстави вважати, що невстановлені посадові в тому числі не виключено і посадові особи Люботинської міської ради Харківської області причетні до вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України.

Суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення ( ч.ч. 1,5,6 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли. Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду (Постанова ВП ВС від 11.10.2023 у справі № 756/8056/19, від 27.03.2024 у справі № 2-493/2003 (2-173/2003).

Відповідно до ч. 11 ст. 246 ГПК України окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк.

Так, суд вважає, що відповідні дії з боку Відповідача охоплюються диспозицією ч. 1 ст. 358 КК України за якою передбачена кримінальна відповідальність за підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут.

Частиною 3 ст. 358 КК України передбачено відповідальність за використання завідомо підробленого документа.

Згідно з приміткою під офіційним документом у цій статті слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, що спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Предметом вказаного кримінального правопорушення визнаються також копії документів. Копія - це документ, що містить інформацію, ідентичну до інформації на документі, і з яким законодавство пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків осіб, зазначених у цьому документі (оригіналі). Правовий статус оригіналу документа та його копії однаковий.

Крім того, суд зазначає, що диспозицією ч. 1 ст. 366 ККУ передбачена кримінальна відповідальність, за складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Об`єктивна сторона службового підроблення полягає у перекрученні істини в офіційному документі, вчиненому службовою особою з використанням свого службового становища. Такий злочин виявляється тільки в активній поведінці службової особи і може бути вчинений однією з декількох альтернативно передбачених у ч. 1 ст. 366 КК дій: а) внесення до документів неправдивих відомостей; б) інше підроблення документів; в) складання неправдивих документів; г) видача неправдивих документів.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про постановлення господарським судом окремої ухвали стосовно порушення законодавства, яке містить «ознаки кримінального правопорушення», слід ураховувати принцип jura novit curia, проте з урахуванням юрисдикції господарських судів.

Тобто «суд знає право», яке поширюється на спори, які підпадають під юрисдикцію господарського суду, що прямо визначається спеціалізацією господарських судів та кваліфікаційними вимогами, які висуваються до суддів таких судів. Також «суд знає» основні положення суміжних галузей права, у тому числі кримінального права, так як суд, а точніше його склад (судді) є фахівцями у сфері права особами які мають юридичну освіту. Однак формально «суд не знає» положення законодавства України про кримінальну відповідальність настільки, щоб здійснювати кваліфікацію відповідних обставин, зокрема ймовірної події кримінального правопорушення, а фактично будь-яке володіння такими знаннями у будь-якому обсязі не корелює із завданнями господарського судочинства здійснення якого не передбачає їх застосування.

Більше того, навіть суд у розумінні п.п. 2022 ч. 1 ст. 3 КПК України, при розгляді кримінальної справи кваліфікує «ознаки кримінального правопорушення» як «подію кримінального правопорушення» і «злочин» лише у ході кримінального провадження. Тобто для самого лише встановлення події кримінального правопорушення, а не лише «ознак кримінального правопорушення», які згодом можуть не підтвердитись у зв`язку з чим відповідна подія не набуде стверджувального і встановленого значення «кримінального правопорушення», положеннями КПК України передбачена система процедур, проходження яких спрямовується на встановлення чи спростування відповідних припущень.

У зв`язку з цим цілком закономірно, що на момент постановлення господарським судом окремої ухвали йдеться саме про «ознаки кримінального правопорушення», а не про «кримінальне правопорушення». Господарський суд не має необхідних юридичних кримінальних процесуальних інструментів для встановлення чи спростування відповідних обставин з точки зору законодавства України про кримінальну відповідальність. Тому при постановленні господарським судом окремої ухвали у відповідних обставинах йдеться лише про припущення.

Інакше кажучи, господарський суд не може і не повинен кваліфікувати відповідні обставини, що спонукали до постановлення окремої ухвали стосовно порушення законодавства, яке містить «ознаки кримінального правопорушення», з точки зору законодавства України про кримінальну відповідальність. Він лише висловлює припущення про те, що відповідна обставина може мати відповідні ознаки проте, не стверджує і не констатує їх наявність. У зв`язку з цим господарський суд не ухвалює рішення по суті стосовно відповідних обставин, на відміну від обставин, які охоплюються його юрисдикцією, а лише інформує правоохоронні органи про можливу наявність таких ознак у відповідному акті (актах) поведінки.

Відповідні положення отримали відображення також у судовій практиці вищих судових інстанцій України. Наприклад, у своїй постанові від 04 серпня 2022 року у справі № 160/10500/20 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема зазначив: «Викладені у заяві обставини про наявність ознак кримінального правопорушення у діях посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркт Сервіс Группе" (підроблення документів) належать до компетенції органів досудового розслідування та не можуть бути виявлені судом при розгляді цієї справи, оскільки прийняття судом такої окремої ухвали не відповідатиме закріпленій Кодексом адміністративного судочинства України меті ухвалення такого процесуального судового рішення» [26]. Своєю чергою у постанові від 26 грудня 2023 року у справі № 580/4100/22 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема зазначив, що «Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити» .

Ця позиція була закріплена і Верховним Судом у безлічі інших судових проваджень адміністративної, цивільної та господарських юрисдикцій, що надало їй характеру усталеної. Це, зокрема справи №№ 822/1832/18, 810/1941/16, 826/5438/15, 756/1181/15-ц, 1340/4560/18, 640/20945/18, 363/4451/16-а, 760/4739/17, 185/3733/17 (2-а/185/7/18), 855/84/20, 855/87/20, 806/1943/18, 509/3882/16-а, 420/1759/19, 560/3102/20, 806/2299/18, 1440/2291/18, 580/2499/19, 640/14572/20, 1140/2176/18, 9901/230/19, 160/10500/20, 460/2253/19, 140/506/22, 520/23938/21, 640/5273/21, 240/32482/21, 120/4975/22, 420/822/21, 640/28394/21 та ін.

Постановляючи відповідну ухвалу, суд не встановлює обставини наперед, а створює умови для їх оцінки у визначеному законом порядку суб`єктами, до компетенції яких входить здійснення кваліфікації обставин правової реальності на предмет наявності або відсутності у них ознак кримінального правопорушення.

В силу принципу кримінальної юстиції nullum crimen, nulla poena sine lege учасник господарського процесу не може бути притягнений до кримінальної відповідальності на підставі самої лише окремої ухвали господарського суду як остаточного судового рішення, якщо для притягнення до кримінальної відповідальності немає підстав. Адже, у межах системи кримінальної юстиції, ця ухвала має зовсім інше значення, ніж ухвали, що постановляються у межах судового кримінального провадження.

Крім того, ч.ч. 1 та 2 ст. 62 Конституції України встановлюється, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Господарський суд саме зобов`язаний, а не має право, постановляти окрему ухвалу стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення. Це визначається системним зв`язком ст. 19 Конституції України, 396 КК України, а також правовим статусом і функціями господарського суду як інституції сфери правосуддя.

Оскільки суд господарської юрисдикції позбавлений самостійної процесуальної можливості встановити наявність або відсутність складу кримінального правопорушення у межах кримінального закону в діях службових осіб Люботинської міської ради Харківської області, з метою перевірки та уникнення сумнівів можливої наявності складу кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 358 та ч. 1 ст. 366 КК України, керуючись ч. 11 ст. 246 ГПК України, суд дійшов висновку про необхідну обов`язковість судового реагування на наявну інформацію щодо можливого вчинення службовими особами Люботинської міської ради Харківської області кримінального правопорушення-злочину, для якості досудового слідства, усунення неповноти досудового слідства, суд вважає за необхідне надіслати окрему ухвалу до Харківської обласної прокуратури для відповідного реагування згідно положень КПК України.

Керуючись ч.2 ст. 2, ч. 5 ст. 13, ст. 18, ст. 232-235, 246 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Постановити Окрему ухвалу в межах справи № 922/2309/21.

Окрему ухвалу направити до Харківської обласної прокуратури (вулиця Богдана Хмельницького, 4, Харків, Харківська область, 61000).

Про вжиті заходи повідомити Господарський суд Харківської області у місячний строк з дня отримання цієї ухвали.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строки, передбачені ст. 256 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили 25 грудня 2024 року.

СуддяЖигалкін І.П.