Рішення

від 24.12.2024 по справі 922/2985/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року м. ХарківСправа № 922/2985/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Тонкій Є.М.

розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБАВАРСЬКИЙ БЕТОН" про ухвалення додаткового рішення (Документ сформований в системі «Електронний суд» 16.12.2024, вх.№ 31665/24) по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" (вул. Сухумська, будинок 24, офіс 8, місто Харків, Харківська обл., 61145) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобаварський бетон" (просп. Ново-Баварський, будинок 118, місто Харків, Харківська обл., 61020) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОБУДКОМПЛЕКС» звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобаварський бетон", в якій просить суд:

стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБАВАРСЬКИЙ БЕТОН" (місцезнаходження: ПРОСПЕКТ НОВО-БАВАРСЬКИЙ, будинок 118, місто Харків, Харківська обл., 61020; ідентифікаційний код: 42727326) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" (вул.Сухумська, будинок 24, офіс 8, місто Харків, Харківська обл., 61145; ідентифікаційний код: 42878058):

основний борг (неповернуту передоплату) в розмірі 1 591 560,00грн (один мільйон п`ятсот дев`яносто одна тисяча п`ятсот шістдесят гривень нуль копійок),

пеню в розмірі 1 033 205,87грн (один мільйон тридцять три тисячі двісті п`ять гривень вісімдесят сім копійок),

3% річних в сумі 133 999,13грн (сто тридцять три тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень тринадцять копійок),

інфляційні втрати в сумі 647 055,23грн (шістсот сорок сім тисяч п`ятдесят п`ять гривень двадцять три копійки);

зазначити в резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, трьох процентів річних на суму основного боргу починаючи з 24.08.2024 (враховуючи, що у позові вже здійснено нарахування трьох процентів річних до 23.08.2024) до моменту виконання вказаного рішення, з урахуванням приписів законодавства України за наведеною позивачем у позові або іншою (на розсуд суду) формулою;

видати наказ (після набрання рішенням законної сили).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.12.2024 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБАВАРСЬКИЙ БЕТОН" 17.12.2024 через систему "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (Документ сформований в системі «Електронний суд» 16.12.2024, вх.№ 31665/24), в якій представник відповідача просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення суми 280 551,33 гривень з метою вирішення питання щодо судових витрат в частині надання професійної правничої допомоги.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.12.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБАВАРСЬКИЙ БЕТОН" про ухвалення додаткового рішення (Документ сформований в системі «Електронний суд» 16.12.2024, вх.№ 31665/24) прийнято до розгляду. Судове засідання для розгляду заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБАВАРСЬКИЙ БЕТОН" про ухвалення додаткового рішення призначено на 24 грудня 2024 р. о 12:30.

Представник позивача у судове засідання, призначене на 24.12.2024 о 12:30, не з`явився.

Представник відповідача у судове засідання 24.12.2024 не прибув.

Суд звертає увагу, що з 18 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX. Зокрема, приписами частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Так, з метою повідомлення сторін про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення, судом було направлено ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.12.2024 до електронних кабінетів сторін, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи.

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання; позивач та відповідач визнаються такими, що були належним чином повідомлені про розгляд справи (згідно частини 6 статті 242 ГПК України).

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивач та відповідач мають доступ до судових рішень та мали можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає таке.

Положеннямист. 59 Конституції Українипередбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно дост. 16 Господарського процесуального кодексу Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3ст. 2 Господарського процесуального кодексу України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з ч. 1, 3ст. 123 ГПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1, 2ст. 124 ГПК Україниразом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч. 2ст. 126 ГПК Україниза результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Згідно з ч. 8ст. 129 ГПК Українирозмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, господарському суду слід враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також, в порядкустатті 86 Господарського процесуального кодексу Українинадати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, зокрема, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 цього ж закону договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частинами 1-3 ст. 27 цього ж закону визначено, що договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках:

1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди);

2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми випливає, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру чи погодинної оплати. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першоюстатті 30 Законуяк "форма винагороди адвоката", але в розумінніЦК Українистановить ціну такого договору.

Верховний Суд у постанові від 24.06.2021 у справі № 922/902/19 зазначає, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зазначено, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамистатті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Представником відповідача до матеріалів справи долучено Договір №30/09 про надання правової допомоги від 30.09.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВОБАВАРСЬКИЙ БЕТОН» в особі директора М. К. Герасимова (Клієнт) та АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ «WISE LAW GROUP» (АДВОКАТСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ) в особі Керуючого партнера Захарова Павла Валентиновича.

Пункт 1 Договору визначає його предмет. Так, КЛІЄНТ доручає, а АДВОКАТСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених п.1.2. Договору. АДВОКАТСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ, на підставі звернення КЛІЄНТА, приймає на себе зобов`язання з надання юридичної допомоги у господарській справі № 922/2985/24. На підтвердження факту надання АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ КЛІЄНТУ юридичних послуг відповідно до умов цього Договору складається Акт прийому- передачі наданих послуг.

Відповідно до пункту 2.1 Договору АДВОКАТСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ на підставі звернень КЛІЄНТА, може надавати таку юридичну допомогу в обсязі і на умовах, вказаних у п. 1.2 цього Договору: представляє у встановленому порядку інтереси КЛІЄНТА в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також інших органах державної влади, третейських судах під час розгляду правових спорів з усіма без виключення процесуальними правами, наданими стороні по справі, третій особі, заінтересованій особі, боржникові, стягувачеві положеннями чинних в Україні ГПК, ЦПК, КУпАП, КАС, ЗУ «Про виконавче провадження». Здійснює підготовку всіх необхідних документів, зокрема, заяв, листів, клопотань, скарг, позовних заяв, відзивів, заперечень, пояснень до судів, заяв про забезпечення позову, апеляційних, касаційних скарг на рішення судів, заяв про перегляд рішень за нововиявленими обставинами, заяв про перегляд рішень за винятковими обставинами; надає консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у КЛІЄНТА; надає інші юридичні послуги згідно п. 1.2 цього Договору

З метою надання найбільш якісної юридичної допомоги АДВОКАТСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ забезпечує представництво інтересів КЛІЄНТА під час судових засідань за участі двох адвокатів АДВОКАТСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ. При наданні вказаної в цьому Договорі правової допомоги АДВОКАТСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ керується чинним законодавством та умовами цього Договору (пункт 2.3 Договору).

АДВОКАТСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ при виконанні доручень КЛІЄНТА та умов Договору зобов`язане реалізовувати права та обов`язки за Договором, керуючись виключно інтересами КЛІЄНТА, та діяти з таким розрахунком, щоб максимально знизити можливість заподіяння матеріальної чи нематеріальної шкоди та будь-яких інших збитків КЛІЄНТУ, вірогідність притягнення КЛІЄНТА у майбутньому до будь-яких видів відповідальності (пункти 2.4 Договору).

Пунктом 3.1.4 Договору передбачено обов`язок КЛІЄНТА оплачувати юридичну допомогу у відповідності до умов цього Договору, а пунктом 3.1.5 сплатити на користь Адвокатського об`єднання суму «гонорару успіху» в сумі та у випадках, передбачених п. 4.6 Договору.

Відповідно до пункту 4.1 Договору гонорар є формою винагороди АДВОКАТСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ за надання правової допомоги КЛІЄНТУ.

Розмір гонорару визначається в залежності від обсягу виконаних АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ послуг згідно Акту прийому-передачі наданих послуг з розрахунку 6000 гривень за 1 людино-годину. При цьому послуги АДВОКАТСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ рахуються як 1 людино-година 1 година роботи незалежно від того, скільки адвокатів АДВОКАТСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ одночасно бере участь у судових засіданнях (один чи більше), здійснюючи представництво інтересів КЛІЄНТА. Сторони домовилися про те, що якщо послуги надавалися менше 1 години (приміром, судове засідання тривало менше 1 години), то цей часовий період рахується як 1 людино-година (пункт 4.2 Договору).

Згідно з п. 4.6 Договору у випадку вирішення господарської справи, вказаної в п. 1.2 цього Договору, на користь Клієнта тобто у разі досягнення АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄНАННЯМ позитивного або частково позитивного результату на користь Клієнта, що включає в себе: залишення позову без розгляду, закриття провадження по справі, відмову у задоволенні позовних вимог (незалежно від набрання рішенням законної сили чи наступного його скасування судом апеляційної чи касаційної інстанції), окрім суми згідно п. 4.2 цього Договору, Клієнт сплачує АДВОКАТСЬКОМУ ОБ`ЄДНАННЮ «гонорар успіху» в розмірі 1 % від ціни позову у відповідній справі за кожну інстанцію окремо.

Правова допомога відповідачу надавалась адвокатом Захаровим П.В.на підставі ордеру серії ВІ № 1198849 від 30.09.2024, виданого адвокатським об`єднанням «ВАЙЗ ЛО ГРУП», та адвокатом Ус М.В. на підставі ордеру серії ВІ № 1067152 від 23.09.2024, виданого адвокатським об`єднанням «ВАЙЗ ЛО ГРУП».

13 грудня 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВОБАВАРСЬКИЙ БЕТОН» в особі директора М. К. Герасимова (Клієнт) та АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ «WISE LAW GROUP» (АДВОКАТСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ) в особі Керуючого партнера Захарова Павла Валентиновича складено Акт прийому-передачі наданих послуг №1 за Договором № 30/09 про надання правової допомоги від 30.09.2024, відповідно до якого Адвокатське об`єднання надало, а Клієнт прийняв такі юридичні послуги:

1.Інтерв`ювання Клієнта (його керівника), вивчення та детальний правовий аналіз документації Клієнта, збір додаткової необхідної для надання належної правової допомоги інформації та документації, уточнення та підсумкове узагальнення фактичних обставин спору у справі № 922/2985/24 тривалістю 3 години вартістю 18000,00 грн.

2.Підготовка, складання та подання до суду Відзиву на позовну заяву, аналіз релевантної судової практики тривалістю 4 години вартістю 24000,00 грн.

3.Консультування клієнта з приводу підготовки заяви свідка тривалістю 1 година вартістю 6000,00 грн.

4.Представництво інтересів Клієнта в судових засіданнях: 19 листопада 1 година, 26 листопада 1 година, 04 грудня 1 година, 10 грудня 1 година, всього 4 години вартістю 24000,00 грн.

5.Оплата Клієнтом «гонорару успіху» за вирішення на користь Клієнта 1 відсоток від ціни позову (3 405 820.23 грн) вартістю 34058,20 грн.

Всього згідно з Актом прийому-передачі наданих послуг №1 Адвокатське об`єднання надало Клієнту послуги на суду 106058,20 грн.

Відповідач просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 280551,23 грн.

За приписами ч. 5ст. 129 ГПК Українипід час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

У постанові Об`єднаної палати у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Верховний Суд зазначив, що з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою і необхідною.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору або є неспівмірним зі складністю справи.

Суд зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 у справі № 904/4507/18.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).

При цьому стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 (пункт 135) зазначила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У постанові від 05.06.2024 у справі №910/14524/22 (пункти 179, 180) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною п`ятоюстатті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 виснувала про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату; визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ). При цьому зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ЄСПЛ застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

З урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд зауважує, що відповідач просить стягнути на його користь 280 551,23 грн. Проте, проаналізувавши додані до заяви про розподіл судових витрат докази, зокрема Акт прийому-передачі наданих послуг №1 за Договором № 30/09 про надання правової допомоги від 30.09.2024, суд приходить до висновку, що Актом підтверджується надання послуг на суму 72000,00 грн, що відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт, а також в Акті вказано оплату Клієнтом «гонорару успіху».

Зважаючи на положення статті 126 ГПК України, дослідивши докази, надані заявником на підтвердження понесених судових витрат, практику ЄСПЛ та Верховного Суду, суд дійшов висновку, що «гонорар успіху» не був необхідним у зв`язку з розглядом справи.

З огляду викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБАВАРСЬКИЙ БЕТОН" про ухвалення додаткового рішення в розмірі 72 000,00 грн.

Керуючись ст. 126,129,232,233,236-238,240,241,244,256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБАВАРСЬКИЙ БЕТОН" про ухвалення додаткового рішення (Документ сформований в системі «Електронний суд» 16.12.2024, вх.№ 31665/24) - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" (вул. Сухумська, будинок 24, офіс 8, місто Харків, Харківська обл., 61145; код ЄДРПОУ 42878058) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБАВАРСЬКИЙ БЕТОН" (проспект Ново-Баварський, будинок 118, місто Харків, Харківська обл., 61020; код ЄДРПОУ 42727326) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 72 000,00 грн.

В іншій частині заяви - відмовити.

Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 24.12.2024.

Суддя О.О. Присяжнюк