Ухвала

від 24.12.2024 по справі 922/4/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

24 грудня 2024 року м. ХарківСправа № 922/4/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

без виклику учасників справи

розглянувши подання головного державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника-юридичної особи за межі України (вх.№32341 від 24.12.2024) по справі

за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави, в особі Державної служби України з безпеки на транспорті,м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Ложистик",м.Харків про стягнення коштів 9 964,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Немишлянської прокуратури м.Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави, в особі Державної служби України з безпеки на транспорті з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Ложистик" про стягнення плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 9964,41 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.03.2023 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ЛОЖИСТИК» (вул. Киргизька. 19. м. Харків, 61105; код ЄДРПОУ 41474961) в дохід Державного бюджету України (розрахунковий рахунок UA588999980313161216000004097 ГУК у Криворізькому районі, ЄДРПОУ: 37988155, отримувач: ГУК у Дніпропетровській області, призначення платежу: 221601100) плату за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування 9964 грн. 41 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ЛОЖИСТИК» (вул. Киргизька. 19. м. Харків, 61105; код ЄДРПОУ 41474961) на користь Харківської обласної прокуратури ( 61024, м. Харків, вул. Студентська.5,код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800)- 2481 грн.00 коп. судового збору.

03.04.2023 на примусове виконання рішення від 08.03.2023, суд видав відповідні накази.

24.12.2024 головний державний виконавець Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надав до суду подання (вх.№32341 від 24.12.2024) про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника-юридичної особи за межі України, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи ТОВ " Євро Ложистик", Шибаєва Олександра Станіславовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої (проживання) за адресою: АДРЕСА_1 , інн: НОМЕР_1 ), до виконання зобов`язань, покладених на нього наказу №922/4/23, виданого 08.03.2023 Господарським судом Харківської області, про стягнення з ТОВ " Євро Ложистик" в дохід державного бюджету України плату за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування 9964,41 грн.

В обґрунтування подання про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника-юридичної особи за межі України державний виконавець, посилаючись при цьому на ст. 441 Цивільного процесуального кодексу України, зазначає, що рішення по справі до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.

Розглянувши матеріали подання, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Статтею 337 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що зазначений захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до ч. 1ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження"примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ч. 1ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження"виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 3ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Нормами п. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених удекларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

За своєю суттю обмеження у праві виїзду за межі України є тим заходом, який застосовується судом по відношенню до боржника у випадку вжиття виконавцем всіх можливих від нього заходів спрямованих на виконання рішення суду, які як наслідок залишились безрезультатними, в зв`язку з чим виникає необхідність вжиття даного заходу як виключного.

За наказом на примусове виконання рішення від 03.04.2023 по справі №922/4/23 щодо стягнення в дохід Державного бюджету України плату за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування 9964 грн. 41 коп. боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ЛОЖИСТИК» (вул. Киргизька. 19. м. Харків, 61105; код ЄДРПОУ 41474961). Будь-яких примусових дій по відношенню фізичної особи керівника ТОВ «ЄВРО ЛОЖИСТИК» наказ не містить.

За загальним правилом, встановленим ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

Суд вважає помилковими посилання державного виконавця на статтю 441 Цивільного процесуального кодексу України в обґрунтування вирішення питання господарським судом тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника-юридичної особи за межі України, оскільки тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване господарським судом відповідно до Господарського процесуального кодексу України, а саме статті 337 ГПК України.

За змістом ч. 2ст. 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

В той же час, стаття 337 ГПК України не передбачає можливості тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи боржника.

Статтею 337 ГПК регламентовано порядок розгляду та постановлення ухвали господарським судом про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, виключно відносно фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням (ч.4). Таким чином законодавець надавши право виконавцю звертатись з відповідним поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи, не наділив такими повноваженнями та правом господарські суди.

Суд враховує, що свобода пересування гарантована ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка передбачає, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. При чому, на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб (ч. 3).

Відповідно до Конституції України, державні органи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України. Таким чином, суд не може вийти за межі своїх повноважень та застосовувати до керівника юридичної особи обмеження, які передбачені виключно до фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням.

У справі "Гочев проти Болгарії" від 26.11.2009, Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

Відповідно дост. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Отже, виходячи з вищевикладеного, у цьому випадку задоволення подання з підстав, викладених державним виконавцем у поданні, може призвести до безпідставного обмеження права фізичної особи, яка не є боржником у цій справі, на свободу пересування, яке передбачено Конституцією України, а тому суд вважає належним у задоволенні такого подання відмовити.

Керуючись статтями 233, 234, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні подання головного державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника-юридичної особи за межі України (вх.№32341 від 24.12.2024).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в передбаченому ст. 255 ГПК України порядку.

Ухвалу складено та підписано 24.12.2024р.

СуддяС.Ч. Жельне

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.