Рішення

від 24.12.2024 по справі 922/3534/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2024м. ХарківСправа № 922/3534/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Хруслової А.К.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Харківський автотранспортний фаховий коледж доТовариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАДО" пророзірвання договору, повернення майна та стягнення коштів

за участю представників:

позивача Зучек Е.Н.

відповідача не з`явився;

третьої особи не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "ВЛАДО", в якій просить суд:

- стягнути з відповідача на користь Державного бюджету орендну плату в розмірі 75.735,57 грн, пеню в розмірі 6.024,19 грн, штраф у сумі 5.301,49 грн;

- розірвати Договір оренди від 08.11.2007 №3457-Н, укладений між позивачем та відповідачем;

- зобов`язати відповідача повернути шляхом підписання акту приймання-передавання державне окреме індивідуально визначено майно: нежитлові приміщення площею 192,9 кв. м, розміщене за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 9/6 на 1-му поверсі 5 поверхової будівлі літ. "А-5", Харківському автотранспортному фаховому коледжу.

Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків у частині своєчасної та повної сплати орендної плати за Договором оренди від 08.11.2007 №3457-Н.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.10.2024 у справі №922/3534/24 позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.10.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі №922/3534/24.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.11.2024 у справі №922/3534/24 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Харківський автотранспортний фаховий коледж, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.12.2024 у справі №922/3534/24 повернуто пояснення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (вх. №30420 від 03.12.2024) без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.12.2024 закрито підготовче провадження у справі №922/3534/24 та призначено справу до судового розгляду по суті.

Присутній у судовому засіданні по суті 24.12.2024 представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Правом на участь представників у судовому засіданні по суті 24.12.2024 відповідач та третя особа не скористалися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа до електронних кабінетів ТОВ "ВЛАДО" та Харківського автотранспортного фахового коледжу.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Заслухавши вступне слово представника позивача, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та ТОВ "ВЛАДО" (орендар) був укладений Договір оренди від 08.11.2007 №3457-Н (далі - Договір). Згідно з його умовами орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування держане окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення (Майно), площею 192,9 кв. м, розміщене за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 9/6, на 1-му поверсі 5-поверхової будівлі літ. "А-5", що перебуває на балансі Харківського автотранспортного технікуму ім. С.Орджонікідзе (балансоутримувач). Майно передається в оренду з метою розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи - 89,8 кв. м, розміщення їдальні, яка не здійснює продаж товарів підакцизної групи - 103,1 кв. м.

Умовами пунктів 3.1., 3.3., 3.6. передбачено, що орендна плата за перший місяць оренди - жовтень 2007 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за жовтень 2007. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним у співвідношенні: безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 50%; на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 50%.

У відповідності до пунктів 5.3., 5.8. Договору орендар зобов`яузується:

- своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату;

- протягом місяця після укладення цього Договору застрахувати орендоване Майно не менше, ніж на його вартість за звітом про оцінку на користь балансоутримувача, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об`єкта оренди у порядку, визначеному законодавством, і надати орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення. Постійно оновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди Майно було застрахованим.

Цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 08.11.2007 до 07.10.2010 включно (пункт 10.1. Договору).

08.11.2007 між сторонами був підписаний Акт приймання-передачі орендованого майна, за яким позивач передав, а відповідач отримав в строкове платне користування Майно.

В подальшому Додатковими угодами від 12.03.2008 №1, від 08.10.2008 №2, від 27.03.2013 №3, від 27.03.2013 №4, від 02.07.2014 №5, від 01.09.2015 №6, від 31.03.2017 №7, від 18.12.2017 №8, від 18.12.2017 №8, від 21.12.2017 №9 вносилися зміни до Договору стосовно мети використання орендованого майна, строку дії договору, порядку сплати орендної плати тощо. Зокрема, додатковою угодою від 21.12.2017 №9 строк дії Договору продовжено до 08.10.2026.

Як зазначає позивач, у відповідача утворилася заборгованість за Договором зі сплати орендної плати за період з листопада 2023 по червень 2024 у загальному розмірі 75.735,57 грн, про що свідчить розрахунок станом на 16.07.2024.

22.07.2024 позивач надіслав на адресу відповідача лист від 18.07.2024 №17-03-01-02659, в якому повідомив ТОВ "ВЛАДО" про наявність заборгованості зі сплати орендної плати та вимагав негайно виконати зобов`язання за Договором шляхом погашення заборгованості, а також застрахувати Майно відповідно до пункту 5.8. Договору. Втім, відповідач відповіді на вказаний лист не надав.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права, а саме: стягнення заборгованості, пені, штрафу, а також розірвання Договору та повернення Майна.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічні визначення містить норма статті 759 ЦК України, яка зокрема зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з тим, орендоване Майно за Договором є державним, тому на спірні правовідносини поширюється дія спеціального закону, а саме Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Частиною першою статті 17 вказаного Закону передбачено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Умовами пункту 3.6. Договору (в редакції Додаткової угоди від 18.12.2017 №8) передбачено, що орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, до 15 числа місяця наступного за звітним у співвідношенні: безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 50%; на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 50%.

З матеріалів справи судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати станом на 16.07.2024 становила 75.735,57 грн за період з листопада 2023 по червень 2024, про що свідчить наданий позивачем розрахунок заборгованості з орендної плати.

В силу статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості зі сплати орендної плати за Договором у розмірі 75.735,57 грн не надано.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості, суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь державного бюджету заборгованості з орендної плати в сумі 75.735,57 грн.

Згідно з частиною першою статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Крім суми заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі в розмірі 6.024,19 грн та штраф у сумі 5.301,49 грн.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частини перша статті 216 ГК України).

За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня та штраф за несвоєчасну сплату орендної плати встановлені пунктами 3.7., 3.8. Договору. Згідно з ними орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання в частині сплати орендної плати, факт наявності в Договорі умов про відповідальність за це порушення, свідчить про правомірність нарахування позивачем відповідачу пені та штрафу.

Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків пені та штрафу, судом встановлено, що такі розрахунку виконані згідно з нормами чинного законодавства та у відповідності до умов Договору. Доказів протилежного відповідачем не надано. А отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 6.024,19 грн та штрафу в сумі 5.301,49 грн підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про розірвання Договору та повернення майна, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК для розірвання договору найму, з настанням правових наслідків, передбачених ЦК.

При цьому слід враховувати приписи частини другої статті 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Частиною другою статті 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Частиною першою статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до частини другої статті 651 цього ж Кодексу договір може бути також розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Конституційний Суд України виходить з того, що співвідношення між нормами Кодексу і законів, які регулюють особливості найму (оренди) окремих видів майна, полягає в тому, що норми цих законів тією чи іншою мірою встановлюють правовий механізм реалізації відповідної норми Кодексу або передбачають додаткові умови її реалізації, або виключають застосування норм Кодексу, якщо це прямо передбачено ними чи випливає з їхнього змісту (абзац четвертий мотивувальної частини рішення від 10.12.2009 у справі N 1-46/2009).

Як указав Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі № 917/28/19 істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди комунального майна, як систематичне (два і більше разів) своєчасне (у строк встановлений договором) невнесення орендної плати або несплата її повністю, а також невиконання сторонами інших своїх зобов`язань, в тому числі несплата інших обов`язкових платежів, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не в повному обсязі сплачував орендні платежі в період з травня 2023 до червня 2023 (останній платіж був внесений 26.02.2024, яким частково була погашена заборгованість за листопад 2023) що дає суду правові підстави стверджувати, що відповідачем істотно порушені умови укладеного Договору. Оскільки несплата орендної плати у порядку та розмірах, визначених договором, істотно порушує права позивача та наносить шкоду його майновим інтересам.

Окрім цього, згідно з частиною другою статті 771 ЦК України договором або законом може бути встановлений обов`язок наймача укласти договір страхування речі, що передана у найм.

Відповідно до пункту 5.8. Договору орендар зобов`язується протягом місяця після укладення цього Договору застрахувати орендоване Майно не менше, ніж на його вартість за звітом про оцінку на користь балансоутримувача, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об`єкта оренди у порядку, визначеному законодавством, і надати орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення. Постійно оновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди Майно було застрахованим.

Умовами частини шостої статті 20 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар зобов`язаний застрахувати орендоване нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно на користь балансоутримувача, а єдиний майновий комплекс - на користь орендодавця згідно з Порядком передачі майна в оренду.

Отже, обов`язок зі страхування вказаного орендованого майна покладено саме на відповідача в силу умов Договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини 4 статті 4 ЦК України актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.

Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 175 Порядку орендар зобов`язаний постійно поновлювати договір страхування так, щоб протягом строку дії договору оренди майно було застрахованим.

Відповідно до пункту 178 Порядку орендодавці контролюють своєчасність укладення договорів страхування орендованого майна та у разі порушення орендарем обов`язку щодо укладення договору страхування повідомляють орендаря про розірвання договору оренди.

Виходячи із системного аналізу вказаних актів цивільного законодавства, порушення орендарем обов`язку щодо укладення договору страхування тягне за собою розірвання договору оренди, тобто є підставою для припинення договору оренди.

Враховуючи положення наведених норм законодавства а також висновки суду, щодо несистематичної сплати орендної плати (понад 3-х місяців), а також порушення відповідачем умов Договору в частині страхування орендованого майна, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання Договору.

Згідно зі статтею 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з пунктом 5.10. Договору орендар зобов`язується у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу по Акту приймання-передавання, погодженим з орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Відповідно до пункту 10.9. Договору у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом трьох робочих днів орендар повертає балансоутримувачу по Акту приймання-передавання, погодженим з орендодавцем.

Частиною першою статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Враховуючи вищевикладене та оскільки суд дійшов висновку про задоволення вимоги про розірвання Договору, підлягає й задоволенню вимога про зобов`язання відповідача повернути балансоутримувачу майно, як похідна.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 9.084,00 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАДО" (Україна, 61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 9/6, код ЄДРПОУ 31063469) на користь Державного бюджету орендну плату в розмірі 75.735,57 грн, пеню в розмірі 6.024,19 грн та штраф у сумі 5.301,49 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Розірвати Договір оренди від 08.11.2007 №3457-Н, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЛАДО".

5. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЛАДО" (Україна, 61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 9/6, код ЄДРПОУ 31063469) повернути шляхом підписанням акту приймання-передавання державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення площею 192,9 кв. м, розміщене за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 9/6, на 1-му поверсі 5 поверхової будівлі літ. «А-5», Харківському автотранспортному фаховому коледжу (Україна, 61003, Харківська обл., м. Харків, майдан Конституції, буд. 28, код ЄДРПОУ 02128365).

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАДО" (Україна, 61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 9/6, код ЄДРПОУ 31063469) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (Україна, 61057, Харківська обл., м. Харків, майдан Театральний, буд. 1, код ЄДРПОУ 44223324) витрати зі сплати судового збору в розмірі 9.084,00 грн.

8. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "25" грудня 2024 р.

СуддяН.С. Добреля