Ухвала

від 25.12.2024 по справі 922/3707/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

25 грудня 2024 року м. ХарківСправа № 922/3707/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Катречко Д.С.

розглянувши матеріали справи та заяви (вх. № 31632 від 17.12.2024 року) відповідача про розстрочення виконання рішення суду у справі № 922/3707/23

за позовом Державного підприємства "Гарантований покупець", 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 2 до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126 про стягнення коштівза участю представників сторін:

позивача (стягувача): Франюк А.В. (в режимі відеоконференції);

заявника (відповідача - боржника): Бірюкова О.П.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" про стягнення 60 734 344,21 грн. суми заборгованості, 66 945 165,52 грн. - суми пені, 6 014 508,89 грн. - штрафу, 4 287 865,02 грн. - 3 % річних, 23 432 802,12 грн. - інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.09.2024 року у позові відмовлено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на користь Державного підприємства "Гарантований покупець" 3 % річних у розмірі 4191928,61 грн., інфляційні втрати у розмірі 22651942,45 грн. та судовий збір у розмірі 402658,07 грн. В частині стягнення 3 % у розмірі 95936,41 грн. та інфляційних втрат у розмірі 780859,67 грн. відмовлено.

08.10.2024 року на виконання рішення суду видано відповідний наказ.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 року апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків та Державного підприємства "Гарантований покупець", м. Київ на рішення Господарського суду Харківської області від 04.09.2024 року (повний текст підписано 16.09.2024 року) у справі №922/3707/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Господарського суду Харківської області від 04.09.2024 року (повний текст підписано 16.09.2024 року) у справі №922/3707/23 залишено без змін.

Ухвалою суду від 20.11.2024 року заяву відповідача (вх. № 25366/24 від 09.10.2024 року) про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню - задоволено частково. Визнано таким що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Харківської області від 08.10.2024 року на виконання рішення суду про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на користь Державного підприємства "Гарантований покупець" 3 % річних у розмірі 4 191 928,61 грн., інфляційні втрати у розмірі 22 651 942,45 грн. та судовий збір у розмірі 402 658,07 грн. В іншій частині відмовлено.

20.11.2024 року на виконання рішення суду видано відповідний наказ.

17.12.2024 року від відповідача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 31632 від 17.12.2024 року) про розстрочення виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 17.12.2024 року прийнято заяву (вх. № 31632 від 17.12.2024 року) відповідача про розстрочення виконання рішення суду, та призначено до розгляду у судовому засіданні на "19" грудня 2024 р. о(б) 11:00 год. Запропоновано позивачу до 10:00 год. - 19.12.2024 року надати пояснення щодо заяви (вх. № 31632 від 17.12.2024 року) відповідача про розстрочення виконання рішення суду. Явку учасників справи визнано не обов`язковою.

18.12.2024 року від Державного підприємства "Гарантований покупець" через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 31754 від 18.12.2024 року) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 18.12.2024 року задоволено заяву (вх. № 31754 від 18.12.2024 року) Державного підприємства "Гарантований покупець" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 19.12.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом з розгляду заяви (вх. № 31632 від 17.12.2024 року) відповідача про розстрочення виконання рішення суду у справі № 922/3707/23 оголошено перерву до 25.12.2024 року о(б) 09:40 год. Також, судом задоволено усне клопотання позивача від 19.12.2024 року про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 19.12.2024 року виправлено описку в ухвалі суду яку занесено до протоколу судового засідання від 19.12.2024 року у справі № 922/3707/23, а саме вважати вірною дату наступного судового засідання "25" грудня 2024 р. о(б) 09:45 год.

24.12.2024 року від заявника (відповідача-боржника) через канцелярію суду надійшли письмові пояснення (вх. № 32277/24).

Ухвалою суду від 25.12.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом вищевказані документи долучено до матеріалів справи.

Присутній у судовому засіданні з розгляду заяви (вх. № 31632 від 17.12.2024 року) відповідача про розстрочення виконання рішення суду у справі № 922/3707/23 в режимі відеоконференції уповноважений представник позивача (стягувача) надав усні пояснення.

Присутній у судовому засіданні з розгляду заяви (вх. № 31632 від 17.12.2024 року) відповідача про розстрочення виконання рішення суду у справі № 922/3707/23 уповноважений представник заявника (відповідача - боржника) надав усні пояснення, та просив суд, задовольнити заяву про розстрочення виконання рішення суду.

Розглянувши заяву (вх. № 31632 від 17.12.2024 року) заявника (відповідача боржника) про розстрочення виконання рішення суду у справі № 922/3707/23, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши надані заявником докази, які мають значення для її розгляду, заслухавши присутніх у судовому засіданні уповноважених представників сторін, суд зазначає наступне.

В обґрунтування наданої заяви заявник зазначає, що рішенням Господарського суду Харківської області від 04.09.2024 року у справі № 922/3707/23 позовні вимоги Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі Стягувач) задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (далі Боржник) 3 % річних у розмірі 4 191 928,61 грн., інфляційні втрати у розмірі 22 651 942,45 грн. та судовий збір у розмірі 402 658,07 грн. в частині стягнення 3 % у розмірі 95 936,41 грн. та інфляційних втрат у розмірі 780 859,67 грн. - відмовлено.

Боржником було подано апеляційну скаргу на вищевказане рішення в частині стягнення 3 % річних у розмірі 4 191 928,61 грн. та інфляційних втрат у розмірі 22 651 942,45 грн. ДП «Гарантований покупець» також не погодилось з вищевказаним рішенням суду та подало апеляційну скаргу на рішення в частині відмови у стягненні 3 % у розмірі 95 936,41 грн. та інфляційних втрат у розмірі 780 859,67 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 у справі за апеляційними скаргами ПрАТ «Харківенергозбут» та ДП «Гарантований покупець» відмовлено у задоволенні апеляційних скарг ПрАТ «Харківенергозбут» та ДП «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду Харківської області від 04.09.2024 року у справі № 922/3707/23, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

За твердженнями заявника (відповідача боржника), останній на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 04.09.2024 року у справі № 922/3707/23 зобов`язаний сплатити на користь стягувача 3 % річних у розмірі 4 191 928,61 грн., інфляційні втрати у розмірі 22 651 942,45 грн. та судовий збір у розмірі 402 658,07 грн. (всього 27 246 529,13 грн.).

Заявник (відповідач боржник) посилається на Закон України «Про ринок електричної енергії» та зазначає, що учасники ринку при здійсненні своєї діяльності повинні керуватися принципами функціонування ринку електричної енергії, натомість реалізація державної політики у сфері електроенергетики є функцією органів державної влади.

Також зазначає, що повномасштабне вторгнення російської федерації на територію нашої Держави внесло свої корективи в господарську діяльність підприємств України, та з урахуванням специфіки функціонування ринку електричної енергії, виконання своїх договірних зобов`язань учасниками ринку стало неможливим на тому рівні, що існував до повномасштабного вторгнення російської федерації. Боржник є постачальником електричної енергії споживачу відповідно до ліцензії, виданої постановою НКРЕКП від 19.06.2018 року № 505, на якого постановою НКРЕКП від 26.10.2018 року № 1268 покладено виконання функції постачальника універсальних послуг на території Харківської області. Боржник, як постачальник універсальних послуг, здійснює свою діяльність на території м. Харкова та Харківської області, яка знаходиться в зоні проведення активних бойових дій та регулярно страждає від ракетних ударів. Провадження господарської діяльності в таких умовах суттєво відрізняється від здійснення господарської діяльності підприємств на територіях, які не охоплені бойовими діями та працюють в звичному режимі.

Заявник (відповідач боржник) просить суд, звернути увагу, що з початком існування на території України надзвичайних обставин боржник опинився в скрутному фінансовому становищі, що відобразилося на своєчасності виконання перед контрагентами взятих на себе Боржником зобов`язань за укладеними договорами.

Виконання своїх, зобов`язань боржником, зокрема виконання рішення суду, ускладнюється тим, що будівлі, у яких знаходились структурні підрозділи боржника, зазнали значних пошкоджень внаслідок обстрілів та внаслідок окупації частини Харківської області та потребують відновлення для повноцінного функціонування боржника у тому числі для повноцінної роботи зі споживачами в частині стягнення коштів за спожиту електричну енергію, що стало підставою для відкриття кримінальних проваджень № 12023221070001682 від 04.07.2023 року, № 12022221070001069 від 08.11.2022 року, № 22022220000002871 від 13.09.2022 року, № 12023221070001724 від 06.07.2023 року, № 12023221080000594 від 01.07.2023 року, № 22022220000000066 від 07.03.2022 року, № 12023221240001049 від 14.10.2023 року.

Також зазначає, що відсутність таких важелів впливу на споживачів як відключення для запобіганню виникнення боргів за спожиту електричну енергію та стягнення з них штрафних санкцій за несвоєчасну оплату (згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану»); необхідність перебування працівників Боржника під час всіх повітряних тривог в укриттях, оскільки російська федерація продовжує здійснювати обстріли підприємств енергетичної інфраструктури України, одним з яких є Боржник (згідно Мапи тривог України (з сайту https://alerts.in.ua/) за період жовтень грудень 2024 оголошено тривог у Харківській області 355, середня тривалість яких склала 1 год. 52 хв., тобто загалом тривалість необхідності перебувати в укритті склала понад 22 доби без урахування часу, необхідного для проходження до укриття та повернення після оголошення відбою повітряної тривоги); - час між пуском ракет з території країни-агресора до влучання на території м. Харкова складає приблизно 1,5 хвилини та іноді сигнал повітряної тривоги лунає лише після влучань, що ще більше ускладнює і без того важки умови праці фахівців боржника.

За посилання заявника (відповідача боржника), останній час суттєво погіршилася ситуація на Харківському напрямку, що в свою чергу значно збільшило відсоток невиконання контрагентами та споживачами Боржника своїх договірних зобов`язань. Водночас, у боржника є інші контрагенти за укладеними договорами, розрахунки з якими також необхідно проводити для забезпечення господарської діяльності товариства, виконання обов`язків боржника з оплати праці, податкових зобов`язань, покладених на товариство спеціальних обов`язків, встановлених Законом та постановою Кабінету Міністрів «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії» від 5 червня 2019 року № 483, та задля забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, зокрема, щоб постачання електричної енергії у Харківській області здійснювалось безперебійно та надійно.

Вказані вище обставини, як зазначає заявник (відповідач боржник) значно ускладнюють здійснення боржником господарської діяльності та виконання своїх зобов`язань за господарськими договорами за умови необхідності негайного виконання рішення суду. Так, на рішення боржник зобов`язаний сплатити на користь ДП «Гарантований покупець» 3 % річних у розмірі 4 191 928,61 грн., інфляційні втрати у розмірі 22 651 942,45 грн. та судовий збір у розмірі 402 658,07 грн. (всього 27 246 529,13 грн.), при цьому, у звіті про фінансові результати за 2023 рік, прибуток боржника (код рядків 2350) становив 53 702 000 грн., а на підставі рішення боржник зобов`язаний сплатити на користь стягувача 27 246 529,13 грн.

Вищевказане на думку заявника (відповідача боржника), свідчить про те, що заявлена сума до стягнення на підставі рішення становить більш ніж половину прибутку боржника за 2023 рік та є непомірним тягарем і не може бути сплачена боржником одномоментно, водночас боржник має намір виконати рішення суду добровільно на умовах розстрочки.

Також, зазначає, що боржник включений до переліку об`єктів великої приватизації державної власності, згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 року № 36-р «Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності», та є товариством, у статутному капіталі якого частка держави становить 65,001048 %.

Вищевказане на думку заявника (відповідача боржника) свідчить про те, що у разі пред`явлення виконавчого документа, виданого на підставі рішення, виконання такого рішення буде неможливим до завершення процедури приватизації боржника, яка може тривати значний проміжок часу, оскільки чинним законодавством України не визначено строку проведення приватизації.

Тому, оскільки ДП «Гарантований покупець» так само як і боржник є учасником ринку електричної енергії, на якого покладено спеціальні обов`язки відповідно до положення про ПСО, з урахуванням балансу інтересів сторін, для досягнення мети виконання рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом стягувача, просить суд, розстрочити виконання рішення відповідно до наданого у заяві графіку.

Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012).

Відповідно до вимог частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно частин 2, 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу.

Відповідно до частин 4, 5, 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Положеннями пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України, статті 326 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип обов`язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковим на всій території України.

Відповідно до частини 2 статті 326 Господарського процесуального кодексу України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі № 11-рп/2012зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Суд зазначає, що згідно з частиною 1статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

При цьому, самі лише посилання заявника на те, що з початком існування на території України надзвичайних обставин боржник опинився в скрутному фінансовому становищі, що відобразилося на своєчасності виконання перед контрагентами взятих на себе боржником зобов`язань за укладеними договорами, та на те, що виконання своїх, зобов`язань боржником, зокрема виконання рішення суду, ускладнюється тим, що будівлі, у яких знаходились структурні підрозділи боржника, зазнали значних пошкоджень внаслідок обстрілів та внаслідок окупації частини Харківської області та потребують відновлення для повноцінного функціонування боржника у тому числі для повноцінної роботи зі споживачами в частині стягнення коштів за спожиту електричну енергію, що стало підставою для відкриття ряду кримінальних проваджень, та посилання на звіт про фінансові результати за 2023 рік, якими обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, із урахуванням інтересів позивача (стягувача), без надання належних та допустимих доказів, не може бути безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення; при цьому, розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 15 березня 2018 року у справі № 910/8153/17).

Європейський суд з прав людини зазначив, що відсутність грошових коштів не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов`язань (Справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява №59498/00), Справа "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року (заява № 18357/91) та інші).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що розстрочення виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів та обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Суд зазначає, що наведені заявником (відповідачем) у заяві (вх. № 31632 від 17.12.2024 року) про розстрочення виконання рішення суду у справі № 922/3707/23 обставини, не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а надані заявникам (відповідача боржником) на підтвердження викладених у заяві обставин до суду документи, а саме: довіреність на представника від 02.01.2024 року № 01-23/83, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 4250 на адвоката Бірюкову О.П., витяги з Єдиного реєстру досудового розслідування № 12022221070001069 від 08.11.2022 року, № 12023221070001682 від 04.07.2023 року , № 12023221240001049 від 14.10.2023 року, № 12023221070001724 від 06.07.2023 року, № 12023221080000594 від 01.07.2023 року, № 22022220000002871 від 13.09.2022 року, , № 22022220000000066 від 07.03.2022 року, звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2023 рік., витяг з реєстру власників цінних іменних паперів вих.. № 141611 від 01.10.2024 року не підтверджують у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України належними та допустимими доказами скрутне фінансове становище заявника (відповідача боржника).

При цьому, заявником не надано до суду жодного належного доказу (звітів за 2024 рік, відомості про рахунки у інших банківських установах та про рух коштів по цих рахунках, про наявність або відсутність майна, яке може бути реалізовано з метою погашення боргу тощо) з якого суду можливо встановити викладені у заяві обставини, а самі лише посилання заявника (відповідача - боржника) на те, що останній має скрутне матеріальне становище, посилання на воєнний стан у зв`язку із чим будівлі заявника у яких знаходились структурні підрозділи боржника, зазнали значних пошкоджень, що ускладнюють здійснення боржником господарської діяльності та виконання своїх зобов`язань, на виконання боржником інших зобов`язань, без надання належних та допустимих доказів, не можуть бути підставою для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Суд зазначає, що самі лише посилання заявника (відповідача - боржника) без належних та допустимих доказів які підтверджують такі обставини, не можуть бути підставою для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Також суд не приймає посилання заявника (відповідача боржника) викладені у наданих до суду письмових поясненнях (вх. № 32277/24 від 24.12.2024 року), зокрема на постанову Верховного Суду від 28.05.2024 у справі № 906/1035/23 у яких останній зазначає, що предметом розгляду якої було розстрочення виконання рішення, висловився, що фінансовий звіт за рік є належним доказом фінансового стану боржника, оскільки як вбачається із постанови Верховного Суду від 28.05.2024 у справі № 906/1035/23 "Суд першої інстанції взяв до уваги фінансові звіти відповідача за 2021, 2022 роки та 9 місяців 2023 року як належні докази фінансового стану боржника, який впливає як на виникнення заборгованості, так і на виконання рішення суду.", проте у даній справі щодо розгляду заяви про розстрочення виконання рішення (№ 922/3707/23) заявником (відповідачем боржником) у підтвердження скрутного фінансового стану зокрема було надано до суду лише звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2023 рік., будь якого іншого звіту у тому числі за 9 місяців за 2024 рік заявником (відповідачем - боржником) до суду надано не було.

Вищевикладене судом, також спростовує твердження заявника (відповідача - боржника) що звіт надається тільки за рік.

Враховуючи вищевикладене, за висновком суду наданий заявником (відповідачем боржником) у підтвердження скрутного фінансового стану звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2023 рік., не підтверджує скрутного матеріального становища останнього станом на час розгляду даної заяви, а саме у 2024 році.

Суд не приймає посилання заявника (відповідача - боржника) на те, що з початком існування на території України надзвичайних обставин боржник опинився в скрутному фінансовому становищі, що відобразилося на своєчасності виконання перед контрагентами взятих на себе боржником зобов`язань за укладеними договорами, та на те, що виконання рішення суду, ускладнюється тим, що будівлі, у яких знаходились структурні підрозділи боржника, зазнали значних пошкоджень внаслідок обстрілів та внаслідок окупації частини Харківської області та потребують відновлення для повноцінного функціонування боржника у тому числі для повноцінної роботи зі споживачами в частині стягнення коштів за спожиту електричну енергію, оскільки відповідно до вимог статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до частини 5 статті 124, пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 р.). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" від 28.07.1999 року (заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V). Тяжке фінансове становище підприємства (на що посилається боржник) не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності та в умовах фінансової кризи в країні носить загальний характер, як для боржника так і для стягувача.

Згідно вимог частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд позбавлений права самостійно збирати докази, а відповідно до

У статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладені обставини, та не доведеність заявником (відповідачем, боржником) суду у відповідності до вимог статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України належними та допустимими доказами виняткових обставин, що можуть бути підставами для розстрочення виконання рішення суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви (вх. № 31632 від 17.12.2024 року) заявника (відповідача боржника) про розстрочення виконання рішення суду у справі № 922/3707/23.

Керуючись статтями 232 - 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви (вх. № 31632 від 17.12.2024 року) відповідача про розстрочення виконання рішення суду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею, а саме 25 грудня 2024 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 25 грудня 2024 року

СуддяО.О. Ємельянова