Рішення

від 18.12.2024 по справі 924/930/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"18" грудня 2024 р. Справа № 924/930/24

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Кучеревич М.А., розглянувши матеріали

за позовом Керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати функції у спірних правовідносинах:

1) Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький

2) Міністерства освіти і науки України, м. Київ

до:

1) Державного навчального закладу "Деражнянський центр професійної освіти", м. Деражня Хмельницької області

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАРТА-СЕРВІС", м. Хмельницький

про визнання недійсним договору №01/05 від 01.05.2024 та зобов`язання звільнити земельну ділянку

Представники сторін:

від прокуратури: Юхимчук М.О. - згідно посвідчення №079075 від 27.02.2024;

від позивача-1: Цілінська В.В. - згідно Виписки з ЄДР;

від позивача-2: не з`явились;

від відповідача-1: не з`явились;

від відповідача-2: не з`явились.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.

17.10.2024 на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати функції у спірних правовідносинах: 1) Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м.Хмельницький; 2) Міністерства освіти і науки України, м. Київ до: 1) Державного навчального закладу "Деражнянський центр професійної освіти", м. Деражня Хмельницької області; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАРТА-СЕРВІС", м. Хмельницький про:

- визнання недійсним договору №01/05 від 01.05.2024, укладеного між ДНЗ "Деражнянський центр професійної освіти" та ТОВ "ДАРТА-СЕРВІС";

- зобов`язання ТОВ "ДАРТА-СЕРВІС" звільнити земельну ділянку площею 77га, що розташована за межами населених пунктів Деражнянської ОТГ Хмельницького району Хмельницької області, яку товариство займає на підставі договору №01/05 від 01.05.2024.

Ухвалою суду від 21.10.2024 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/930/24 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 10.12.2024 судом постановлено ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, якою, відповідно до ст.185 ГПК України, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник Летичівської окружної прокуратури у судовому позовні вимоги підтримав. Посилається на те, що спірний договір є прихованим договором оренди землі. Його зміст суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі". Він укладений не уповноваженою стороною та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому підлягає визнанню недійсним відповідно до ст.203,215 ЦК України із зобов`язанням Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАРТА-СЕРВІС", м.Хмельницький звільнити земельну ділянку.

Позивач 1 - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький та позивач 2 - Міністерство освіти і науки України, м. Київ вважають позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Погоджується з прокуратурою у тому, що спірний договір містить усі істотні умови договору оренди землі, оскільки об`єктом зазначеної угоди є саме земельна ділянка, яка перебуває в постійному користуванні Державного навчального закладу "Деражнянський центр професійної освіти".

Відповідач 1 - Державний навчальний заклад "Деражнянський центр професійної освіти", м. Деражня Хмельницької області позов прокуратури визнає. Просить розглянути справу без участі його повноважного представника.

Відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАРТА-СЕРВІС", м. Хмельницький проти позовних вимог заперечує, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Правових підстав чи обставин, які б свідчили про невизнання позовних вимог не вказав. Зазначив, що не заперечує проти розгляду справи та ухваленні рішення у його відсутності.

Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка представників сторін не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

На підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002428 у постійному користуванні Державного навчального закладу "Деражнянський центр професійної освіти", м.Деражня Хмельницької області знаходиться земельна ділянка площею 135,08га, цільове призначення якої - для дослідних та навчальних цілей, що підтверджується Витягом з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №128181231.

01.05.2024 між Державним навчальним закладом "Деражнянський центр професійної освіти", м.Деражня Хмельницької області, в особі тимчасово виконуючого обов`язки ОСОБА_1 (Сторона 1), та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАРТА-СЕРВІС", в особі директора Дмитришина Романа Анатолійовича (Сторона 2), укладено договір №01/05 строком до 01 листопада 2024.

Згідно п.1 предметом вищевказаного Договору є домовленість про діяльність в сфері сільськогосподарського виробництва для досягнення наступних господарських і комерційних цілей: обробітку земельної ділянки загальною площею 77 га ріллі (без зазначення кадастрового номеру земельної ділянки); організації виробничої практики та виробничого навчання здобувачами освіти, вироблення ними практичних навичок та здобуття знань в освоєнні техніки та способів обробітку ґрунту; вирощування та збирання сільськогосподарських культур на вказаних землях; реалізації сільськогосподарської продукції; отримання прибутку.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Сторона 2 зобов`язалась здійснювати підготовку до посіву, посів сільськогосподарських культур, обприскування, збір урожаю та інших робіт по обробітку ґрунту із застосуванням власної техніки, ЗЗР, насіння.

Згідно п.п.5.1.-5.5. Договору підведення підсумків діяльності з сільськогосподарського виробництва розподілу прибутку між Сторонами здійснюється на основі окремого звіту, який складає Сторона 2 до 01.11.2024. Фактичний розподіл прибутку здійснюється шляхом перерахування відповідної частки прибутку Стороні 1 і утримання відповідної частки прибутку Стороною 2. Вся вирощена сільськогосподарська продукція належить Стороні 2. В будь якому разі за надання послуг Стороною 1 Сторона 2 сплачує Стороні 1 кошти в сумі 385 000,00грн, з розрахунку 5 000,00грн за кожен га. Кошти сплачуються в строки 50% до 01 липня 2024, а 50% до 01 листопада 2024.

Листом окружної прокуратури від 03.10.2024 за №53-4064-24, адресованому директору навчального закладу, зазначалося про необхідність надання інформації щодо виконання сторонами п. 4.2.-4.3., п.5.4,-5.5. договору.

З отриманої інформації ДНЗ "Деражнянський центр професійної освіти", м.Деражня від 08.10.2024 за №01-16/286 вбачається, що сторонами виконано умови пунктів 4.2., 4.З., п.5.4., 5.5. Договору. При цьому, документи згідно пунктів 4.2., 4.3., п.5.4., 5.5. Договору не надано.

Згідно витягу №НВ-6800643162024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 135,08га кадастровий номер 6821510100:05:001:0001 становить 3 199 034,48 грн.

ДНЗ "Деражнянський центр професійної освіти", м.Деражня є державною організацією (установою, закладом), заснованим на державній власності і підпорядкованим Міністерству освіти і науки України, і є підзвітним йому. Вказані обставини підтверджуються витягом з ЄДРПОУ та статутом ДНЗ "Деражнянський центр професійної освіти", м.Деражня.

Відповідно до Статуту ДНЗ "Деражнянський центр професійної освіти", м.Деражня, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, Деражнянський центр професійної освіти є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України державним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно-технічної та повної загальної середньої освіти, (п. 1.1 Статуту).

Згідно п.6.1 Статуту управління ДНЗ "Деражнянський ЦПО" здійснюється Міністерством освіти і науки України, місцевим органом управління професійно-технічною освітою відповідно до повноважень, визначених нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.п.7.9. Статуту майно Центру, у тому числі: навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, гуртожитки, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інші об`єкти є об`єктами державної власності, що закріплені за Центром на праві оперативного управління. Контроль за ефективністю використання і збереження майна здійснює Міністерство освіти і науки України.

Відповідно до п.7.11 Статуту Центр несе відповідальність перед Міністерством освіти і науки України за збереження та використання за призначенням закріпленого за ним майна.

Відповідно до п.1.2. Статуту ДНЗ "Деражнянський центр професійної освіти", м. Деражня встановлено, що ДНЗ "Деражнянський центр професійної освіти", м.Деражня є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Державного навчального закладу "Деражнянський професійний аграрний ліцей" і Голосківського професійного аграрного ліцею.

Відповідно до довідки ДНЗ "Деражнянський центр професійної освіти", м.Деражня від 10.07.2024 №01-16/193 згідно договору №01/05 від 01.05.2024 на земельній ділянці кадастровий номер 6821510100:05:001:0001 засіяна культура соняшника на площі 77га, яка на сьогодні не зібрана, земельна ділянка зайнята.

На підтвердження позовних вимог прокуратурою подано до матеріалів справи: копію запиту Летичівської окружної прокуратури від 20.06.2024 №53-2530 вих-24 директору ДНЗ "Деражнянський центр професійної освіти", м.Деражня; копію відповіді ДНЗ "Деражнянський центр професійної освіти", м.Деражня від 26.06.2024 №01-16/183 на запит прокуратури; копію запиту Летичівської окружної прокуратури від 28.06.2024 №53-2668 вих-24 директору ДНЗ "Деражнянський центр професійної освіти", м.Деражня; копію відповіді ДНЗ "Деражнянський центр професійної освіти", м.Деражня від 03.07.2024 №01-16/193 на запит прокуратури;копію наказу про призначення директора ДНЗ "Деражнянський центр професійної освіти", м.Деражня від 23.05.2024 №59-к; копію Статуту ДНЗ "Деражнянський центр професійної освіти", м.Деражня; копію договору №01/05 від 01.05.2024; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, номер інформаційної довідки 397654189.

Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги таке.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

У п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 №9 зазначено, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане в користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Відповідно до довідки ДНЗ "Деражнянський центр професійної освіти", м. Деражня від 10.07.2024 №01-16/193 згідно договору №01/05 від 01.05.2024 на земельній ділянці кадастровий номер 6821510100:05:001:0001 засіяна культура соняшника на площі 77га, яка на сьогодні не зібрана, земельна ділянка зайнята.

Укладений між ДНЗ "Деражнянський центр професійної освіти" та ТОВ "ДАРТА-СЕРВІС" оспорюваний договір №01/05 від 01.05.2024 містить елементи договору про спільну діяльність.

Згідно ст.1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечити закону. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Відповідно до положень ст.1131 Цивільного кодексу України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови, визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

За своєю суттю спільна діяльність на основі договору є договірною формою об`єднання осіб для досягнення спільної мети. При цьому, зміст договору та його правова природа не залежать від його назви. Оскільки воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які ним передбачені, вирішенню підлягають питання правової природи оспорюваного правочину та характер спірних правовідносин сторін.

Суд вважає, що за змістом договору №01/05 між сторонами фактично склалися правовідносини з оренди землі, оскільки з його умов вбачається, що навчальний заклад передав сільськогосподарському товаровиробнику земельну ділянку, що перебуває у його постійному користуванні, і планує отримати за це плату. Тому положення оспорюваного договору повинні відповідати законодавству, що регулює правовідносини у сфері оренди землі.

За удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин.

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків (позиція Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №923/658/19).

Слід зазначити, що якщо сторони оформлюють договором про спільну діяльність відносини оренди, то застосовуються положення про удаваний правочин.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договору строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про оренду землі", орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з ч.1 ст.78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про оренду землі", орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Крім того, відповідно положень ч.2 ст.16 Закону України "Про оренду землі", укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Відповідно до ст.122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно вимог ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Зі змісту оспорюваного договору слідує, що ДНЗ "Деражнянський ЦПО" фактично передав у користування земельну ділянку, якою не мав права розпоряджатися, за відсутності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, без проведення земельних торгів.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З умов спірного договору вбачається, що ДНЗ "Деражнянський ЦПО", взявши на себе зобов`язання надати ТОВ "ДАРТА-СЕРВІС" земельну ділянку для вирощування та збирання товарної сільськогосподарської продукції, в дійсності усунувся від права самостійного господарювання на земельній ділянці та надав право обробки земельної ділянки та збору врожаю ТОВ "ДАРТА-СЕРВІС", тим самим розпорядився земельною ділянкою за відсутності повноважень на передачу наданої йому в постійне користування землі в оренду іншим особам.

Відповідно до вищевикладеного, встановлено невідповідність спірного договору вимогам ч.2 ст.203 ЦК України, що є підставою для визнання недійсності правочину відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України.

З приводу позовних вимог про зобов`язання відповідача 2 звільнити земельні ділянки суд зазначає наступне.

Способи захисту прав на земельні ділянки передбачено положеннями ст.152 ЗК України, згідно з частиною 2 якої власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до положень частини 3 ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Зазначений у частині 3 ст.152 ЗК України перелік способів захисту у земельних спорах не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання чи оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Суд враховує, що за приписами ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до довідки ДНЗ "Деражнянський центр професійної освіти", м.Деражня від 10.07.2024 №01-16/193 згідно договору №01/05 від 01.05.2024 на земельній ділянці кадастровий номер 6821510100:05:001:0001 засіяна культура соняшника на площі 77га, яка на сьогодні не зібрана, земельна ділянка зайнята.

Будь-яких доказів на спростування зазначених обставин матеріали справи не містять.

За таких обставин, з метою забезпечення реального відновлення порушених прав позивача, враховуючи відсутність правових підстав для користування відповідачем 2 спірними земельними ділянками суд вважає, що вказана вимога заявлена правомірно та також підлягає задоволенню.

При цьому відсутність акту приймання-передачі земельної ділянки з огляду на встановлені судом обставини не спростовує факту перебування спірних земельних ділянок в користуванні у відповідача 2.

Судом враховується, що частиною 6 ст.21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається. За таких обставин, наслідком визнання недійсним договору оренди землі є встановленням обов`язку орендаря повернути відповідну земельну ділянку, що зважаючи на характер спірних відносин у даній справі передбачає звільнення земельних ділянок, що і було заявлено прокурором у даній справі.

Згідно п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Судом враховано, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

04.07.2024 за №53-2745 вих-24 окружною прокуратурою спрямовано повідомлення в Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області щодо встановлених порушень вимог земельного законодавства при використанні ДНЗ "Деражнянський ЦПО" земельної ділянки, яка надана йому в постійне користування.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру в області від 17.07.2024 №10-22-0.4-2533/2-24 управлінням не вживатимуться заходи, спрямовані на визнання недійсним спірного договору у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.

Укладення договору №01/05 між ДНЗ "Деражнянський ЦПО" та ТОВ "ДАРТА-СЕРВІС", всупереч встановленому державою порядку зачіпає інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з позовом, оскільки уповноваженим органом - Міністерством освіти і науки України, Головним управлінням Держгеокадастру в Хмельницькій області заходи щодо визнання спірного договору недійсним з моменту його укладення по теперішній час, не вживаються, а відтак Міністерство освіти та науки України, Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області не вчиняли дій, спрямованих на повернення спірної земельної ділянки.

Згідно листа Міністерства освіти і науки України від 07.08.2024 №1/14011-24 останнє повідомило, що Міністерству не було відомо про факти незаконного користування спірної земельної ділянки, будь-які погодження спірного договору не надавались та з проханням вжити заходів, спрямованих на захист інтересів держави.

Зважаючи на викладене та враховуючи те, що Міністерство освіти і науки України, Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області не вживали заходів, спрямованих на визнання спірного договору недійсним з моменту його укладення по даний час, позов в інтересах держави подано прокурором.

В даному випадку, звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - передачі в користування земельної ділянки навчального закладу з цільовим призначенням для дослідних і навчальних цілей, і дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду, оскільки відсутність з боку уповноваженого органу будь-яких намірів захистити порушені інтереси держави свідчила про пасивність їх дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Згідно з ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.ч.1,3 ст.13, ст.74 ГПК України).

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір №01/05 від 01.05.2024 укладений між Державним навчальним закладом "Деражнянський центр професійної освіти", м. Деражня Хмельницької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАРТА-СЕРВІС", м. Хмельницький.

Зобов`язати Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАРТА-СЕРВІС", м. Хмельницький звільнити земельну ділянку площею 77 га, що розташована за межами населених пунктів Деражнянської ОТГ Хмельницького району Хмельницької області, зайняту на підставі договору №01/05 від 01.05.2024.

Стягнути з Державного навчального закладу "Деражнянський центр професійної освіти" (32200, Хмельницька область, Хмельницький район, м. Деражня, вул. Миру, 177А; код ЄДРПОУ 02549530) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 3 028,00грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАРТА-СЕРВІС" (2900, м. Хмельницький, вул. Стельмаха, 49; код ЄДРПОУ 41676779) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 3 028,00грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення ГПК України.

Повний текст рішення складено 24.12.2024.

Суддя С.І. Крамар