ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/2699/24
За позовом Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, м. Чернівці
до Громадської організації «Жодної занедбаної святині», м. Чернівці
про стягнення заборгованості 40317,53 грн
Суддя О. В. Гончарук
секретар судового засідання І.В. Медвідчук
Без виклику представників сторін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Управління комунальної власності Чернівецької міської ради звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Громадської організації «Жодної занедбаної святині» про стягнення неустойки за несвоєчасне звільнення приміщення у розмірі 40317,53 грн за період з 01.12.2023 до 04.09.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані обставинами пов`язаними з несвоєчасним поверненням майна, орендованого за Договором оренди нерухомого майна №107 від 16.12.2019, розташованого за адресою: м. Чернівці, вул. Жасминна, 4.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28.10.2024 відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала суду про відкриття провадження надсилались відповідачу на його адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте повернулась до суду неврученою у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою ф.20 відділення поштового зв`язку.
Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
За таких обставин суд, керуючись статтями 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, констатує, що ним вживались усі можливі та передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи, однак останній не скористався своїм правом на участь у судових засіданнях та подання заяв по суті спору.
Окремо суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відтак, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.
16.12.2019 між Департаментом розвитку та Громадською організацією Жодної занедбаної святині (орендарем) укладеного Договір оренди нерухомого майна № 107.
Згідно пункту 1.1. якого орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 26.11.2019 №689/26 та заяви від 12.07.2019, передає а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення (1-5)-(1-6) першого поверху будівлі літ. А, загальною площею 72,6 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , з метою використання під службове приміщення (офіс).
Відповідно до пункт 1.4. Договору об`єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці і знаходиться на балансі МКП «Чернівціспецкомунтранс».
Цей Договір укладений строком на два роки й одинадцять місяців, що діє з 16 грудня 2019 до 15 листопада 2022 (включно) (пункт 1.5. Договору)
Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. Договору за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Положення про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці, затвердженого міською радою, та на дату укладення цього Договору, місячний розмір якої згідно з розрахунків орендної плати, що є додатком до цього Договору на дату його укладення з урахуванням ПДВ становить: 1700 грн 58 коп. Нарахування орендної плати починається з дня підписання Договору.
Згідно пунктів 3.1.1 та 3.1.2. Договору орендодавець зобов`язаний передати протягом трьох робочих днів об`єкт оренди за актом приймання передання, який підписується сторонами або їх уповноваженими представниками. Не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися об`єктом оренди на умовах, визначених Договором.
Орендар зобов`язаний прийняти об`єкт оренди протягом трьох робочих днів з дня укладення цього Договору за актом приймання-передання. Використовувати майно виключно з метою, що визначена цим Договором (пункти 4.1.1. та 4.1.2.).
Пунктами 4.1.5, 4.1.8 та 4.1.12 Договору визначено права та обов`язки орендаря щодо утримання об`єкта оренди у чистоті і технічно справному стані; проведення за власний рахунок протипожежних заходів, нести матеріальну відповідальність за збитки, спричинені пожежею, що виникла в об`єкті оренди з його вини. У разі необхідності проводити за власні кошти експертизу протипожежного стану об`єкта оренди, своєчасно узгоджувати з орендодавцем будь-які зміни профілю (функціонального призначення) об`єкта оренди.
Відповідно до пункту 5.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
За несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки (пункт 5.4. Договору)
Згідно пункту 5.6. Договору у разі несвоєчасного повернення орендарем майна при припиненні або розірванні цього Договору він сплачує орендодавцю додатково компенсацію за використання майна в розмірі подвійної орендної плати по день передачі його орендодавцеві за актом приймання-передання. В разі відмови орендаря від складання та підписання акта приймання-передання об`єкта оренди, такий акт складається комісією, створеною орендодавцем.
Пунктом 7.3. Договору передбачено, що Договір може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї з сторін Договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених цим Договором та законодавчими актами України.
Відповідно до акту передання-приймання від 16.12.2019 орендодавець (Департамент розвитку Чернівецької міської ради) передає, а орендар (Громадська організація «Жодної занедбаної святині») приймає об`єкт оренди нежитлове приміщення (1-5)-(1-6) першого поверху будівлі літ. А, загальною площею 72,6 м. кв., що знаходиться на балансі МКП «Чернівціспецкомунтранс».
01.07.2021 між сторонами укладено Додаткову угоду якою змінено орендодавця з Департамента розвитку міської ради на Управління комунальної власності Чернівецької міської ради.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 29.03.2022 у справі № 926/5398/21 позов Управління комунальної власності Чернівецької міської ради до відповідача Громадської організації Жодної занедбаної святині про розірвання договору оренди та звільнення приміщення задоволено в повному обсязі, Договір оренди землі №107 нерухомого майна розірвано та зобов`язано відповідача звільнити нежитлове приміщення (1-5)-(1-6) першого поверху будівлі літ. А, площею 72,6 кв., яке знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Жасминна, 4.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 залишено без змін рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.03.2022 у справі №926/5398/21.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 01.04.2024 у справі № 926/5592/23 за позовом Управління комунальної власності Чернівецької міської ради до Громадської організації "Жодної занедбаної святині" про стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 79458,34 грн, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Громадської організації «Жодної занедбаної святині» на користь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради заборгованості з орендної плати в сумі 9093,29 грн, пеню в сумі 463,20 грн, неустойку в розмірі 63607,50 грн за період з 06.07.2022 - 01.12.2023.
Відповідно до акту державного виконавця від 05.09.2024 нежитлове приміщення (1-5)-(1-6) першого поверху будівлі літ. А, площею 72,6 кв., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 звільнено Громадською організацією «Жодної занедбаної святині».
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем несвоєчасно звільнено нежитлове приміщення (1-5)-(1-6) літ. А, площею 72,6 кв. першого поверху будівлі, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
За період з 01.12.2023 04.09.2024, позивачем нараховано неустойку в якості подвійної орендної плати в сумі 40317,53 грн.
Згідно частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Позовна вимога у даній справі про сплату неустойки обґрунтована посиланням на приписи наведеної норми Цивільного кодексу України.
Застосування зазначеної неустойки обумовлюється тим, що зобов`язання наймача з повернення об`єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди і наймодавець у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.
В порядку частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України обов`язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов`язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.
Для застосування наслідків, передбачених частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання, відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України. Тобто судам необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав.
До предмета доказування при розгляді спорів щодо стягнення неустойки в порядку частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди, входять обставини невжиття орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисне ухилення орендаря від обов`язку щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди; утримання орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджання орендарем в доступі орендодавця до належного йому об`єкта оренди; відсутності з боку орендодавця бездіяльності та невчинення ним дій, спрямованих на ухилення від обов`язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, що зумовлює вимогу щодо сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків та здійсненні своїх суб`єктивних прав. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду,
При розгляді спорів про стягнення неустойки судам необхідно враховувати, що право наймодавця вимагати оплати неустойки відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного Кодексу України та обов`язок наймача сплачувати таку неустойку зберігається до моменту повернення наймачем наймодавцю орендованого майна.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 31.01.2020 у справі №916/2724/18
За змістом статей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України вбачається, що невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки згідно з частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України. Законодавцем у частині 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
Відповідно до пункту 1.6 Положення про Управління комунальної власності Чернівецької міської ради затвердженого рішенням Чернівецької міської ради VІІ скликання №253 від 31 травня 2021 року управління є правонаступником представництва Департаменту економіки Чернівецької міської ради та Департаменту розвитку Чернівецької міської ради.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд відзначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи вищезазначені обставини справи у їх сукупності, положення законодавства та умови Договору, суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість позову та можливість його задоволення у повному обсязі.
Таким чином з відповідача слід стягнути на користь позивача 40317,53 грн неустойки за несвоєчасне звільнення приміщення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов Управління комунальної власності Чернівецької міської ради до Громадської організації «Жодної занедбаної святині» про стягнення неустойки за несвоєчасне звільнення приміщення задовольнити
2. Стягнути з Громадської організації «Жодної занедбаної святині» (58000, м. Чернівці вул. Ольги Кобилянської, 18, кв. 8, код 42508776) на користь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, вул. Петровича Якоба, 18, код 44388619) 40317,53 грн неустойки та 2725,20 грн судового збору.
3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23.12.2024.
СуддяО.В. Гончарук
Суд | Господарський суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 23.12.2024 |
Оприлюднено | 26.12.2024 |
Номер документу | 124038659 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Гончарук Олег Валентинович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні