Ухвала

від 25.12.2024 по справі 188/1890/23

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/1890/23

Провадження № 4-с/188/3/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року смт.Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Фесик Ю.В.

справа 188/1890/23

скаржник: ОСОБА_1

представник ОСОБА_2

особа, дії якої оскаржуються: Алчевський відділ державної виконавчої служби в Алчевському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

стягувач ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

про визнання протиправною бездіяльність посадових осіб Алчевського відділу державної виконавчої служби в Алчевському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зняття арешту з майна та виключення відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправною бездіяльність посадових осіб Алчевського відділу державної виконавчої служби в Алчевському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зняття арешту з майна та виключення відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників.

В обґрунтування зазначив, ОСОБА_1 був стороною у виконавчому провадженні №39377352 відкритим 23.07.2013 р., а саме боржником.

Виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого листа № 2-1353/12 виданого 9.10.2012 р. Алчевським міським судом у Луганській області, де стягувачем є ПАТ Райффайзен Банк Аваль», а одним з боржників є ОСОБА_1 .

23.07.2013 р. державним виконавцем Колосковою Л.В. було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Як наслідок скаржника було включено до реєстру боржників, де він перебуває і на даний час, а на його майно накладено арешт.

Відповідно до інформації, що міститься у автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП) - 11.12.2016 р. виконавчий документ повернуто стягувану на ставі п. 2 ч.1 ст. 47 (відсутність у боржника майна), а виконавче провадження завершено. При цьому будь якої постанови з приводу прийняття такого рішення в автоматизованій системі виконавчого провадження немає.

На даний час стягнення зі скаржника не проводиться, відкритих виконавчих проваджень, де він є боржником, немає, але не дивлячись на це ОСОБА_1 продовжує перебувати у реєстрі боржників та арешт з його майно не знято, чим порушуються його права. Скаржник позбавлений можливості вільно розпоряджатися своїм майном, а перебування у реєстрі боржників позбавляє його права вчиняти будь які дії які підлягають нотаріальному посвідченню.

Відсутність відкритих виконавчих проваджень, але наявність арешту майна та перебування в реєстрі боржників не передбачено законом. Навпаки, Законом передбачено зняття арешту з майна та виключення з реєстру боржників у разі завершення виконавчого провадження.

У вересні 2023 р. при спробі здійснити дію яка підлягає нотаріальному посвідченню скаржник дізнався про своє перебування у реєстрі боржників, Звернення до особи чия бездіяльність оскаржується, Алчевського відділу державної служби в Алчевському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ніякого результату не дало. Незавершені виконавчі провадження відсутні, але арешт не знято, ОСОБА_1 з реєстру боржників не виключено.

Крім того, на цей час, сплив передбачений ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження» трьохрічний строк пред`явленні виконавчого документу до виконання. З часу повернення виконавчого документу стягувану (11.12.2016 р.) минуло більше 6 років. За цей час зацікавлена особа, стягувач ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», не скористався своїм правом пред`явити виконавчий документ до виконання повторно.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 скаргу підтримав та пояснив, що він неодноразово звертався до посадових осіб державної виконавчої служби, але отримував лише загального змісту відповіді, посадовими особами державної виконавчої служби порушуються права скаржника.

При оголошенні перерви надав додаткові пояснення, докази та заяву про продовження судового розгляду у відсутність сторони скаржника.

Алчевський відділ державної виконавчої служби в Алчевському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заперечив проти задоволення скарги, суду надано письмові обґрунтування заперечення та зазначено про розгляд справи у їх відсутність.

Стягувачем, в особі АТ «Райффайзен Банк» також направлено до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Вивчивши скаргу та надані сторонами докази суд приходить до висновку, скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

На підтвердження вжиття вичерпних заходів досудового врегулювання спору представником скаржника надано до суду копії адвокатського запиту від 18.04.2023 року , заява про зняття арешту з майна та заборони його відчуження, виключення ОСОБА_1 з реєстру боржників від 07.05.2023 року та від 29.05.2023 року.

При винесенні рішення суд також бере до уваги, що стягувачем, в особі АТ «Райффайзен Банк» не надано до суду жодної інформації про отримання, чи не отримання повернутого виконавчого документу. Представник АТ «Райффайзен Банк» не повідомив суд про свою правову позицію щодо скарги.

Порядок примусового виконання судових рішень врегульований Законом України «Про виконавче провадження» № 606-ХІУ від 21.04.1999 р. а з 05.10.2016 р. - Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-УІІІ від 02.06.2016р.

Аналіз норм Закону України "Про виконавче провадження" щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягає примусовому виконанню.

Водночас у разі повного виконання виконавчого документа та сплати витрат, пов`язаних з його примусовим виконанням, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.

Відповідно до Інформації від 16.09.2023 року про виконавче провадження №39377352 встановлено, що 23.07.2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, 23.07.2013 року винесено постанову про арешт майна боржника, а підстави для повернення ВД стягувану, посилання на п.2 ч.1 ст.47 (відсутність у боржника майна) у Інформації на аркушах 1,2 не зазначені. Відповідно до нумерації аркушів, інформація має містити три аркуші, але до скарги додано тільки перший та другий, таким чином в матеріалах справи відсутня не лише постанова, як нормативний документ, про повернення виконавчого листа стягувачеві, до матеріалів скарги долучено не повний зміст письмової інформації про виконавче провадження.

Згідно листа Алчевського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24.04.2023 №3570/23.1-31 зазначено, що у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 64/2022 в Україні введено воєнний стан. Матеріали виконавчих проваджень у паперовому вигляді, оригінали виконавчих документів, які перебували на виконанні у відділі державної виконавчої служби, вхідна документація, всі документи залишилися у приміщенні відділу за адресою: АДРЕСА_1 . Відомості щодо примусового виконання рішень надаються згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження.

Перевіркою Автоматизованої системи виконавчого провадження (ФСВП) та Єдиного Державного Реєстру Виконавчих Проваджень (ВП-Спецрозділ), що є складовою частиною АСВП, встановлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 39377352 від 23.07.2013 з примусового виконання Виконавчого листа Алчевського міського суду Луганської області № 2-1353/12 від 19.10.2012 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рнокпп НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 рнокпп НОМЕР_2 , на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу 160305,66 грн.

23.07.2013 державним виконавцем відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

23.07.2013 державним виконавцем відділу винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 25.11.2014 № 246/7 «Про переміщення органів та установ юстиції Луганської області», наказу Головного управління юстиції у Луганській області від 25.11.2014 № 46-В «Про переміщення органів та установ юстиції Луганської області» Алчевський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області переміщено нa підконтрольну українській владі територію та розміщено за адресою: АДРЕСА_2 .

Усі документи відділу залишились на тимчасово неконтрольованій території за адресою: АДРЕСА_3 .

Матеріали виконавчого провадження № 39377352 від 23.07.2013 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рнокпп НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 рнокпп НОМЕР_2 , на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу 160305,66 грн.та виконавчий лист № 2-1353/12 від 19.10.2012, виданий Алчевським міським судом Луганської області також втрачені

Станом на 24.04.2023 жодна зі сторін не зверталася до відділу з дублікатом виконавчого документа та заявою про відновлення втраченого виконавчого провадження. Надати більш детальну інформацію станом на 24.04.2023 відділом ДВСне виявляєтеся можливим.

Зазначену відповідь представник ОСОБА_2 отримав 24.04.2023 на адвокатський запит від 18.04.2023 року.

Крім того, представник ОСОБА_2 звертався до Алчевського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області 07.05.2023 та повторно 29.05.2023 на які отримав відповідь від 24.04.2023 №3570/23.1-31 .

Суд приходить до висновку, що строк для подання скарги пропущено, але враховуючи, що представник скаржника фактично не отримав прямої відмови в знятті арешту, докази вручення скаржнику постанови про повернення виконавчого документу суду не надані, а виконавче провадження втрачено, суд вважає, що строк для подання скарги пропущено з поважних причин і може бути поновлено судом. Суд, під час дії воєнного стану, відносить ці обставини на користь скаржника, а тому строк для подання скарги підлягає поновленню.

Водночас суд розглядаючи скаргу ОСОБА_1 керується ч.2 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» , який діяв на час вчинення виконавчої дії, що передбачає при знятті арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно до наданої інформації про виконавче провадження , у зв`язку з відсутністю майна у боржника в особі Ілінського Д.Б., державним виконавцем було прийнято рішення про повернення виконавчого документа стягувачу, про винесення із зазначеного питання письмової постанови докази сторонами суду не надано, а тому відповідні дії державного виконавця не є підставою для задоволення скарги .

Алчевський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області переміщено нa підконтрольну українській владі територію та розміщено за адресою: АДРЕСА_2 .

Виконавче провадження № 39377352 від 23.07.2013 з примусового виконання виконавчого листа Алчевського міського суду Луганської області № 2-1353/12 від 19.10.2012 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рнокпп НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 рнокпп НОМЕР_2 , на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу 160305,66 грн. втрачено.

Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 39377352, дані щодо закінчення виконавчого провадження, чи визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з виконанням рішення суду, матеріали справи не містять. Винесення постанови державним виконавцем про закінчення виконавчого провадження не підтверджується.

Щодо правомірності дій державних виконавців станом на повернення ВД стягувачеві (11.12.2016), як зазначено в скарзі та Інформації про виконавче провадження, виконавчий документ повернуто на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна), то судом встановлено наступне.

Підставою застосування п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.2016, є відсутність майна у боржника, на яке може бути звернено стягнення, а також здійснення державним виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходів щодо розшуку такого майна.

Відповідно до інформації про виконавче провадження виконавчу дію про повернення виконавчого документу стягувану вчинено 11.12.2016 року, тож станом на вчинення виконавчої дії вже діяв Закон України «Про виконавче провадження» 1404-VIII, від 02.06.2016 року.

Відповідно до ч.5 ст.13 цього Закону, що діяв на час вчинення виконавчої дії постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

На час звернення зі скаргою до суду п.20 Розділ ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом МЮУ№ 512/5 від 02.04.2012 передбачено, що у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено, що такий виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, виконавець, керуючись частиною четвертою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», виносить постанову про скасування заходів примусового виконання, здійснених під час виконання такого виконавчого документа, без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження.

Факт повернення виконавчого документа стягувачу документально не підтверджено.

Згідно до відповіді отриманої представником від державної виконавчої служби від 11.05.2023 року №3849/23.1-31 у разі відновлення втраченого виконавчого провадження на підставі дубліката виконавчого документа запис від 11.12.2016 про повернення виконавчого документа стягувачеві буде скасовано.

Нормами Закону України «Про виконавче провадження», як на час повернення виконавчого документа стягувачу так і на день звернення із даною скаргою до суду, не передбачено право державного виконавця на зняття арешту у разі повернення виконавчого документа стягувачу з цих підстав, який має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано і боржником за яким є саме заявник у цій справі.

Відповідно до п.1. ч.1 ст.32 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент прийняття постанови про арешт майна боржника) заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Згідно Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент можливого прийняття постанови про арешт майна боржника) арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (ч.1 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження).

Відповідно до п.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент можливого прийняття постанови про повернення виконавчого документа) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною першою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент звернення до суду із скаргою) визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Суд зазначає, що закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого документа стягувачу - це складові завершення виконавчого провадження, проте вони мають різну правову підставу і відповідно різні правові наслідки.

Так, правові підстави закінчення виконавчого провадження визначались статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент можливого прийняття постанови про арешт майна боржника). При цьому закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 вказаного Закону виключало можливість розпочати його знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Натомість, пункт 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції станом на 19 травня 2016 року) передбачав, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалось або здійснено частково, повертався стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Разом з тим, завершення виконавчого провадження з цих підстав не позбавляло стягувача його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених цим Законом.

Аналогічні положення містяться і у чинній на даний час редакції Закону України «Про виконавче провадження» (стаття 37 Закону України «Про виконавче провадження»).

Розширеному тлумаченню зазначені підстави не підлягають.

Згідно діючої ч.5 ст. 13 Закону України « Про виконавче провадження» рішення, постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Як передбачено п. а ч. 1 та ч.2 ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи, скаржнику встановлений строк поновлено.

Як передбачено частиною 1 статті 13 Законом України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами тобто, повернення виконавчого документу стягувачеві повинно відповідати вимогам відповідного Закону і нормативним актам, не повинно порушувати права стягувача.

Права і обов`язки виконавців, обов`язковість вимог виконавця визначені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, за частиною 1 цієї статті, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, виконавець має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

Відповідно до п.23 Розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень МЮУ № 1285/5 від 30.03.2022 діючої на час подачі скарги, у разі якщо виконавче провадження, за яким подано заяву про виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників, знищено у зв`язку із закінченням строку його зберігання, а також у випадку коли таке виконавче провадження перебувало на виконанні у приватного виконавця, діяльність якого припинена або яким змінено виконавчий округ, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження, але дії посадових осіб відділу державної виконавчої служби в цій частині не оскаржувались.

Порядок відновлення втраченого виконавчого провадження або матеріалів виконавчого провадження регламентовано Розділом XV Інструкції з організації примусового виконання рішень (МЮУ № 1285/5 від 30.03.2022)

Відповідно до п.1 Розділу XV Інструкції за заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи виконавця відновленню підлягають: втрачене виконавче провадження або його матеріали та виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на території, на якій ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованій, інформація про які міститься в Переліку.

Втрачене виконавче провадження не відновлено, а тому скарга про визнання протиправною бездіяльність посадових осіб Алчевського відділу державної виконавчої служби в частині зняття арешту з майна та виключення відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників є такою, що передчасно подана, а саме, до відновлення виконавчого провадження.

Керуючись положеннями Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 258, 260-261, 447-451 ЦПК України суд

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на подачу скарги на бездіяльність посадових осіб Алчевського відділу державної виконавчої служби в Алчевському районі Луганської області Східногол міжрегіонального управління міністерства юстиції.

В задоволенні скарги ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльність посадових осіб Алчевського відділу державної виконавчої служби в Алчевському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зняття арешту з майна та виключення відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О. М. Курочкіна