Рішення

від 18.12.2024 по справі 387/801/24

ДОБРОВЕЛИЧКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 387/801/24

Номер провадження по справі 2/387/379/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді Солоненко Т. В.

із секретарем судового засідання Косюг І.В.

за участю:

представника позивача ( в режимі відеоконференції) Романяка М.Я.

представника відповідача ( в режимі відеоконференції) ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Перша Білоцерківська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом щодо земельної ділянки

В СТ АН ОВ ИВ :

На розгляд Добровеличківського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява представника позивача адвоката Романяка М.Я. в інтересах позивача ОСОБА_2 до Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Перша Білоцерківська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом щодо земельної ділянки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він являється директором та єдиним засновником (учасником) Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтрейд-Агро». 22.06.2016 між ОСОБА_4 та ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро» було укладено договір оренди землі № 686, за умовами якого ОСОБА_4 передав в оренду ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро» строком на строк 49 років належну йому на праві власності земельну ділянку площею 4,5348 га, з присвоєним кадастровим номером 3521782700:02:002:0544, яка знаходиться на території Липнязької сільської ради Новоукраїнського (Добровеличківського) району Кіровоградської області. Право оренди на вказану земельну ділянку 04.07.2016 зареєстровано за ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В лютому 2024 року директор ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро» отримав від адвоката Коннової Н.І. адвокатський запит №256 від 31.01.2024 з якого дізнався про смерть ОСОБА_4 . З метою отримання підтвердження інформації про смерть ОСОБА_4 представник ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро» адвокат Романяк М.Я. отримав від Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому листа №263-33.22-12 від 13.02.2024 в якому зазначено, що за відомостями Реєстру виявлений актовий запис про смерть №1914 ОСОБА_4 , складений 13.11.2019 Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Київської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . З метою з`ясування кола спадкоємців померлого, факту заведення спадкової справи, наявності заповітів представник ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро» адвокат Романяк М.Я. отримав Витяг зі Спадкового реєстру № 75880283 від 19.02.2024, з якого з`ясувалось про наявність спадкової справи №57/2021, яка заведена 11.05.2021 після смерті ОСОБА_4 . Першою Білоцерківською державною нотаріальною конторою та наявність чинного заповіту № 91 від 23.06.2016, посвідченого Липнязькою сільською радою Добровеличківського району, заповідачем по якому є ОСОБА_4 . Інформації про особу на користь якої складений заповіт Спадковий реєстр не містить. Для з`ясування кола спадкоємців померлого, представник ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро» адвокат Романяк М.Я. звернувся з адвокатським запитом від 19.02.2024 до старости Липнязького старостинського округу Добровеличківської селищної ради з проханням надати ксерокопію заповіту складеного ОСОБА_4 , що посвідчений 23.06.2016 Липнязькою сільською радою Добровеличківського району Кіровоградської області за номером в реєстрі нотаріальних дій 91, або повідомити прізвище, ім`я, по-батькові особи на користь якої складено вказаний заповіт. Проте, Добровеличківська сільська рада відмовила в наданні запитуваної інформації.

В лютому 2024 директор ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро» отримав від адвоката Коннової Н.І. повторний адвокатський запит № 261 від 21.02.2024. З метою виконання вимог адвокатських запитів головним бухгалтером ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро» ОСОБА_5 на ім`я позивача, як директора товариства, складена доповідна записка від 26.02.2024 з якої стало відомим, що ОСОБА_4 , отримуючи 23.06.2016 у бухгалтерії товариства грошові кошти в сумі 65000,00 грн, повідомив головного бухгалтера про оформлення ним у сільській раді заповіту на свою земельну ділянку на користь ОСОБА_2 . Також головний бухгалтер ОСОБА_5 в доповідній записці зазначила, що сам заповіт ОСОБА_4 не надав, а з часом вона забула про вказану розмову, оскільки ОСОБА_4 так і не приніс копію заповіту. Не маючи тексту заповіту, але допускаючи його наявність, позивач 08.03.2024 направив Першій Білоцерківській державній нотаріальній конторі заяву від 06.03.2024 про прийняття спадщини за заповітом, на що остання, листом № 416/02-14 від 02.04.2024, повідомила про долучення зазначеної заяви до спадкової справи № 57/2021.

Вживаючи заходів направлених на встановлення змісту заповіту, позивач звернувся до Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори та старости Липнязького старостинського округу з відповідними запитами. Проте, Липнязький старостинський округ відповіді на запит на момент звернення до суду з позовом не надав. Перша Білоцерківська державна нотаріальна контора повідомила про відсутність підстав для надання інформації щодо кола спадкоємців. Додатково зазначила, що зробила запит до Липнязької сільської ради Добровеличківської району Кіровоградської області щодо заповіту. В подальшому позивач звернуся до Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори з проханням повідомити про результати розгляду його заяви від 12.04.2024, однак відповіді не отримав, а саме інформації про коло спадкоємців померлого ОСОБА_4 , свідоцтва про право на спадщину за заповітом, та причин неможливості видачі такого свідоцтва, в тому числі у зв`язку з пропуском строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач наголошує, що не перебував в родинних стосунках з померлим ОСОБА_4 та не проживав постійно з ним на момент відкриття спадщини, тому пропустив строк на подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин.

Суд, ухвалою від 05.08.2024, за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 387/801/24 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 28.08.2024. Одночасно судом витребувано: від Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи №57/2021 (номер у Спадковому реєстрі 67621777) заведену після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; від Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області належним чином завірену копію заповіту (номер у Спадковому реєстрі 59281799) складеного заповідачем ОСОБА_6 , що посвідчений 23.06.2016 в Липнязькій сільській раді Добровеличківського району за номером в реєстрі нотаріальних дій 91.

15.08.2024, на виконання вимог ухвали суду від 05.08.2024 у даній справі, від Добровеличківської селищної ради надійшов лист № 01-21/481/2 від 15.08.2024 в додаток до якого долучено запитувану судом належним чином завірену копію заповіту.

Суд, ухвалою від 28.08.2024, повторно витребував від Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи №57/2021 (номер у Спадковому реєстрі 67621777) заведену після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , підготовче засідання відклав на 23.09.2024.

23.08.2024, після закриття судового засідання, засобами поштового зв`язку до суду надійшли пояснення третьої особи та копія матеріалів спадкової справи № 57/2021. За змістом пояснень третя особа проти позовної заяви не заперечує.

04.09.2024, через систему "Електронний суд", до суду надійшло клопотання представника позивача адвоката Романяка М.Я. про заміну неналежного відповідача Білоцерківську міську раду на належного відповідача ОСОБА_3 , який є спадкоємцем та прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

18.09.2024 до суду надійшло клопотання Білоцерківської міської ради Київської області, в якій остання просить розглянути справу без представника міської ради за наявними матеріалами у справі на розсуд суду.

На визначену судом дату (23.09.2024) позивач не з`явився. Представник позивача, через систему "Електронний суд" 23.09.2024 подав клопотання, в якому просив продовжити строк підготовчого провадження у справі на 30 календарних днів та задоволити клопотання про заміну неналежного відповідача. Розгляд зазначених клопотань просив провести у підготовчому засіданні, призначеному на 23.09.2024, за його відсутності.

Суд, ухвалою від 23.09.2024, замінив неналежного відповідача Білоцерківську міську раду Київської області на належного ОСОБА_3 , продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відклав на 24.10.2024.

18.10.2024 засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив на позовну заяву за підписом представника відповідача адвоката Коннової Н.І., в якому ОСОБА_3 заперечує проти позову. При цьому посилається на те, що позивач, не переконався в наявності заповіту, не пересвідчився у відмові нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, подав даний позов, заявляючи позовні вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, які не мають жодного обґрунтування. Посилаючись на п.п. 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику в справах про спадкування» та Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.03.2013, які визначають наявність відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії в даній категорії справ, відповідач вказує на відсутність в матеріалах справи постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, тому вважає, що правові підстави для задоволення цього позову відсутні.

Щодо обґрунтування причин пропуску строку на прийняття спадщини, відповідач зауважує, що заповіт був складений в один день з днем коли посвідчувалась дійсність підпису ОСОБА_4 в договорі оренди , і в тому ж самому місці, тобто в Липнязькій сільській раді, і не включно, що тим самим секретарем сільської ради. Дана обставина свідчить про те, що позивач знав про даний заповіт, проте позивач не знав про смерть спадкодавця до тих пір, поки не отримав адвокатський запит адвоката Коннової Н.І. Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 11.10.2023 у справі № 536/1013/21, відповідач вважає, що позивач не навів об`єктивних обставин, які утруднювали подання ним заяви про прийняття спадщини у визначений законом шестимісячний строк після відкриття спадщини.

Позивач, у відповіді на відзив, що надійшла до суду через систему ЄСІТС «Електронний суд» 17.10.2024, заперечує проти доводів відповідача, посилаючись на наступне. Позивачем вживались заходи направлені на отримання заповіту. На вимогу суду копія заповіту надана до суду Добровеличківською селищною радою. Також позивачем надано докази звернення до Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори, що підтверджується матеріалами спадкової справи, копія якої надана суду Першою Білоцерківською державною нотаріальною конторою. При цьому позивач не може впливати на дії нотаріуса щодо прийняття постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії . Але з матеріалів справи та пояснень Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори слідує, що остання не має наміру видавати позивачеві свідоцтва про право на спадщину та вирішення вказаного спору залишила на розсуд суду.

Посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 11.10.2023 у справі № 536/1013/21, позивач вважає помилковими, позаяк фактичні обставини у справі №536/1013/21 та у даній цивільній справі не є релевантними. Доводи відповідача про обізнаність позивача про наявність заповіту з огляду на посвідчення зазначеного заповіту та договору оренди в Липнязькій сільській раді в один день, на переконання позивача, є лише припущеннями та не доводять зазначеної обставини.

У визначену судом дату (24.10.2024) підготовче судове засідання не відбулось у зв`язку із відпусткою судді, підготовче засідання призначено 20.11.2024.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію цивільного процесу та призначено справу до розгляду по суті на 17.12.2024, про що 20.11.2024 постановлено відповідну ухвалу.

На визначену судом дату з`явились представники позивача та відповідача, які прийняли участь в судовому засідання в режимі відеоконференції.

Третя особа правом участь в судовому засіданні не скористалась. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена завчасно та належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позивачем вимоги в повному обсязі, просив про їх задоволення, посилаючись на обставини, наведені в позовній заяві.

Представник відповідача заперечив проти позову з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні 17.12.2024, суд заслухав вступне слово представників позивача та відповідача, провів стадію з`ясування обставин та перевірки їх доказами, повідомив про завершення розгляду справипо суті та вийшов до нарадчої кімнати для постановлення вступної і резолютивної частини судового рішення, повідомивши представників позивача та відповідача про орієнтовний час повернення з нарадчої кімнати.

Після виходу з нарадчої кімнати 18.12.2024 в судове засідання представники сторін не з`явилися, у зв`язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали справи № 387/801/24, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтрейд-Агро" зареєстровано як юридична особа 04.11.2004. Засновником та керівником товариства є ОСОБА_2 (а.с. 17-25).

22.06.2016 між ОСОБА_4 ( за Договором Орендодавець) та ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро» в особі директора Медведєва Вадима Євгеновича (за Договором Орендар) укладено Договір оренди землі №686, за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,5348 га з присвоєним кадастровим номером 3521782700:02:002:0544, яка знаходиться на території Кіровоградської області, Добровеличківського району, с. Липняжка (п.1). Договір укладено строком на 49 років. Договір діє з моменту його державної реєстрації (п. 8). Розмір орендної плати складає 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 5997,60 грн у рік (п. 9) (а.с. 26-29).

04.07.2016 право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3521782700:02:002:0544 зареєстровано за ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 63881993 від 20.07.2016 (а.с. 30-32)

Адвокатським запитом № 256 від 31.01.2024 адвокат Коннова Н.І. звернулась до директора ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро», в якому повідомила про виконання нею доручення клієнта Пояцики Романа Геннадійовича про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті свого батька ОСОБА_4 . Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно спадкодавець ОСОБА_4 мав у власності земельну ділянку з кадастровим номером 3521782700:02:002:0544 площею 4,5348 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території с/ради Липнязька Добровеличківського району Кіровоградської області на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, видане 15.06.2016. Дана земельна ділянка передана в оренду ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро» відповідно до договору оренди землі № 685 від 22.06.2016 строком на 49 років. Для вирішення спадкових прав адвокат просила повідомити, чи виплачувалась ОСОБА_4 орендна плата відповідно до Договору оренди землі № 686 від 22.06.2016, якщо так, то за який період та в якій сумі (а.с. 33).

Листом № 263-33.22-12 від 13.02.2024 Подільській відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому, на запит адвоката Романяка Я.М., повідомив, що за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлений актовий запис про смерть №1914 ОСОБА_4 , складений 13.11.2019 Білоцерківським місьрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Київської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 34).

Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 75880283 від 19.02.2024, після смерті ОСОБА_4 11.05.2021 Першою Білоцерківською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №57/2021 (а.с. 35).

Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №75880142 від 19.02.2024 у Спадковому реєстрі наявна інформація про заповіт №91 від 23.06.2016, посвідчений Липнязькою сільською радою Добровеличківського району Кіровоградської області, заповідачем по якому є ОСОБА_4 . Дані щодо спадкоємця за заповітом у зазначеному реєстрі відсутні (а.с. 36,37).

Адвокатським запитом від 19.02.2024 адвокат Романяк М.Я. звернувся до старости Липнязького Старостинського округу про надання копії заповіту, складеного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що посвідчений 23.06.2016 Липнязькою сільською радою Добровеличківськго району Кіровоградської області за номером в реєстрі нотаріальних дій № 91, або повідомити ім`я, прізвище, по-батькові (найменування) особи на користь якої складено вказаний заповіт (а.с. 38,39).

Листами № 01-21/102/2 від 22.02.2024 та № 01-23-19/1 від 18.03.2024 Добровеличківська селищна рада Кіровоградської області відмовила адвокату Романяку М.Я. у наданні запитуваної інформації (а.с. 40-43).

Адвокатським запитом № 261 від 21.02.2024, адвокат Коннова Н.І. звернулась до директора ТОВ «Найтогазтрейд-Агро», яким направлено копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4 та просила повідомити, чи виплачувалась ОСОБА_4 орендна плата відповідно до Договору оренди землі № 686 від 22.06.2016, якщо так, то за який період та в якій сумі (а.с. 44).

Як слідує зі Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 виданого Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Київської області 13.11.2019, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 45).

За змістом доповідної записки головного бухгалтера ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро» ОСОБА_5 на ім`я директора ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро» ОСОБА_2 , 23.06.2016 касиром товариства та нею ОСОБА_4 було видані грошові кошти в сумі 6500 грн згідно видаткового касового ордера, про що він особисто розписався. При отриманні грошових коштів ОСОБА_4 повідомив про те, що цього ж дня у сільській раді він оформив заповіт на свою земельну ділянку на ОСОБА_2 .. Про наявність заповіту нікого не повідомляла, а з часом про нього забула, оскільки ОСОБА_4 так і не приніс його. (а.с. 46).

Відповідно до заповіту, складеного 23.06.2016, який посвідчений секретарем Липнязької сільської ради Лучейко Т.А., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: належну мені земельну ділянку кадастровий номер 3521782700:02:002:0544, площею 4,5348 га, що знаходиться на території Липнязької сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить мені на підставі Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав речових прав на нерухоме майно номер запису про право власності 15052491 від 15.06.2016 заповідаю ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Ялта, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт серія НОМЕР_3 виданий Ленінським РС у м. Кіровограді УДМС України 04 вересня 2014 року (а.с. 76)

За змістом пояснень третьої особи, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після спливу терміну для прийняття спадщини (шість місяців) до Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори надійшло:

1.Претензія кредитора від АТ «Приватбанк» за вх. № 572/02-14 від 11.05.2024, на підставі якої було заведено спадкову справу №57/2021.

2.Заява про прийняття спадщини за заповітом від ОСОБА_2 за вх. №221/02-14 від 14.03.2024.

3.Заява про прийняття спадщини за законом від ОСОБА_3 за вх. №539/02-14 від 06.06.2024. (а.с. 84)

За даними спадкової справи № 57/2021 (номер у спадковому реєстрі 67621777) ОСОБА_2 направив Першій Білоцерківській державній нотаріальній конторі заяву від 06.03.2024 про прийняття спадщини за заповітом. Заява надійшла 14.03.2024 за № 160 (а.с.93)

Листом № 416/02-14 від 02.04.2024 Перша Білоцерківська державна нотаріальна контора повідомила ОСОБА_2 про долучення до спадкової справи № 57/2021 заяви останнього про прийняття спадщини за заповітом від 06.03.2024 (а.с. 105).

Адвокатським запитом від 25.03.2024 адвокат Романяк М.Я. звернувся до Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори, в якому просив повідомити про результати розгляду заяви ОСОБА_2 від 06.03.2024 про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 . (а.с. 106)

Листом № 419/02-14 від 03.04.2024 Перша Білоцерківська державна нотаріальна контора відмовила адвокату у наданні запитуваної інформації (а.с. 109)

Заявою від 12.04.2024 ОСОБА_2 звернувся до Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори, в якій просив:

- видати письмову довідку щодо переліку документів, необхідних для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину, із зазначенням розміру плати за вчинення відповідних нотаріальних дій;

- повідомити коло спадкоємців які прийняли спадщину спадкодавця ОСОБА_4 , з метою отримання від них згоди на подачу заяви про прийняття спадщини згідно з вимогами ч. 2 ст. 1272 ЦК України;

- витребувати від старости Липнязького старостинського округу Добровеличківської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області або Добровеличківської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області копію заповіту № 91 від 23.06.2016, що посвідчений Липнязькою сільською радою Добровеличківського району;

- видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом №91 від 23.06.2016, що посвідчений Липнязькою сільською радою Добровеличківського району (а.с. 110)

Перша Білоцерківська державна нотаріальна контора звернулась до Липнязької сільської ради із запитом №500/02-14 від 16.04.2024 про надання заповіту, складеного від імені ОСОБА_4 та посвідченого Липнязькою сільською радою Добровеличківського району Кіровоградської області 23.06.2016 за реєстровим номером 91 (а.с. 112).

У відповідь на заяву ОСОБА_2 . Перша Білоцерківська державна нотаріальна контора листом № 648/02-14 від 09.05.2024 повідомила про відсутність підстав для надання інформації про коло спадкоємців, які прийняли спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Додатково повідомлено про направлення до Липнязької сільської ради запиту щодо заповіту, посвідченого 23.06.2016 від імені ОСОБА_4 , станом на 09.05.2024 відповідь не надійшла (а.с. 113)

Листом від 17.05.2024 ОСОБА_2 звернувся до Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори, в якому просив повідомити про результат розгляду заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину від 12.04.2024 (а.с. 114)

У відповідь на зазначений лист Перша Білоцерківська державна нотаріальна контора, листом № 689/02-14 від 21.05.2024, повідомила ОСОБА_2 про те, що відповідь на заяву від 12.04.2024 було надано 09.05.2024 за вих. № 648/02-14 (а.с. 116)

Перша Білоцерківська державна нотаріальна контора повторно звернулась до Липнязької сільської ради із запитом №938/02-14 від 31.07.2024 про надання заповіту, складеного від імені Пояцики Геннадія Анатолійовича та посвідченого Липнязькою сільською радою Добровеличківського району Кіровоградської області 23.06.2016 за реєстровим номером 91 (а.с. 133).

Матеріали спадкової справи № 57/2021 відповіді за запити Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори не містять. Відповідно до пояснень останньої, Липнязькою сільською радою не надано відповіді на запити (а.с. 84)

Зазначені вище встановлені судом обставини сторонами у справі не заперечувалися.

З огляду на наведені вище правовідносини між сторонами, з приводу яких виник спір, судом відзначається таке.

Статтями 1216-1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.ст. 1220, 1221 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

За змістом ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Положення ст. 1223 ЦК України визначають, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).

Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається (ст. 1234 ЦК України).

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини (ст.ст. 1235-1236 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Отже, подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд повинен враховувати, що такі причини визначаються у кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної справи.

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини і з урахуванням конкретних фактичних обставин справи такими поважними причинами пропуску строку можуть бути: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалим відрядженням, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суду постанові від 13.03.2020 року по справі № 314/2550/17, провадження № 61-41480св18.

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску позивачем шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд враховує, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.

Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, необхідно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц, від 01 червня 2020 року у справі № 185/777/17.

Враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, суд, надавши правову оцінку наявним у справі доказам та взаємовідносинам сторін, доходить висновку про обґрунтованість вимоги позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (попередня назва Кіровоград) з 11.02.1898 року (а.с. 13-15).

Судом встановлено, що позивач та померлий ОСОБА_4 не були родичами і, як стверджує позивач, він не мав інформації про те, що ОСОБА_4 склав на його ім`я заповіт. Не було відомо позивачу і про смерть ОСОБА_4 , про що стверджує і відповідач у справі.

Доводи відповідача з приводу того, що позивач знав про даний заповіт, позаяк заповіт був складений в один день та в одному місці - в Липнязькій сільській раді, з днем посвідчення дійсності підпису ОСОБА_4 на договорі оренди, судом відхиляються оскільки ґрунтуються виключно на припущеннях та не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

З досліджених судом доказів встановлено, що ОСОБА_2 достеменно дізнався про смерть ОСОБА_4 лише після отримання адвокатського запиту адвоката Коннової Н.І. від 31.01.2024, тобто вже після спливу строку звернення із заявою про прийняття спадщини, при цьому не будучи обізнаним про наявність заповіту, як про це зазначено вище.

Суд зважає, що свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належно вираженим, підлягає правовій охороні і після смерті заповідача.

Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також неодмінність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання.

Тобто, складаючи заповіт, спадкодавець виражає свою волю на набуття спадкоємцем права на визначене в ньому майно.

Враховуючи зазначене, дотриманням свободи заповіту в частині реалізації волі спадкодавця є забезпечення спадкоємцю можливості прийняти спадщину в порядку, встановленому чинним законодавством.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту.

Отже, суд зауважує, що не перебування ОСОБА_2 у родинних відносинах з ОСОБА_4 , необізнаність ОСОБА_2 про його смерть, необізнаність про наявність заповіту, не повідомлення нотаріусом Медведєва Вадима Євгеновича про існування заповіту та наявність у нього спадкових прав, свідчать про поважність причин пропуску останнім строку звернення із заявою про прийняття спадщини, що є підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

При цьому, суд наголошує на тому, що свобода заповіту є фундаментальним принципом спадкового права, у світлі чого слід відзначити, що ОСОБА_4 з часу складання заповіту 23.06.2016 до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 не скасовував заповіт, складений на користь ОСОБА_2 та не склав іншого.

З приводу доводів відповідача про передчасність позову з огляду на відсутність обґрунтованої постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, суд зважає на наступне.

Главою 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (даліПорядок) врегулювано порядок видачі свідоцтв про право на спадщину.

Пунктом 1.1. Глави 10 Порядку передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

При зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна (пункт 1.2. глави 10 Порядку).

Відповідно до п. 2.1. Глави 10 Порядку спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна.

Частиною 3 Глави 10 Порядку визначено, що право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття.

Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу у письмовій формі.

Якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка, яка скріплюється підписом нотаріуса.

Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса.

Для прийняття спадщини чи відмови від прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття такою особою спадщини встановлюється три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.

У разі заведення спадкової справи та встановлення складу спадкового майна нотаріус надає спадкоємцю письмову довідку щодо переліку документів, необхідних для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину, із зазначенням розміру плати за вчинення відповідних нотаріальних дій, яка визначена державним нотаріусом або щодо якої було досягнуто домовленості між приватним нотаріусом та спадкоємцем до заведення спадкової справи. Така довідка має бути підписана нотаріусом та скріплена його печаткою.

Відповідно до п. 4.9. Глави 10 Порядку свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270, статтею 1276 Цивільного кодексу України, - не раніше зазначених у цих статтях строків.

Матеріали спадкової справи № 57/2021 свідчать, що спадкова справа заведена на підставі претензії кредитора АТ КБ "Приватбанк" 11.05.2021.

08.03.2024 ОСОБА_2 направив Першій Білоцерківській державній нотаріальній конторі заяву від 06.03.2024 про прийняття спадщини за заповітом. Заява надійшла 14.03.2024 за № 160 (а.с.93)

Листом № 416/02-14 від 02.04.2024 Перша Білоцерківська державна нотаріальна контора повідомила ОСОБА_2 про долучення до спадкової справи № 57/2021 заяви останнього про прийняття спадщини за заповітом від 06.03.2024 (а.с. 105).

Адвокатським запитом від 25.03.2024 адвокат Романяк М.Я. звернувся до Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори, в якому просив повідомити про результати розгляду заяви ОСОБА_2 від 06.03.2024 про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 . (а.с. 106).

Листом № 419/02-14 від 03.04.2024 Перша Білоцерківська державна нотаріальна контора відмовила адвокату у наданні запитуваної інформації (а.с. 109).

Заявою від 12.04.2024 ОСОБА_2 звернувся до Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори, в якій, серед іншого, просив видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом №91 від 23.06.2016, що посвідчений Липнязькою сільською радою Добровеличківського району (а.с. 110).

У відповідь на заяву ОСОБА_2 . Перша Білоцерківська державна нотаріальна контора листом № 648/02-14 від 09.05.2024 повідомила про відсутність підстав для надання інформації про коло спадкоємців, які прийняли спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Додатково повідомлено про направлення до Липнязької сільської ради запиту щодо заповіту, посвідченого 23.06.2016 від імені ОСОБА_4 , станом на 09.05.2024 відповідь не надійшла. При цьому результатів розгляду заяви позивача про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом означений лист не містить (а.с. 113).

Листом від 17.05.2024 ОСОБА_7 звернувся до Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори, в якому просив повідомити про результат розгляду заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину від 12.04.2024 (а.с. 114).

У відповідь на зазначений лист Перша Білоцерківська державна нотаріальна контора, листом № 689/02-14 від 21.05.2024, повідомила ОСОБА_7 про те, що відповідь на заяву від 12.04.2024 було надано 09.05.2024 за вих. № 648/02-14 (а.с. 116).

З моменту відкриття спадкової справи (11.05.2021) до надходження заяви ОСОБА_2 (14.03.2024) матеріали спадкової справи № 57/2011 не містять доказів вжиття нотаріусом заходів направлених на сповіщення спадкоємців, зясування наявності заповіту та ін.

Відтак, за наявними матеріалами спадкової справи № 57/2021, встановлено звернення позивача до Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, і такі заяви подавались тричі. Проте, постанови нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину та/або постанови про відмову у видачі, матеріали спадкової справи не містять. При цьому з письмових пояснень третьої особи вбачається, що Перша Білоцерківська державна нотаріальна контора не заперечує проти задоволення позову, а матеріали спадкової справи свідчать про відсутність наміру видати позивачу свідоцтво про право на спадщину.

За змістом ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З огляду на те, що позивачем пропущено встановлений законом строк на подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, а судом визнано поважними причин пропуску такого строку, зважаючи, що звернення позивача до Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори знайшло своє підтвердження, і остання, після трьох звернень позивача не видала свідоцтва про право на спадщину, наведене, на переконання суду, не може ставити позивача в залежність при захисті свого права.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, ст.ст. 3, 15, 16 1216-1218, 1220-1223, 1233-1236, 1254, 1268-1270, 1272 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Визначити для ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додатковий строк в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_2 обчислювати з дня набрання цим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення ( виклику ) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець міста Ялта, Автономної Республіки Крим, житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженець та житель АДРЕСА_2 , НОМЕР_4 ;

третя особа - Перша Білоцерківська державна нотаріальна контора (вул. Банкова, будинок, 5, місто Біла Церква, Київська область, 09117, код ЄДРПОУ 02884305).

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 25.12.2024

Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО