Постанова

від 25.12.2024 по справі 398/5094/24

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/5094/24

провадження №: 3/398/2075/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

"25" грудня 2024 р. м.Олександрія Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Подоляк Яна Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Кіровоградській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , працює головним бухгалтером ПСП «ЗАРІЧНЕ», про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1ст.163-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №1992 від 03.10.2024 року, ОСОБА_1 , який працює головним бухгалтером ПСП «ЗАРІЧНЕ» порушив встановлений законом порядок ведення податкового обліку (акт від 03.10.2024 року №14537/11-28-07-07/13758401), а саме:

- внаслідок заниження податкового зобов`язання та завищення податкового кредиту було занижено податок на додану вартість на загальну суму 2414092 грн: за 2019 рік на суму 41560 грн, з яких за серпень - 16765грн, за грудень -24795 грн; за 2020 рік на суму 373 067 грн, з яких за червень - 29660 грн, за вересень - 99502 грн, за жовтень -211082 грн, за грудень - 32823 грн; за 2021 рік на суму 1686 467 грн, з яких за січень - 1042225 грн, за березень - 644242 грн; за 2022 рік на суму 312 998 грн, з яких за листопад 153 348 грн, за грудень 159 650 грн, чим порушено п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, пп.192.1.1 п.192.1 ст.192, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.10, №2755-VI ;

- за рахунок не проведення декларування та сплати рентної плати було занижено рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин на загальну суму 7 119,93 грн: за: 2020 рік на суму 768,10 грн, з яких за І квартал - 117,39 гpн, за ІІ квартал - 228,71 грн, за ІІІ квартал - 341,35грн, за ІV квартал - 80,65 грн; за 2021 рік на суму 1 457,02 грн, з яких за І квартал - 149,05 грн, за ІІ квартал - 176,71 грн, за ІІІ квартал - 687,97 грн, за ІV квартал 443,29 грн; за 2022 рік на суму 2 833,97 грн, з яких за квартал - 436,21 грн, за ІІ квартал - 887,39 грн, за ІІІ квартал - 945,17 грн, за ІV квартал - 565,20 грн; за 2023 рік на суму 2 60,84 грн, з яких за І квартал - 533,97 грн, за ІІ квартал - 446,45 грн, за ІІІ квартал - 649,18 грн, за ІV квартал - 431,24 гривень, чим порушено пп. 252.1.4. п. 252.1, п. 252.3, п. 252.18 ст. 252 Податкового кодексу України;

- за рахунок не включення об`єктів оподаткування та не подання податкової декларації щодо новоствореного об`єкта житлової нерухомості було занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 13787,27 грн: за 2019 рік на суму 3050,46 грн, з яких за І квартал - 762,62 грн, за II квартал - 762,62 грн, за III квартал - 762,62 грн, за ІV квартал - 762,60 грн; за 2020 рік на суму 722,62грн; за 2021 рік на суму 9408 грн; за 2022 рік на суму 14254,5 грн, з яких за І квартал - 3563,63 грн, за II квартал - 3563,63 грн, за ІІІ квартал - 3563,63 грн, за ІV квартал - 3563,61грн; за 2023 рік на суму 6612,9 грн, з яких за І квартал - 1653,23 грн, за II квартал - 1653,23 грн, за III квартал 1653,23грн, за ІV квартал - 1653,21 грн, чим порушено пп. 266.1.1 п.266.1, пп. 266.2.1 п. 266.2, пп. 266.3.1 п. 266.3, пп. 266.6.1 п. 266.6, пп.266.7.5.п.266.7 ст. 266 Податкового кодексу України

- у зв`язку із отриманням в орендну нових земельних ділянок та не подання податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи з уточненою інформацією про площу земельної ділянки було занижено єдиний податок четвертої групи на загальну суму 57824,93 гривень, з яких за 2020 рік - 257,86 грн, за 2022 рік 52450,05, за 2023 рік - 5117,02 гривні, чип порушено пп. 295.9.2, п. 295.9.5, пп. 295.9.8. п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України.

В результаті чого занижено позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов`язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за 2022 рік відображений в податковій декларації платника єдиного податку за 2023 рік на суму 79 300,16 грн, чим порушено п.297-1.5 ст. 297-1 Податкового кодексу України.

ОСОБА_1 та його захисник Ковальов Д.І. в судове засідання не з`явились.

29.11.2024 року захисником ОСОБА_1 Ковальовим Д.І. подано письмові пояснення, відповідно до яких з викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення вони не погоджуються, з огляду на наступне. Згідно протоколупро адміністративнеправопорушення, висновокстосовно вчинення ОСОБА_1 ,як головнимбухгалтером приватногосільськогосподарського підприємства«Зарічне» (код03758401),порушень встановленогозаконом порядкуведення податковогообліку,а відтакі адміністративногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.163-1КУпАП.базується виключнона данихакту прорезультати документальноїпланової виїзноїперевірки ПСП«Зарічне» №14537/11-28-07-07/03758401,що проводиласьв періодз 30.08.2024р.по 26.09.2024р.При цьому,зазначений вищеакт впринципі неможе вважатисьносієм будь-якоїдоказової інформації,в розумінніст.251КУпАП,оскільки оформленийненалежним чином,зокрема вінне міститьпідпису одногоз інспекторів,що,згідно зівступною частиноюцього акту,брали участьу їїпроведенні,а саме:головного державногоінспектора Олександрійськоговідділу перевірокплатників управлінняподаткового аудитуГУ ДПСу Кіровоградськійобласті,ФЕДЕНКО Еліни.Замість підписуданого співробітникаподаткового органув Актіпроставлена відмітка«відпустка».Згідно зположеннями п.86.3ст.86ПК України,є вимога,що актдокументальної виїзноїперевірки підписуєтьсяпосадовими особамиконтролюючого органу,які проводилиперевірку.Жодних положень,які бпередбачали випадкивідступлення відвиконання цьогоправила тадопускали можливістьне підписанняпосадовими особамиконтролюючого органуакта перевірки,ні ПКУкраїни,ні Порядок№ 727не містять.Відтак,акт перевірки,як службовийдокумент,повинен матитакий обов`язковийреквізит як підписи посадових осіб, відповідальних за його зміст, з наявністю якого законодавець пов`язує набуття цим документом юридичної сили. Відсутність на акті перевірки хоча б одного підпису посадової особи, яка проводила перевірку та відповідальна за його зміст, свідчить про те, що такий акт перевірки є неналежно оформленим, не набуває юридичної сили і відповідно не може бути законною підставою для прийняття контролюючим органом податкових-повідомлень рішень про нарахування платнику податків грошових зобов`язань, так само, як і підставою для складення протоколу про вчинення посадовими особами платника податків адміністративного правопорушення.

Крім того, зазначає, що в силу норм ПК України, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії. Він є лише документом, що фіксує певні обставини так, як їх бачить працівник податкового органу, який проводить перевірку. При цьому, відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України, в таких випадках надсилається податкове повідомлення-рішення, тобто письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності. Згідно з п. 86.8 того ж Кодексу, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття комісією контролюючого органу з питань розгляду заперечень висновку за результатами їх розгляду та надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків).

За результатами розгляду заперечень ПСП «Зарічне» на акт перевірки № 14537/11-28-07- 07/03758401 від 03.10.2024р. та прийняття комісією ГУ ДПС у Кіровоградській області відповідного висновку, в.о. начальника податкового органу 29.10.2024р. був прийнятий ряд податкових повідомлень-рішень щодо донарахування підприємству податкових зобов`язань та штрафних санкцій, а саме: №00166720707; №00166710707; №001667000707; №00166690707; №00166680707; №00166670707; №00166660707; №00166650707; №00166640707; №00166552406; № 00166582406; №00166602406, що, як слідує з календарного штемпеля установи поштового зв`язку на поштовому конверті (копія додається), були направлені на адресу ПСП «Зарічне» в той же день - 29.10.2024р. та отримані підприємством 05.11.2024р., на підтвердження чого слугує трекер поштового відправлення № 2500600204777.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктами 56.1, 56.18 статті 56 того ж Кодексу, в свою чергу передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З наведених норм податкового законодавства прямо слідує, що у випадку коли платник податків протягом десяти робочих днів з моменту отримання податкових повідомлень рішень починає їх процедуру адміністративного або судового оскарження, такі податкові повідомлення-рішення та визначені ними грошові зобов`язання вважаються неузгодженими, а отже такими, що не вступили в законну силу та не створюють для платника ніяких наслідків зобов`язуючого характеру.

19 листопада 2024р., тобто протягом десяти робочих днів з моменту отримання податкових повідомлень-рішень, приватним сільськогосподарським підприємством «Зарічне» поданий до Кіровоградського окружного адміністративного суду адміністративний позов щодо визнання їх протиправними та скасування. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.11.2024р. адміністративний позов підприємства прийняти до розгляду та відкрито провадження у справі № 340/7476/24.

За відповідних умов, враховуючи неузгодженість податкових повідомлень-рішень, та до моменту набрання законної сили судовим рішенням за адміністративним позовом ПСП «Зарічне» щодо їх оскарження відсутні будь-які законні підстави стверджувати про вчинення головним бухгалтером підприємства ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення з цих міркувань також.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Положеннями ст.1КУпАП передбачено, що завданням Кодексу Українипро адміністративніправопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

У ст.8КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до вимог статей 245, 280КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

03.10.2024 року головним державним інспектором Олександрійського відділу перевірок платників управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Кіровоградській області Чередій А.О. був складений протокол №1992 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 .

Згідно акту про результати документальної виїзної перевірки ПСП «ЗАРІЧНЕ» (ЄДРПОУ 013758401) від 03.10.2024 року №14537/11-28-07-07/03758401, на підставі направлень від 22.08.2024 року №2925, №2926, №2927, №2928, виданих Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, посадовими особами Головного управління ДПС у Кіровоградській області у період з 30.08.2024 року до 26.09.2024 року була проведена планова документальна виїзна перевірка ПСП «ЗАРІЧНЕ» з питань дотримання вимог податкового законодавства. За результатами перевірки встановлена низка порушень податкового законодавства.

29.10.2024 року ГУ ДПС у Кіровоградській області було винесено податкові повідомлення-рішення, в тому числі щодо порушень, вказаних в протоколі про адміністративні правопорушення від 03.10.2024 року №1992 (№00166640707, №001667000707, №00166660707, №00166680707).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями ПСП «ЗАРІЧНЕ» оскаржило їх у судовому порядку.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі № 340/7476/24.

Диспозиція ст.163-1КУпАП передбачає, зокрема, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Згідно абзацу четвертого пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 15 розд. ІІ Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 N 566 до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, та документи, що можуть свідчити про обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність особи (за наявності). Кожний документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення.

Головним державним інспектором Олександрійського відділу перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Кіровоградській області до протоколу доданий лише Акт перевірки, на підставі якого, у подальшому, були прийняті податкові повідомлення-рішення, які наразі оскаржуються, а відтак є неузгодженими, до набрання відповідним судовим рішенням законної сили.

Відповідно до правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 викладеній у справі № П/811/2893/14А, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і, самі по собі, не породжують правових наслідків для платників податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, зокрема і дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладених у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Таким чином, оскільки процедура судового оскарження податкових повідомлень-рішень триває, акт перевірки в частині висновків, які стали підставою для складання протоколу, є неузгодженим, то такий документ не може бути доказом наявності складу адміністративного правопорушення та, як наслідок, вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до Рішення КонституційногоСуду України№ 23-рп/2010від 22.12.2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в ст.62Конституції України презумпції невинуватості.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Стосовно складеного протоколу про адміністративне правопорушення, то сам по собі він не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

З наведеного вбачається, що належних та допустимих доказів на час розгляду справи , які б об`єктивно та поза межами розумного сумніву доводили факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, матеріали справи не містять, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності.

З огляду на те, що в адміністративних матеріалах відсутні належні та допустимі докази, які б поза розумним сумнівом доводили вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а тому, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 163-1, 221, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Суддя Яна Миколаївна Подоляк