Рішення

від 17.12.2024 по справі 401/1772/24

СВІТЛОВОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 401/1772/24 ;

Провадження № 2/401/1381/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року місто Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючий суддя Макарова Ю.І.,

секретар Горбатюк К.А.,

з участю:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Світловодську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору виконавчий комітет Світловодської міської ради в особі Органу опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав -

ВСТАНОВИВ :

У червні 2024 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 лютого 2006 року між позивачем та відповідачем зареєстровано шлюб, в якому ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_5 . Також сторони мають спільну доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Шлюбні відносини між сторонами не склалися, тому 25 жовтня 2023 року шлюб між ними розірвано рішенням Світловодського міськрайонного суду. Також, вказаним рішенням суду визначено місце проживання ОСОБА_4 разом з батьком. Відповідач останні два роки повністю відмовилася від своїх батьківських обов`язків, не бере педагогічної, матеріальної, посильної трудової або будь-якої іншої участі у вихованні дитини. Дитина проживає разом з позивачем, відповідач свідомо не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умов для отримання освіти. Вважає, що нехтування батьківськими обов`язками з боку відповідача може в подальшому призвести до негативних наслідків у житті дитини як з моральної, так і з правової точки зору. Відповідач самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, а позбавлення останньої батьківських прав повністю відповідає інтересам дитини. (а.с. 2-4)

Ухвалою судді Світловодського міськрайонного суду від 03 липня 2024 року відкрито загальне позовне провадження за вищезазначеною позовною заявою.

06 вересня 2024 року від представника третьої особи надійшло клопотання про долучення до справи висновку виконавчого комітету Світловодської міської ради в особі Органу опіки та піклування про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с. 37-39, 40, 41-44)

29 жовтня 2024 року від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог, яка засвідчена приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області. (а.с. 54)

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 29 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 28 листопада 2024 року.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснив суду, що з відповідачем разом не проживають близько двох років. Син ОСОБА_5 після розірвання шлюбу залишився проживати з ним, а донька забажала проживати з відповідачем. Відповідач проживає за кордоном, періодично приїжджає до України, але з сином не спілкується, не займається його вихованням.

Представник позивача в судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, зазначив, що викладені обставини є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітньої дитини. Зауважила, що позивач має у власності житловий будинок, він зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності, отримує регулярний дохід. Утримує дитину та займається його вихованням.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлена належним чином. (а.с. 62)

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, подав письмове клопотання про проведення розгляду справи за його відсутності. (а.с.38)

Свідок ОСОБА_7 , яка проживає по сусідству з позивачем, суду засвідчила, що останні два роки за місце проживання позивача не бачить відповідача. З малолітнім ОСОБА_5 бачить постійно позивача та його мати.

Свідок ОСОБА_8 , яка являється рідною матір`ю позивача, суду засвідчила, що її син та відповідач давно не проживають разом. По господарству позивачу допомагає вона, також, вона інколи відводить та забирає з гуртків онука.

В судовому засіданні заслухано малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в присутності батька ОСОБА_1 , який пояснив, що проживає разом з батьком, ходить до школи та відвідує гуртки. Мати та сестру бачив дуже давно. Хоче проживати разом з батьком, з матір`ю проживати не хоче, оскільки вона його завжди сварила.

Як убачається із наданих до суду письмових доказів, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Кременчук Полтавської області, батьками якого записані ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . (а.с. 6)

Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 25 жовтня 2023 року шлюб між позивачем та відповідачем, зареєстрований 10 лютого 2006 року, розірвано. Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_4 разом з батьком ОСОБА_1 (а.с. 7-9)

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 11)

У вищезазначеному будинку значаться зареєстрованими ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с. 12, 13, 14)

Директором КЗ «Ліцей «Перспектива» Світловодської міської ради» на адвокатський запит надано інформацію, що ОСОБА_4 навчається у 1 класі, позитивно характеризується. Батько ОСОБА_1 постійно приймає участь у шкільному житті дитини. Вчасно приводить та забирає ОСОБА_5 із закладу, інколи забирає бабуся. Активно співпрацює з класним керівником, цікавиться успішністю дитини. Мати ОСОБА_3 жодного разу не приходила до закладу, не цікавиться навчанням дитини, не брала участі у його житті, не підтримує зв`язок з класним керівником. (а.с. 16)

На адвокатський запит ФОП ОСОБА_9 надано інформацію, що первинна медична допомога дитині ОСОБА_10 надається ФОП ОСОБА_9 . На прийомах у сімейного лікаря разом з дитиною завжди присутній батько ОСОБА_1 . Призначення та рекомендації лікаря батько виконує. Мати ОСОБА_3 не відвідує разом з сином сімейного лікаря. (а.с. 18)

Рішенням виконавчого комітету Світловодської міської ради від 03 вересня 2024 року № 873 затверджено висновок виконавчого комітету Світловодської міської ради в особі Органу опіки та піклування про недоцільність позбавлення батьківських прав гр.. ОСОБА_3 відносно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 40)

Рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради в особі Органу Опіки та піклування про недоцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_4 мотивовано відсутністю об`єктивних та вагомих причин для позбавлення батьківських прав. (а.с. 41-44)

З податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця ОСОБА_1 встановлено отримання останнім щомісячного доходу. (а.с.73-82)

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьоїстатті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першоїстатті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною першоюстатті 8 Закону України «Про охорону дитинства»передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина першастатті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомоюстатті 7 СК Українипередбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установленихКонституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованоюпостановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII(далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина першастатті 155 СК України).

Згідно з частинами другою, третьоюстатті 157 СК Українитой із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 164 СК Українимати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У частині першійстатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику ЄСПЛ як джерело права.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У рішенні від 16.07.2015 справі «Мамчур проти України» ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Оцінюючи процес вирішення питання про встановлення опіки, який завершився рішенням про роз`єднання сім`ї, суд повинен, зокрема, переконатися, чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки) (рішення ЄСПЛ від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06).

У рішенні ЄСПЛ від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Також ЄСПЛ наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання, зазначивши при цьому, що наявність сімейних зв`язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11)

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім - права батьків.

Наведене узгоджуєтьсяз висновкамищодо врахуваннянайкращих інтересівдитини прирозгляді справ,які стосуютьсяправ дітей,сформульованими ВеликоюПалатою ВерховногоСуду упостанові від17жовтня 2018року усправі №402/428/16-цта ВерховнимСудом упостановах від02грудня 2020року усправі №180/1954/19,від 13листопада 2020року усправі №760/6835/18,від 09листопада 2020року усправі №753/9433/17,від 02листопада 2020року усправі №552/2947/19,від 13березня 2019року усправі №631/2406/15-цта упостанові від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17.

Суд в оцінці обставин справи на перше місце ставить якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, що потрібні для ухвалення рішення. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є винятковим заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При цьому, суд також враховує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04).

Вирішення питання про позбавлення відповідача батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у його право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.

Враховуючи особливості правовідносин, що склались між сторонами, суд з однієї сторони має розглянути правомірність втручання в право відповідача на повагу до сімейного життя, що гарантовано статтею 8 Конвенції.

З іншої сторони обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому якнайкращих інтересів дитини (статті 1, 9 Конвенції).

Судом встановлено, що відповідачем свідомо обрано такі життєві умови, за якими її участь у вихованні дитини є мінімальною та недостатньою, що в свою чергу свідчить про її ухилення від виконання батьківських обов`язків в розумінні статті 164 СК України.

З оглядуна встановленіобставини суддійшов висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача, що відповідає інтересам малолітньої дитини, так як відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, а саме:тривалий час не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти.

Доказів на підтвердження вчинення дій, які б свідчили про бажання відповідача брати участь у вихованні та розвитку дитини, відповідач не надала, а навпаки, подала заяву про визнання позовних вимог.

У зв`язку з чим, суд не погоджується з висновком виконавчого комітету Світловодської міської ради в особі Органу опіки та піклування про недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

Також суд враховує, що відповідно до частини другої статті 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

З огляду на викладене, судом береться до уваги думка малолітнього ОСОБА_4 , який в судовому засіданні висловив бажання проживати з позивачем, оскільки з відповідачем тривалий час не спілкується.

Відповідно до частини першоїстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство базується, зокрема, на принципі змагальності сторін відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (п. 4 ч. 3 ст.2, ст.12, ст.81 ЦПК України).

Згідно з частинами першою-третьоюстатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності суд доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми та обґрунтованими для позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , відносно її малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача у виді сплаченого судового збору підлягають віднесенню за його рахунок на підставі поданого клопотання.

Керуючисьст.ст.2,10,76,77-81,209,210,223,247,265,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору виконавчий комітет Світловодської міської ради в особі Органу опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Судові витрати позивача у виді сплаченого судового збору віднести за його рахунок.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 07.02.2020 органом 3531, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , паспорт № НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа: виконавчий комітет Світловодської міської ради в особі Органу опіки та піклування, ЄДРПОУ 44956614, адреса: Кіровоградська область, Олександрійський район, м.Світловодськ, вул. Героїв України, 14.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду в порядку, визначеному ст.. 355 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Ю.І. Макарова

"17" грудня 2024 р.