Ухвала

від 20.12.2024 по справі 619/10051/24

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/10051/24

провадження № 1-кп/619/543/24

УХВАЛА

іменем України

20 грудня 2024 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 62024170020006012 від 06.08.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

встановив:

У провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170020006012 від 06.08.2024.

У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи його наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду та незаконного впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що обвинуваченому інкримінується вчинення тяжкого злочину, що само по собі може бути підставою та мотивом обвинуваченого переховуватись від суду. Зважаючи на те, що всі докази суд досліджує безпосередньо в судовому засіданні, а більшість свідків у даному кримінальному провадженні є військовослужбовцями з якими обвинувачений проходив службу, останній з метою уникнення від кримінальної відповідальності, перебуваючи на свободі, може здійснювати незаконний вплив на співслужбовців з метою давати показання на його користь. Отже, застосування до обвинуваченого будь-якого іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Обвинувачений просив призначити йому захисника, не заперечував проти розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без участі захисника, не заперечував проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу.

Заслухавши клопотання прокурора та думку обвинуваченого, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі передбачені п. п. 1-11 ч. 1 ст. 178 КПК України, суд дійшов такого висновку.

Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м.Харкова від 01.11.2024 року стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.12.2024 року з визначенням суми застави у розмірі 121 120 грн.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 судом встановлено в тому числі наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається прокурор в обґрунтування клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме ризику можливості обвинуваченого переховуватись від суду та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( «Летельє проти Франції»).

Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Отже, усвідомлюючи ризик бути засудженим до тривалого терміну ув`язнення, обвинувачений перебуваючи на свободі може переховуватися від суду та незаконно впивати на свідків з метою зміни ними показань на його користь.

Зважаючи на тяжкість злочину, який інкримінується ОСОБА_4 , суспільну небезпечність та покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що ризики, передбачені п.п. 1,3 ч.1 ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, доведені прокурором, не зникли та продовжують існувати, та виправдовують тримання особи під вартою. Враховуючи викладене, а також з урахуванням того, що розгляд кримінального провадження знаходиться на стадії підготовчого судового засідання, суд доходить висновку про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

В засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного щодо ОСОБА_4 ..

Суд вважає, що визначена при застосуванні запобіжного заходу на стадії досудового розслідування застава у виді 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, а тому визначає заставу у тому ж розмірі.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про забезпечення участі захисника у кримінальному провадженні для захисту його інтересів у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 КПК України захисник може у будь-який момент бути залученим обвинуваченим за його проханням для участі у кримінальному провадженні.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 49 КПК України суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадку, якщо обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об`єктивних причин не може його залучити самостійно.

Заслухавши думку учасників судового провадження, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 не може самостійно залучити захисника для участі у кримінальному провадженні, суд вважає клопотання обвинуваченого таким, що підлягає задоволенню та відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КПК України залучає до участі у кримінальному провадженні захисника.

На підставі викладеного, керуючись ст. 48, 49, 177-178, 183, 197, 199, 315, 537, 392 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 16 лютого 2025 року (включно), з раніше визначеною ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 01.11.2024 р. заставою, у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 121 120 грн (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень 00 копійок, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, протягом дії запобіжного заходу, за такими реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA208201720355299002000006674.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді застави.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку запобіжного заходу.

У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою суду; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування); утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Доручити Східному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити адвоката обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, для здійснення захисту на час розгляду справи, за призначенням, та забезпечити прибуття захисника у судове засідання у приміщення Дергачівського районного суду Харківської області.

Для прибуття захисника до зали суду оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні до 26 грудня 2024 року о 15-00 годині.

Роз`яснити захиснику, що у нього виникають права та обов`язки захисника обвинуваченого з моменту видачі йому доручення.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Суддя ОСОБА_1