Рішення

від 20.12.2024 по справі 638/16099/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/16099/24

Провадження № 2/638/5822/24

РІШЕННЯ

Іменем України

20 грудня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Щепіхіної В.В.,

при секретарі - Луценко Д. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради Харківської області, ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до Ізюмської міської ради Харківської області, ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті залишилась спадщина, а саме: земельна ділянка, площею 3,8827 га. Згідно з заповітом від 28.03.2017 ОСОБА_3 , все майно, яке їй належить на момент смерті заповідала позивачу. Бабуся не була одружена, дітей не мала. На момент смерті мешкала разом з матір`ю позивача - ОСОБА_2 , яка на спадщину не претендує. Позивач зазначає, що не могла своєчасно звернутися до нотаріуса з метою прийняття спадщини від умерлого, оскільки на час дії відповідного строку позивач мешкала в м. Ізюм Харківської області, яке знаходилось в зоні активних бойових дій, та було окуповане військовими рф. Під час окупації на території м. Ізюм українські державні установи та нотаріуси не працювали. Останні почали свою роботу після деокупації міста, вже після спливу строку на прийняття спадщини.

В зв`язку цим позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та надати додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

09.09.2024 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

26.11.2024 ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. До суду надала заяву в якій зазначила, що позов підтримує в повному обсязі, просить суд розгляд справи проводити без її участі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. До суду надала заяву в якій зазначила, що проти задоволення позовних вимог не заперечує, просить суд розгляд справи проводити без її участі.

В судове засідання відповідач свого представник до суду не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи чи про поважність неприбуття свого представника у судове засідання, відзив на позовну заяву до суду не направив.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Ізюмським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському району Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м. Харкова) зроблено відповідний актовий запис №1459 від 06.12.2021, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 06.12.2021.

Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №507162, право власності на земельну ділянку, яка знаходиться на териорії Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області №642 загальною площею 3,8827 га. кадастровий номер 6322886500:05:000:0186 належить ОСОБА_3 .

Згідно з довідкою виданою Левківським стростинським округом Ізюмської міської ради від 19.07.2024 №193 про те, що ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 16.05.2012 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з нею була зареєстрована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №77843024 від 01.08.2024 за параметрами запиту ОСОБА_3 інформація відсутня у спадковому реєстрі.

Також, в матеріалах справи міститься лист приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Олени Стрельцової від 01.08.2024 №630/01-16 з якого вбачається, що позивач звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини 01.08.2024. Також, нотаріусом роз`яснено, що позивач у відповідний законом шести місячний строк для прийняття спадщини не зверталась. Видати свідоцтво про право на спадщину нотаріус не має можливості так як пропущено строк для прийняття спадщини.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Процедура подання заяви про прийняття спадщини визначена пунктом 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 . Відповідно до вказаного Порядку (п. 3.3, 3.4, 3.5, 3.6, 3.11, 3, 15, 3.23), заяви про прийняття спадщини подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі. Якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка. Ця відмітка скріплюється підписом нотаріуса. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Заява про прийняття спадщини підлягає реєстрації у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ у день надходження. У разі надходження такого документа поштою він підлягає також реєстрації у Журналі реєстрації вхідних документів. Своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.

Тобто, заява про прийняття спадщини має бути виконана (написана) спадкоємцем особисто, однак подана може бути безпосередньо спадкоємцем до нотаріуса або направлена йому засобами поштового зв`язку, при цьому справжність підпису спадкоємця може бути посвідчена нотаріально або не посвідчена нотаріально.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

В матеріалах справи міститься інформаційна довідка зі Спадкового реєстру, дослідивши яку суд доходить висновку про те, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 .

Про бажання прийняти спадщину після смерті ОСОБА_3 свідчить той факт, що позивач отримав відповідне свідоцтво про смерть та майже одразу після деокупації м. Ізюм звернувся з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

В своїй Постанові Пленуму Верховний Суд України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у пункті 24 зазначив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

Позивач у своїй заяві зазначає, що не могла своєчасно звернутися до нотаріуса з метою прийняття спадщини від умерлого, оскільки на час дії відповідного строку позивач мешкала в м. Ізюм Харківської області, яке знаходилось в зоні активних бойових дій, та було окуповане військовими рф.

Суд зазначає, що відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" строк для прийняття спадщини спочатку був зупинений на час воєнного стану. Проте, в подальшому пунктом 3 вказаної Постанови (у редакції із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 719 від 24.06.2022) було встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Після змін на підставі Постанови КМ № 469 від 09.05.2023 пункт 3 виключено.

Таким чином, внаслідок зміни законодавства про порядок обчислення строку на прийняття спадщини на рівні вищевказаної постанови КМУ, цей порядок неодноразово змінювався у гіршу сторону для спадкоємців. У цивільному судочинстві діє принцип верховенства права, ст. 10 ЦПК України, який передбачає, що нормативні акти мають відповідати критерію правової визначеності, щоб пересічна особа, яка не має юридичних знань могла, діючи розумно та добросовісно на підставі відповідного нормативного акту, визначити правила своєї поведінки. Дійсно, строки прийняття спадщини можуть встановлюватися та змінюватися лише законом, а не постановами КМУ, про що були сформовані відповідні правові висновки касаційним судом у постанові Верховного Суду від 25.01.2023 року у справі № 676/47/21, де Верховний Суд, надавши оцінку п.3 Постанови КМУ №164, вважав її такою, що суперечить ст. ст. 1270, 1272 ЦК України.

Відповідно до змісту ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин лише суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, встановлений Кабінетом Міністрів України правовий режим врегулювання перебігу 6-ти місячного строку для прийняття спадщини у даному випадку не відповідає критерію правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права.

Суд враховує, що на теперішній час воєнний стан триває, та те, що пропущений позивачем строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним, у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви і такі обставини визнаються судом поважними.

Суд зауважує, що наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть непропорційними, оскільки позивач втратить право на спадкування майна, яке залишилося після смерті спадкодавця. Втрата спадкового майна будуть для нього занадто надмірним тягарем, і при цьому буде порушено баланс між інтересами держави та фізичної особи.

Зібрані у справі докази, їх належна оцінка заслуговують на увагу, обставини поважності пропуску строку є доведеними та вказують на наявність підстав для задоволення позову, тому суд вважає за можливе визначити ОСОБА_1 додатковий строк - два місяці, який буде достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 1258, 1261, 1268, 1272 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради Харківської області, ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , додатковий строк тривалістю два місяці, з дня набрання законної сили цим рішенням для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В. Щепіхіна