Рішення

від 22.07.2024 по справі 643/12622/23

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/12622/23

Провадження № 2-о/643/64/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2024 року м. Харків Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Майстренко О.М., за участю секретаря - Куліш А.С., розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Другий відділ державної РАЦС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїпро встановлення факту батьківства,

В С Т А Н О В И В:

29.11.2023 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 являється рідним батьком неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язати Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) внести зміни до актового запису №102 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиненого Жовтневим відділом РАЦС Харківського міського управління юстиції 15.02.2008 року, вказавши в графі батько - ОСОБА_4 - громадянин України та видати нове свідоцтво про народження. В графі прізвище дитини вказати ОСОБА_5 .

В процесі розгляду справи, за клопотанням заявника від 05.03.2024 року, ухвалою суду від 03.07.2024 року у справі було проведено заміну заінтересованої особи з Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) належною заінтересованою особою - Другий відділ державної РАЦС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

В обґрунтування вимог зазначила, що вона ОСОБА_6 в 2006 році познайомилась з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згодом вони почали зустрічатися, залишались один у одного ночувати, ходили в гості один до одного, святкували свята разом з її батьками та його рідною сестрою, разом відвідували кінотеатри, кафе, ресторани, їздили на відпочинок та ходили в гості до наших спільних знайомих. В 2007 році вони почали разом проживати однією сім`єю та вести спільне господарство, в них був спільний бюджет. В квітні 2007 року вона завагітніла та ІНФОРМАЦІЯ_4 народила від ОСОБА_4 сина.

Оскільки на момент народження сина вони не перебували в зареєстрованому шлюбі, а

ОСОБА_4 знаходився у тривалому відрядженні за межами м. Харкова та не мав можливості приїхати для оформлення реєстрації народження сина, вона була вимушена зареєструвати сина на своє дошлюбне прізвище ОСОБА_7 , ім`я - ОСОБА_8 , по-батькові з її слів дитина була зареєстрована « ОСОБА_9 », батьком записано « ОСОБА_10 ». Після повернення ОСОБА_4 з відрядження, вони продовжили проживати разом та разом ростили та виховували свого новонародженого сина. ОСОБА_4 допомагав та утримував сім`ю матеріально, оскільки позивач знаходилась у відпустці по догляду за дитиною. Згодом вони вирішили узаконити свої відносини та 13.12.2008 р. шлюб був зареєстрований в Ленінському відділі РАЦС Харківського міського управління юстиції, про що зроблено актовий запис № 530 та їй присвоєне шлюбне прізвище « ОСОБА_5 ». Втім, ОСОБА_4 не зареєстрував себе батьком сина, оскільки це потребувало довготривалої процедури оформлення, збору документів, вирішили, що вони в зареєстрованому шлюбі, дитина їхня і ОСОБА_4 ніколи не відмовлявся від свого батьківства щодо сина.

Крім того, рідна сестра ОСОБА_4 - ОСОБА_3 дуже часто приходила до них в гості, часто забирала ОСОБА_11 то з дитячого садочка, потім зі школи, коли вони не мали такої можливості, займалася з ним, тобто також приймала участь у вихованні дитини, вважала його своїм рідним племінником та ніколи не сумнівалась в тому, що він є рідним сином її брата.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер. Вони дуже важко перенесли цю втрату. Їх син ОСОБА_8 дуже страждав та тяжко переніс смерть батька і йому дуже не вистачає батьківської опіки.

Оскільки ОСОБА_4 не був записаний в свідоцтві про народження дитини, як

батько, вони вирішили сумісно з сином та сестрою ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , що заради пам`яті про померлого він повинен бути офіційно зареєстрований, як батько ОСОБА_2 , у зв`язку з чим вона звернулася з даною заявою до суду.

Заявник у судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій просила проводити розгляд справи за її відсутності.

Заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, надала суду

заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутність, проти задоволення заяви не заперечувала.

Представник заінтересованої особи - Другий відділ державної РАЦС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїу судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідив матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення заяви з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

З матеріалів заяви вбачається, що ОСОБА_6 в 2006 році познайомилась з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згодом вони почали зустрічатися, залишались один у одного ночувати, ходили в гості один до одного, святкували свята разом з батьками заявника та рідною сестрою ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , разом відвідували кінотеатри, кафе, ресторани, їздили на відпочинок та ходили в гості до наших спільних знайомих. В 2007 році заявник та ОСОБА_4 почали разом проживати однією сім`єю та вести спільне господарство, спільний бюджет.

В квітні 2007 року ОСОБА_1 завагітніла та ІНФОРМАЦІЯ_4 народила від ОСОБА_4 сина ОСОБА_11 . Оскільки на момент народження сина вони не перебували в зареєстрованому шлюбі, а ОСОБА_4 знаходився у тривалому відрядженні за межами м. Харкова та не мав можливості приїхати для оформлення реєстрації народження сина, заявник була вимушена зареєструвати сина на своє дошлюбне прізвище ОСОБА_7 , ім`я - « ОСОБА_8 », по-батькові з її слів дитина була зареєстрована « ОСОБА_9 », батьком записано « ОСОБА_10 ».

Після повернення ОСОБА_4 з відрядження, заявник та ОСОБА_4 продовжили проживати разом та разом ростили та виховували свого новонародженого сина. ОСОБА_4 допомагав заявнику та утримував сім`ю матеріально, оскільки позивач знаходилась у відпустці по догляду за дитиною. Згодом вони вирішили узаконити свої відносини та 13.12.2008 р. зареєстрували шлюб в Ленінському відділі РАЦС Харківського міського управління юстиції, про що зроблено актовий запис № 530 та заявнику присвоєне шлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

Втім, ОСОБА_4 не зареєстрував себе батьком дитини, оскільки це потребувало довготривалої процедури оформлення, збору документів, вирішили, що вони в зареєстрованому шлюбі, дитина їхня сумісна і ОСОБА_4 ніколи не відмовлявся від свого батьківства щодо сина.

Крім того, рідна сестра ОСОБА_4 - ОСОБА_3 дуже часто приходила до них в гості, часто забирала їх сина ОСОБА_11 то з дитячого садочка, потім зі школи, коли заявник та її чоловік не мали такої можливості, займалася з ним, тобто також приймала участь у вихованні дитини, вважала його своїм рідним племінником та ніколи не сумнівалась в тому, що він є рідним сином її брата.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер. відповідно до свідоцтва про смерть, виданого Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 5587.

Заявник та сестра померлого дуже важко перенесли цю втрату. Син заявника та Померлого ОСОБА_4 . ОСОБА_8 дуже страждав та тяжко переніс смерть батька і йому дуже не вистачає батьківської опіки.

Оскільки ОСОБА_4 не був записаний в свідоцтві про народження дитини, як батько дитини заявник вирішила сумісно з сином та сестрою ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , що заради пам`яті про померлого він повинен бути офіційно зареєстрований, як батько ОСОБА_2 .

У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» встановлено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, яка вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України.

Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи.

Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч. 2 ст. 55 СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

Згідно із ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу.

Встановлення батьківства у позовному провадженні можливе лише тоді, коли імовірний батько дитини живий. Якщо ж він помер і дитина народилася у незареєстрованому шлюбі, встановлення факту визнання батьківства або факту батьківства можливе у порядку окремого провадження.

Пленум Верховного Суду України в п. 15 Постанови № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначив, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

В пункті 13 вказаної Постанови, Пленум Верховного Суду України зазначив, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Крім того, відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до п.2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлення факту батьківства має для заявника, її сина та сестри померлого юридичне та дуже важливе значення, оскільки син народився, коли заявник та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю в незареєстрованому шлюбі, але згодом шлюб офіційно зареєстрували, але ж ОСОБА_4 так і не оформив офіційно своїх батьківських прав стосовно сина.

При розгляді спору щодо встановлення факту батьківства суд має виходити зі змісту ч. 2ст. 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь- які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст.128СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Враховуючи, що ОСОБА_4 є біологічним батьком сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що також підтверджує мати дитини заявник - ОСОБА_1 та рідна сестра померлого - ОСОБА_3 , суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог заявника.

Відповідно дост. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263-265, 293, 315-316, 318-319 ЦПК України, ст.ст. 55, 126, 130, 134, 135 СК України, Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідним батьком неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Другий відділ державної РАЦС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиціївнести зміни до актового запису №102 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиненого Жовтневим відділом РАЦС Харківського міського управління юстиції 15.02.2008 року, вказавши в графі батько - « ОСОБА_4 » - громадянин України та видати нове свідоцтво про народження. В графі прізвище дитини вказати « ОСОБА_5 ».

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, на офіційному веб порталі «Судова влада України» за веб-адресою: https://ms.hr.court.gov.ua/sud2027/.

Суддя Майстренко О.М.